Ухвала

від 12.04.2017 по справі 922/1209/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"12" квітня 2017 р.Справа № 922/1209/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Явірське", с. Явірське, Харківська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амплор", м. Харків 3-я особа 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Балаклійське ХПП" м. Балаклія 2) Фермерське господарство "СВАМ-АГРО", м. Харків про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Яворівське , с. Яворівське, Балаклійського району, Харківської області (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд витребувати у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Амплор , м. Харків (далі за текстом - відповідач) пшеницю 5 класу в обсязі 310079 кг., яка зберігається у ТОВ Балаклійське ХПП та передати її власнику - Приватному підприємству Яворівське , с. Яворівські.

Зазначений позов обґрунтовано з посиланням на наявність у позивача права власності на зазначене зерно пшениці, та на те, що в рамках укладеного між позивачем та ОСОБА_1 господарством СВАМ -АГРО договору консигнації від 16.08.2016 р. № 16082016-А позивачем передав ОСОБА_1 господарству СВАМ -АГРО у консигнацію зерно пшениці 5 класу в обсязі 310079 кг., проте останній замість реалізації цієї пшениці перевів право власності на товар на своє ім'я шляхом переоформлення відповідних складських квитанцій на зазначене зерно пшениці, а потім незаконно перевів цю пшеницю на відповідача, не перерахувавши позивачу грошові кошти за неї.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.04.2016 р. зазначений позов прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Крім того, позивач звернувся до господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову (вх. № 12306 від 12.04.2017 р.) в якій просить суд накласти арешт на майно відповідача, а саме, на зерно пшеницю 5 класу в обсязі 310079 кг., яка зберігається у ТОВ Балаклійське ХПП .

Зазначене заява обґрунтована позивачем з посиланням на те, що на теперішній час господарським судом Харківської області розглядається справа № 922/878/17 за позовом позивача у даній справі до ОСОБА_1 господарства СВАМ-АГРО про стягнення коштів, та витребування в т.ч. зазначеного зерна пшениці і в рамках зазначеної справи ухвалою від 16.03.2017 р. було забезпечено позов шляхом заборони ОСОБА_1 господарству СВАМ-АГРО та третім особам вживати будь-яких заходів щодо відчуження, переоформлення та переміщення в т.ч. зазначеного зерна пшениці; проте, ОСОБА_1 господарство СВАМ-АГРО всупереч зазначеному передало вказане зерно пшениці відповідачу. Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що відповідач може вчинити дії щодо передання та переоформлення зазначеного зерна пшениці на іншу особу, що зробить неможливим виконання судового рішення по даній справі, в разі його винесення на користь позивача.

Розглянувши дану заяву позивача суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

В пунктах 1-3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. Про деякі питання вжиття заходів до забезпечення позову , зокрема зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після

пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи

підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) (п.3 Постанови від 26.12.2011р. N16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» ).

Суд зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Як вже було зазначено вище, підставою для подання позивачем позову по даній справі останнім зазначено те, що позивачу належить право власності на зерно пшениці 5 класу в обсязі 310079 кг., яка зберігається у ТОВ Балаклійське ХПП ; що в рамках укладеного між позивачем та ОСОБА_1 господарством СВАМ-АГРО договору консигнації від 16.08.2016 р. № 16082016-А позивач передав ОСОБА_1 господарству СВАМ-АГРО у консигнацію зазначене зерно пшениці, проте останній замість реалізації цієї пшениці перевів право власності на товар на своє ім'я шляхом переоформлення відповідних складських квитанцій на зазначене зерно пшениці, а потім незаконно перевів цю пшеницю на відповідача, не перерахувавши позивачу грошові кошти за неї.

При цьому, позивач просить суд витребувати зазначене зерно пшениці у відповідача.

Суд констатує, що матеріали справи містять докази передачі спірного зерна пшениці позивачем ОСОБА_1 господарству СВАМ-АГРО з метою виконання договору консигнації.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, в провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа 922/878/17 за позовом Приватного підприємства "Явірське" до ОСОБА_1 господарства "Свам-Агро", в рамках якої Приватне підприємство "Явірське" зокрема просить суд розірвати договір консигнації № 16082016-А від 16.08.2016 укладений між ПП "Явірське" та ФГ "Свам-Агро"; та повернути позивачеві з ТОВ "Балаклійське ХПП" - пшеницю 5 класу в кількості 310,079 т, оформлену за складськими квитанціями на ім'я ОСОБА_1 господарства "Свам-Агро";

В рамках зазначеної справи судом згідно з ухвалою від 16.03.2017 р. вжито заходів до забезпечення позову шляхом ОСОБА_1 господарству "Свам-Агро" (код ЄДРПОУ 40349581), вчиняти будь-які дії по відчуженню, переоформленню, переміщенню в т.ч. зерна пшениці яке знаходиться на зберіганні 3-х осіб; заборони третім особам, ДП ДАК "Хліб України" "Савинський Елеватор" (Харківська обл., Балаклійський р-н., смт. Савинці, вул. Привокзальна, 47; код ЄДРПОУ 05430449), ТОВ "Балаклійське ХПП" (64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Вторчерметівська, 1; код ЄДРПОУ 33582325), ТОВ "Богодухівське ХПП" (Харківська обл., м. Богодухів, вул. Привокзальна Слобідка, 69; код ЄДРПОУ 31834652), вчиняти будь-які дії по відчуженню, переоформленню, переміщенню в т.ч. зазначеного зерна пшениці (920,717 тон) яке знаходиться в них на зберіганні.

Однак, як свідчать матеріали справи, на підставі договору купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р. Фермерське господарство "Свам-Агро" передало відповідачу згідно з актом № АТ-23 від 15.03.2017 р. зерно пшениці 5 класу в кількості 310079 кг. що є предметом спору по даній справі.

При цьому, за відповідною заявою голови ОСОБА_1 господарства "Свам-Агро" від 15.03.2017 р. до ТОВ Балаклійське ХПП здійснено переоформлення зазначеного зерна пшениці на відповідача.

Таким чином, як в межах справи № 922/878/17, так і даної справи позивач вважає себе законним власником спірного зерна пшениці, фактично оспорює законність відповідних дій ОСОБА_1 господарства "Свам-Агро" щодо переоформлення на своє ім'я права власності на спірне зерно, його продаж відповідачу, правомірність набуття останнім права власності на це зерно, та, як наслідок, просить витребувати зазначене зерно у відповідача.

Суд констатує, що подальше можливе відчуження відповідачем спірного зерна пшениці фактично зробить неможливим виконання судового рішення у даній справі, в разі його винесення на користь позивача.

З огляду на те, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, суд приходить до висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладання арешту на зерно пшениці, що є предметом спору по даній справі.

При цьому, суд зазначає, що обраний спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно співвідноситься з предметом позову про витребування цього майна, оскільки, невжиття таких заходів у випадку прийняття рішення суду про задоволення позову, може призвести до відчуження цього майна, право власності на яке, як зазначає позивач, належить саме йому, тобто можливгоо порушення майнових прав позивача щодо вказаного майна, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Суд також констатує, що зазначеною ухвалою не вирішується питання про належність права власності на спірне зерно тій чи іншій особі, тобто не вирішується питання про законність та обґрунтованість чи, навпаки, необґрунтованість та безпідставність позовних вимог по суті. При вжитті заходів забезпечення позову з'ясовується лише питання, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити або унемжливити виконання рішення суду.

Крім того, вжиті даною ухвалою заходи до забезпечення позову не мають наслідком повного припинення господарської діяльності сторін у справі.

Відповідно до п. 10 ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства "Явірське", с. Яворівське про забезпечення позову (вх. № 12306 від 12.04.2017 р.) задовольнити.

Накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю Амплор (адреса: 61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, буд. 12, корпус б, код ЄДРПОУ: 351005), а саме: на зерно пшениці 5 класу в кількості 310079 кг., яке зберігається у Товариства з обмеженою відповідальністю Балаклійське ХПП (адреса: 64200, Харківська область, м. Балаклея, вул. Вторчерметівська, 1; код ЄДРПОУ: 33582325).

Стягувачем за даною ухвалою є Приватне підприємство «Явірське» (адреса: 64224, Харківська область, Балаклійський район, с. Явірське, вул.Центральна,71, код ЄДРПОУ 33201387).

Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю Амплор (адреса: 61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, буд. 12, корпус б, код ЄДРПОУ: 351005)

Ухвала набирає чинності з моменту її винесення, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред'явлення ухвали до виконання: до 13 квітня 2020 року.

В силу ст. 124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов»язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_2