Рішення

від 29.03.2017 по справі 761/33285/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33285/16-ц

Провадження № 2/761/1647/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини про спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. ТОВ Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини є засновником друкованого засобу інформації - Газета Громадський ревізор де була розповсюджена інформація відносно ОСОБА_1, яка має негативний характер, є недостовірною і підлягає спростуванню. Так представник позивача просить суд визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, ганьблять честь та ділову репутацію ОСОБА_1, відомості поширені ТОВ Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини , а саме: на засіданні Броварської міської ради 15 березня 2016 року під час виконання державного гімну народний депутат від БПП ОСОБА_1 влаштував бійку. Опубліковано ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в мережі інтернет на сайті газети громадський ревізор у статті ІНФОРМАЦІЯ_2 ; В декларації ОСОБА_1 за 2014 рік відсутня інформація про належне йому майно розташоване в російській Федерації; вітчим ОСОБА_1, громадянин ОСОБА_2, отримав у власність земельну ділянку площею понад 40 га в той час, коли ОСОБА_1 обіймав посаду народного депутата України; ОСОБА_1 пов язаний зі своїм вітчимом ОСОБА_3 фінансовими офшорними схемами. Опубліковано ІНФОРМАЦІЯ_3 р. в газеті Громадський ревізор черговому випуску № НОМЕР_1 в статті ІНФОРМАЦІЯ_4 та в мережі інтернет на сайті газети Громадський ревізор ; ОСОБА_1 вхопив за грудки депутата від БПП ОСОБА_4 і тягав в залі засідань Броварської міської ради. Опубліковано ІНФОРМАЦІЯ_5 р. в газеті Громадський ревізор в черговому випуску № НОМЕР_2 в статті ІНФОРМАЦІЯ_6 та в мережі інтернет на сайті газети Громадський ревізор ; ОСОБА_1 отримав бронзу у рейтингу безвідповідальних депутатів; ОСОБА_1 має лише одну виконану обіцянку з дванадцяти тез передвиборчої програми; За час перебування на посаді народного депутата України не зареєстрував у Верховній Раді жодного законопроекту. Опубліковано ІНФОРМАЦІЯ_8 р. в газеті Громадський ревізор в черговому випуску № НОМЕР_3 в стаття ІНФОРМАЦІЯ_7 та в мережі інтернет на сайті газети Громадський ревізор ; зобов язати ТОВ Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили забезпечити перше опублікування спростування недостовірної інформації та наступні три опублікування з інтервалом 7 днів між публікаціями, шляхом оприлюднення в друкованому номері газети Громадський ревізор з таким же тиражем й тим самим шрифтом, що й спростовувана інформація, оголошення про спростування такої недостовірної інформації; зобов язати ТОВ Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини забезпечити належне розповсюдження газет, які містять оголошення про спростування недостовірної інформації та зобов язати ТОВ Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили забезпечити перше опублікування спростування недостовірної інформації та наступні чотири опублікування з інтервалом 7 днів між публікаціями, шляхом оприлюднення в мережі інтернет на сайті газети Громадський ревізор оголошення про спростування недостовірної інформації; зобов язати ТОВ Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини забезпечити відкритий доступ до електронного оголошення про спростування недостовірної інформації на сайті газети Громадський ревізор протягом часу, не меншої тривалості, ніж перебували у відкритому доступі статті з недостовірною інформацією; зобов язати ТОВ Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини забезпечити не пізніше семи календарних днів починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили, припинити порушення немайнових прав позивача шляхом вилучення з сайту газети Громадський ревізор статей де викладена недостовірна інформація. Представник позивача зазначає, що зазначена інформація є недостовірною, такою що порушує гідність та немайнові права ОСОБА_6 Негативний зміст статей випливає з їх змісту, місить завуальовані звинувачення в збагаченні, внесення неправдивих відомостей у декларацію. Події та факти викривлені автором і створюють негативне враження про позивача, також використовуються образливі оціночні судження, що є неприпустимим. В результаті поширення таких відомостей відповідачем було створено всі елементи складу правопорушення, необхідні для задоволення позову. Зважаючи на викладене, виходячи з положень Конституції України, ст.ст. 269,270,275,277,297 ЦК України представник позивача і звернувся до суду з даним позовом, з метою захисту прав ОСОБА_1 у встановлений чинним законодавством України спосіб.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити з підстав визначених у позові.

Представник и ТОВ Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини заперечував щодо задоволення позову. Пояснив, що дійсно такі відомості були опубліковані, проте, Товариство не погоджується з викладеними в позові твердженнями, що права ОСОБА_1 підлягають захисту, виходячи з наступного. Спірний фрагмент статті з використанням терміну бійка створений не безпідставно, а основі відеозапису, відповідно до якого позивач застосовує фізичну силу до іншої особи та при цьому автор керувався принципами свободи слова журналістської діяльності і фактично використав перебільшення та деяку провокацію. У фрагменті статті ІНФОРМАЦІЯ_9 , як зазначає представник позивача ОСОБА_1 звинуватили у приховуванні майна. Проте, під час написання статті використовувалась інформація яка міститься у загальному доступі, зокрема витягом з Державного реєстру речових прав на майно, декларацією на майно, що міститься на офіційному сайті Верховної Ради України. В подальшому на сайті Верховної Ради України з являється уточнена декларація , проте даної інформації щодо ? частини квартир в РФ на час написання статті наявно не було. Інші твердження викладені у статті є припущеннями, судженнями автора, його роздумів та можливих варіацій моделювання подій. Фрагмент статті стосовно громадянина ОСОБА_3 стосується саме цієї особи, а не позивача, а отже і не можу бути предметом позову заявленого позивачем, зважаючи що не відноситься до нього особисто. Крім того, аналізуючи інформацію про земельні ділянки, які мають відношення до ОСОБА_3 автор керувався виключно інформацією, яка перебуває у Державному реєстрі речових прав і яка не містить інформацію про договори купівлю-продажу. На думку представника відповідача фрагмент статті ІНФОРМАЦІЯ_10 жодних тверджень про те, що позивач має офшорні компанії чи є засновником компаній-нерезидентів не місить так само, як і звинувачень у такій діяльності. По суті фрагмент статті має аналітичний характер , який побудований на відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначеного у статі ТОВ Лука Девелопмент . У статті також спостерігаються оціночні судження автора. Наостанок представник позивача апелює до фрагменту статті Рік змарнованих надій чим запам ятався броварчанам рік роботи Верховної Ради України та вказує на негативність та недостовірність інформації, проте, дані були взяті з Інтернет-сторінки інформаційного агентства Слово і діло за ІНФОРМАЦІЯ_11 р. яка має назву ІНФОРМАЦІЯ_12 , а тому відповідач відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України Про друковані засоби масової інформації не несе відповідальність.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає. що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так встановлено, що ТОВ незалежна інформаційна компанія голос Київщини є засновником друкованого засобу масової інформації Громадський ревізор .

Також існує електронна версія зазначеного друкованого засобу масової інформації в мережі інтернет на сторінці http:// revisor.org.ua.

Дані обставини не заперечувались представником відповідача в судовому засіданні.

За положеннями ст. 1 Закону України Про інформацію , інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному

вигляді.

Відповідно до ст.. 5 Закону України Про інформацію Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно до п. 15 Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь - якій спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно та своєчасно здійснювати своє немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджуються про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства вчиненні будь - яких інших дій (наприклад, порушення норм моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо). Під поширенням інформації слід розуміти, зокрема опублікування її у пресі, поширення в мережі інтернет.

Як свідчать матеріали справи ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в мережі інтернет на сайті газети Громадський ревізор було опубліковано статтю ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Автор статті зазначив наступне: нагадуємо, що на засіданні Броварської міської ради 15 березня 2016 року, під час виконання державного гімну народний депутат від БПП ОСОБА_1 також влаштував бійку .

ІНФОРМАЦІЯ_5 р. в друкованому засобі масової інформації Громадський ревізор також в статті ІНФОРМАЦІЯ_14 опубліковано: ОСОБА_1 вхопив за грудки депутата від БПП ОСОБА_4 і тягав його в залі засідань Броварської ради .

Представник позивача зазначає, що така інформація є недостовірною та потребує спростування, оскільки ОСОБА_1, як свідчить відеозапис засідання,не приймав участі у взаємному завданні ударів, побоїв.

Представник відповідача зазначає, що автор статті використав право журналіста на перебільшення.

За приписами ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Європейський суд з прав людини, як вбачається з рішення в справі від 20.05.1990 р. Бладет Тромсо і Стенсаас проти Норвегії притримується та уважно ставить до того факту, що журналістська свобода також охоплює можливі звернення до перебільшення чи навіть провокації. Саме тому національна межа розуміння окреслюється інтересом демократичного суспільства у наданні можливості пресі виконувати належну їй по праву роль сторожового собаки суспільства у поширенні інформації, що представляє серйозний громадський інтерес .

Як зазначив Європейський суд з прав людини в своєму рішенні справі Де Хеєс і Гільзес проти Бельгії, стаття 10 Конвенції захищає не лише висловлені відомості і судження, але й форму в якій це робиться. В той же час свобода журналіста включає право на можливу долю перебільшення і, навіть, провокації.

Як свідчить відеозапис засідання Броварської міської ради, копія якого долучена до матеріалів справи, позивач вчинив дії, які можливо розцінити як фізичний вплив на іншу особу.

Зважаючи на викладене суд вважає за можливе взяти до уваги твердження представника відповідача, що автор статті скористався правом на перебільшення та вираження поглядів на висвітлювання ситуації.

Також не заперечувалось представником відповідача та обставина, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в статті ІНФОРМАЦІЯ_15 , що її опубліковано в газеті Громадський ревізор та її електронній версії, зазначено: Адже в декларації ОСОБА_1 за 2014 рік ніяких квадратних метрів у Росії ми не знайшли ; Ця довідка підтверджує, що вітчим ОСОБА_1 має у власності майже 40 га землі в Броваському районі. Всі це землі він отримав протягом 2013 та 2014 років. Як раз під час депутатства ОСОБА_8 у Верховній Раді.

За таких обставин представник позивача просить визнати недостовірною наступну інформацію: В декларації ОСОБА_1 за 2014 рік відсутня інформація про належне йому нерухоме майно розташоване в Російській Федерації; вітчим ОСОБА_1, громадянин ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку площею понад 40 га в той час, коли ОСОБА_1 обіймав посаду народного депутата України.

Як свідчать матеріали справи, автор статті використовував офіційну інформацію, яка перебувала на сайті Верховної ради України і міститься в декларації на час написання статті.

При цьому представником позивача не заперечувалась та обставина, що в статті використовувався такий мовний засіб як алегорія.

Також слід зазначити, що інформація вказана автором статті стосовно ОСОБА_3 не відноситься до фізичної особи, яка захист прав якої вимагається.

Представник позивача просить визнати недостовірною інформацію, викладену в цій же статті, яка полягає у наступному: ОСОБА_1 пов язаний зі своїм вітчимом ОСОБА_3 фінансовими офшорними схемами.

Проте, як вбачається з наданих доказів у статті наразі зазначено: до речі, крім родинних та земельних стосунків, ОСОБА_1 з вітчимом пов язують ще й фінансові офшорні схеми та фактично викладена позиція автора зроблена на підставі аналізу певних обставин та відомостей, отриманих, зокрема, з офіційних джерел і є оціночними судженнями автора.

ІНФОРМАЦІЯ_8 р. в газеті Громадський ревізор та мережі інтернет стаття під назвою Рік змарнованих надій . Чим запам ятався бровар чанам рік роботи верховної Ради України де опублікован рейтинг відповідальність мажоритарників Київської області.

Представник позивача просить визнати недостовірними обліковані рейтинги, зважаючи на реєстрацію ОСОБА_1 39 законопроектів.

Редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, якщо, зокрема, ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників); вони дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього, відповідно до ч. 1 ст.42 Закону України Про друковані засоби масової інформації .

Як пояснив представник відповідача, за основу даної статті автором була взята інформація з інтернет-сторінки інформаційного агентства Слово і діло за ІНФОРМАЦІЯ_11 р. ІНФОРМАЦІЯ_16 .

Дані твердження представника ТОВ Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини підтверджені матеріалами справи.

Підсумовуючи все вищенаведене слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів ст. 277 ЦК України особисті права фізичної особи в разі їх порушення внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на їх захист.

Пленум Верховного суду України в пункті 21 Постанови № 1 від 27.02.2009 р. виклав наступну позицію - при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165(1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного житла. Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи будь - якій іншій галузі). У статтях 3,4,6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячів та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та соціальної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

В зазначеній постанові Пленум Верховного Суду України також звернув увагу на те, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України Про інформацію оціночним судженням, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критики, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучі вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

Як вбачається з тексту статей, їх електронних версій, де викладена інформація, яка за твердженнями представника позивача підлягає спростуванню, остання фактично викладена як перебільшення і судження журналістів, їх поглядів, як критична оцінка певних фактів і подій, що відповідає викладеним ст. 10 Конвенції постулатам та є допустимою для журналіста в тому числі і в аспекті того, що ОСОБА_1 є публічною особою, а отже такою особою до якої прикуті погляди громадськості.

Зважаючи на вищенаведене підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3,11,57,60,88,212-215 ЦПК України, ст.ст. 277, Законом України Про інформацію , Законом України Про друковані засоби масової інформації , ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя