Рішення

від 05.04.2017 по справі 902/226/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 квітня 2017 р. Справа № 902/226/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : ECE BOYA RIMIYA SAN.VE TIC.VE.A.S / ERCO (Едже Бойя Кімійа Санайі ве ОСОБА_1 Шіркеті), Стамбул, Туреччина

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕЛАК", м. Вінниця

про стягнення 2 229 272,71 грн

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 02054 № (А) від 23.01.2017 р., НОМЕР_1 виданий Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 29.08.2006 р.

відповідача: ОСОБА_3, директор, НОМЕР_2 виданий Замостянським РВ УДМС України у Вінницькій області 11.07.2013 р.

ВСТАНОВИВ :

ECE BOYA RIMIYA SAN.VE TIC.VE.A.S / ERCO (Едже Бойя Кімійа Санайі ве ОСОБА_1 Шіркеті) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕЛАК" про стягнення 82 637,37 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на 27.02.2017 р. 2 229 272,71 грн за контрактом на поставку продукції б/н від 05.04.2013 р.

Ухвалою суду від 03.03.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/226/17 та призначено до розгляду на 05.04.2017 р.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 05.04.2017 р. представником відповідача подано заяву в якій останній визнає заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

05.04.2013 р. між ECE BOYA RIMIYA SAN.VE TIC.VE.A.S / ERCO (Едже Бойя Кімійа Санайі ве ОСОБА_1 Шіркеті) (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВЕЛАК" (Покупець) укладено контракт на поставку продукції (а.с. 11-19, т. 1).

Відповідно п. 1 .1 Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві продукцію, визначену п. 1.2 контракту, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Найменування та одиниці виміру продукції, що підлягає поставці за контрактом, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура визначаються специфікацією (п.1.2 Контракту).

Якість продукції, що поставляється за контрактом, має відповідати міжнародним стандартам для пакування продукції з урахуванням вимог санітарно - епідеміологічних нормативів та державних стандартів, встановлених для продукції в Україні (п. 1.3 Контракту).

Гарантійний строк щодо продукції яка поставляється за контрактом визначається специфікацією (п. 1.4 Контракту).

Згідно п. 2.1 Контракту поставка продукції за Контрактом здійснюється на базисних умовах поставки EXW/FOB "Інкотермс" (в редакції 2000 р.) окремими партіями відповідно до письмових замовлень у такі строки: протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової заявки в пункт поставки, але не раніше оплати за кожну партію.

Місце здійснення поставки продукції Постачальником на умовах поставки EXW/FOB "Інкотермс" (в редакції 2000 р.) місто Стамбул, Турецька республіка (п.2.2 Контракту).

Відвантаження продукції по кожній партії поставки здійснюється в морський контейнер або ж автомобільним транспортом. Продукція передається в тарі і упаковці, що відповідає міжнародним стандартам для пакування продукції (п.п. 2.3, 2.4 Контракту).

Валютою платежу за контрактом сторонами визначено долар США (USA) (п.3.2 Контракту).

Загальна ціна продукції, що поставляється за контрактом складає 500 000 дол. США (п. 3.4 Контракту).

Відповідно п. 3.5 Контракту розрахунки за контрактом здійснюються шляхом банківського переводу Покупцем належної суми в валюті в уповноважену Постачальником банківську установу для зарахування на банківський рахунок постачальника.

Строк оплати продукції, що поставляється за контрактом становить 90 календарних днів з моменту митного оформлення товару в країні Постачальника (п. 3.6 Контракту).

На кожну партію продукції Постачальник надає Покупцеві документи, що підтверджують наявність продукції і відсутність прав на цю продукцію в інших осіб, а також: рахунок - фактуру, пакувальні листи сертифікат походження продукції, посвідчення якості, транспортні документи (за необхідності), експортну декларацію (копію) (п. 3.7 Контракту).

Згідно п. 4.1 Контракту у випадку порушення зобов'язань за контрактом сторона несе відповідальність визначену контрактом та Конвенцією ООН про міжнародні договори купівлі - продажу.

Контракт вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 7.1 Контракту).

Строк контракту починає свій перебіг у момент визначений п. 8.1 контракту та закінчується 31.12.2014 р. (п. 7.2 Контракту).

04.03.2015 р. між сторонами підписано Додаток № 1 до контракту від 05.04.2013 р. відповідно до умов якої сторони встановили дату закінчення дії контракту 31.12.2016 р. (а.с. 2, т. 1).

Крім того між сторонами підписано додатки № 2 від 10.06.2015 р., № 3 від 18.11.2016 р., та № 4 від 22.03.2016 р. відповідно до яких узгоджено та змінено пункти контракту (а.с. 22-24, т. 1).

На виконання умов контракту від 05.04.2015 р. позивачем за період з 13.05.2013 р. по 10.05.2016 р. поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 123 556,87 дол. США , що підтверджується вантажно-митними деклараціями, інвойсами, рахунками-фактурами які наявні в матеріалах справи.

Однак відповідач здійснив розрахунок частково за поставлений товар на суму 40 919,50 дол. США. що підтверджується підпсисаним актом звірки та не заперечується сторонами.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 82 637,37 дол. США , що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2012 р. по 22.02.2017 р. (а.с. 25, т. 1).

Непроведення відповідачем оплати за отриману продукцію слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами Контракту від 005.04.2013 р. між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Пунктом 6.2 Контракту передбачено, що якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства відповідача .

З врахуванням доведеності позивачем заявлених позовних вимог та визнання відповідачем боргу суд вважає, що позов в частині стягнення 82 637,37 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на 27.02.2017 р. 2 229 272,71 грн боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Приймаючи рішення у даній справі судом враховано процесуальну позицію відповідача, яка зводиться до визнання позову.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Разом з тим, при розподілі судових витрат, судом враховано положення норм чинного законодавства щодо повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України " Про судовий збір" в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Оскільки позивачем було сплачено надмірно 560,91 грн судового збору при зверненні з позовом до суду виходячи із ціни позову та не подано заяви про повернення з державного бюджету України суми судового збору дане питання не вирішується судом в даному судовому засіданні.

05.04.2017 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕЛАК", АДРЕСА_1, 21000 (ідентифікаційний код - 38328824) на користь ECE BOYA RIMIYA SAN.VE TIC.VE.A.S / ERCO (Едже Бойя Кімійа Санайі ве ОСОБА_1 Шіркеті), Стамбул (ідентифікаційний код - НОМЕР_3) - 82 637,37 дол. США, що еквівалентно 2 229 272 грн 71 коп. боргу, 33 439 грн 09 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 квітня 2017 р.

Суддя О. О. Банасько

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.