Ухвала

від 10.04.2017 по справі 18/300/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.04.2017 Справа № 18/300/09

Суддя Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали скарги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на дії Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області у справі № 18/300/09:

за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Запоріжжя (69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-а)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торговельне підприємство «Дон-Сервіс» (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Василькова, буд. 11)

про стягнення коштів

орган примусового виконання - Василівський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Театральна, 14)

Представники сторін:

від позивача (заявника): ОСОБА_1, довіреність № 09-32/537 від 05.12.2016 р.;

від відповідача (боржника): не з'явився;

від Василівського РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 08.02.2017 р. від публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» надійшла скарга вих. № 108/99-20 від 07.02.2017 р. на дії Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області при виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 19.02.2010 р. у справі № 18/300/09, в порядку ст. 121-2 ГПК України, відповідно до якої скаржник просив суд: 1) визнати дії органу виконання щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.12.2016 р. у виконавчому провадженні № 18586089 з виконання наказу господарського суду Запорізької області № 18/300/09 від 19.02.2010 р. про стягнення з ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Дон-Сервіс» на користь ПАТ «Промінвестбанк» заборгованості в розмірі 846227,36 грн. - неправомірними; 2) скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.12.2016 р. у виконавчому провадженні № 18586089.

Ухвалою суду від 10.02.2017 року суддею Носівець В.В. скаргу у справі прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 16.03.2017 року; розгляд скарги відкладався на 29.03.2017 р., 10.04.2017 р. Судом 16.03.2017 р. винесено окрему ухвалу щодо усунення недоліків в роботі державних виконавців Василівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області.

Позивач (скаржник) 10.04.2017 р. подав до суду пояснення; у судовому засіданні представник позивача підтримав скаргу на дії Василівського РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області, просив суд її задовольнити. В обґрунтування скарги посилався на те, що обов'язковою умовою повернення виконавчого документа згідно приписам п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження є існування одночасно двох підстав: відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, та весь комплекс дій щодо розшуку будь-якого майна не призвів до позитивних наслідків. Скаржник вважає, що державний виконавець досить поверхнево поставився до виконання своїх обов'язків, не дотримався всіх вимог ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , обмежився лише формальними запитами, не отримав всіх відповідей органів, на адресу яких направлялися запити.

Представник відповідача (боржника) у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав.

Від органу примусового виконання 10.04.2017 р. на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до розгляду в судовому порядку подання про встановлення керівнику боржника ОСОБА_2 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; представник Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області в судове засідання не з'явився.

Клопотання Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області судом відхилено, оскільки двохмісячний строк розгляду скарги сплив, з огляду на аналогію застосування приписів ст. 69 ГПК України при розгляді скарг на дії органів ДВС.

Василівський РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області 29.03.2017 р. подав до суду відзив на скаргу; в якому проти скарги позивача заперечував з підстав, зазначених у відзиві, зокрема, зазначав, що державним виконавцем 30.12.2016 р. правомірно винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу в порядку п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , з огляду на відсутність у боржника будь-якого рухомого та нерухомого майна, відсутність обороту коштів на рахунках в банківських установах.

Розглянувши матеріали скарги, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про задоволення скарги, виходячи із наступного:

Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби відбувається згідно зі статтею 13 Закону України «Про державну виконавчу службу» та статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» .

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України має на меті відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження.

У відповідності до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Крім того, за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1. ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2010 р. позовні вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпрорудне Запорізької області» задоволенні в повному обсязі. На користь позивача з ТОВ «Виробниче-торговельне підприємство «Дон-Сервіс» стягнуто 650000 грн. основного боргу; 98921,90 грн. процентів за користування кредитом; 6860,00 грн. комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості; 81833,31 грн. пені за несвоєчасну сплату суми кредиту; 8376,15 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У відповідності до ст. 116 ГПК України на виконання рішення суду 19.02.2010 р. видано наказ.

Постановою ВДВС Василівського РУЮ Запорізької області від 02.04.2010 року відкрито виконавче провадження ВП № 18586089 по примусовому виконанню наказу № 18/300/09 від 19.02.2010 р. про стягнення 846227,36 грн., яке в подальшому приєднано до зведеного виконавчого провадження № 52972292.

Постановою ВДВС Василівського РУЮ від 17.05.2016 року відновлено ВП № 18586089 з примусового виконання наказу суду № 18/300/09 від 19.02.2010 р.

Головним державним виконавцем Василівського РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Тішиною І.В. 30.12.2016 р. винесено постанову про виведення виконавчого провадження № 18586089 із зведеного виконавчого провадження № 52972292 та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу при виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 19.02.2010 р. у справі № 18/300/09, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем, відповідно до Закону України Про виконавче провадження , заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем Василівського РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області з метою виявлення майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, здійснювались заходи, передбачені ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , направлялись запити до певних державних органів, однак станом на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.12.2016 р. органом виконання отримано відповіді не всіх органів, на адресу яких були направлені запити. Зокрема, на час винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 30.12.2016 р., Василівським РВДВС не отримано відповіді Державної інспекції сільського господарства України на запит від 09.11.2016 р., Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області на запит від 14.11.2016 р., Державної прикордонної служби України на запит від 14.11.2016 р., направлений з метою перевірки факту перетинання керівником боржника державного кордону. Отримані органом виконання відповіді на попередні запити не можуть розцінюватись як належне виконання умов, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , щодо безрезультатності заходів по розшуку майна боржника.

Судом, при розгляді скарг, в порядку ст. 121-2 ГПК України, надається оцінка наслідкам певних виконавчих дій, або наслідкам їх невчинення (бездіяльності), або невчасного вчинення тощо відносно виконання рішення суду на підставі виданого судом виконавчого документу.

Тобто, саме дії, пов'язані із застосуванням заходів примусового виконання та наслідки цих дій, або бездіяльність ДВС, пов'язана із незастосуванням певних виконавчих дій, можуть бути предметом оскарження в контексті ст. 121-2 ГПК України. Про це зазначено також в постанові пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» та постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , а саме: «за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє» .

Підставами звернення зі скаргою на дії органу ВДВС стягувач вказував невжиття державним виконавцем заходів щодо належного виконання наказу господарського суду, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» , внаслідок чого виконавчий документ повернуто стягувачу.

Вимоги, викладені у скарзі, яка розглядається, про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.12.2016 р. за своєю правовою природою є тотожними вимогам про визнання постанови недійсною, як передбачено ст. 121-2 ГПК України, на підставі якої заявлено скаргу.

Суд дійшов висновку, що держаним виконавцем не виконано у повному обсязі приписи Закону України «Про виконавче провадження» , не здійснено відповідно до цього Закону всіх заходів щодо розшуку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повернуто стягувачу передчасно, що призвело до порушення прав та інтересів позивача у справі (стягувача), гарантованих чинним законодавством України при виконанні рішення суду.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на дії Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області у справі № 18/300/09 - задовольнити.

2. Визнати дії Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.12.2016 р. у виконавчому провадженні № 18586089 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 19.02.2010 р. у справі № 18/300/09 про стягнення з ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Дон-Сервіс» на користь ПАТ «Промінвестбанк» 846227,36 грн. - незаконними.

3. Визнати постанову ВДВС Василівського районного управління юстиції Запорізької області про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.12.2016 р. у виконавчому провадженні № 18586089 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 19.02.2010 р. у справі № 18/300/09 про стягнення з ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Дон-Сервіс» на користь ПАТ «Промінвестбанк» 846227,36 грн. - недійсною.

Ухвала набрала законної сили 10.04.2017 р.

Суддя В.В. Носівець