Ухвала

від 12.03.2019 по справі 18/300/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.03.2019 справа № 18/300/09

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В., при секретарі судового засідання Чубар М.В., розглянувши подання заступника начальника Василівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі № 18/300/09

за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Запоріжжя (69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-а)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торговельне підприємство «Дон-Сервіс» (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Василькова, буд. 11)

про стягнення коштів

орган примусового виконання - Василівський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Театральна, 14)

Без повідомлення сторін

За участю державного виконавця: в судове засідання не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 11.03.2019 надійшло подання заступника начальника Василівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі № 18/300/09. Державний виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1, Запорізька область, м. Василівка, вул. Василькова, буд. 11, до виконання зобов'язань, покладених на нього - з виконання наказу № 18/300/09 виданого 08.06.2015 про стягнення з ТОВ ВТП Дон-Сервіс на користь ПАТ Промінвестбанк суми боргу в розмірі 846227,36 грн.; з виконання вимоги № ю-12 виданої 10.07.2017 про стягнення з ТОГВ ДонСервіс на користь Василівського ОУПФУ в Запорізькій області заборгованості в сумі 7556,57 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 11.03.2019 справу для розгляду подання передано на розгляд судді Носівець В.В.

Відповідно до положень ст. 337 ГПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

На підставі викладеного, судом ухвалою від 11.03.2019 подання заступника начальника Василівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 прийнято до розгляду, за участю державного виконавця, розгляд подання призначено на 12.03.2019 о/об 12 год. 45 хв.

Про час і місце судового засідання заступника начальника Василівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 повідомлено електронною поштою за вих. номером відправлення №06-05/131 від 11.03.2019.

У призначене судове засідання державний виконавець не з'явився.

Засобами електронного зв'язку на електронну адресу суду 12.03.2019 об 11 год. 47 хв. від Василівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшла заява № 5613 від 12.03.2019, в якій заявлено клопотання про розгляд подання без участі повноважного представника Василівського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у зв'язку з недостатністю часу. Заява не містить електронного цифрового підпису, тому, відповідно до п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах (затв. наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13 № 28) не належить до офіційних документів.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України державний виконавець зазначає, що на виконанні Василівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває зведене виконавче провадження 58280237 від 04.02.2019 про стягнення з боржника ТОВ Дон-Сервіс , а саме: з виконання наказу № 18/300/109, виданого 19.02.2010 господарським судом Запорізької області, та з виконання вимоги № ю-12, виданої 10.07.2017 Василівським ОУПФУ в Запорізькій області. Виконавчі документи боржником не виконані, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. У боржника відсутнє майно, кошти, на які може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними. Звертає увагу, що описане та арештоване в ході виконавчого провадження майно (вантажний автомобіль та причіп), передане на відповідальне зберігання боржника, зникло. Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 22.07.2015 у справі № 311/2394/15-к ОСОБА_2 - керівник ТОВ ВТП Дон-Сервіс визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України: відчуження майна, яке описане та на яке накладено арешт. Наведене, за доводами держаного виконавця свідчить, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Згідно інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником ТОВ ВТП Дон-Сервіс залишається ОСОБА_2, тому наявні підстави для звернення до суду з поданням щодо встановлення керівнику ТОВ ВТП Дон-Сервіс ОСОБА_2 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Суд дослідивши матеріали подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2010 у справі № 18/300/09 позовні вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпрорудне Запорізької області» задоволенні в повному обсязі. На користь позивача з ТОВ «Виробниче-торговельне підприємство «Дон-Сервіс» стягнуто 650000,00 грн. основного боргу; 98921,90 грн. процентів за користування кредитом; 6860,00 грн. комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості; 81833,31 грн. пені за несвоєчасну сплату суми кредиту; 8376,15 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відповідності до ст. 116 ГПК України на виконання рішення суду 19.02.2010 видано наказ.

Постановою ВДВС Василівського РУЮ Запорізької області від 02.04.2010 відкрито виконавче провадження ВП № 18586089 по примусовому виконанню наказу № 18/300/09 від 19.02.2010 про стягнення 846227,36 грн., яке в подальшому приєднано до зведеного виконавчого провадження № 52972292.

Головним державним виконавцем Василівського РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Тішиною І.В. 30.12.2016 винесено постанову про виведення виконавчого провадження № 18586089 із зведеного виконавчого провадження № 52972292 та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу при виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 19.02.2010 у справі № 18/300/09, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» , у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» , заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2017 у справі № 18/300/09 за результатами розгляду скарги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» дії Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу визнано незаконними, а постанову ВДВС Василівського районного управління юстиції Запорізької області про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.12.2016 у виконавчому провадженні № 18586089 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 19.02.2010 у справі № 18/300/09 про стягнення з ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Дон-Сервіс» на користь ПАТ «Промінвестбанк» 846227,36 грн. - недійсною.

Василівським РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області 11.12.2018 на адресу ТОВ ВТП Дон-Сервіс направлено вимогу за вих. № 29158/9 щодо надання вичерпної інформації про банківські рахунки, майно, наявність поточної кредиторської та дебіторської заборгованостей, структурні підрозділи тощо.

Стягувач звернувся до Василівського відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області з листом від 17.12.2018 за вих. № 108/92/1450 щодо необхідності звернутися до суду з поданням про встановлення керівнику ТОВ ВТП Дон-Сервіс ОСОБА_2 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання рішення суду.

Заступником начальника Василівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 04.02.2019 винесено постанову про об'єднання виконавчого провадження № 18586089 у зведене виконавче провадження № 58280237.

Згідно облікової карти у зведеному виконавчому провадженні знаходяться два виконавчі провадження: № 18586089 по примусовому виконанню наказу № 18/300/09 від 19.02.2010 про стягнення 846227,36 грн., виданого господарським судом Запорізької області, та № 58179142 з виконання вимоги № ю-12 від 10.07.2017 на суму 7556,57 грн., що видана Василівським ОУПФУ.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно оновленої інформації наданої на запити, а саме: з АІС Автомобіль та НАІС ДДАІ МВС України, транспортні засоби за боржником не зареєстровано; згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, нерухоме майно відсутнє; згідно інформації на запити, надані Держгеокадастром, відомості відсутні; згідно інформації на запити, надані Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області, відомості відсутні.

За результатами обробки запитів Державною податковою службою України у боржника є відкриті розрахункові рахунки у філії ПАТ ПІБ в м. Дніпрорудне Запорізької області, код фінансової установи 313054, Запорізькому РУ ПАТ КБ Приватбанк м. Запоріжжя, код фінансової установи 313399. На даний час рахунки арештовані. Згідно направлених платіжних вимог для стягнення боргу, грошові кошти, що підлягають списанню на рахунках відсутні.

Згідно інформації, наданої відділом статистики у Василівському районі Запорізької області, керівником підприємства є ОСОБА_2, місцезнаходження ТОВ ВТП Дон - Сервіс : Запорізька область, м. Василівка, вул. Василькова, буд. 11. Інші відомі адреси боржника ТОВ ВТП Дон-Сервіс , окрім зазначеної, в матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Під час здійснення виїзду за адресою, зазначеною у виконавчому провадженні, а саме: Запорізька область, Василївський район, м. Василівка, вул. Василькова, 11, встановлено, що майно, належне боржнику на праві власності та на яке може бути звернено стягнення відсутнє. За адресою знаходяться нові власники помешкання, про що складено відповідний акт державного виконавця.

На адресу Василівського ВП ГУ НП в Запорізькій області 11.12.2018 направлено повідомлення за вих. № 29179/9 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України відносно боржника ТОВ Виробничо-торгівельне підприємство Дон-Сервіс , ідентифікаційний код 31704610 в особі керівника ОСОБА_2. На даний час інформація щодо результатів розгляду заяви до відділу ДВС не надходила.

На запит виконавця Державною прикордонною службою України листом від 18.01.2019 надано витяг з наявною у базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України запитуваною особою, згідно з якою керівник ТОВ НВП Дон-Сервіс ОСОБА_2 на підставі паспорту громадянина України СЮ296578 перетинав державний кордон України 16.01.2017 на пункті пропуску КПВВ Чонгар (Салькове) на виїзд та 17.02.2017 цей же пункт попуску на в'їзд, інша інформація відсутня.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Поряд з цим, відповідно правил ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. І цей захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Аналіз наведеного закону дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Адже, ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Окремо слід зауважити, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим із метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично невиконання зобов'язання може бути зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Одне лише самостійне невиконання боржником зобов'язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

З наданих державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження можна дійти висновку про відсутність у боржника - юридичної особи майна та коштів, на які може бути звернено стягнення.

Посилання заявника на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 22.07.2015 у справі № 311/2394/15-к за яким ОСОБА_2 - керівник ТОВ ВТП Дон-Сервіс визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України (відчуження майна, яке описане та на яке накладено арешт), не є доказом того, що на даний час боржник має можливість виконати рішення суду, але свідомо ухиляється від цього виконання.

Тобто, єдине виявлене нерухоме майно передане ВДВС на зберігання керівнику юридичної особи - боржника 23.02.2011, яке в подальшому ним незаконно відчужено, за що ОСОБА_2 притягнуто до кримінальної відповідальності. Слід зазначити, що це події 2011 - 2015 років, впродовж вказаного часу керівник боржника не змінювався, заходів про обмеження права виїзду за кордон до керівника боржника ОСОБА_2 не застосовувалось.

Після 2015 року вжитими заходами примусового виконання рішення органом ВДВС не виявлено коштів або майна боржника, за рахунок стягнення або реалізації яких можливо виконати рішення суду.

Отже, вказувати на свідоме ухилення від виконання рішення суду боржником, при умові можливості такого виконання (наявність оборотних активів: готової продукції, дебіторської заборгованості, готівкових і безготівкових коштів; рухомого і нерухомого майна тощо), підстави відсутні, оскільки після 23.02.2011 жодних оборотних активів, майна тощо не виявлено.

Таким чином, подані заявником матеріали не містять доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.

Крім того, посилання державного виконавця на те, що ОСОБА_2 неодноразово перетинав державний кордон України не знайшли підтвердження.

Як вже зазначалось вище, з листа Державної прикордонною службою України від 18.01.2019 вбачається, що керівник ТОВ НВП Дон-Сервіс ОСОБА_2 перетинав державний кордон України 16.01.2017 на пункті пропуску КПВВ Чонгар (Салькове) на виїзд та 17.02.2017 цей же пункт попуску на в'їзд. Проте, перетинання кордону у цьому пропускному пункті не може вважатися виїздом за кордон з огляду на невизнання Україною незаконної анексії Криму. Крім того, пропускний пункт перетинався ОСОБА_2 на підставі паспорту громадянина України СЮ296578. Відомості про те, що ним отримувався закордонний паспорт відсутні. Також відсутні відомості по те, що ОСОБА_2 перетинався державний кордон України до січня 2017 року та після лютого 2017 року.

Згідно з ч. 3 ст. 337 ГПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Суд наголошує, що особа, яка має невиконані договірні, аліментні та ін. зобов'язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України). І тільки тоді суд може тимчасово обмежити особу в праві виїзду за межі України, коли на момент звернення до суду з поданням державного виконавця факт ухилення боржника від виконання зобов'язань відбувся і є об'єктивно наявним та доведеним, що має вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Частиною 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Враховуючи викладене, та те, що державним виконавцем не доведено факту ухилення на теперішній час боржника від виконання зобов'язання та не надання інформації щодо перетинання керівником боржника ОСОБА_2 державного кордону України, у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника ТОВ ВТП Дон-Сервіс ОСОБА_2 до виконання наказу суду № 18/300/09 від 19.02.2010 слід відмовити.

Окремо суд зазначає, що відповідно до ст. 338 ГПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішуються судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції, щодо виконання винесеного судового рішення.

Разом із цим, звертаючись до господарського суду Запорізької області із поданням про тимчасове обмеження у справі виїзду за межі України, державний виконавець, крім невиконання боржником наказу, виданого господарським судом Запорізької області у справі №18/300/09, посилається, на невиконання вимоги № ю-12, виданої 10.07.2017 про стягнення з ТОВ ДонСервіс на користь Василівського ОУПФУ в Запорізькій області заборгованості в сумі 7556,57 грн., що не відноситься до компетенції господарського суду Запорізької області.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Зважаючи на викладене, провадження у справі за поданням державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника ТОВ ВТП Дон-Сервіс ОСОБА_2 в частині щодо виконання вимоги № ю-12 від 10.07.2017 Василівського ОУПФУ в Запорізькій області слід закрити.

На виконання приписів ч. 2 ст. 231 ГПК України суд роз'яснює, що в цій частині подання державного виконавця підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 234, 235, 337, 338 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні подання заступника начальника Василівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торговельне підприємство «Дон-Сервіс» - ОСОБА_2 до виконання зобов'язань за наказом господарського суду Запорізької області № 18/300/09 від 19.02.2010.

2. Провадження у справі за поданням державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника ТОВ ВТП Дон-Сервіс ОСОБА_2 в частині щодо виконання вимоги Василівського ОУПФУ в Запорізькій області № ю-12 від 10.07.2017 - закрити.

Копію ухвали направити сторонам та заступнику начальника Василівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1

Відповідно до ст. 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку встановленому ст. 257 цього Кодексу, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Ухвалу підписано 12.03.2019

Суддя В.В. Носівець