Справа №490/6239/16-ц 16.05.2017 160517 16.05.2017
Провадження №22-ц/784/1153/17
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Головуючий у першій інстанції Мамаєва О.В.
Категорія 48 Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16 травня 2017 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Яворської Ж.М.,
суддів:Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,
при секретарі судового засідання - Гавор В.Б.,
за участю позивача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_5
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2017 року
за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИЛА :
15 червня 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування позову зазначала, що з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24 січня 2003 року. Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За час перебування у шлюбі ними було придбано майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: за договором купівлі - продажу від 10 липня 2012 року - квартиру АДРЕСА_1 та 17 грудня 2013 року - автомобіль Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Між тим без її відома та згоди за договором купівлі - продажу від 04 травня 2016 року цей автомобіль відповідачем було продано громадянину ОСОБА_9, який є їхнім спільним знайомим. Вказаний договір вона вважає фіктивним, оскільки ОСОБА_6 продовжує користуватися ним та після переоформлення не було змінено реєстраційні номери транспортного засобу.
Крім того, зазначала, що разом з нею проживає їх неповнолітня дочка ОСОБА_7 на утримання якої відповідач аліменти не сплачує. А тому вважала, що за таких обставин її частка у спільному нерухомому майні подружжя підлягає збільшенню.
Посилаючись на викладенні обставини, враховуючи вимоги ч.2 та ч.3 ст.70 СК України та неодноразово змінюючи свої позовні вимоги, позивач остаточно просила виділити їй у власність квартиру АДРЕСА_1, а грошові кошти відповідно до висновку №1187 експертного товарознавчого дослідження по визначенню середньої ринкової вартості транспортного засобу Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску, у розмірі 279 980 грн. залишити у розпорядженні ОСОБА_6
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2017 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Постановлено провести розподіл спільного майна подружжя, виділивши у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 компенсацію вартості 1/2 частини спільного майна подружжя - автомобілю Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в рахунок її частки у спільній сумісній власності, у розмірі 10000 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 1102,40 грн. У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на те, що рішення суду в частині стягнення компенсації вартості частки автомобіля, який є спільним майном подружжя, є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано усі фактичні обставини справи, не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяння суду повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи, просить його частково скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги стягнувши на її користь 139 990 грн. як компенсація вартості 1/2 частки спільного майна подружжя автомобіля Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача вказував на законність рішення суду та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірне нерухоме та рухоме майно є спільним майном подружжя, а тому відповідно до положенням ст.ст.60,63,70 СК України підлягає поділу виходячи із рівності часток кожного із подружжя. Доказів, які б надавали право на збільшення частки одного із подружжя у спільному майні не надано.
Рішення суду першої інстанції щодо поділу нерухомого майна позивач не оскаржує, а тому воно в цій частині не є предметом апеляційного перегляду.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5 щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості її частки у рухомому майні, вірно виходив, що позивач має право на таку компенсацію, з врахуванням того, що спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, цінним майном, а відповідач розпорядився ним на власний розсуд без згоди останньої.
Стягуючи з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію ? частки вартості автомобіля марки Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, у розмірі 10000 грн., суд першої інстанції виходив із вартості продажу спірного автомобіля, а саме -20 000 грн.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 24 січня 2003 року, який рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 листопада 2016 року розірвано ( а.с.4,87).
Від шлюбу мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем ( а.с.13).
У період спільного проживання сторонами було придбано:
- 10 липня 2012 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1, яку було зареєстровано на ім'я відповідача ОСОБА_6.( а.с.9,10);
- 17 грудня 2013 року - автомобіль Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який також було зареєстровано за відповідачем.
Як пояснила у суді апеляційної інстанції позивач, з січня 2016 року вони припинили спільне проживання з відповідачем.
04 травня 2016 року ОСОБА_6 відчужив вищевказаний автомобіль ОСОБА_10 за 20 000 грн., що підтверджується повідомленням регіонального сервісного центру у Миколаївській області від 17 жовтня 2016 року та договором купівлі - продажу від 04 травня 2016 року ( а.с.54-56).
Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Отже, для укладення одним із подружжя договору щодо цінного майна має бути письмова згода іншого з подружжя (ч. 3 ст. 65 СК України).
Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Оскільки відповідач відчужив спірний автомобіль, який є спільною сумісною власністю подружжя і цінним майном, без письмової згоди позивачки, в період шлюбу, але після припинення сторонами подружніх відносин, тому позивачка має право на грошову компенсацію 1/2 частини вартості спірного транспортного засобу.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 2 п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Відповідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ст. 60 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).
Так, згідно з висновком №1187 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середньої ринкової вартості колісного транспортного засобу від 17 лютого 2017 року середня ринкова вартість ? частки автомобіля марки Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску, станом на 04 травня 2016 року становить 139 990 грн., а цілого 279980 грн.
Отже, за таких обставин при визначенні розміру компенсації слід виходити саме з оціненої ринкової вартості автомобіля, оскільки вартість зазначена у договорі купівлі-продажу автомобіля у розмірі 20 000,00 грн. є значно заниженою.
У наданому відповідачем до суду звіті №9403 про експертну оцінку колісного транспортного засобу від 04 травня 2016 року, зазначено що станом на 05 травня 2016 року ринкова вартість спірного автомобіля складає 20063 грн. 44 коп. Про те даний звіт не може бути взятий до уваги судом, по-перше дата його складання та дата на яку визначено вартість автомобіля не співпадають, по-друге, спеціаліст визначав вартість транспортного засобу з врахуванням вартості відновлювального ремонту. Однак відомостей про те, що автомобіль було пошкоджено в результаті ДТП чи з інших підстав проводилося відновлення транспортного засобу до матеріалів справи не надано, та відповідач на таке не посилався. А відтак не можна вважати, вказану у договорі купівлі - продажу вартість спірного майна ринковою. Інших належних та допустимих доказів щодо ринкової вартості спірного майна на час відчуження відповідач до суду не надав. Більш того, будучи обізнаним в тому, що судом призначено по справі судову автотехнічну експертизу, відповідач ухилився від надання автомобіля як об'єкта дослідження для огляду експертом.
З врахуванням викладеного, висновок суду про визначення вартості автомобіля на час поділу виходячи із купівельної вартості є неправильним, оскільки в даному випадку вирішувався спір про поділ майна, належного подружжю, а не застосовувались наслідки недійсності правочину.
За таких обставин, оскільки середня ринкова вартість автомобіля становить 279980 грн., колегія суддів, враховуючи роз'яснення надані у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , висновок судової автотоварознавчої експертизи від 17 лютого 2017 року та виходячи з засад розумності та справедливості, приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 компенсації вартості ? частки автомобіля Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску у розмірі 139 990 грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене, рішення суду першої інстанції в силу п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України в частині визначення розміру компенсації слід змінити, стягнувши з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 вартість ? частки автомобіля Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску у розмірі 139 990 грн.
В силу вимог ст. 88 ЦПК України слід змінити рішення суду і в частині розподілу судових витрат.
Так, при зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1103 грн.20 коп., тоді як треба було ( з врахуванням розміру частки у спільній власності та вартості майна) 2734 грн. 43 коп., недоплата склала 1631 грн.23 коп., яка в силу того, що позов частково задоволено підлягає стягненню з відповідача.
За такого з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 4111 грн.07 коп.( сплачений судовий збір до суду першої інстанції 1103 грн.20 коп. + судовий збір за подачу апеляційної скарги - 3007 грн.87 коп.), витрати за проведення судової експертизи у суді першої інстанції у розмірі 634 грн.24 коп., а на користь держави - 1631 грн.23 коп.
В решті рішення суду залишити без змін, так як не є предметом апеляційного перегляду.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити .
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2017 року в частині задоволених вимог щодо стягнення компенсації вартості частки автомобіля та розподілу судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 139990 грн. ( сто тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто ) грн. 00 коп. - вартості ? частки автомобіля Mersedes benz sprinter 313, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 4111 (чотири тисячі сто одинадцять) грн. 07 коп., судові витрати за проведення судової технічної експертизи у розмірі 634 ( шістсот тридцять чотири) грн.24 коп., на користь держави - судовий збір у розмірі 1631 грн. 23 коп.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Т.Б. Кушнірова
Суд | Апеляційний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2017 |
Оприлюднено | 22.05.2017 |
Номер документу | 66544413 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Кузнєцов Віктор Олексійович
Цивільне
Апеляційний суд Миколаївської області
Яворська Ж. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні