Ухвала

від 26.07.2017 по справі 507/220/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4865/17

Головуючий у першій інстанції Гнатюк В. О.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Міраж на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства Міраж про визнання договору оренди землі недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Любашівського районного суду Одеської області з позовом до ПП Міраж про визнання договору оренди землі недійсним посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,84 га, розташована на території Іванівської сільської ради Любашівського району Одеської області, яка перейшла йому у власність після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Отримавши у спадок зазначену земельну ділянку, позивач дізнався, що 25.08.2013 р. між ОСОБА_3 та ПП Міраж був укладений договір оренди землі, за яким ОСОБА_3 надав ПП Міраж вказану земельну ділянку у строкове платне користування.

Посилаючись на те, що зазначений договір ОСОБА_3 не підписував, договір був зареєстрований 24.07.2014 р., тобто після смерті ОСОБА_3, а також на те, що укладений договір не відповідає типовій формі договору оренди землі, просив суд визнати недійсним договір оренди землі б/н площею 3,84 га від 25.08.2013 р., укладений між ОСОБА_3 та ПП Міраж , зареєстрований 24.07.2014 р. реєстраційною службою Любашівського районного управління юстиції в Одеській області за № 6456387.

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсним договір оренди землі б/н площею 3,84 га від 25.08.2013 р., укладений між ОСОБА_3 та ПП Міраж , право оренди земельної ділянки за яким зареєстровано 24.07.2014 р. реєстраційною службою Любашівського районного управління юстиції Одеської області за № 6456387.

Стягнуто з ПП Міраж на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640 грн., сплачений на користь держави при подачі позову.

Вважаючи рішення суду незаконним ПП Міраж звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2017 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.09.2016 р. належить земельна ділянка площею 3,84 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташована на території Іванівської сільської ради Любашівського району Одеської області.

Як видно з оригіналу договору оренди земельної ділянки, останній був укладений 25.08.2013 р. між ОСОБА_3 та ПП Міраж в особі голови ПП Міраж ОСОБА_4.

У витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, надісланому суду, Любашівською РДА , зазначено, що право оренди земельної ділянки за спірним договором зареєстровано реєстраційною службою Любашівського районного управління юстиції в Одеській області 24.07.2014 р.

Як видно зі свідоцтва про смерть ОСОБА_3, останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., тобто до державної реєстрації вказаного права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України Про оренду землі ( в редакції чинній на час укладення договору оренди ), орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1509-VI ( 1509-17 ) від 11.06.2009

В силу ч. 5 ст.6 цього Закону, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 1878-VI ( 1878-17 ) від 11.02.2010

Згідно з п. 43 спірного договору, право оренди за цим договором виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до п. 20 зазначеного договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк ( три) робочих дні після державної реєстрації права оренди за актом її приймання - передачі.

Згідно з ч.1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Оскільки право оренди земельної ділянки за спірним договором зареєстровано реєстраційною службою Любашівського районного управління юстиції в Одеській області 24.07.2014 р., а орендодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., то на момент державної реєстрації права оренди земельної ділянки за спірним договором цивільна правоздатність орендодавця , тобто здатність мати цивільні права та обов`язки відповідно до статті 25 ЦК України була припинена , що унеможливило виконання зобов`язання щодо передачі земельної ділянки орендарю відповідно до п. 20 спірного договору у строк 3 (три) робочих дні після державної реєстрації права оренди за актом її приймання - передачі.

У зв`язку з тим, що передача вказаної земельної ділянки згідно з умовами спірного договору не відбулась і не могла відбутись у зв`язку зі смертю орендодавця, суд правильно вважав, що орендар не набув право оренди за спірним договором. Тому спірний договір оренди землі підлягає визнанню недійсним.

Даючи оцінку акту приймання - передачі спірної земельної ділянки в оренду від 25.08.2013 р. підписаному орендодавцем та орендарем до державної реєстрації права оренди всупереч п. 20 вказаного договору, суд правильно ввжав, що орендодавець фактично передав земельну ділянку орендарю в користування , а не в оренду за договором оренди землі. Тому отримання позивачем як спадкоємцем ОСОБА_3 плати від ПП Міраж у 2014, 2015, 2016 роках суд розцінив не як орендну плату, а як плату за користування земельною ділянкою.

Суд дав правильну оцінку позиії представника відповідача щодо того, що реєстрація права оренди земельної ділянки за спірним договором після смерті орендодавця не може бути підставою для визнання договору недійсним, оскільки договір був підписаний сторонами, що свідчить про його укладення. Така позиція суду витікає з наступного. Сторони спірного договору дійсно підписали спірний договір 25.08.2013 р., узгодивши між собою його суттєві умови. Одна з умов даного договору була передбачена п. 20 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк 3 (три) робочих дні після державної реєстрації права оренди за актом її приймання - передачі. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки за спірним договором була проведена 24.07.2014 р., тобто після смерті орендодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. У момент смерті орендодавця була припинена його цивільна правоздатність , тобто здатність мати цивільні права та обов`язки. У зв`язку з чим був втрачений раніше узгоджений у договорі (п. 20) обов`язок щодо передачі земельної ділянки, що унеможливило отримання земельної ділянки орендарем згідно з зазначеним пунктом спірного договору. Неотримання земельної ділянки згідно з умовами договору свідчить про те, що орендар не набув права оренди земельної ділянки, оскільки з припиненням обов`язку орендодавця щодо передачі земельної ділянки було припинено і право орендаря на її отримання.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на неповне з`ясування судом обставин справи в частині визначення правоздатності орендодавця при передачі земельної ділянки в оренду, згода учасників спірного договору щодо всіх істотних умов при укладенні договору оренди землі на момент його укладення, відсутність реєстрації зазначеного договору на момент смерті орендодавця що на думку апелянта не є підставою визнання його недійсним, неврахування судом продовження договірних правовідносин між орендарем та спадкоємцями, неврахування позиції вищих судових інстанцій в вирішенні подібних правовідносин, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є безпідставними, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Міраж - відхилити.

Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік