Рішення

від 03.04.2017 по справі 915/77/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року Справа № 915/77/17

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ривьера ЛТД» , вул. Оболонська набережна, 15, корп. 1 літ. А, м. Київ, 04210 (код ЄДРПОУ 37412731)

до відповідача ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22440366)

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72-ріш від 27.12.2016 року по справі № 2-26.250/84-2016

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 1 від 31.01.2017 року;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 10 від 17.02.2017 року;

від відповідача: ОСОБА_5, довіреність № 20 від 05.05.2016 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ривьера ЛТД» з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72-ріш від 27.12.2016 року по справі № 2-26.250/84-2016.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.02.2017 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 28.02.2017 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.02.2017 року відкладено розгляд справи на 23.03.2017 року.

В судовому засіданні 23.03.2017 року судом оголошувалась перерва до 03.04.2017 року.

В судовому засіданні 03.04.2017 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про доповнення підстав позову (арк. 101-103), письмових пояснень (арк. 145-149) та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72-ріш від 27.12.2016 року по справі № 2-26.250/84-2016.

Позивач зазначає, що згідно пунктів 1, 3 резолютивної частини оскаржуваного рішення, позивачем начебто було надано неповну інформацію на пункти 3,4,9 (9.1, 9.2.), 10,11,12 та 2,8,13,15,16 Вимоги. Однак, як зазначено у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, відповідачем встановлено факти надання інформації в неповному обсязі лише на пункти 2,3,4,9,15 Вимоги. Також, у п. 5 резолютивної частини рішення, відповідачем вимагалась інформація в повному обсязі лише на пункти 2,3,4,9,15 Вимоги.

Мотивувальна частина рішення не містить доказів надання не в повному обсязі інформації на пункти 8,10,11,12,13,16 Вимоги, хоча у пунктах 1, 3 резолютивної частини рішення встановлено про надання інформації у неповному обсязі, у тому числі й на пункти 8,10,11,12,13,16.

Отже, недоведеними є обставини надання позивачем інформації на пункти 8,10,11,12,13,16 Вимоги, які відповідач визнав встановленими, а висновки відповідача в цій частині не відповідають обставинам справи, що в силу приписів ст. 59 Закону України Про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення.

Позивач також зазначає, що ним було надано повну інформацію на питання 9,15 Вимоги. Надання неповної інформації на питання 2 Вимоги було обумовлено обставинами, які позивач при всій своїй обачливості і турботливості не міг усунути. Відповідачем не доведено, яким чином надання неповної інформації на пункти 2, 3, 4 Вимоги призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, завдало значних збитків окремим особам чи суспільству, чому були відсутні підстави для застосування положень ст. 46 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме, надання рекомендацій про усунення порушення без накладення штрафу.

Надання неповної інформації на декілька питань, сформульованих в одній вимозі, є триваючим правопорушенням, яке закінчується після надання повної інформації на всі питання вимоги. В порушення ст. 61 Конституції України пунктами 2, 4 оскаржуваного рішення позивача було притягнуто двічі до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідачем в порушення ст. 1, 8, 61 Конституції України, Рекомендаційних роз'яснень Щодо застосування положень частин другої, п'ятої та шостої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , частин першої та другої статті 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції № 39-р від 09.08.2016 року, практики Європейського Суду з прав людини, а також принципу пропорційності, на позивача був накладений штраф у максимальному розмірі, при цьому, відповідач не мав повноваження накладати штраф в розмірі більшому, ніж передбачено Роз'ясненнями, що в силу приписів ст. 59 Закону України Про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позов (арк. 64-70), додаткових поясненнях (арк. 144) та просив суд в позові відмовити, вважаючи, що визначені ст. 59 України «Про захист економічної конкуренції» правові підстави для визнання недійсним рішення адміністративної колегії від 27.12.2016 року № 72-ріш відсутні, оскільки позивачем наведені доводи ґрунтуються на неправильній оцінці обставин справи та неправильному застосуванні законодавства, зокрема, норм законодавства про захист економічної конкуренції, а тому є необґрунтованими та безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72-ріш від 27.12.2016 року по справі № 2-26.250/84-2016 (арк. 12-16):

1. Визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю "Ривьера ЛТД", код ЄДРПОУ 37412731 (адреса: 04210, м. Київ, вул. Оболонська набережна, 15, корп. 1, літ. А), які полягають у поданні інформації в неповному обсязі ОСОБА_2 обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на питання пунктів 3, 4, 9 (9.1, 9.2), 10, 11, 12 вимоги про надання інформації від 05.02.2016 №2-292/80-184 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

2. За вчинення порушення, визначеного в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "Ривьера ЛТД" штраф у відповідності до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

3. Визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю "Ривьера ЛТД", які полягають у поданні інформації в неповному обсязі ОСОБА_2 обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на питання пунктів 2, 8, 13, 15, 16 вимоги про надання інформації від 05.02.2016 № 2-292/80-184 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

4. За вчинення порушення, визначеного в пункті 3 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "Ривьера ЛТД" штраф у відповідності до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

5. Зобов'язано ТОВ "Ривьера ЛТД" надати в повному обсязі інформацію, що вимагалась ОСОБА_2 обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України згідно вимоги про надання інформації від 05.02.2016 №2-292/80-184, зокрема на пункти 2, 3, 4, 9, 15, у 12-ти денний термін з дня отримання цього рішення.

Рішення мотивоване тим, що дії ОСОБА_6 "Ривьера ЛТД" у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню у встановлені головою відділення строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 14 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Рішення направлено на адресу ОСОБА_6 "Ривьера ЛТД" супровідним листом № 2-292/20-1954 від 30.12.2016 року. Факт отримання позивачем ОСОБА_6 "Ривьера ЛТД" супровідного листа 06.01.2017 року підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 142-143).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про захист економічної конкуренції державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до п. 12 ст. 17 Закону України Про Антимонопольний комітет України голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження, зокрема, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України Про Антимонопольний комітет України для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України Про Антимонопольний комітет України голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України Про захист економічної конкуренції при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:

збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;

отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України Про захист економічної конкуренції збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 22-1 Закону України Про Антимонопольний комітет України суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Відповідно до п.п. 4 п. 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Положення про територіальне відділення), затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 року № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 року за №291/5482, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до п.п. 5 п. 8 Положення про територіальне відділення голова відділення під час реалізації завдань, покладених на відділення, має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом;

Відповідно до п. 9 Положення про територіальне відділення вимоги голови відділення є обов'язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законодавством.

Невиконання законних вимог голови відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Інформація, доступ до якої обмежено законодавством, одержана головою відділення, використовується ним відповідно до чинного законодавства.

Керуючись статтями 12, 17, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями 4, 63 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пунктами 3, 8, 9 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, на юридичну адресу ОСОБА_6 Ривьера ЛТД була надіслана Вимога про надання інформації від 05.02.2016 № 2-292/80-184 (арк. 17-18).

Таким чином, в силу приписів ст. 22, 22-1 Закону України Про захист економічної конкуренції , п. 3, 8, 9 Положення про територіальне відділення ОСОБА_6 Ривьера ЛТД було зобов'язано надати до Відділення або здати на пошту інформацію, що вимагалась Вимогою, у встановлені головою Відділення строки.

Вимога відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 0421014996260 була отримана ОСОБА_1 08 лютого 2016 року (арк. 120). Відповідно до п. 18 Вимоги від ОСОБА_1 вимагалось надати інформацію щодо дати отримання ОСОБА_1 Вимоги протягом 2 календарних днів з дня її отримання. У встановлений Відділенням строк ОСОБА_1 листом від 10.02.2016 № 1 повідомило, що надіслана йому Вимога була отримана 08 лютого 2016 року(арк. 125).

У Вимозі питання, на які необхідно було надати відповідь умовно сформовано територіальним відділенням на групи (блоки) зі встановленням відповідних строків. Так, відповідно до Вимоги ОСОБА_6 Ривьера ЛТД зобов'язано було надати інформацію та копії документів (з усіма їх невід'ємними частинами) з дня отримання Вимоги протягом наступних строків:

протягом 10-ти календарних днів з дня отримання Вимоги на питання пунктів 3, 4, 9 (9.1, 9.2), 10, 11, 12 Вимоги;

протягом 17-ти календарних днів з дня отримання Вимоги на питання пунктів 1, 5 (5.1, 5.2), 14, 17 Вимоги;

протягом 25-ти календарних днів з дня отримання Вимоги на питання пунктів 2, 8, 13, 15, 16 Вимоги;

протягом 30-ти календарних днів з дня отримання Вимоги на питання пунктів 6, 7 Вимоги.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про захист економічної конкуренції строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.

Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку.

Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в момент закінчення робочого дня.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту. У разі неотримання документів Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням відповідна особа надає належні докази на підтвердження факту направлення таких документів поштою.

Враховуючи вищезазначені приписи законодавства про захист економічної конкуренції та дати отримання ОСОБА_6 Ривьера ЛТД Вимоги, строк надання інформації спливав:

18.02.2016 року на питання пунктів 3, 4, 9 (9.1, 9.2), 10, 11, 12 Вимоги;

25.02.2016 року на питання пунктів 1, 5 (5.1, 5.2), 14, 17 Вимоги;

04.03.2017 року на питання пунктів 2, 8, 13, 15, 16 Вимоги;

09.03.2016 року на питання пунктів 6, 7 Вимоги.

Листом від 18.02.2016 року № 3 ОСОБА_1 просило "надати додатковий час для підготовки на решту питань, (пункти 1, 2, 5-8, 13-17), що містяться у вищезазначеній Вимозі про надання інформації, а також збору документів, копії яких необхідно надати згідно Вимоги на термін по 21.03.2016" (арк. 121).

Листом від 24.02.2016 №2-292/80-303 (арк. 122) Відділення повідомило ОСОБА_1 про продовження терміну виконання пунктів Вимоги:

протягом 29 календарних днів з дня отримання Вимоги на питання пунктів 1, 5 (5.1, 5.2), 14, 17 Вимоги;

протягом 37 календарних днів з дня отримання Вимоги на питання пунктів 2, 8, 13, 15, 16 Вимоги;

протягом 42 календарних днів з дня отримання Вимоги на питання пунктів 6, 7 Вимоги.

Листом від 18.02.2016 року № 2 ОСОБА_6 Ривьера ЛТД надало Відділенню інформацію на пункти 3, 4, 9, 10, 11, 12 Вимоги (арк. 19-20).

Листом від 09.03.2016 року № 4 ОСОБА_6 Ривьера ЛТД надало Відділенню інформацію на пункти 1, 2, 5, 14, 17 Вимоги (арк. 21-23).

Листом від 16.03.2016 року № 5 ОСОБА_6 Ривьера ЛТД надало Відділенню інформацію на пункти 6, 7, 8, 13, 15, 16 Вимоги (арк. 24).

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_6 Ривьера ЛТД подана Відділенню у встановлені Вимогою строки інформація на всі пункти Вимоги. Сторони не заперечують факту щодо подання інформації у встановлені головою територіального відділення строки. Крім того, інформація на пункти 1, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14 Вимоги подана ОСОБА_6 Ривьера ЛТД у повному обсязі, що також не заперечується сторонами.

У зв'язку з поданням ОСОБА_6 "Ривьера ЛТД" інформації в неповному обсязі територіальному відділенню у встановлені головою відділення строки на питання п. 2, 3, 4, 9, 15 Вимоги, вказані дії ОСОБА_1 визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 14 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", прийнято рішення Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 27.12.2016 року. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_6 "Ривьера ЛТД" звернулось до господарського суду із даним позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72-ріш від 27.12.2016 року по справі № 2-26.250/84-2016.

Таким чином, до предмета доказування у даній справі входять обставини щодо встановлення фактів подання у повному/неповному обсязі інформації територіальному відділенню у встановлені головою відділення строки на питання п. 2, 3, 4, 9, 15 Вимоги, а також щодо підставності/безпідставності визнання дій ОСОБА_6 Ривьера ЛТД у формі подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відтак, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, суд зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним.

Перше . Пунктом 2 Вимоги запитувалась наступна інформація: "Перелік суб'єктів господарювання (назва, адреса, ідентифікаційний код), в яких засновник(и) /учасник(и)/ ОСОБА_1 є засновником та/або" учасником".

Відповідь на питання пункту 2 Вимоги ОСОБА_1 надало листом від 09.03.2016 року № 4 (арк. 21-23).

В мотивувальній частині оскаржуваного рішення територіального відділення зазначено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (https:usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) засновниками/учасниками ОСОБА_1 наразі є наступні особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГалуаІнвест" /ідентифікаційний код 35000863/ та ОСОБА_7 (Польща, АШ361505 Австрія, м. Відень, вул. Шрельгассе, 25/Б/5). У своїй відповіді на питання пункту 2 Вимоги ОСОБА_1 не надало жодної інформації щодо останнього з вищезазначених засновників/учасників ОСОБА_1. Інформація була надана лише щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГалуаІнвест", проте і вона була неповною. Як встановлено Відділенням ОСОБА_1 у своїй інформації не зазначило, що товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами ГалуаІнвест , окрім іншого, є/було також засновником/учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Київміськбуд-1" /ідентифікаційний код 32454012/. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 листом від 09.03.2016 року № 4 подало до Відділення інформацію в неповному обсязі, що запитувалась питанням пункту 2 Вимоги.

Таким чином, подання інформації у неповному обсязі згідно оскаржуваного рішення територіального відділення полягало у неподанні ОСОБА_6 Ривьера ЛТД інформації про одного з засновників/учасників ОСОБА_1 ОСОБА_7, а також не було зазначено, що засновник/учасник Позивача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Галуа-Гявест є також засновником/учасником ОСОБА_6 Холдинг Київміськбуд-1 .

Судом встановлено наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ОСОБА_6 Ривьера ЛТД є ОСОБА_6 Компанія з управління активами ГалуаІнвест . Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) - ОСОБА_7 (Польща) (арк. 35-38).

Відповідно до п. 2.1.1 Статуту ОСОБА_6 Ривьера ЛТД учасником останнього є ОСОБА_6 Компанія з управління активами ГалуаІнвест , якому належить 100 % статуного капіталу ОСОБА_1 (арк. 25-34).

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦК України учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.

Відповідно до п. 8, 9 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема:

- перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв'язку з державною реєстрацією;

- інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності.

У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається.

Відповідно до п. 20 ст. 1 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

Отже, бенефіціаром є особи, які передали права керування своєю власністю третім особам. Кінцевий бенефіціар - це особа, яка отримує дохід, але не бере участь в управлінні. У разі господарського підприємства так можна назвати власника, що передав права директору або керуючому, а сам просто одержує прибуток від діяльності товариства. Бенефіціари юридичної особи - це особи, які безпосередньо володіють підприємством. Зазвичай це перелік фізичних осіб, які користуються правами власників або власників компанії. Отримання і розподіл чистого доходу може здійснюватись як самими бенефіціарами, так і посередниками, що діють в їх інтересах. При цьому, юридичне право власності на активи компанії може належати абсолютно іншій особі або навіть компанії-конкуренту. В практиці не виключаються випадки, коли бенефіціари - це засновник або кілька засновників, які фактично володіють компанією, але не управляють нею.

Враховуючи вищевикладене, поняття засновник, учасник товариства та кінцевий бенефіціарний власник є відмінними за своєю правовою суттю. Таким чином, ОСОБА_7 не є засновником/учасником ОСОБА_1.

У Вимозі територіальне відділення зобов'язувало ОСОБА_6 Ривьера ЛТД надати інформацію щодо засновників (учасників) ОСОБА_6 Ривьера ЛТД , що і було виконано останнім (лист від 09.03.2016 року № 4).

За таких обставин, твердження територіального відділення про подання ОСОБА_6 Ривьера ЛТД в неповному обсязі інформації щодо засновників (учасників) останнього є помилковим.

Посилання відповідача на внесення інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ОСОБА_7 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідній колонці Перелік засновників (учасників) юридичної особи, в тому числі прізвище, ім'я, по батькові, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник - юридична особа , не спростовує правового статусу останнього в розумінні вищевказаних положень норм законодавства.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з положень ч. 1 ст. 19 Конституції України, позивач ОСОБА_6 Ривьера ЛТД не був зобов'язаний надавати інформацію щодо суб'єктів господарювання, у яких ОСОБА_7 є засновником/учасником.

Судом також встановлено наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із засновників ОСОБА_6 Холдинг Київміськбуд-1 є ОСОБА_6 Компанія з управління активами ГалуаІнвест (арк. 39-42).

Позивач не заперечує проти того, що дана інформація не була подана, проте зазначає, що інформацію щодо суб'єктів господарювання, засновником/учасником яких є ОСОБА_6 КУА ГалуаІнвест , позивач отримав безпосередньо від вказаного товариства. При цьому, ОСОБА_6 КУА ГалуаІнвест не вказало, що воно є також засновником/учасником ОСОБА_6 Холдинг Київміськбуд-1 . Приписами ч. 2 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не передбачено зазначення суб'єктів господарювання, у яких юридична особа є засновником/учасником, тобто позивач не мав реальної можливості отримати з загальнодоступних джерел інформації про повний перелік суб'єктів господарювання, засновником/учасником яких є ОСОБА_6 КУА ГалуаІнвест .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про захист економічної конкуренції контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Враховуючи, що ОСОБА_6 Компанія з управління активами "ГалуаІнвест володіє значною частиною активів позивача ОСОБА_6 Ривьера ЛТД (100 % статутного фонду) (арк. 35), то вони пов'язані відносинами контролю у розумінні вказаної статті.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкти господарювання, пов'язані відносинами контролю відповідно до статті 1 цього Закону, зобов'язані забезпечувати обмін інформацією між собою, в тому числі стосовно випадків, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону, та вживати інших заходів у такий спосіб та у такому обсязі, які б забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Невиконання суб'єктами господарювання вимог частини першої цієї статті не звільняє інших суб'єктів господарювання, яким повинна бути надана інформація чи які повинні були вжити інших заходів, від відповідальності.

За таких обставин, є правомірною позиція територіального відділення, яка грунтується на тому, що на підставі вказаних законодавчих норм позивач для запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, подання інформації в неповному обсязі на вимогу голови територіального відділення, мав вживати відповідних заходів для отримання запитуваної інформації, зокрема, мав звернутись до ОСОБА_6 Компанія з управління активами "ГалуаІнвест за отриманням інформації щодо переліку суб'єктів господарювання (назва, адреса, ідентифікаційний код), в яких ОСОБА_1, яке є засновником /учасником позивача, є засновником та/або учасником.

Виходячи з положень ст. 63 Закону України "Про захист економічної конкуренції", невиконання ОСОБА_6 Компанія з управління активами "ГалуаІнвест належним чином вимог частини першої цієї статі, зокрема, не надання позивачу вичерпної та повної інформації щодо суб'єктів господарювання, засновником/учасником яких є ОСОБА_6 Компанія з управління активами ГалуаІнвест , зокрема, що воно є також засновником/учасником ОСОБА_6 Холдинг Київміськбуд-1 , не звільняє позивача від відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 14 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (подання в неповному обсязі інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки).

Щодо посилань позивача на те, що у оскаржуваному рішенні не зазначено, яким чином ненадання вказаної інформації призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, завдало значних збитків окремим особам чи суспільству, чому були відсутні підстави для застосування положень ст. 46 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме, надання рекомендацій про усунення порушення без накладення штрафу, то слід зазначити наступне.

За змістом норм ст. 22, 22-1 Закону України Про Антимонопольний комітет України та пункту статті 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції не слідує, що для кваліфікації за цією нормою необхідним та обов'язковим є встановлення та доведення яким чином ненадання вказаної інформації призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, завдало значних збитків окремим особам чи суспільству тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України Про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України мають право надавати рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі, якщо порушення припинено, - щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень. Рекомендації надаються у формі листа.

Отже, за змістом норм статті 46 Закону України Про захист економічної конкуренції надання рекомендацій стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушення і умов, що їм сприяють, є правом, а не обов'язком органів Антимонопольного комітету України.

За приписами абз. 3 ч. 2 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за порушення, передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

За таких обставин, відсутні підстави для тверджень про порушення територіальним відділенням вимог законодавства щодо накладення штрафу (а не надання рекомендації) за допущене суб'єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 14 ст. 50 Закону.

Друге . Пунктом 3 Вимоги запитувалась наступна інформація: "Інформація про керівний склад та бухгалтера/головного бухгалтера ОСОБА_1. Інформацію надати за 2014, 2015 роки та січень 2016 року окремо відповідно до Таблиці № 1".

Відповідь на питання пункту 3 Вимоги ОСОБА_1 не надало, що не заперечується останнім.

Пунктом 4 Вимоги запитувалась наступна інформація: "Чи є ОСОБА_1 правонаступником будь-якої юридичної особи? Якщо ні, то чітко зазначити про це. Якщо так, то надати копії документів, які офіційно підтверджують, що товариство є правонаступником відповідної юридичної особи".

Відповідно до ст. 1 Статуту ОСОБА_6 Ривьера ЛТД воно є правонаступником ОСОБА_6 Веселий Гай . Листом від 18.02.2016 року № 2 (арк. 19-20) позивачем ОСОБА_6 Ривьера ЛТД була надана правильна інформація про правонаступництво, проте не були надані докази правонаступництва, зокрема, копія Статуту, що також не заперечується самим позивачем.

В обгрунтування своєї правової позиції позивач посилається на те, що у оскаржуваному рішенні не зазначено, яким чином ненадання вказаної інформації призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, завдало значних збитків окремим особам чи суспільству, чому були відсутні підстави для застосування положень ст. 46 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме, надання рекомендацій про усунення порушення без накладення штрафу.

Як вказано вище, за змістом норм ст. 22, 22-1 Закону України Про Антимонопольний комітет України та пункту статті 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції не слідує, що для кваліфікації за цією нормою необхідним та обов'язковим є встановлення та доведення яким чином ненадання вказаної інформації призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, завдало значних збитків окремим особам чи суспільству тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України Про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України мають право надавати рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі, якщо порушення припинено, - щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень. Рекомендації надаються у формі листа.

Отже, за змістом норм статті 46 Закону України Про захист економічної конкуренції надання рекомендацій стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушення і умов, що їм сприяють, є правом, а не обов'язком органів Антимонопольного комітету України.

За приписами абз. 3 ч. 2 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за порушення, передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

За таких обставин, відсутні підстави для тверджень про порушення територіальним відділенням вимог законодавства щодо накладення штрафу (а не надання рекомендації) за допущене суб'єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 14 ст. 50 Закону.

Третє . Пунктом 9 Вимоги запитувалась наступна інформація: "Чи були факти передачі з балансу ОСОБА_1 на баланс іншої юридичної особи споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд чи їх частин /приміщень, квартир тощо/ або активів?

9.1. Якщо ні, то чітко зазначити про це.

9.2. Якщо так, то надати відповідну інформацію та копії всіх документів (рішень, актів приймання-передачі тощо), які стосуються передачі з балансу ОСОБА_1 на баланс іншої юридичної особи Об'єкта передачі".

Відповідь на питання пункту 9 Вимоги ОСОБА_1 надало листом від 18.02.2016 №2 (арк. 19-20), зазначивши, що "належне ОСОБА_1 на праві власності майно (споруди, житлові комплекси або комплекси будинків і споруд чи їх частин або активів) ОСОБА_1 на баланс іншої юридичної особи не передавалось".

В мотивовувальній частині оскаржуваного рішення територіального відділення зазначено, що ОСОБА_1 не надало на питання пункту 9 Вимоги повної та належної відповіді, оскільки звузило її прив'язкою передачі з балансу ОСОБА_1 на баланс іншої юридичної особи майна, що "належне ОСОБА_1 на праві власності". Насправді ж питання пункту 9 Вимоги ставилося ширше і не обмежувалось лише майном, а саме спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд чи їх частин /приміщень, квартир тощо/ або активів, які б належали ОСОБА_1 виключно на праві власності. На балансі ОСОБА_1 може перебувати й інше майно, власником якого не обов'язково має бути ОСОБА_1. Наступне підтверджується і матеріалами судової практики. Так, у постанові Вищого господарського суду України від 02.11.2010 у справі №12/2255-НВО-12/173, зокрема зазначається, що перебування майна на балансі не є безспірною ознакою права власності, оскільки баланс є формою бухгалтерського обліку, визначення складу та вартості майна і не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).

Листом від 18.01.2017 року №2 (арк. 79-83) позивач на виконання оскаржуваного рішення надав інформацію, згідно з якої вбачається, що фактів передачі з балансу товариства на баланс іншої юридичної особи споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд чи їх частин/приміщень, квартири тощо/або активів не було. Згідно умов договорів від 16.12.2015 року № 16/Д/1215 (щодо корпусу 12 по вул. Лазурній, 5 у м. Миколаєві) та від 13.10.2015 року № 42/д/1013 (щодо корпусу 16 та дахової котельні по вул. Лазурній, 5 у м. Миколаєві), ОСОБА_6 Ривьера ЛДТ спільно з ОСОБА_6 Компанія Столиця -Буд зобов'язувалось передати вищевказані будинки ОСОБА_6 Експлуатаційна компанія ЖЕК-5 для забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та поточного ремонту житлового фонду вищевказаних будинків. Згідно актів приймання-передачі будинків від 17.12.2015 року та від 30.10.2015 року, а також акту приймання - передачі дахової котельні від 30.10.2015 року, передачу вищевказаних будинків та дахової котельні здійснювало лише ОСОБА_6 Компанія Столиця -Буд . Копії вищевказаних договорів, актів та технічних паспортів на вищевказані будинки також додаються. Виходячи з положень ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , саме акти приймання-передачі є первинними документами, у яких відображається господарська операція. За таких обставин, ОСОБА_6 Ривьера ЛДТ не передавало зі свого балансу на баланс іншої юридичної особи споруди житлового комплексу або комплексу будинків і споруд чи їх частин/приміщень, квартир тощо/або актів.

Повна інформація на пункт 9 Вимоги була надана позивачем у листі від 18.01.2017 року № 2, тобто запитувана інформація була надана вже після прийняття відділенням оскаржуваного рішення.

Четверте . Пунктом 15 Вимоги запитувалась наступна інформація: "Копії договорів/угод, контрактів тощо (з усіма додатками, що є невід'ємними частинами цих договорів, додатковими угодами, специфікаціями, змінами та доповненнями, протоколами розбіжностей тощо), що були укладені між ОСОБА_1 та суб'єктами господарювання, що вказані у п. 14 Вимоги, та були чинними у 2013-2016 роках".

Відповідь на питання пункту 15 Вимоги ОСОБА_1 надало листом від 16.03.2016 №5 (арк. 24) шляхом надання копій договорів з суб'єктами господарювання, що вказані в п. 14 Вимоги. При цьому, до відповіді ОСОБА_6 Ривьера ЛТД додано наступні договори та акти (арк. 43-58), а саме:

-щодо корпусу 12 по вул. Лазурна, 5 в м. Миколаєві:

1. договір від 16.12.2015 №16/Д/1215;

2. акт приймання-передачі будинку від 17.12.2015;

- щодо корпусу 16 по віл. Лазурна, 5 в м. Миколаєві:

1. договір від 13.10.2015 №42/д/1013;

2. акт приймання-передачі будинку від 30.10.2015;

3. акт приймання-передачі дахової котельні від 30.10.2015.

В мотивувальній частині оскаржуваного рішення територіального відділення зазначено, що у запиті за пунктом 15 Вимоги, зокрема, вимагалось надання копій договорів з усіма додатками, що є невід'ємними частинами таких договорів, додатковими угодами, специфікаціями, змінами та доповненнями, протоколами розбіжностей тощо. З аналізу змісту наданих ОСОБА_1 на пункт 15 Вимоги договорів та актів приймання-передачі слідує, що разом з наданими документами ОСОБА_1 не надало Відділенню супровідну до будинків документацію (п. 3.7 договорів), до якої, зокрема належать: "довідка щодо власників житлових приміщень будинку, довідка по показникам загально будинкових та по-квартирних приладів обліку; документи, перелік яких міститься у Додатку до договору". Крім того, в актах приймання-передачі будинків пунктом 6 вказувалось, що разом із житловим комплексом (його частиною) передається, зокрема така технічна документація: плани поверхів, схеми інженерного обладнання, у тому числі: холодного та гарячого водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання, газопостачання, домові книги, інше". Означені документи не були надані Відділенню ОСОБА_1.

Щодо посилань територіального відділення на подання позивачем ОСОБА_6 Ривьера ЛТД інформації в неповному обсязі на питання п. 15 Вимоги, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3.7 договорів передача Будинку проводиться разом із Супровідною документацією, передбаченою цим Договором і чинним законодавством України.

Пунктом 4.2.4. договорів передбачено, що Сторона 1 та Сторона 2 зобов'язані надати Стороні 3 Супровідну документацію на Будинок.

Відповідно до розділу 1 договорів супровідна документація - це:

а) довідка щодо власників житлових приміщень будинку;

б) довідка по показникам загально будинкових та по-квартиних приладів обліку;

в) документи, перелік яких міститься у Додатку до Договору.

Відповідно до пояснень представника позивача, а також листа позивача від 18.01.2017 року № 2 супровідна документація до договорів не складалась. Так, у листі позивача зазначено, що згідно умов договорів від 16.12.2015р. №16/Д/1215 (щодо корпусу 12 по вул. Лазурній, 5 у м. Миколаєві) та від 13.10.2015р. №42/д/1013 (щодо корпусу 16 та дахової котельні по вул. Лазурній, 5 у м. Миколаєві), ОСОБА_6 Ривьера ЛТД спільно з ОСОБА_6 Компанія Столиця-Буд зобов'язувалось передати вищевказані будинки ОСОБА_6 Експлуатаційна компанія ЖЕК-5 для забезпечення його належного обслуговування, надання житлово-експлуатаційних послуг тощо. Згідно складених актів приймання-передачі будинків від 17.12.2015р. та від 30.10.2015р., передачу вищевказаних будинків та дахової котельні здійснювало лише ОСОБА_6 Компанія Столиця-Буд . ОСОБА_6 Ривьера ЛТД лише погоджувало передачу житлових будинків та дахової котельні. Внаслідок вищенаведеного, всю супровідну документацію мало складати та передавати ОСОБА_6 Компанія Столиця-Буд . Таким чином, ОСОБА_6 Ривьера ЛТД надало до АМК всі документи, які були у нього в наявності (арк. 79-83).

Судом встановлено, що територіальним відділенням вимагались документи, що укладені та є невід'ємною частиною договорів, а саме: додатки до договору, додаткові угоди, специфікації, зміни та доповнення, протоколи розбіжностей тощо. При цьому, у Вимозі територіального відділення не ставилось питання про надання документів, які підтверджують виконання договорів, проведення оплат по договорам тощо, тим паче додатків до документів, які підтверджують виконання договорів. Таким чином, твердження територіального відділення про те, що позивачем ОСОБА_6 Ривьера ЛТД порушено вимоги законодавства про захист економічної конкуренції у формі подання інформації в неповному обсязі, а саме: не подано вказану в актах приймання-передачі (документ, що підтверджує виконання договору та який не вимагався територіальним відділенням) додаткову документацію є неправильним, оскільки позивач не знав та не міг знати, що вказана інформація також повинна бути подана. Вимоги територіального відділення щодо подання інформації повинні бути сформульовані чітко, недвозначно, з метою уникнення різного тлумачення (як територіальним відділенням, так і суб'єктом господарювання, до якого спрямована вимога). Враховуючи направлення територіальним відділенням вимоги про витребування інформації (додатків до договорів), останнє не позбавлено було можливості направити позивачу ще одну вимогу про направлення додаткової інформації (актів прийому-передачі, додатків до актів, технічних паспортів, іншої документації тощо), яка не витребовувалась в первісній вимозі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що висновок відповідача про подання неповної інформації на пункт 15 Вимоги ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи.

В п. 1, 3 резолютивної частини оскаржуваного рішення територіальним відділенням зазначено наступне:

- визнати дії ОСОБА_6 "Ривьера ЛТД", які полягають у поданні інформації в неповному обсязі ОСОБА_2 обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на питання пунктів 3, 4, 9 (9.1, 9.2), 10, 11, 12 вимоги про надання інформації від 05.02.2016 №2-292/80-184 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про-захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки;

- визнати дії ОСОБА_6 "Ривьера ЛТД", які полягають у поданні інформації в неповному обсязі ОСОБА_2 обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на питання пунктів 2, 8, 13, 15, 16 вимоги про надання інформації від 05.02.2016 №2-292/80-184 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Проте, як вказано вище, інформація на пункти 1, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14 Вимоги подана ОСОБА_6 Ривьера ЛТД у повному обсязі та у встановлені строки, що також не заперечується сторонами.

Відповідач зазначає, що неподання чи подання інформації в неповному обсязі хоча б на один пункт Вимоги, який входить до групи пунктів, щодо яких встановлено один строк, тягне за собою зазначення при кваліфікації про подання інформації в неповному обсязі на відповідну групу пунктів в межах одного строку, оскільки це розглядається як окрема вимога. Тому, при кваліфікації дій позивача, пункти 1 та 3 резолютивної частини були викладені із включенням всіх пунктів вимоги про надання інформації від 05.02.2016 року №2-292/80-184, однак, це не означає, що саме на всі питання пунктів, зазначених у вказаних пунктах резолютивної частини оскаржуваного рішення позивачем була подана інформація в неповному обсязі відділенню, що підтверджується змістом пункту 5 резолютивної частини оскаржуваного рішення та описово-мотивувальної частини цього рішення.

Заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що територіальне відділення, визнаючи дії ОСОБА_6 "Ривьера ЛТД", які полягають у поданні інформації в неповному обсязі порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 14 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", повинно було чітко зазначити, на які пункти вимоги інформацію подано не в повному обсязі (з вказівкою за необхідності на які пункти та якої групи). Резолютивна частина рішення повинна бути викладена чітко та недвозначно. Фактично резолютивна частина територіального відділення викладена таким чином, що пряме тлумачення останньої зводиться до вчинення порушення позивачем ОСОБА_6 Ривьера ЛТД у формі неподання інформації майже на всі пункти однієї Вимоги територіального відділення. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про скасування рішення територіального відділення в частині включення до п. 1, 3 резолютивної частини рішення тих пунктів Вимоги, на які позивачем інформацію надано в повному обсязі та у встановлені строки (пункти 8, 10, 11, 12, 13,16 Вимоги), а також п. 15 Вимоги, оскільки останній в повному обсязі виконано позивачем (подано інформацію в повному обсязі та у встановлені строки). Відтак, неправомірним є визнання дій позивача щодо подання інформації у неповному обсязі на п. 15 Вимоги порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

В решті п. 1, 3 оскаржуваного рішення є підставними та обгрунтованими. Підстави для їх скасування відсутні.

Щодо посилань позивача на неправомірність подвійного притягнення до відповідальності, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» вимоги голови територіального відділення в межах його компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ним строки.

Невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність. Суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, згідно пункту 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є подання в неповному обсязі інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Отже, кваліфікуючою ознакою цієї норми є не лише подання в неповному обсязі інформації органу Антимонопольного комітету України, а й таке подання в неповному обсязі інформації повинно відбутися у встановлені органами Антимонопольного комітету чи нормативно-правовими актами строки.

Як вказано вище, у Вимозі від 05.02.2016 року № 2-292/80-184 питання, на які необхідно було надати відповідь, умовно сформовано територіальним відділенням на групи (блоки) зі встановленням відповідних строків. Так, відповідно до Вимоги ОСОБА_6 Ривьера ЛТД зобов'язано було надати інформацію та копії документів (з усіма їх невід'ємними частинами) з дня отримання Вимоги протягом наступних строків:

протягом 10-ти календарних днів з дня отримання Вимоги на питання пунктів 3, 4, 9 (9.1, 9.2), 10, 11, 12 Вимоги;

протягом 17-ти календарних днів з дня отримання Вимоги на питання пунктів 1, 5 (5.1, 5.2), 14, 17 Вимоги;

протягом 25-ти календарних днів з дня отримання Вимоги на питання пунктів 2, 8, 13, 15, 16 Вимоги;

протягом 30-ти календарних днів з дня отримання Вимоги на питання пунктів 6, 7 Вимоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 62 Закону України Про захист економічної конкуренції строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.

Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Враховуючи вищезазначені приписи законодавства про захист економічної конкуренції та дати отримання ОСОБА_6 Ривьера ЛТД Вимоги, строк надання інформації спливав для кожної групи питань у різні строки.

Таким чином, подання чи подання інформації в неповному обсязі хоча б на один пункт Вимоги, який входить до групи пунктів щодо яких встановлено один строк, тягне за собою зазначення при кваліфікації про подання інформації в неповному обсязі на відповідну групу пунктів в межах одного строку, оскільки це розглядається як окрема вимога, і в статтях 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України передбачено обов'язок подання документів, інформації, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальним відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренцію саме на вимогу органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до п. 13.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.112.2011 № 15 Закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті 33 ГПК має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки .

Отже, встановлені відділенням щодо Вимоги два факти подання в неповному обсязі інформації не є триваючим порушенням, оскільки кожен факт утворює склад самостійного порушення, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , що вчиняється в окремих одне від одного правовідносинах, які породжуються кожною окремою вимогою про надання інформації, і яка має окремий (різний) строк подання інформації, а не один строк подання інформації на всі пункти вимоги, і кожний факт порушення вчиняється позивачем та встановлюється відділенням в окрему дату, у яку необхідно згідно окремої вимоги подати інформацію.

Таким чином, кожний факт подання в неповному обсязі інформації містить ознаки окремого порушення, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , у яких різний склад правопорушення - інформація подана в неповному обсязі на різні пункти вимоги та щодо яких встановлено різні строки подання інформації.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік. що передував року, в якому накладається штраф.

Оскільки позивачем щодо Вимоги було вчинено два окремих порушення, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", то за кожне окреме порушення було накладено окремий штраф.

Виходячи з наведенного, позивача не було притягнуто до відповідальності декілька раз за одне і те саме правопорушення.

Щодо посилань позивача на необхідність врахування при вирішенні розміру штрафу Рекомендаційних роз'яснень Щодо застосування положень частин другої, п'ятої та шостої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , частин першої та другої статті 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції № 39-р від 09.08.2016 року, то слід зазначити наступне.

Відповідно до абз. 4 п. 2 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за порушення, передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Інформація щодо розміру доходу (виручки) ОСОБА_1 від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2015 рік була запитана Вимогою від 05.02.2016 №2-292/80-184.

Листом від 16.04.2016 №5 ОСОБА_1 повідомило, що його дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2015 рік складає 80 672 949 (вісімдесят мільйонів шістсот сімдесят дві тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) гривень, що підтверджується податковою декларацією за 2015 рік, наданою ОСОБА_1.

Один відсоток доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становить 806 729, 49 грн.

При визначені розміру штрафу територіальним відділенням враховано наступні обставини, зокрема:

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції на даний час триває, інформація не надана;

- ОСОБА_1 не співпрацювало під час виконання територіальним відділенням завдань, передбачених статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України";

- порушення створили перешкоди у виконанні територіальним відділенням завдань, І передбачених статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України";

- ОСОБА_1 раніше не притягувалось ОСОБА_2 територіальним відділенням до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону України Про захист економічної конкуренції з метою однакового застосування норм законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, Антимонопольний комітет України дає рекомендаційні роз'яснення з питань застосування цього законодавства.

09.08.2016 року Антимонопольним комітетом України надано Рекомендаційні роз'яснення Щодо застосування положень частин другої, п'ятої та шостої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , частин першої та другої статті 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції № 39-р від 09.08.2016 року.

Ці Рекомендаційні роз'яснення надано відповідно до частини шостої статті 4 Закону України Про захист економічної конкуренції (далі - Закон) з метою однакового застосування положень частин другої, п'ятої та шостої статті 52 Закону та статті 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції у частині підходів до визначення розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі порушень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції (далі - порушення). Ці Рекомендаційні роз'яснення визначають підходи Антимонопольного комітету України, які рекомендується застосовувати його органам при визначенні розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції з метою забезпечення правової визначеності та передбачуваності застосування положень зазначених Законів (п. 1 Рекомендаційних роз'яснень).

Враховуючи, що відповідачем за порушення законодавства у сфері захисту економічної конкуренції застосовано штраф у розмірі 68 000 грн., що відповідає приписам абз. 4 ч. 2 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , враховуючи, що Рекомендаційні роз'яснення мають рекомендований (а не обов'язковий характер), не є нормативним актом та не зареєстровані в Міністерстві юстиції, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки підставою для скасування рішень органів Антимонопольного комітету України є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 59 Закону України Про захист економічної конкуренції ). Господарський суд перевіряє законність прийнятого органом Антимонопольного комітету України рішення, проте, не може втручатись в діяльність органу, перебирати на себе його компетенцію, зокрема, в частині визначення іншого розміру штрафу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про скасування рішення територіального відділення в частині включення до п. 1, 3 резолютивної частини рішення тих пунктів Вимоги, на які позивачем інформацію надано в повному обсязі та у встановлені строки (пункти 8, 10, 11, 12, 13,16 Вимоги), а також п. 15 Вимоги, оскільки останній в повному обсязі виконано позивачем (подано інформацію в повному обсязі та у встановлені строки). Відтак, неправомірним є визнання дій позивача щодо подання інформації у неповному обсязі на пункти 8, 10, 11, 12, 13, 15, 16 Вимоги порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. В решті оскаржуване рішення є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнято при повному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов.

Визнати недійсним рішення адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72-ріш від 27.12.2016 року по справі № 2-26.250/84-2016 в частині :

- визнання дій товариства з обмеженою відповідальністю "Ривьера ЛТД", код ЄДРПОУ 37412731 (адреса: 04210, м. Київ, вул. Оболонська набережна, 15, корп. 1, літ. А), які полягають у поданні інформації в неповному обсязі ОСОБА_2 обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на питання пунктів 10, 11, 12 вимоги про надання інформації від 05.02.2016 №2-292/80-184 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки (п. 1 рішення);

- визнання дій товариства з обмеженою відповідальністю "Ривьера ЛТД", код ЄДРПОУ 37412731 (адреса: 04210, м. Київ, вул. Оболонська набережна, 15, корп. 1, літ. А), які полягають у поданні інформації в неповному обсязі ОСОБА_2 обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на питання пунктів 8, 13, 15, 16 вимоги про надання інформації від 05.02.2016 №2-292/80-184 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки (п. 3 рішення).

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22440366) на користь позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ривьера ЛТД» , вул. Оболонська набережна, 15, корп. 1 літ. А, м. Київ, 04210 (код ЄДРПОУ 37412731):

- 800 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 10.04.2017 року

Суддя Е.М. Олейняш