Справа № 507/220/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" квітня 2017 р. Любашівський районний суд Одеської області
у складі : головуючого судді Гнатюка В.О.
за участю секретаря Гончар В.В.,
представника позивача адвоката ОСОБА_1,
представника відповідача адвоката ОСОБА_2М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Любашівка в залі суду справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства Міраж про визнання договору оренди землі недійсним,
встановив :
16.02.2017 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом , обгрунтовуючи свої вимоги тим , що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,84 га , розташована на території Іванівської сільської ради Любашівського району Одеської області , яка перейшла йому у власність після смерті ОСОБА_4 , який помер 27.06.2014 р.
Отримавши у спадок зазначену земельну ділянку , він дізнався , що 25.08.2013 р. між ОСОБА_4 та ПП Міраж був укладений договір оренди землі , за яким ОСОБА_4 надав ПП Міраж вказану земельну ділянку у строкове платне користування .
Посилаючись на те , що зазначений договір ОСОБА_4 не підписував , договір був зареєстрований 24.07.2014 р., тобто після смерті ОСОБА_4 , а також на те , що укладений договір не відповідає типовій формі договору оренди землі , просив суд визнати недійсним договір оренди землі б/н площею 3,84 га від 25.08.2013 р. , укладений між ОСОБА_4 та ПП Міраж , зареєстрований 24.07.2014 р. реєстраційною службою Любашівського районного управління юстиції в Одеській області за № 6456387.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і пояснив , що спірний договір був укладений оскільки був підписаний його сторонами. Позивач не довів той факт, що договір не був підписаний ОСОБА_4 . Клопотання про проведення відповідної почеркознавчої експертизи не заявив. Позивач отримував орендну плату кожний рік включно по 2016 р. , що свідчить про те , що він знав про укладений спірний договір оренди. Проведення реєстрації права оренди орендаря за спірним договором після смерті орендодавця не є обставиною , на підставі якої можливо визнати спірний договір недійсним так як в момент підписання договору волевиявлення орендодавця було вільним і відповідало його внутрішній волі.
Вислухавши сторони , допитавши свідків , дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню з таких підстав .
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України , якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Судом установлено , що позивачу ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.09.2016 р. належить земельна ділянка площею 3,84 га , кадастровий номер 5123381800:01:001:0308 , розташована на території Іванівської сільської ради Любашівського району Одеської області ( а.с.- 16 )
Як видно з оригіналу договору оренди земельної ділянки , надісланому суду Любашівською районною державною адміністрацією , останній був укладений 25.08.2013 р. між ОСОБА_4 та ПП Міраж в особі голови ПП Міраж ОСОБА_5 .
У витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права , надісланого суду , Любашівською РДА , зазначено , що право оренди земельної ділянки за спірним договором зареєстровано реєстраційною службою Любашівського районного управління юстиції в Одеській області 24.07.2014 р. ( а.с.- )
Як видно зі свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , останній помер 27 червня 2014 р. , тобто до державної реєстрації вказаного права ( а.с. - 15 )
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України Про оренду землі ( в редакції чинній на час укладення договору оренди ) , орендарі набувають права оренди земельної ділянки на
підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України ( 2768-14 ), Цивільним кодексом України ( 1540-06, 435-15 ), цим та іншими законами України і договором оренди землі . Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1509-VI ( 1509-17 ) від 11.06.2009
В силу ч. 5 ст.6 цього Закону , право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 1878-VI ( 1878-17 ) від 11.02.2010
Згідно з п. 43 спірного договору , право оренди за цим Договором виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Відповідно до п. 20 зазначеного договору , передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк ( три) робочих дні після державної реєстрації права оренди за актом її приймання - передачі.
Згідно з ч.1 ст. 792 ЦК України за договором найму ( оренди ) земельної ділянки наймодавець зобов язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Оскільки право оренди земельної ділянки за спірним договором зареєстровано реєстраційною службою Любашівського районного управління юстиції в Одеській області 24.07.2014 р. , а орендодавець помер 27 червня 2014 р. , то на момент державної реєстрації права оренди земельної ділянки за спірним договором цивільна правоздатність орендодавця , тобто здатність мати цивільні права та обов язки відповідно до статті 25 ЦК України була припинена , що унеможливило виконання зобов язання щодо передачі земельної ділянки орендарю відповідно до п. 20 спірного договору у строк 3 ( три ) робочих дні після державної реєстрації права оренди за актом її приймання - передачі
У зв язку з тим , що передача вказаної земельної ділянки згідно з умовами спірного договору не відбулась і не могла відбутись у зв язку зі смертю орендодавця , суд вважає , що орендар не набув право оренди за спірним договором. Тому спірний договір оренди землі підлягає визнанню недійсним.
Акт приймання - передачі спірної земельної ділянки в оренду від 25.08.2013 р. підписаний орендодавцем та орендарем до державної реєстрації права оренди всупереч п. 20 вказаного договору , на думку суду , свідчить про те , що орендодавець фактично передав земельну ділянку орендарю в користування , а не в оренду за договором оренди землі. Тому отримання позивачем як спадкоємцем ОСОБА_4 плати від ПП Міраж у 2014 , 2015 , 2016 роках суд розцінює не як орендну плату , а як плату за користування земельною ділянкою.
Суд погоджується з аргументом представника відповідача , що посилання позивача на те, що орендодавець не підписував спірний договір не може бути підставою для визнання спірного договору недійсним , оскільки позивач не заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Разом з тим суд не погоджується з аргументом представника відповідача щодо того , що реєстрація права оренди земельної ділянки за спірним договором після смерті орендодавця не може бути підставою для визнання договору недійсним , оскільки договір був підписаний сторонами , що свідчить про його укладення. Така позиція суду витікає з наступного. Сторони спірного договору дійсно підписали спірний договір 25.08.2013 р. , узгодивши між собою його суттєві умови. Одна з умов даного договору була передбачена п. 20 Договору , а саме : передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк 3 ( три ) робочих дні після державної реєстрації права оренди за актом її приймання - передачі. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки за спірним договором була проведена 24.07.2014 р. , тобто після смерті орендодавця , який помер 27.06.2014 р. У момент смерті орендодавця була припинена його цивільна правоздатність , тобто здатність мати цивільні права та обов язки. У зв язку з чим був втрачений раніше узгоджений у Договорі ( п. 20 ) обов язок щодо передачі земельної ділянки , що унеможливило отримання земельної ділянки орендарем згідно з зазначеним пунктом спірного договору. Неотримання земельної ділянки згідно з умовами Договору свідчить про те , що орендар не набув права оренди земельної ділянки , оскільки з припиненням обов язку орендодавця щодо передачі земельної ділянки було припинено і право орендаря на її отримання.
Відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 640 гривень , сплачений позивачем на користь держави при подачі позову
На підставі викладеного , керуючись ст. 10 , 60 ,88, 212 , 213 , 215 , ЦПК України , ст..ст. 25 , 215, 792 ЦК України , Законом України Про оренду землі , суд
вирішив :
Позов ОСОБА_3 до приватного підприємства Міраж про визнання договору оренди землі недійсним задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі б/н площею 3,84 га від 25.08.2013 р. , укладений між ОСОБА_4 та ПП Міраж , право оренди земельної ділянки за яким зареєстровано 24.07.2014 р. реєстраційною службою Любашівського районного управління юстиції Одеської області за № 6456387.
Стягнути з ПП Міраж на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640 гривень , сплачений на користь держави при подачі позову.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Любашівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
суддя В.О. Гнатюк
Суд | Любашівський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2017 |
Оприлюднено | 14.04.2017 |
Номер документу | 65917966 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ткачук Олег Степанович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ткачук Олег Степанович
Цивільне
Любашівський районний суд Одеської області
Гнатюк В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні