Ухвала

від 11.04.2017 по справі 760/18663/16-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2-з/760/139/17

в справі №760/18663/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Хілюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Громадської організації "Товариство бджолярів міста Києва" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Київської міської ради, ОСОБА_5, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, витребування житлового будинку та земельної ділянки, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів і просить:

- визнати недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_5;

- визнати недійсним та скасувати рішення Київської міської ради №290/290 від 31 березня 2016 року про передачу земельної ділянки за даною адресою відповідачу ОСОБА_2;

- визнати за ним права власності на житловий будинок та земельну ділянку;

- витребування житловий будинок та земельну ділянку у відповідачки ОСОБА_1;

07 квітня 2017 року представником позивача було подано до суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_5 до вирішення справи по суті.

Посилається на те, що позивач є власником спірного житлового будинку, який розташований на земельній ділянці. Дана земельна ділянка перевищує вартість будинку та існує реальна загроза її подальшого відчуження, передачу в іпотеку, поділу. Оскільки позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на спірну земельну ділянку, просить клопотання задовольнити.

Вважає, що накладення арешту на майно є необхідним заходом, щоб уникнути в майбутньому труднощів при виконанні рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Підстави забезпечення позову врегульовано ст.151 ЦПК України.

З точки зору ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову застосовується, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч.2 ст.151 ЦПК України.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Статтею 152 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно.

За даною нормою закону однією з причин, в зв язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

Так, предметом спору сторін є будинком АДРЕСА_5 та земельною ділянкою на нього.

Земельна ділянка та будинок належать на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 26 жовтня 2016 року відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів за №71622618 від 27 жовтня 2016 року.

/ а.с.10 /

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З врахуванням викладеного вище, суд вважає обґрунтованими побоювання позивача щодо можливої реалізації вказаного нерухомого майна, а тому приходить до висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Накласти арешт на будинок АДРЕСА_3, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Позивач : Громадська організація "Товариство бджолярів міста Києва", код ЄДРПОУ: 22906118, адреса: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 7, кв. 21.

Відповідач 1 : ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_6.

Відповідач 2 : ОСОБА_2, адреса: 04123, АДРЕСА_2.

Відповідач 3 : ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_1.

Відповідач 4: Київська міська рада, Код ЄДРПОУ: 02670408, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Відповідач 5 : ОСОБА_4, адреса: 03186, АДРЕСА_3.

Відповідач 6 : ОСОБА_5, адреса: 03061, АДРЕСА_5.

Третя особа : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., адреса: 01032, АДРЕСА_4.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення чи протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, постановленої без участі особи, яка її оскаржує.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя