Постанова

від 30.04.2013 по справі 826/4723/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2013 року 15:30 № 826/4723/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОСПА до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2012 p. № НОМЕР_1, №0001982220 та від 19.02.2013р. №0001432220, №0001442220, № НОМЕР_2,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОСПА (надалі - ТОВ ЄВРОСПА , позивач) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (надалі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень:

від 15.11.2012 p., № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 094 655,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 211 012,00 грн.;

від 15.11.2012 p. №0001982220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 893 760,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 358 567,00 грн.;

від 19.02.2013р. №0001432220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 094 655,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 211 011,00 грн.;

від 19.02.2013р. №0001442220 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 207 428,00 грн.;

від 19.02.2013р. № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 893 760,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 355 697,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ ЄВРОСПА обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Зокрема, позивач зазначає, що податковим органом неправомірно, без перевірки фактів та дійсних обставин зроблено висновок щодо фіктивності операцій з контрагентами. Проте, всі правочини були направлені на досягнення взаємної вигоди, замовлені у контрагентів роботи дійсно були виконані. Позивач стверджує, що первинні бухгалтерські документи, отримані від контрагентів відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних ТОВ СРМП Зодчий , ТОВ Логрус , ПП Матрікс , ТОВ Арт-Центр Калаф , ТОВ РІП та ТОВ Ентхілл правомірно включені позивачем до валових витрат і податкового кредиту відповідних періодів.

Під час здійснення господарських операцій між ТОВ ЄВРОСПА та зазначеними товариствами контрагенти позивача мали належну й необхідну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не були позбавлені прав та не мали обмежень укладати будь-які договори у відповідності з діючим законодавством України.

Окрім того, позивач стверджує, що рішення ДПС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги прийняте 04.02.2013 p., тобто з порушенням встановленого строку.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, подав до суду письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

ТОВ ЄВРОСПА зареєстроване у Дніпровській районній державній адміністрації у м. Києві, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № НОМЕР_3 від 31.01.2006р. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 33740425.

ТОВ ЄВРОСПА взято на податковий облік в податкових органах за № 106710200000 від 31.01.2006р., перебуває на обліку в ДПІ Дніпровського району м. Києва ДПС.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.01.2007р. № 100010816, виданого ДПІ Дніпровського р-ну м. Києва індивідуальний податковий номер - 337404226536, ТОВ ЄВРОСПА зареєстроване платником ПДВ з 04.01.2007р.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі направлення від 19.10.2012р. №2025, згідно з пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ОСОБА_1 кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а також інших законів України та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 19.10.2012р. №1631, проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ Євроспа з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податків і зборів по взаємовідносинах з ТОВ Ентхіл (код ЄДРПОУ 37331552) за період з 01.01.12 по 31.03.12 та з 01.05.12 по 30.06.12, з ТОВ СРМП Зодчий (код ЄДРПОУ 37012430) за період з 01.07.10 по 31.07.10, з ТОВ Логрус (код ЄДРПОУ 21578482) за період з 01.01.12 по 31.01.12, з ПП Матрікс (код ЄДРПОУ 31989368) за період з 01.02.12 по 31.05.12, з ТОВ ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ 33545388) за період з 01.02.11 по 28.02.11 та з ТОВ Ріп (код ЄДРПОУ 32163147) за період з 01.03.11 по 31.07.11.

За результатами перевірки складено акт від 01.11.2012р. №3955/22-222-33740425 про результати документальної позапланової виїзної документальної перевірки (надалі - ОСОБА_2 перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення ТОВ ЄВРОСПА :

1.) п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ Євроспа з ТОВ Ентхіл (код ЄДРПОУ 37331552) за період з 01.01.12 по 31.03.12 та з 01.05.12 по 30.06.12, з ТОВ СРМП Зодчий (код ЄДРПОУ 37012430) за період з 01.07.10 по 31.07.10, з ТОВ Логрус (код ЄДРПОУ 21578482) за період з 01.01.12 по 31.01.12, з ПП Матрікс (код ЄДРПОУ 31989368) за період з 01.02.12 по 31.05.12, з ТОВ ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ 33545388) за період з 01.02.11 по 28.02.11 та з ТОВ Ріп (код ЄДРПОУ 32163147) за період з 01.03.11 по 31.07.11.;

2) п.п.139.1.9 п. 139.1. ст.139 ОСОБА_1 кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 044 697,0 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року на суму 24 495,0 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 190 490,00, за І квартал 2012 року на суму 477 944,0 грн., за ІІ квартал 2012 р. 351 768,0 грн.;

3) п. 5.1 ст.5, пп. 5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон №283/97-ВР) внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 49 958,0 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2010 року на суму 14 333,00 грн., за І квартал 2011 р. на суму 35 625,00 грн.;

4) п. 198.2, 198.3, 198,6 статті 198, п. 201.4, ст.201 ОСОБА_1 кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 882 292,0 грн., у тому числі за лютий 2011 року на суму 20 500,0 грн., березень 2011 року на суму 40 466,0 грн., квітень 2011 року на суму 2 000,0 грн., травень 2011 року на суму 10 400,0 грн., червень 2011 року на суму 95 267,0 грн., липень 2011 року на суму 73 217,0 грн., січень 2012 року на суму 145 505,0 грн., лютий 2012 року на суму 203 688,0 грн., березень 2012 року на суму 117200,0 грн., квітень 2012 року на суму 24 833,0 грн., травень 2012 року на суму 141 217,0 грн.

5) пп. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 11 467,0 грн., у тому числі за липень 2010 року на суму 11 467,0 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що первинні документи, виписані ТОВ СРМП Зодчий , ТОВ Логрус , ПП Матрікс , ТОВ Арт-Центр Калаф , ТОВ РІП та ТОВ Ентхілл в адресу ТОВ ЄВРОСПА не мають відношення до господарської діяльності та не можуть бути відображені у складі валових витрат та у складі податкового кредиту, що, в свою чергу, призвело до порушення позивачем податкового законодавства.

ОСОБА_1 орган стверджує, що операції між позивачем та зазначених контрагентів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Взаємовідносини між ТОВ ЄВРОСПА та зазначеними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, відповідно до ст.203, ст.215, ст.216, ст.236 Цивільного кодексу України, є недійсними з моменту їх вчинення.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивач звернувся до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва із запереченнями до акту № 438/11 від 09.11.2012 р.

Рішенням ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 13932/10/22-211 від 13.11.2012 p. про результати розгляду заперечень до акту перевірки висновки акту залишено без змін.

На підставі висновків, викладених у ОСОБА_2 перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 p., № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 094 655,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 211 012,00 грн. та від 15.11.2012 p. №0001982220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 893 760,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 358 567,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою від 27.11.2012р. до Державної податкової служби у м. Києві.

Рішенням ДПС у м. Києві від 17.12.2012р. №8634/10/12-114 продовжено строк розгляду скарги ТОВ ЄВРОСПА до 02.02.2013р. включно.

Рішенням ДПС у м. Києві від 21 № 1147/10/12-1-03 від 04.02.2013 р. про результати розгляду первинної скарги, частково задоволено первинну скаргу позивача, скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 15.11.2012р. в частині застосування штрафних санкцій та донараховано штрафних санкцій на суму 207 428,00 грн., а податкове повідомлення-рішення №0001972220 від 15.11.2012 р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по сплаті податку на прибуток підприємств у сумі 1 09 4655,00 грн., а також штрафних санкцій у сумі 211 012,00 грн. залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про результати розгляду первинної скарги ТОВ ЄВРОСПА подало до ДПС України повторну скаргу від 11.02.2013р .

Рішенням про розгляд скарги № 3159/6/10-2115 від 28.02.2013p. ДПС України залишила без змін податкові повідомлення-рішення 15.11.2012 p. № НОМЕР_1, №0001982220 з урахуванням рішення ДПС у м. Києві, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги, а скаргу ТОВ ЄВРОСПА - без задоволення.

Окрім того, за результатом розгулу скарг позивача ОСОБА_1 кодексу України винесено податкові повідомлення-рішення від 19.02.2013р. №0001432220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 094 655,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 211 011,00 грн.; від 19.02.2013р. №0001442220 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 207 428,00 грн.; від 19.02.2013р. № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 893 760,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 355 697,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Щодо тверджень позивача про ненадання ДПС у м. Києві відповіді на скаргу у встановлені законом строки суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 56.1. ст. 56 ОСОБА_1 кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.8. та п. 56.9. ст. 56 ОСОБА_1 кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПС у м. Києві при розгляді скарги від 27.11.2012р. повністю дотримано вимоги ст. 56 ОСОБА_1 кодексу України, зокрема, рішенням ДПС у м. Києві від 17.12.2012р. №8634/10/12-114 продовжено строк розгляду первинної скарги ТОВ ЄВРОСПА по 02.02.13 (включно).

Судом встановлено, що останній день розгляду скарги 02.02.2013р. припадав на суботу.

В той же час, відповідно до положень п. 56.13 ст. 56 ОСОБА_1 кодексу України у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, ДПС у м. Києві правомірно винесено рішення про результати розгляду первинної скарги 04.02.2013р., тобто у перший робочий день, що настав за вихідним днем.

Щодо реальності здійснення господарських операцій позивача із ТОВ СРМП Зодчий , ТОВ Логрус , ПП Матрікс , ТОВ Арт-Центр Калаф , ТОВ РІП та ТОВ Ентхілл судом встановлено наступне.

В підтвердження законності включення до складу валових витрат та податкового кредиту відповідних сум позивач надав суду копії первинних документів, зокрема, договорів, розрахунків, актів приймання-передачі, податкових накладних, довідок про вартість виконаних робіт, тощо.

Зокрема, по взаємовідносинам з ТОВ Ентхілл позивач надав суду договір від 10.01.2012р. № ДГ-02/12, відповідно до умов якого ТОВ ЕНТХІЛЛ зобов'язувалося виконувати будівельно-оздоблювальні роботи, а ТОВ ЄВРОСПА приймати та оплачувати їх. Загалом за вказаний в ОСОБА_2 перевірки період за договором було виконано робіт на суму 3 763 961,5 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивач надав суду копії податкових накладних №3899/3 від 11.08.2009р. , №4551 від 19.10.2009р. , №4471/3 від 06.07.2009р. , №2374/3 від 26.06.2009р. , №2213/1 від 01.06.2009р.

По взаємовідносинам з ПП Матрікс позивач надав суду копії договору від 01.02.2012р. ДГ-08/12, відповідно до умов якого ПП Матрїкс зобов'язувалося виконувати будівельно-оздоблювальні роботи, а ТОВ ЄВРОСПА приймати та оплачувати їх. Загалом за вказаний в ОСОБА_2 перевірки період за договором було виконано робіт на суму 677157,00 грн.

По взаємовідносинам з ТОВ РІП позивач надав суду копію договору від 01.03.2012р. ДГ-06/11, відповідно до умов якого ТОВ Ріп зобов'язувалося виконувати будівельно-оздоблювальні роботи, а ТОВ ЄВРОСПА приймати та оплачувати їх. Загалом за вказаний в ОСОБА_2 перевірки період за договором було виконано робіт на суму 1 121 660,00 грн.

На підтвердження товарності операцій з ТОВ СРМП Зодчий позивач надав суду копії договору від 02.07.2010р. № ДГ-10/10, відповідно до умов якого ТОВ СРМП Зодчий зобов'язувалося виконувати будівельно-оздоблювальні роботи, а ТОВ ЄВРОСПА приймати та оплачувати їх. Загалом за вказаний в ОСОБА_2 перевірки період за договором було виконано робіт на суму 68 800,00 грн.

На підтвердження товарності операцій з ТОВ Арт-Центр Калаф позивач надав суду копію договору від 24.04.2010 p. № ДГ-24/10, відповідно до умов якого ТОВ Арт-Центр Калаф зобов'язувалося виконувати будівельно-оздоблювальні роботи, а ТОВ ЄВРОСПА приймати та оплачувати їх. Загалом за вказаний в ОСОБА_2 перевірки період за договором було виконано робіт на суму 171 000,00 грн.

По взаємовідносинам з ТОВ Лоргус позивач надав суду копію договору від 15.11.2011р. № ДГ-24/10, відповідно до умов якого ТОВ Логрус зобов'язувалося виконувати будівельно-оздоблювальні роботи, а ТОВ ЄВРОСПА приймати та оплачувати їх. Загалом за вказаний в ОСОБА_2 перевірки період за договором було виконано робіт на суму 300 091,00 грн.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09. 2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ОСОБА_4 від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ОСОБА_1 кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власті господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що не належать де складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.

Ведення податкового обліку відповідно до ст.10 Закону України Про податок на додану вартість (чинного в періоді, що підлягав перевірці) та ст. ст. 1, 4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (чинного в періоді, що підлягав перевірці) покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість (чинного в період, що підлягав перевірці), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України Про податок на додану вартість (чинного в період, що підлягав перевірці), та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Статтею 7 Закону України Про податок на додану вартість передбачено порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість (чинного в період, що підлягав перевірці).

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість (чинного в період, що підлягав перевірці) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (чинного в період, що підлягав перевірці) право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України Про податок на додану вартість , зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічні норми містяться також і в ОСОБА_1 кодексі України.

Так, відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ОСОБА_1 кодексу України не включаються до складу валових витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 185 ОСОБА_1 кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.3 статті 198 ОСОБА_1 кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ОСОБА_1 кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165, чинного в момент складання податкових накладних контрагентами позивача, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 18 Порядку, всі кладені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Аналогічні правові норми містяться також у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010р. № 969 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696.

Також, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, визначені вимоги, що пред'являються до первинних документів, зокрема, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції ( пп.2.1. п.2 Положення); первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа ( пп.2.4. п.2 Положення); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам (пп.2.16. п.2 Положення).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач мав по фінансово-господарські взаємовідносинам з ТОВ Ентхіл (код ЄДРПОУ 37331552) в період з 01.01.2012р. по 31.03.2012р. та з 01.05.2012р. по 30.06.2012р., з ТОВ СРМП Зодчий (код ЄДРПОУ 37012430) в період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р., з ТОВ Логрус (код ЄДРПОУ 21578482) в період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., з ПП Матрікс (код ЄДРПОУ 31989368) в період з 01.02.2012р. по 31.05.2012р., з ТОВ ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ 33545388) в період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р., з ТОВ Ріп (код ЄДРПОУ 32163147) в період з 01.03.2011р. по 31.07.2011р.

В той же час, в актах перевірок відносно ПП „Матрікс» від 14.06.2012р. №1353/22-521/31989368, від 21.06.2012р. №1463/22-222/31989368 та від 17.08.2012р. №2520/22-222/31989368 встановлено, що від ГВПМ у Дніпровському районі м. Києва отримано висновки за лютий-квітень 2012 року від 15.06.2012р. №03/06-12/33 та від 20.06.2012р. №04/06-12/43 щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП Матрікс .

Перевіркою ПП Матрікс також встановлено, що фактичне місцезнаходження підприємства не встановлено (офісних приміщень, основних фондів, печатки), про що складено та направлено до ДПІ відповідну довідку за ф2. Також не встановлено місцезнаходження директора та засновника ПП Матрікс ОСОБА_5 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, Хмельницької обл.), у зв'язку з чим за місцем реєстрації направлено запит до підрозділу податкової міліції з метою встановлення місцезнаходження та опитування останнього.

Згідно відомостей з центральної бази даних ДРФО ДПА України про суми виплачених доходів, - ОСОБА_5 офіційний дохід у 2012р. не отримував.

Викладене свідчить про наявність ознак фіктивності та про відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності ПП Матрікс у лютому-квітні 2012 року.

ОСОБА_4 управління ГУМВС України у м. Києві від 08.10.2012р. №12/2-14460/16 повідомлено, що за фактом фіктивного підприємництва ПП Матрікс порушена кримінальна справа №05-25371 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 205 Кримінального Кодексу України.

Враховуючи зазначені обставини суд погоджується із висновком податкового органу щодо безтоварності фінансово-господарських операцій між ТОВ Євроспа та ПП Матрікс , а отже, позивачем неправомірно віднесено по взаємовідносинам з вказаним контрагентом 564 297,00 грн. до складу витрат підприємства та 142909,30 грн. до складу податкового кредиту.

Окрім того, актом перевірки ТОВ "Ентхілл" від 06.07.2012р. №400/23-60/37331553 за період з 19.12.11 р. по 06.07.12 р., встановлено наступне.

Згідно висновку спеціаліста від 27.06.2012р. №298 встановлено, що підписи, які виконані від імені ОСОБА_2 (директора ТОВ „Ентхілл» ), в області відбитків печатки, зображення яких наявне на копії заяви директора ТОВ „Ентхілл» ОСОБА_2, копії наказу №19/12-11 від 19.12.2011р. про призначення, копії довіреності від 19.12.2011р. та копії протоколу №29/03-12 загальних зборів учасників ТОВ „Ентхілл» від 29.03.2012р. виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Відповідно до акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби надійшов акт від 06.07.2012р. встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Основний вид діяльності ТОВ „Ентхілл» передбачений КВЕД - 45.21.1 (будівництво будівель). Довідка ф. 1 ДФ до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС не подавалась, а отже на підприємстві працює 1 особа. Також, ТОВ „Ентхілл» в 2012р. не отримувало прибуток, оскільки декларації з податку на прибуток до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС не подавались.

Також ОСОБА_2 надав пояснення, згідно яких встановлено, що приблизно в листопаді 2011р. біля станції метро Чернігівська в м. Києві до нього підійшли два чоловіки, які запропонували за винагороду підписати кілька документів, на що ОСОБА_2 погодився. Після чого ОСОБА_2 та невстановлені особи поїхали до нотаріуса, де ОСОБА_2 підписав декілька документів та отримав грошову винагороду в розмірі 1 000,00грн. В подальшому ОСОБА_2 не підписував фінансово-господарських документів, з діяльністю „Ентхілл» не знайомий.

Беручи до уваги вищезазначені обставини, суд погоджується із висновками податкового органу, що податкові накладні, виписані ТОВ „Ентхілл» не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до ТОВ Євроспа 3 136 634,59 грн. до складу витрат підприємства та 439 518,60 грн. до складу податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012р. по справі № 21-421а11, згідно якої податкові накладні які стали підставою для формування податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Окрім того, актами перевірок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС відносно ТОВ РІП від 08.08.2011р. №1803/23-03/32163147, від 07.09.2011р. №1984/23-03/32163147 встановлено наступне.

Згідно пояснення, наданого службовою запискою ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.07.2011р. №4528/ДПІ/26-10/3 директор підприємства ОСОБА_6 не є директором ТОВ "РІП", підприємство не реєстрував, жодних наказів чи протоколів на призначення директора та головного бухгалтера не складав та не підписував документів, не здійснював жодних фінансово-господарській взаємовідносин з іншими підприємствами.

В той же час, декларації з податку на додану вартість за період березень-липень 2011 року підписані ОСОБА_6.

Згідно з базами даних Інформаційно-пошукова система ДПІ у Шевченківському районі м. Києва станом на дату складання акту перевірки стан платника ТОВ "РІП" - припинено, але не знято з обліку .

ТОВ "РІП" не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, в т.ч.: головних книг, журналів-ордерів та карток рахунків №№ 311 Поточні рахунки у національній валюті , 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями , 70 Доходи від реалізації , 641 Розрахунки по податкам , 643 Податкові зобов'язання , 681 Розрахунки по авансам отриманим , податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладні, актів виконаних робіт, тощо за перевіряємий період.

Зазначені операції ТОВ "РІП" та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ "РІП" є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Враховуючи викладене, суд погоджується зі висновками податкового органу, що усі операції купівлі-продажу за ТОВ "РІП" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже віднесення ТОВ Євроспа 934 717,00 грн. до складу витрат підприємства, та 221 350,00 грн. - до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ РІП здійснено неправомірно.

Також, згідно наданого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС акту перевірки відносно ТОВ "Логрус" від 18.05.2012р. №436/22-40/21578482 встановлено, що дане підприємство фактично не має можливості здійснювати господарські операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Враховуючи вищенаведене суд погоджується з висновком податкового органу, що операції купівлі-продажу ТОВ "Логрус" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже віднесення суми 250 076,00 грн. до складу витрат підприємства та суми 50 015,2 грн. до складу податкового кредиту здійснено ТОВ Євроспа неправомірно.

Також, актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС відносно ТОВ Арт-Центр Калаф від 02.06.2011р. №617/23-06/33545388 встановлено що, у ТОВ ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби тощо.

У зв'язку з неподанням ТОВ Арт-Центр Калаф за лютий 2011 року декларації з податку на додану вартість з додатком №5 до декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008р. № 266 Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Наказ №266) до ДПІ у Печерському районі м. Києва, не можливо встановити наявність поставок товарів (послуг) підприємствам - покупцям.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу про безтоварність операцій ТОВ Арт-Центр Калаф та ТОВ Євроспа , а отже останнім неправомірно віднесено суму 142 500,00 грн. до складу витрат підприємства та 28500,00 грн. до складу податкового кредиту.

Актом перевірки відносно ТОВ СРМП Зодчий від 06.02.2012р. №152/23-410/37012430 встановлено, що основний вид діяльності останнього згідно реєстраційних документів - будівництво будівель. При цьому, згідно останньої поданої податкової звітності з форми 1-ДФ кількість працівників - 1 особа. Крім того, на підприємстві відсутні основні фонди, необхідні для здійснення відповідної діяльності.

Враховуючи те, що у ТОВ СРМП Зодчий відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) суд погоджується із висновком податкового органу про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з покупцями та постачальниками підприємства у періоді з серпня 2008 по жовтень 2010 року.

Враховуючи зазначене, ТОВ Євроспа неправомірно віднесено 57 333,00 грн. до складу витрат підприємства та 11467,00 грн. до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ СРМП Зодчий .

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ Євроспа та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Таким чином, несплачений ТОВ Євроспа податок на прибуток підприємств у розмірі 1 094 655,00 грн. внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами та несплачений податок на додану вартість у розмірі 893 759,00 грн. внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

В той же час, відповідно до пункту 123.1 ст. 123 ОСОБА_1 кодексу передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування їа/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4. 54.3.5. 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми ' нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При застосуванні частини другої пункту 123,1 статті 123 Кодексу слід врахувати те, що повторність застосовується лише до тих відносин, що мали місце під час дії цієї норми.

Таким чином, повторним порушенням для цілей розуміння цієї статті є нарахування податкових зобов'язань, які мали місце з 1 січня 2011 року. Нарахування податкових зобов'язань, які були здійснені до і січня 2011 року не враховуються при визначенні повторності правопорушення.

Відповідні роз'яснення надані листом ДГІА України від 31.03.11 №6319/6/12-0216.

Відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу XX. Перехідних положень ОСОБА_1 кодексу штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Водночас, пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ОСОБА_1 кодексу визначено, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за ворушеним податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Як свідчать матеріали справи, актом попередньої перевірки ТОВ ЄВРОСПА від 05.06.2012р. №1191/22-222-33740425 встановлено порушення вимог п.198.2, п.198.6 ст.198. п.201,4 ст.201 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ОСОБА_1 кодексу, з огляду на що, порушення визначене актом від 01.11.12 №3955/22-222/33740425 вчинено повторно, водночас перевіркою було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 25%, а отже ДПС України своїм рішенням правомірно скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 15.11.2012р. №0001982220 в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 2871,0 гри. та донараховано штрафні санкції на суму 207 428,0 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 p. № НОМЕР_1, №0001982220 та від 19.02.2013р. №0001432220, №0001442220, № НОМЕР_2 винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОСПА відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко