Постанова

від 25.11.2019 по справі 826/4723/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2019 року

Київ

справа №826/4723/13-а

адміністративне провадження №К/9901/21515/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015 (судді Цвіркун Ю.І., Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.) у справі № 826/4723/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євроспа до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Євроспа звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2012 № 0001972220 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 094 655,00 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 211 012,00 грн; від 15.11.2012 № 0001982220 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 893 760,00 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 358 567,00 грн; від 19.02.2013 № 0001432220 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 094 655,00 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 211 011,00 грн; від 19.02.2013 № 0001442220 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 207 428,00 грн; від 19.02.2013 № 0001452220 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 893 760,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 355 697,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2013 у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2013 було скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 залишено без змін.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулася до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015 у справі № 826/4723/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євроспа до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з підстави, що передбачена пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах).

У заяві відповідач просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2013.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018 для розгляду даної справи визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі: Васильєвої І.А. (суддя-доповідач), Пасічник С.С., Юрченко В.П.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

В якості доказу на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах відповідач надав копію постанови Вищого адміністративного суду України від 30.05.2016 у справі № 813/5645/14.

При цьому, заява податкового органу не містить посилань на норми матеріального права, які, за твердженням податкового органу, застосовані по-різному судом касаційної інстанції, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень.

Суди попередніх інстанцій установили, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі направлення від 19.10.2012 № 2025, згідно з підпунктом 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також інших законів України та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 19.10.2012 № 1631, проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ Євроспа з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податків і зборів по взаємовідносинах з ТОВ Ентхіл за період з 01.01.12 по 31.03.12 та з 01.05.12 по 30.06.12, з ТОВ СРМП Зодчий за період з 01.07.10 по 31.07.10, з ТОВ Логрус за період з 01.01.12 по 31.01.12, з ПП Матрікс за період з 01.02.12 по 31.05.12, з ТОВ Арт - Центр Калаф за період з 01.02.11 по 28.02.11 та з ТОВ Ріп за період з 01.03.11 по 31.07.11.

За результатами перевірки складено акт від 01.11.2012 № 3955/22-222-33740425 про результати документальної позапланової виїзної документальної перевірки (надалі - Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення ТОВ ЄВРОСПА :

1) пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658, ст.662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ Євроспа з ТОВ Ентхіл за період з 01.01.12 по 31.03.12 та з 01.05.12 по 30.06.12, з ТОВ СРМП Зодчий за період з 01.07.10 по 31.07.10, з ТОВ Логрус за період з 01.01.12 по 31.01.12, з ПП Матрікс за період з 01.02.12 по 31.05.12, з ТОВ Арт - Центр Калаф (код ЄДРПОУ 33545388) за період з 01.02.11 по 28.02.11 та з ТОВ Ріп за період з 01.03.11 по 31.07.11.;

2) підпункту 139.1.9 пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 044 697,0 грн;

3) пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємств в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон № 283/97-ВР) внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 49 958,0 грн;

4) пунктів 198.2, 198.3, 198,6 статті 198, пункту 201.4, статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 882 292,0 грн;

5) підпункту 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 11 467,0 грн.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 № 0001972220 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 094 655,00 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 211 012,00 грн. та від 15.11.2012 p. № 0001982220 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 893 760,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 358 567,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою від 27.11.2012 до Державної податкової служби у м. Києві.

Рішенням ДПС у м. Києві № 1147/10/12-1-03 від 04.02.2013 про результати розгляду первинної скарги, частково задоволено первинну скаргу позивача, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001982220 від 15.11.2012 в частині застосування штрафних санкцій та донараховано штрафних санкцій на суму 207 428,00 грн, а податкове повідомлення-рішення № 0001972220 від 15.11.2012, яким позивачу донараховано податкове зобов`язання по сплаті податку на прибуток підприємств у сумі 1 094 655 грн., а також штрафних санкцій у сумі 211 012 грн. залишено без змін.

За результатом розгляду скарг позивача прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.02.2013 № 0001432220 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 094 655,00 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 211 011 грн; від 19.02.2013 № 0001442220 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 207 428,00 грн; від 19.02.2013р. № 0001452220 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 893 760,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 355 697,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про результати розгляду первинної скарги ТОВ ЄВРОСПА подало до ДПС України повторну скаргу від 11.02.2013.

Рішенням про розгляд скарги № 3159/6/10-2115 від 28.02.2013 ДПС України залишила без змін податкові повідомлення-рішення 15.11.2012 № 0001972220, № 0001982220 з урахуванням рішення ДПС у м. Києві, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги, а скаргу ТОВ ЄВРОСПА - без задоволення.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду.

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції, застосувавши при цьому норми підпунктів 7,4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , пунктів 198.3,198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств з врахуванням наявних в матеріалах справи копій договорів, податкових накладних, видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт, виписок з банківського рахунку, актів надання послуг, щодо підтвердження реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами з метою провадження господарської діяльності. Разом з тим, судом касаційної інстанції зазначено, що твердження відповідача про те, що за фактом фіктивного підприємництва ПП Матрікс порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, також не може бути належним підтвердженням протиправного формування позивачем даних податкового обліку, оскільки такі дані підтверджені первинними документами, недостовірність відомостей в яких не доведена відповідачем, при цьому саме по собі відкриття кримінальної справи ще не означає, що діяльність підприємства була фіктивною та спрямованою для надання податкової вигоди іншим особам.

В рішенні Вищого адміністративного суду України від 30.05.2016 у справі № 813/5645/14, наданому для порівняння, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на ненадання позивачем належних та достатніх доказів на підтвердження виконання договірних зобов`язань з контрагентами, а відтак позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по відповідних господарських операціях. Крім того, вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.02.2013 № 1601/11172/2012 засновника та посадових осіб ПП Байкара визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 205, 366 КК України (фіктивне підприємництво).

Обґрунтовуючи заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015 податковий орган надав вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2012, яким ОСОБА_1 (засновник ТОВ РІП - контрагент позивача) визнано винним у вчиненні злочинів передбачених частиною 1 статті 205, ч. 3 ст. 358 КК України.

При цьому, судами не взято до уваги посилання податкового органу на фіктивність контрагентів позивача, неможливість ведення ними господарської діяльності, не надано належної оцінки щодо порушення кримінальної справи щодо фіктивності, заперечення керівників контрагентів позивача ведення ним господарської діяльності.

Суд з таким висновком не погоджується, оскільки статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Наявність вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2012 стосовно ОСОБА_1 , який був засновником зокрема ТОВ РІП , ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та вказаним товариством.

Вказаним вироком установлено, що після реєстрації ТОВ РІП ОСОБА_1 самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, а реєстраційні та установчі документи зазначених підприємств передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну діяльність та отримувати дохід. В подальшому невстановлена слідством особа використала печатку, статутні документи та реквізити рахунку ТОВ Ріп для здійснення безтоварних операцій та незаконного одержання доходів.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 № 3262 IV судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень.

Вказаний вирок існував на час прийняття рішень судами попередніх інстанцій.

Крім того, заперечення керівників ПП Матрікс та ТОВ Ентхілл у здійсненні господарської діяльності також може свідчити про нездійснення господарських операцій між позивачем та вказаними товариствами.

При розгляді конкретної справи суди мають перевіряти та оцінювати такі доводи контролюючого органу щодо неможливості здійснення підприємствами легальної господарської діяльності.

Проте, у даній справі висновки судів про помилковість доводів відповідача щодо штучного формування витрат та податкового кредиту є передчасними та зроблені без належного з`ясування фактичних обставин справи.

Зазначені вище прогалини щодо обсягу, змісту, необхідності та достатності доказів унеможливлюють формулювання правового висновку щодо правильності застосування норм матеріального права.

Ураховуючи наведене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 52 (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) та статтями 241, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII), суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015 у справі № 826/4723/13-а скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко