Рішення

від 04.04.2017 по справі 490/6239/16-ц

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/6239/16-ц

н\п 2/490/2384/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року м.Миколаїв Центральний районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В., із секретарем Баришніковою І.М., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя,

ВСТАНОВИВ :

15 червня 2016 року позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 в якому просила суд виділити у власність позивачу квартиру № 110, яка розташована за адресою: м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду 15-Г та виділити у власність відповідача автомобіль Mersedes benz sprinter. В подальшому позивач уточнила позовні вимоги та просила суд виділити їй у власність квартиру №110 розташовану за адресою: м.Миколаїв, пр. Героїв України (ОСОБА_3) 15- Г, а грошові кошти, відповідно до висновку №1187 експертного товарознавчого дослідження по визначенню середньої ринкової вартості транспортного засобу Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 279980,00 грн. залишити у розпорядженні відповідача ОСОБА_2

В обґрунтування позову зазначала, що за час перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі сторонами було придбано спільне майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: квартира №110 розташована за адресою: м.Миколаїв, проспект Героїв України (ОСОБА_3) 15 Г та автомобіль Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який 04.05.2016 року згідно договору купівлі-продажу №6345/01/4841/16 Спеціального сервісного центру 4841 регіонального сервісного центру МВС у Миколаївській області вищевказаний транспортний засіб було продано відповідачем за 20000 (двадцять тисяч) тис. гривень без її на це згоди. Вказаний договір купівлі-продажу вважає фіктивним, так як він укладений з метою уникнути розподілу майна. Просила суд збільшити її частку у спільній сумісній власності подружжя, оскільки разом із нею проживає їх спільна із відповідачем дитина та розмір аліментів, які вона отримує від відповідача на утримання дитини недостатній для фізичного та духовного розвитку дитини. Тому просила суд виділити їй у власність спірну квартиру №110 розташовану за адресою: м.Миколаїв, проспект Героїв України (ОСОБА_3) 15 Г, а відповідачу залишити кошти від продажу автомобілю. При цьому оскільки сторони не досягли згоди щодо розподілу майна, позивачка змушена звернутись до суду із вказаним позовом.

В судовому засіданні позивач вимоги уточненої позовної заяви підтримала та просила про її задоволення. При цьому зазначила, що вона не має наміру вносити на депозит суду кошти в рахунок компенсації частки вартості квартири, вважає можливим провести залік вимог, замість компенсації вартості частки квартири, вона просить залишити у розпорядженні відповідача кошти від продажу автомобіля, 1/2 частина яких належить за законом їй.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення щодо уточнених позовних вимог та заяву в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнав частково та просив суд розподілити спірне майно подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 ? частину квартири №110, яка розташована в м.Миколаєві по проспекту Героїв Сталінграду в будинку №15г, та виділити у власність ОСОБА_2 ? частину квартири №110, яка розташована в м.Миколаєві по проспекту Героїв Сталінграду в будинку №15-г, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації вартості належної їй 1/2 частини автомобіля НОМЕР_2, 2005 року випуску, білого кольору - 10000 грн. В заперечені зазначав, що для збільшення частки спільного майна подружжя позивачу, а саме: виділення у власність позивачки спірної квартири відсутні підстави, оскільки позивачкою не надано жодного належного доказу того, що аліменти, які в добровільному порядку сплачував відповідач до рішення суду та зараз сплачує на виконання рішення суду є недостатніми для забезпечення фізичного та духовного розвитку дитини. Що стосується компенсації вартості спільного автомобіля зазначав, що спірний автомобіль за домовленістю сторін договору купівлі-продажу, було продано відповідачем за 20000 тис. гривень, та дана сума є доказом реальної ринкової вартості спірного транспортного засобу, та даний договір купівлі-продажу не було визнано позивачем недійсним у встановленому законом порядку.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмове заперечення представника відповідача, оглянувши письмові докази по справі, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.01.2003 року /а.с.4/, від вказаного шлюбу мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.13/.

Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 01.11.2016 року вищевказаний шлюб уладений між сторонами було розірвано /а.с.87/.

10 липня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір- купівлі продажу, згідно якого останній придбав у власність квартиру №110 за адресою: м.Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду 15-Г /а.с.9/.

Згідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №64931313 від 03.08.2016 року, вбачається, що згідно договору купівлі-продажу №175 від 10.07.2012 року посвідченого приватним нотаріусом ММНО Миколаївської області ОСОБА_6 право власності на вишевказану спірну квартиру зареєстроване за ОСОБА_2 /а.с.30-31/.

Також, у період зареєстрованого шлюбу, а саме: 17.12.2013 року сторонами було придбано спірний автомобіль НОМЕР_2, 2005 року випуску, білого кольору, що також є спільною сумісною власністю подружжя.

Як вбачається, з договору купівлі-продажу від 04.05.2016 року №6345 01/4841/2016 Спеціального сервісного центру 4841 регіонального сервісного центру МВС у Миколаївській області транспортний засіб марки Mercedes Benz Sprinter 313 СDI д.н. НОМЕР_3, 2005 року випуску, даний транспортний засіб було продано відповідачем за 20000 (двадцять тисяч) грн. /а.с.56/.

Згідно звіту експертної оцінки №9403 КТЗ Mercedes Benz Sprinter 313 СDI д.н. НОМЕР_3, 2005 року випуску від 04.05.2016 року, щодо визначення ринкової вартості КТЗ з урахуванням суми відновлювального ремонту, робочого об'єму циліндрів, ринкова вартість КТЗ з урахуванням суми відновлюваного ремонту вантажний фургон-малотонажний- В Mercedes Benz Sprinter 313 СDI д.н. НОМЕР_3, 2005 року випуску, який належить ОСОБА_2 на дату оцінки складає 20063,44 грн. Як вбачається з калькуляції відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, вартість ремонту складає 235153,20 грн. /а.с.105-113/. Відповідно до висновку №1187 Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України від 17.02.2017 року щодо експертного авто товарознавчого дослідження по визначенню середньої ринкової вартості КТЗ від 17.02.2017 року, а саме: транспортного засобу марки Mercedes Benz Sprinter 313 СDI, 2005 року випуску, об'єм двигуна 2,148, тип ТЗ-вантажний станом на 04.05.2016 року (дату продажу) становить 279980 грн. /а.с.138-140/.

Згідно звіту про оцінку майна №2/27/1 від 14.06.2016 року зроблену експертним центром Поділля ідентифікаційний номер 37358093 ринкова (оціночна) вартість об'єкту оцінки: однокімнатної квартири №110, загальною площею 38,2 кв.м. розташованої на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: м.Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду 15-Г власником якої є ОСОБА_2 (1/1) становить 266905 грн. /а.с.19/

Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 23.12.2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання їх спільної дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 845 грн., щомісячно, починаючи з 11.06.2016 року і до повноліття дитини /а.с.152/.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи чеків: Приватбанку № BASS НОМЕР_4 від 12.08.2016 року на суму 502,51 грн., чек Приватбанку № BASS 47463011070 від 01.09.2016 року на суму 502,51 грн., чек Приватбанку № BASS НОМЕР_5 від 12.08.2016 року на суму 502,51 грн. відповідача до винесення рішення про стягнення аліментів на утримання дитини сплачував позивачці аліменти в добровільній формі на картковий рахунок позивачки №4149497805750454. /а.с.67/.

Згідно довідки наданої Міською лікарнею №4 від 15.06.2016 року ОСОБА_1 з грудня 2015 року по травень 2016 року отримала заробітну плату в розмірі 13749,68 грн. за винятком усіх утримань податку /а.с.16/.

Згідно довідки Міністерства Охорони Здоров'я України серії 10ААВ, №352711 яка надається до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, мала інвалідність 3 групи за загальним захворюванням, яку їй було встановлено до 01.11.2016 року /а.с.17/.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд не приймає до уваги доводи позивачки щодо збільшення її частки у спільній сумісній власності подружжя виходячи з наступного.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Згідно ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею проживають діти.

Згідно вимог ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч.3 ст.70 СК України встановлено, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Зі справи вбачається, що відповідач офіційно не працює, сплачує аліменти на користь позивачки, про що він надав квитанції. Позивачка не довела, що аліментів, які вона одержує, недостатньо для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна квартира підлягає розподілу по 1/2 частці кожному із подружжя, оскільки позивачкою не було надано суду належних доказів, які б вказували на підстави збільшення частки одному з подружжя.

Згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

При цьому договір купівлі-продажу спірного транспортного засобу не було визнано недійсним у встановленому законом порядку. Його укладено відповідно до п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМ України від 07.09.1998 року № 1388 (з наступними змінами).

За таких обставин, слід визнати, що зазначена в договорі купівлі-продажу вартість автомобіля є його дійсною ринковою вартістю, а тому при визначенні вартості спірного автомобіля необхідно виходити з 20000 грн.

Середня ринкова вартість аналогічного транспортного засобу, зазначена в висновку №1187 Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України від 17.02.2017 року щодо експертного авто товарознавчого дослідження по визначенню середньої ринкової вартості КТЗ від 17.02.2017 року, не може бути прийнята судом до уваги, оскільки при проведені експертизи спірний автомобіль не оглядався, його оцінка відповідно до вимог закону не проводилась.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Так, не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання за нею як на неподільну річ, права власності на всю спірну квартиру, та проведення взаємозаліку в рахунок компенсації частки вартості квартири, яку необхідно було б сплатити відповідачу, замість компенсації вартості частки квартири, шляхом залишення у розпорядженні відповідача коштів від продажу автомобіля, 1/2 частина яких належить за законом їй.

Згідно ч.4. 5 ст71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України . Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Оскільки відповідач заперечує проти отримання такої компенсації та позивач на пропозицію суду відмовилась вносити на депозит судукошти в рахунок компенсації частки вартості квартири, у суду немає підстав для присудження такої компенсації. Крім того, 1/2 вартості автомобіля (10000 грн.) значно нижча вартості 1/2 частини спірної квартири (133452,25 грн.).

За такого слід провести розподіл спільного майна подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по ? ідеальної частини квартири №110, яка розташована у м.Миколаєві по проспекту Героїв України, 15Г та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості ? частини спільного майна подружжя - автомобілю Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в рахунок її частки у спільній сумісній власності, у розмірі 10000 грн. Та в решті позовних вимог, слід відмовити за їх безпідставністю.

При поданні позову до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1102,40 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача в розмірі 1102,40 грн.

Керуючись ст.ст.3, 4, 10, 11, 14, 60, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 57, 60, 63, 69, 70, 71, 74 СК України,ст.ст.16, 372 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, - задовольнити частково.

Провести розподіл спільного майна подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по ? частині квартири №110, яка розташована у м.Миколаєві по проспекту Героїв України, 15-Г.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості ? частини спільного майна подружжя - автомобілю Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в рахунок її частки у спільній сумісній власності, у розмірі 10000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1102,40 грн.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя О.В.Мамаєва