Рішення

від 04.04.2017 по справі 922/482/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р.Справа № 922/482/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини", м.Харків до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", смт.Новопокровка Харківської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Борошно "Покровське", м.Чугуїв Харківської області про стягнення 40600000,00грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.03.2017

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №45 від 04.05.2016

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 40600000,00грн.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором поставки №0005/2 від 06.01.2016, укладеним між ним та ТОВ "Борошно "Покровське", щодо поставки продукції (борошна пшеничного вищого сорту), у зв'язку з чим у нього на підставі додаткової угоди №2 від 01.06.2016 до вказаного договору поставки виникло зобов'язання щодо повернення отриманої від ТОВ "Борошно "Покровське" попередньої оплати в розмірі 40600000,00грн. В подальшому, за договором про відступлення права вимоги №2-05/10 від 21.11.2016, укладеному між позивачем, відповідачем та ТОВ "Борошно "Покровське", до позивача перейшло право вимоги від відповідача щодо сплати вищевказаних грошових коштів.

Ухвалою від 14.03.2017 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачу залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Борошно "Покровське" (далі за текстом - третя особа).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач у відзиві та його представник у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Третя особа у письмових поясненнях підтвердила обставини, викладені в позовній заяві, та зазначила, що вважає позовні вимоги правомірними. Просила розглядати справу без участі її представника.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

06 січня 2016 року між відповідачем, як постачальником, та третьою особою, як покупцем, укладено договір поставки №0005/2 (далі за текстом - Договір поставки), за умовами якого постачальник зобов'язаний поставити продукцію, а покупець прийняти та сплатити вартість прийнятої продукції, а саме: борошна пшеничного вищого сорту, вартістю 5700,00грн. за 1 тонну з урахуванням ПДВ (50кг), на загальну суму 62700000,00грн.

Згідно пунктів 4.1, 4.3, 7.5 Договору поставки продукція відвантажується на умовах EXW згідно правил Інкотермс-2010 за адресою: Харківська область, Чугуївський р-н, смт.Новопокровка (на складі постачальника). На кожну партію товару повинна бути окрема накладна. Продукція вважається поставленою за умови надання у розпорядження покупця накладної. Відвантаження продукції проводиться за умови наявності продукції на підприємстві постачальника.

Відповідно до пункту 4.4 Договору поставки оплата поставленої продукції проводиться покупцем на умовах 100% передоплати, згідно рахунків постачальника.

За умовами пункту 7.1 Договору поставки (в редакції Додаткової угоди №1 від 25.04.2016) термін його дії встановлено з моменту його підписання сторонами до 31.12.2017.

На виконання умов Договору третя особа в період з 06.01.2016 по 06.05.2016 здійснила перерахування відповідачу попередньої оплати на загальну суму 40600000,00грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями, банківськими виписками, а також листами про зміну призначень платежу (а.с.34-61, 78-111).

Отримання попередньої оплати у вказаному розмірі за Договором поставки не заперечується і відповідачем.

Третя особа зверталася до позивача з листом №7-09/05 від 09.05.2016, в якому просила повідомити періоди та час поставок товару зі складу відповідача.

Відповідач своїм листом №220/2 від 18.05.2016 повідомив третю особу про неможливість відвантаження продукції у зв'язку із здороженням пшениці на ринку сільгоспвиробників, у зв'язку з чим запропонував переглянути умови Договору поставки із збільшенням ціни за товар або повернути суму попередньої оплати.

Третя особа направила відповідачу лист №2-23/05 від 23.05.2016, в якому просила повернути перераховану передоплату.

01 червня 2016 року між відповідачем та третьою особою укладено Додаткову угоду №2 до Договору поставки, за умовами якої постачальник та покупець прийшли до згоди розірвати Договір поставки з моменту повернення постачальником покупцю попередньої оплати в сумі 40600000,00грн. При цьому, постачальник зобов'язався повернути попередню оплату у триденний термін з моменту підписання цієї угоди. До моменту повернення постачальником покупцю попередньої оплати Договір поставки є чинним.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний повернути суму попередньої оплати третій особі не пізніше 04.06.2016, однак свій обов'язок не виконав.

21 листопада 2016 року між третьою особою, як первісним кредитором, позивачем, як новим кредитором, та відповідачем, як боржником, укладено договір про відступлення права вимоги №2-05/10 від 21.11.2016 (далі за текстом - Договір про відступлення права вимоги), за умовами якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги, що вже виникло на дату укладання цього договору та належить первісному кредиторові за Договором поставки №0005/2 від 06.01.2016 (далі - основний договір), і став кредитором за основним договором, укладеним між первісним кредитором та боржником.

Згідно пунктів 1.2, 1.4 Договору про відступлення права вимоги новий кредитор одержав право вимагати від боржника повного виконання всіх зобов'язань за основним договором зі сплати грошових коштів у розмірі 40600000,00грн., а також виконання інших зобов'язань боржника за основним договором. З моменту укладення даного договору новий кредитор вважається стороною основного договору, первісний кредитор втрачає всі права за основним договором.

За передане право вимоги до боржника за основним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору компенсацію у розмірі 40600000,00грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора або іншим не забороненим способом (пункт 3.1 Договору про відступлення права вимоги).

Договір про відступлення права вимоги набрав чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов пункту 2.4 Договору про відступлення права вимоги між позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаємних рохзрахунків, відповідно до якого станом на 30.11.2016 розмір заборгованості відповідача перед позивачем згідно Договору про відступлення права вимоги складає 40600000,00грн.

06 грудня 2016 року відповідач отримав вимогу позивача про погашення заборгованості №17/12 від 05.12.2016, в якій позивач просив здійснити погашення заборгованості в розмірі 40600000,00грн. у строк не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги.

Отже, відповідач не пізніше 13.12.2016 мав здійснити перерахування позивачу грошових коштів у розмірі 40600000,00грн., однак свій обов'язок не виконав.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріали справи підтверджують факт невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки оплаченої третьою особою продукції за Договором поставки, а також факт неповернення отриманої суми попередньої оплати в строк до 04.06.2016 (згідно умов Додаткової угоди №2 від 01.06.2016).

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно частини 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Вищевказані вимоги чинного законодавства щодо заміни кредитора (покупця) у зобов'язанні були виконані сторонами Договору про відступлення права вимоги.

Отже, до позивача, як до нового кредитора, перейшли усі права первісного кредитора в зобов'язанні за Договором поставки, у тому числі право вимагати повернення суми попередньої оплати в розмірі 40600000,00грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач невиконання договірних зобов'язань не оспорив, наявність заборгованості визнав.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (63523, Харківська область, Чугуївський район, смт.Новопокровка, вул.ім.В.Вєсіча, буд.1, код 00953042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" (61060, м.Харків, пр.Московський, буд.142, код 40951806) 40600000,00грн. заборгованості, 240000,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 10.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_3