Ухвала

від 11.04.2017 по справі 173/2152/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2160/17 Справа № 173/2152/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Свистунової О.В., Красвітної Т.П.,

за участі секретаря Гулієва М.І. о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства СТД АГРО на заочне рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства СТД АГРО , Товариства з обмеженою відповідальністю Любомирівка-Агро , відділу з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПП СТД АГРО , ТОВ Любомирівка-Агро , відділу з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися, позивач посилався на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом йому належить земельна ділянка площею 5,080 га на території Новомиколаївської селищної ради, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області (кадастровий номер 122105580010230026), яка належала його батькові ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю 1-ДП № 068118 від 30 липня 2001 року. Після отримання свідоцтва про право на спадщину йому стало відомо, що 15 жовтня 2009 року між його батьком ОСОБА_3 та ПП СТД АГРО було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким батько передав в оренду належну йому земельну ділянку строком на 10 років на умовах сплати щороку орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнта індексації. До нього, як до спадкоємця власника земельної ділянки, перейшли всі права та обов'язки за договором оренди земельної ділянки, проте після смерті батька, а саме в період з 2012 до 2014 роки відповідач, в порушення умов договору, не сплатив йому орендну плату в сумі 9 998 грн. 55 коп., у зв'язку із чим допустив невиконання умов договору. Тому просив розірвати договір оренди землі від 15 жовтня 2009 року та стягнути з відповідача ПП СТД АГРО вказану суму заборгованості зі сплати орендної плати.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПП СТД АГРО на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі в сумі 9 998 грн 55 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позову відмовлено (т.1 а.с.93-97).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2015 року рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року було залишено без змін (т.1 а.с.13-134).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2015 року було скасовано в частині позовних вимог про розірвання договору оренди, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2015 року залишено без змін (т.1 а.с.183-186).

Позивач ОСОБА_2 уточнював свої позовні вимоги у жовтні 2016 року (т.1 а.с.212-216).

Заочним рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3, та ПП СТД АГРО 15 жовтня 2009 року, який зареєстрований у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру державного земельного кадастру 15 квітня 2010 року за № 04101190028 щодо оренди земельної ділянки площею 5.080 га, вартістю 60062 грн. 25 коп. кадастровий номер 1221055800:01:023:0026, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області для ведення сільськогосподарського виробництва. Стягнуто з ПП СТД АГРО на користь ОСОБА_2 4184 грн. 92 коп. - заборгованість з орендної плати. Вирішено питання судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (т.1 а.с.348-354).

В апеляційній скарзі ПП СТД АГРО просить змінити заочне рішення суду, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині, посилаючись на порушення норм матеріального права. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до положень ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема,своєчасного внесення орендної плати.

За вимогами чинного законодавства та згідно з умовами спірного договору оренди такому праву орендодавця кореспондує відповідний обов'язок орендаря щодо своєчасної сплати орендної плати у розмірі, строки та на умовах, які визначені у відповідному договорі оренди.

При цьому, розділом V Закону України Про оренду землі врегульовано зміну, припинення і поновлення договору оренди землі.

Так, відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

З матеріалів справи вбачається 15 жовтня 2009 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та приватним підприємством СТД АГРО (орендар) було укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець передав в оренду орендарю земельну ділянку площею 5,0800 га, що розташована на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, яка належала йому на підставі державного акту І-ДП № 068118 від 30 липня 2001 року, строком на 10 років на умовах сплати орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. 15 квітня 2010 року договір було зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договір оренди землі у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за №041011900280 (т.1 а.с. 8, 36-38).

Вказану земельну ділянку було передано за актом прийому-передачі (т.1 а.с.40).

19 січня 2011 року ОСОБА_3 помер (т.1 а.с.9).

Після смерті ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом 22 липня 2011 року отримав син померлого - ОСОБА_2 (т.1 а.с.9).

Таким чином, позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки (паю) площею 5.080 га,. розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1221055800010230026 до нього як до спадкоємця, перейшли всі права та обов'язки до договору оренди.

Судом встановлено та не спростовується сторонами, спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням ПП СТД АГРО обов'язків зі сплати ОСОБА_2 орендної плати, передбаченої договором оренди землі від 15 жовтня 2009 року.

Пунктом 5 договору оренди земельної ділянки передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва шляхом вирощування рослинницької сільськогосподарської продукції. Використання земельної ділянки орендар повинен здійснювати з втіленням сучасних агротехнічних заходів з метою отримання високих урожаїв і збереження родючості шару землі, боротьби з бур'янами. А також не допускати погіршення якості, порчу ґрунтів (засмічення, заростання земельної ділянки деревами та бур'янами і іншими негативними наслідками водної і вітрової ерозії ґрунтів) (т.1 а.с.36-38).

Пунктом 9 Договору передбачено право орендодавця на забезпечення своєчасного отримання орендної плати.

В свою чергу, передбаченому умовами договору праву орендодавця кореспондується відповідний обов'язок орендаря - у відповідності до п. 4 договору своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 4 договору передбачено, розмір орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Кошти перераховуються орендарем на рахунок (рахунок вказується додатково) або сплачується готівкою орендодавцю в строк до 31 грудня щорічно.

Також, згідно умов договору, за домовленістю сторін орендна плата може бути повністю або частково сплачена сільгосппродукцією за біржовими цінами, що зазначається в окремій угоді. Строк дії договору оренди -10 років, починаючи з дати його реєстрації.

Згідно п. 12 Договору оренди земельної ділянки передбачано, що перехід права вланості на орендовану земельну ділянку до другої сторони не є підставою здля зміни умов договору. Аналогічне положення закріплена в ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі .

Також п. 12 договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також з інших підстав, визначених законом.

Таким чином, виходячи з умов договору, після смерті ОСОБА_3 до ОСОБА_2 перейшло право вимагати від орендаря своєчасної сплати орендної плати.

Матеріалами справи підтверджується, що за 2012-2014 роки ПП СТД АГРО орендна плата за орендовану земельну ділянку не виплачувалась, що в судовому засіданні також не заперечувалося сиоронами (т.1 а.с.70-78, 87).

01 квітня 2015 року відповідач ПП СТД АГРО уклав договір суборенди №010415 з ТОВ Любомирівка-Агро , згідно якого передав 57 земельних ділянок, загальною площею 295.7575 га., на території Новомикоалївської селищної ради, в тому числі і земельну ділянку позивача, в суборенду на сім місяців, тобто з листопада 2015 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна та копією договору № 010415н суборенди земельних ділянок (т.1, а.с. 207-209, 231-235).

Слід зазначити, в договорі оренди земельної ділянки немає умови передачі земельної ділянки орендарем в суборенду, а позивач заперечує щодо інформування його з приводу передачі належної йому земельної ділянки в суборенду та отримання його згоди на це. Відповідачі ПП СТД АГРО та ТОВ Любомирівка-Агро будь-яких доказів на спростування цього факту суду не надали.

Отже, в даному випадку орендар ПП СТД АГРО припинив використання земельної ділянки і залучив до обробки землі інших юридичних осіб, що також є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд дійшов обґрунтованого висновку про розірвання договору оренди земельної ділянки у зв'язку з систематичною несплатою відповідачем ПП СТД АГРО орендної плати та укладенням договору суборенди між відповідачами ПП СТД АГРО та ТОВ Любомирівка-Агро , що передбачає припинення використання земельної ділянки орендарем та залучення до обробки землі інших юридичних осіб.

Доводи апеляційної скарги щодо належного виконання зобов'язань орендарем за договором оренди землі та законність передання земельної ділянки в суборенду є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства СТД АГРО - відхилити.

Заочне рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді