Ухвала

від 04.04.2017 по справі 654/3128/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 654/3128/15-ц Головуючий в І інстанції Охтень А.А.

Номер провадження №22-ц/791/99/17 Доповідач Фурман Т.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1 суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3 секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка діє від імені ОСОБА_6, на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 жовтня 2016 року у справі за об'єднаними позовами ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_10, Публічне акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль , Товариство з обмеженою відповідальністю Велавто , Товариство з обмеженою відповідальністю Янголз , Регіональний сервісний центр МВС в Херсонській області, про поділ спільного майна подружжя, визнання недійсними угод купівлі-продажу транспортних засобів та скасування їх реєстрації , -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7, про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зазначаючи про те, що з 22.08.1992 року перебувала з ОСОБА_7 у зареєстрованому шлюбі і проживала з ним однією сім'єю до січня 2015 року.

До моменту фактичного припинення шлюбних відносин ними за спільні кошти було придбане нерухоме та рухоме майно.

Посилаючись на те, що майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, але відповідач відмовляється добровільно вирішити питання щодо його поділу, позивачка, уточнивши позовні вимоги, просила суд здійснити поділ цього майна, виділивши у її власність 1/2 частину від:

- 1\2 частини салону-магазину за адресою: м. Херсон, вул. Бєлінського, 19;

- магазина продтоварів за адресою: Херсонська область, Голопристанський район с. Залізний Порт, вул. Шкільна, 15-А;

- 1/2 частини майнового комплексу за адресою: Херсонська область, м. Цюрупинськ вул. Гвардійська, 73-А;

- магазина за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Червоноармійська, 3

- земельної ділянки за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Червоноармійська, 3;

- складу -магазина за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Червоноармійська, 5;

- земельної ділянки за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Червоноармійська, 5;

- 1/2 частина торгівельного комплексу за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Леніна, 5-а;

- 1/2 частини земельної ділянки за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Леніна, 5-а;

- земельної ділянки за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт, вул. Степова;

- 1/2 частину комплексу нежитлових будівель та споруд за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 13;

- автомобіль Renault Kangoo, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1, ;

- автомобіль Volkswagen Crafter, 2007 р.в., номер кузова НОМЕР_2;

- автомобіль Renault Premium, 2004 р.в., номер шасі VF622GVA000136864;

- автобусу БАЗ Т713.12, 2010 р.в., номер шасі Y7FT71312A0000026.

У грудні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Велавто , Товариство з обмеженою відповідальністю Янголз , Регіональний сервісний центр МВС в Херсонській області, про визнання недійсними угод купівлі-продажу спірних транспортних засобів та скасування їх реєстрації, посилаючись на те, що чоловік уклав угоди відчуження спірних автомобілів, без її згоди, чим порушив її право власності на це майно, та вимоги ст.65 СК України, що є підставою для визнання цих угод недійсними.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2016 року позовні заяви ОСОБА_6 об'єднані в одне провадження.

Ухвалою суду від 15 лютого 2016 року до участі у справі залучені треті особи: ОСОБА_10, Публічне акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 жовтня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля БАЗ Т713.12, 2010 р.в. номер шасі Y7FT71312А0000026, укладений між продавцем ОСОБА_7 та покупцем ОСОБА_8. Скасовано державну реєстрацію вказаного автомобіля.

Визнано право власності за ОСОБА_6 на 1\2 частину автомобіля БАЗ Т713.12, 2010 р.в., номер шасі Y7FT71312A0000026.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, яка діє від імені ОСОБА_6, просить рішення суду в частині, якій ОСОБА_6 було відмовлено в задоволенні позовних вимог скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

В ході апеляційного розгляду справи апелянт подала заяву про уточнення апеляційних вимог, а саме те, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позову щодо поділу майна, а саме: 1\2 частини салону-магазину за адресою: м. Херсон, вул. Бєлінського, 19 ; 1/2 частини майнового комплексу за адресою: Херсонська область, м. Цюрупинськ вул. Гвардійська, 73-А.; земельної ділянки за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт, вул. Степова нею не оскаржується.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Законність та обґрунтованість рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля БАЗ Т713.12, 2010 р.в., номер шасі Y7FT71312A000026, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, скасування його державної реєстрації, визнання за ОСОБА_6 право власності на ? частину цього транспортного засобу , а також в частині відмови у задоволенні позову щодо поділу нерухомого майна, а саме : 1\2 частини салону-магазину за адресою: м. Херсон, вул. Бєлінського, 19 ; 1/2 частини майнового комплексу за адресою: Херсонська область, м. Цюрупинськ вул. Гвардійська, 73-А.; земельної ділянки за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт, вул. Степова в апеляційному порядку не перевіряється, як таке, що сторонами не оскаржується.

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22 серпня 1992 року.

З 16.08.2001 року ОСОБА_7 зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Предметом судового розгляду є спір між подружжям щодо поділу майна, яке є спільною сумісною власністю.

Згідно даних інвентарної справи, магазин продовольчих та промислових товарів за адресою: Херсонська область, Голопристанський район с. Залізний Порт, вул. Шкільна, 15-А на підставі свідоцтва про право власності від 29.08.2005 року належить ОСОБА_7

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на зазначений магазин з 12.10.2015 року зареєстровано за іншою особою.

Тобто на час розгляду справи в суді першої інстанції спірне майно вибуло з володіння відповідача.

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( т.1 а.с. 56-62) за ОСОБА_7 зареєстроване нерухоме майно:

- 14.06.2013 року земельна ділянка кадастровий номер 6522310100:02:001:0805 з цільовим призначенням - для розміщення магазину, що розташована за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Червоноармійська, 3;

- 26.02.2015 року склад-магазин за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Червоноармійська, 5;

- 25.04.2014 року 1/2 частина торгівельного комплексу за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Леніна, 5-а;

- 10.11.2015 року 1/2 частина комплексу нежитлових будівель та споруд за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 13;

- 24.06.2014 року 1/2 частина земельної ділянки кадастровий номер 6522310100:01:003:0518 з цільовим призначенням - для розміщення торгівельного комплексу за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Леніна, 5-а;

- 13.08.2014 року магазин за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Червоноармійська, 3;

- 26.02.2015 року земельна ділянка кадастровий номер 6522310100:01:002:0965 з цільовим призначенням - для розміщення складу-магазину адресою Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Червоноармійська, 5.

Також за ОСОБА_7 були зареєстровані транспортні засоби:

- Renault Kangoo, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_3 у період з 15.05.2013 року до 25.09.2015 року;

- Volkswagen Crafter, 2007 р.в., номер кузова НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_4 у період з 22.05.2012 року до 30.09.2015 року;

- Renault Premium, 2004 р.в., номер шасі VF622GVA000136864, державний номер НОМЕР_5 у період з 16.07.2011 року до 30.09.2015 року ( т.1 а.с. 63, 64, 65,67).

Порушивши питання про поділ спірного майна, як об'єкта спільної сумісної власності подружжя, позивачка вказувала на те, що це майно придбане в період шлюбу і за спільні кошти.

Проте належними та допустимим доказами факт придбання майна за рахунок спільної участі подружжя коштами або працею в набутті майна позивачка не довела.

Заперечуючи заявлені вимоги відповідач зазначав про те, що спірне майно не може бути предметом поділу, оскільки було набуте ним хоч і за час шлюбу, але в період припинення шлюбних відносин, за кошти, які належали йому особисто і ним одноособово використовується і використовувалося.

Як в суді першої інстанції, так і при розгляді справи в апеляційній інстанції відповідач доводив факт припинення фактичних шлюбних відносин з дружиною з 2010 року та відсутність з цього періоду часу спільного з нею бюджету.

Ці обставини та наявність грошових коштів, необхідних для придбання спірного майна, підтверджував поясненнями свідків, податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи підприємця, податковими розрахунками, звітами суб'єкта малого підприємства - фізичної особи - платника єдиного податку ( т. 2 а.с. 25-111)

Зазначені обставини позивачка належними та допустимим доказами не спростувала.

Зі змісту нормативних положень глав 7 та 8 СК України, власність у сім'ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя, залежно від якого регулюється питання розпорядження таким майном.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя визначені в ст. 60 СК України.

За змістом цієї норми, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статі 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається таким чинниками: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте ( джерело набуття). Норма статі 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.

Зазначена вище правова позиція Верховного Суду України щодо застосування ст. 60 СК України викладена в постанові від 7 грудня 2016 року у справі № 6-1568 цс 16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки на час звернення позивачки до суду з позовом про поділ магазину продтоварів за адресою: Херсонська область, Голопристанський район с. Залізний Порт, вул. Шкільна, 15-А зазначене майно вибуло з власності відповідача, суд, врахувавши предмет та підстави заявленого позову, правильно відмовив у задоволенні вимог щодо його поділу.

Враховуючи, що позивачка належними та допустимими доказами не довела той факт, що джерелом набуття іншого спірного майна були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя, в той час, як за обставинами справи, в межах наданих сторонами доказів, встановлено як факт окремого проживання сторін на час придбання спірного майна, так і факт придбання майна за особисті кошти ОСОБА_7, колегія суддів вважає, що спірне майно, відповідно до ст. 57 СК України, слід розглядати як особисту приватну власність ОСОБА_7 , а не як об'єкт спільної сумісної власності подружжя, який підпадає під регулювання ст. 60 СК України, а тому погоджується з висновком суду що спірне майно не належить до спільної власності подружжя та не підлягає поділу.

Враховуючи, що транспортні засоби не є об'єктами спільної власності подружжя, суд першої інстанції правильно відмов у задоволенні вимог про визнання недійсними правочинів щодо купівлі-продажу спірних автомобілів, оскільки вирішення питання про їх відчуження приймається одноособово власником та не потребує згоди дружини відповідно до вимог ст. 65 СК України.

Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та належних доказах і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в оскарженій частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє від імені ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 жовтня 2016 року в оскарженій частині залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Г. Фурман

Судді: Л.В. Пузанова

ОСОБА_3