Постанова

від 30.03.2017 по справі 826/1418/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2017 року 14:28 № 826/1418/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,

за участю:

представників позивача - Лисенка Я.О., Пятова А.В., Мокляка Ю.В., Холодова Я.В.,

представника відповідача - Денисенко О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Українські Інфосистеми до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Українські Інфосистеми (надалі - позивач або ТОВ УкрІнфосистеми ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.11.2016 № 0023061404 і № 0023071404.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактично висновки акта перевірки ґрунтуються на ймовірних порушеннях при створенні та під час провадження господарської діяльності контрагентом-постачальником (ТОВ Екодит ). Позивач зазначає, що господарські операції товариства підтверджені всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами, а ТОВ УкрІнфосистеми дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні податкового кредиту.

У відповідному судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про правомірність висновків акта перевірки та законність винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У жовтні 2016 року працівники ГУ ДФС у м. Києві відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 20.10.2016 № 6629 і направлень від 24.10.2016 провели документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ УкрІнфосистеми з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Готліб ЛТД (попередня назва ТОВ Екодит ), код ЄДРПОУ 36958313, за період з 01.07.2015 по 31.08.2015. За результатами такої перевірки складений акт від 04.11.2016 № 270/26-15-14-04-04/39210567 (далі по тексту - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки, відповідач встановив порушення позивачем норм п.п. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198, п. 200.1 і 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ УкрІнфосистеми завищено податковий кредит за звітний період липень 2015 року на суму податку на додану вартість у розмірі 174 361 грн. та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за серпень 2015 року на 9 214 грн. Суть даних правопорушень, на думку працівників відповідача, полягає у неправомірному формуванні позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість (загальна сума 183 575,33 грн.) за результатами фінансово-господарських відносин з ТОВ Готліб ЛТД (попередня назва ТОВ Екодит ), реальність яких документально не підтверджено.

Такі висновки контролюючого органу мотивовані тим, що в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості здійснення ТОВ Екодит поставок на користь ТОВ УкрІнфосистеми . Так, згідно реєстру облікової картки суб'єкта фіктивного підприємництва за результатами опитування посадових осіб ТОВ Екодит встановлено їх непричетність до фінансово-господарської діяльності цього товариства. В ході аналізу даних поданої податкової звітності ТОВ Екодит не виявлено інформації про наявні у товариства складські приміщення та устаткування, автомобільний чи інший транспорт, трудові ресурси, що необхідні для здійснення господарської діяльності (зокрема, товариством податковий розрахунок за формою 1ДФ та декларація з податку на прибуток підприємств за 2015 рік до фіскального органу не подавалися). При цьому, документальні докази транспортування товарів від ТОВ Екодит до ТОВ УкрІнфосистеми , та в подальшому від ТОВ УкрІнфосистеми до його покупців до перевірки надані не були. За результатами проведеного аналізу даних АІС Податковий блок встановлено, що згідно номенклатури товарів у податкових накладних, зареєстрованих ТОВ Екодит в Єдиному реєстрі податкових накладних, останнє протягом 2015 року не придбавало товари (моторизований екран) та/або роботи/послуги (монтажно-будівельні роботи) аналогічні тим, що були реалізовані ТОВ УкрІнфосистеми в липні-серпні 2015 року. Таким чином, встановити історію походження реалізованого ТОВ УкрІнфосистеми товару і місце його зберігання, та реальність надання послуг/виконання робіт не вдалося. Крім того, в текстах ухвал Дніпровського районного суду м. Києва від 25.08.2015 та Богунського районного суду м. Житомира від 30.01.2015, винесених за результатами розгляду клопотань про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальних провадженнях № 32014100050000075 та № 42015060000000009, зафіксовано, що в ході здійснення досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях встановлений факт використання реквізитів ТОВ Екодит , як транзитного суб'єкта господарської діяльності, для формування схематичного незаконного податкового кредиту для реально діючих підприємств.

17.11.2016 ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняло оспорювані у справі податкові повідомлення-рішення, а саме:

- за № 0023061404 (форми Р ), яким визначило позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 217 951,25 грн., в тому числі 174 361 грн. за основним платежем, 43 590,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0023071404 (форми В4 ), яким зменшило суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по податковій декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2015 року на 9 214 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення від 17.11.2016 було залишені без змін на підставі рішення Державної фіскальної служби України від 28.12.2016 № 28285/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 17.11.2016 № 0023061404 і № 0023071404 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого ) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(далі по тексту - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону №996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону №996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Зі змісту акта перевірки та пояснень позивача, наведених в тексті позову, вбачається, що протягом перевіряємого періоду ТОВ УкрІнфосистеми здійснювало господарську діяльність з виконання електромонтажних робіт.

Впродовж липня-серпня 2015 року між ТОВ УкрІнфосистеми (як замовником, покупцем), в особі директора Пятого А.В., та ТОВ Екодит (як виконавцем/підрядником, постачальником), в особі директора ОСОБА_6, укладено ряд договорів підряду та договір поставки, а саме:

- договір підряду № 185 від 01.07.2015, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання монтажно-будівельних робіт своїми засобами, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору. Конкретні види робіт, строки виконання, об'єм та їх вартість, зазначаються у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору. Місцем виконання робіт визначена адреса: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 6. Роботи за договором вважається виконаними виконавцем та отриманими замовником після підписання уповноваженими представниками сторін акта здачі-приймання робіт;

- договір підряду № 186 від 01.07.2015, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання монтажно-будівельних робіт своїми засобами, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору. Конкретні види робіт, строки виконання, об'єм та їх вартість, зазначаються у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору. Місцем виконання робіт визначена адреса: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 6. Роботи за договором вважається виконаними виконавцем та отриманими замовником після підписання уповноваженими представниками сторін акта здачі-приймання робіт;

- договір поставки № 08072015/35 від 08.07.2015, за умовами якого постачальник зобов'язується протягом дії договору передавати у власність покупця товар, а покупець, в свою чергу, - приймати товар та оплачувати його вартість відповідно до умов цього договору. Найменування товару, асортимент, кількість, місце поставки, ціна товару, який передається по цьому договору визначається товарно-розпорядчими документами (видатковою накладною чи рахунком-фактурою) для кожної окремої поставки. Поставка товару здійснюється на умовах DDP ( Поставка з оплатою мита ) за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, 4 офіс 3 у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010 . Право власності покупця на товар, який постачається постачальником, переходить з моменту прийняття товару, за фактом, який засвідчується підписом представника покупця та печаткою покупця на відповідній накладній;

- договір підряду № 201 від 22.07.2015, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання робіт з прокладання ліній зв'язку та налаштування обладнання відеонагляду своїми засобами, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору. Конкретні види робіт, строки виконання, об'єм та їх вартість, зазначаються у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору. Матеріали та обладнання, необхідні для виконання робіт, надаються замовником. Місце виконання робіт за умовами цього договору та додатку № 1 до нього не визначено;

- договір підряду № 220 на проектування та будівництво лінійно-кабельних споруд від 04.08.2015, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи з проектування та будівництва лінійно-кабельних споруд (далі - ЛКС), а замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору. Для таких виконання робіт між сторонами укладається додаток-замовлення до зазначеного договору на виконання конкретного комплексу робіт на окремій ділянці, в яких визначаються умови виконання конкретних робіт (адреса місця виконання, склад, об'єм та вартість робіт), узгоджуються умови придбання обладнання та матеріалів, їх ціна. Також в додатку-замовленні фіксуються терміни виконання робіт підрядником з розробки проекту, будівництва ЛКС та його погодження в усіх необхідних органах. Обов'язки сторін врегульовані у ст. 3 і 4 цього договору. Зокрема, підрядник зобов'язаний: за завданням на проектування та технічними умовами замовника здійснити розробку та узгодження проектної документації у термін одного місяць з дня отримання завдання на проектування та технічних умов замовника; відповідно до проекту та завдання на будівництво ЛКС здійснити роботи протягом одного місяця з дати надходження від замовника проекту та завдання на будівництва ЛКС, а також після оформлення договорів оренди телефонної каналізації з ПАТ Укртелеком та здійснення оплати за ці договори; роботи по прокладанню кабелю в кабельній каналізації ПАТ Укртелеком виконувати відповідно до Правил охорони ліній електрозв'язку, затверджених Кабінетом Міністрів України, в обов'язковій присутності представника ПАТ Укртелеком ; пред'явити виконані роботи приймальній комісії ПАТ Укртелеком для перевірки на відповідність погодженій проектній документації; підготувати та надати до ПАТ Укртелеком акт опосвідчення кабелю. Крім того, при завершенні робіт підрядник к надає замовнику акти здачі, затверджені ПАТ Укртелеком , протоколи вимірювань, паспорт регенераційної дільниці, виконавчу документацію, приймально-здавальні відомості на обладнання, також документацію згідно вимог ДБН А.3.1-3-94 та КНД 45-141-99, а також акт прийому-передачі виконаних робіт з переліком та вартістю використаних матеріалів і змонтованого обладнання. В свою чергу, замовник для виконання проектних робіт має надати підряднику завдання на проектування та технічні умови, наявну попередню документацію, необхідну для проектування ЛКС, а для виконання робіт з будівництва ЛКС - завдання на будівництво. Приймання робіт на відповідність робочим проектам та проведення оплати виконаних підрядником робіт здійснюється замовником на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт та опосвідченого кабелю.

Відповідно до додатків-замовлень № 1 від 04.08.2015, № 2 від 05.08.2015, № 3 від 06.08.2015, № 4 від 07.08.2015, № 5 від 10.08.2015 і № 6 від 12.08.2015 до цього договору підрядник зобов'язаний виконати наступні роботи: переключення ВОЛЗ (волоконно-оптичної лінії зв'язку) на ділянці: по будинку вул. Воровського, 24; переключення ВОЛЗ на ділянці: по будинку вул. Ділова, 5; будівництва ВОЛЗ на ділянці: по будинку вул. Жилянська, 48-50; будівництва ВОЛЗ на ділянці: по будинку вул. Грінченко, 4В; будівництва ВОЛЗ на ділянці: від ТК № 21 по вул. Володимирська до буд. № 15 по вул. Стрілецька; прокладання кабелю зв'язку ОК24 від будинку № 8б по вул. Р.Окіпної до ТК № 165/ від будинку № 7 по вул. Освіти до ТК523 по вул. Кривоноса/ від будинку № 1 по вул. Нова до будинку № 109 по вул. Столичне шосе/ від будинку № 13-19 по вул. Кудрявська до ТК № 671. При цьому сторони узгодили, що матеріали, необхідні підряднику для виконання наведеного переліку робіт, надаються замовником.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту за вказаними договорами позивач надав суду копії наступних документів: додатків до договорів підряду № 186 від 01.07.2015, № 201 від 22.07.2015, - де наведені перелік робіт, їх вартість та строки виконання (при цьому, додатки до договору підряду № 185 від 01.07.2015 позивачем без поважних до контролюючого органу та в ході розгляду справи у суді надані не були); додатків-замовлень до договору підряду № 220 від 04.08.2015 з додатками до них - договірні ціни; рахунків на оплату робіт і товарів; актів надання послуг № а-193 від 31.07.2015, № а-195 від 31.07.2015, № а-199 від 31.07.2015, № а-236 від 27.08.2015, № а-231 від 21.08.2015, № а-233 від 21.08.2015, № а-234 від 21.08.2015, № а-232 від 21.08.2015, № а-2135 від 21.08.2015, № 2-207 від 27.08.2015, складених за результатами виконання ТОВ Екодит монтажно-будівельних робіт (без деталізації конкретних видів таких робіт), робіт з монтажу обладнання відеонагляду, робіт з прокладання та/або демонтажу кабелю, робіт з монтажу обладнання (муфти, кросу) згідно договорів підряду; видаткових накладних № в-196 від 31.07.2015 і № в-197 від 31.07.2015 щодо поставки ТОВ Екодит моторизованого екрану Projecta Large Electrol та програмного забезпечення для відеонагляду; листів ТОВ Екодит , адресованих ТОВ УкрІнфосистеми з питання відступлення прав вимоги за договорами підряду на користь нового кредитора - ТОВ Ісіда Груп , з доданими до них договорів відступлення права вимоги; платіжних доручень УкрІнфосистеми про перерахування коштів на користь ТОВ Екодит і ТОВ Ісіда Груп в якості оплати за роботи та обладнання; ліцензії серії АЕ № 290739, виданої ТОВ Екодит на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (строком дії з 03.06.2014 по 08.02.2016) без додатку з переліком робіт провадження такої діяльності; статуту ТОВ Екодит та протоколу Загальних зборів учасників Товариства від 23.06.2015, складеного за результатами вирішення питань про зміну складу товариства, призначення нового директора, та ін.

Згідно усних пояснень представників позивача, наданих в судовому засіданні 30.03.2017, та письмових пояснень, наведених у тексті позову, замовлені та оплачені підрядні роботи і товари були використані ТОВ УкрІнфосистеми , як підрядною/субпідрядною організацією, під час виконання своїх договірних зобов'язань за договорами підряду з третіми особами-замовниками робіт (СТ ІНБУД , ТОВ Науково-виробнича фірма ВОЛЗ , спільного українсько-німецького підприємства у формі ТОВ Інфоком ). Безпосередньо забезпечення матеріалами для виконання ТОВ Екодит підрядних робіт здійснювалося за рахунок ТОВ УкрІнфосистеми .

На підтвердження наведених обставин позивач надав суду такі документи: копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ УкрІнфосистеми станом на 02.03.2016; копію ліцензії серії АЕ № 526130, виданої ТОВ УкрІнфосистеми на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (строком дії з 01.08.2014 по 01.08.2017) з переліком робіт такої діяльності; копію повідомлення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 05.11.2014 про включення ТОВ УкрІнфосистеми до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій; копію договору № 157 оренди нежилого службового приміщення від 01.10.2014, укладеного між ТОВ ДВЄ (орендодавцем) і ТОВ УкрІнфосистеми (орендарем) щодо платного строкового користування нежилими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. О.Теліги, 4; затверджених штатних розписів ТОВ УкрІнфосистеми ; податкової декларації ТОВ УкрІнфосистеми з податку на прибуток підприємств за 2015 рік; копію договору субпідряду № 26/15 від 03.03.2015, укладеного між споживчим товариством ІНБУД (як генпідрядником) і ТОВ УкрІнфосистеми (як субпідрядником) щодо виконання останнім своїми силами і засобами монтажних робіт слабострумових систем (комп'ютерної, телефонної, відеоспостереження, охоронної сигналізації, радіофікації, звукопідсилення та відомчого мовлення), та постачання матеріалів, а також пусконалогоджувальних робіт на об'єкті: Роботи з завершення реконструкції з прибудовою середньої загальноосвітньої школи № 128 на вулиці Раїси Окіпної, 6 у Дніпровському районі м. Києва , з доданими до нього заявками генпідрядника на надання виділення ТОВ УкрІнфосистеми певних матеріалів, необхідних для виконання робіт, договірними цінами, локальними кошторисами, актами вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (без дат), актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року форми № КБ-2в (без дат), актом змонтованого електрообладнання (без дати); копію договору підряду № 11082015/05 на проектування та будівництво лінійно-кабельних споруд від 11.08.2015, укладеного між ТОВ УкрІнфосистеми (як підрядником) і ТОВ Науково-виробнича фірма ВОЛЗ (як замовником), з доданими до нього додатком-замовленням, договірною ціною та актом надання послуг; копію договору підряду № 17082015/05 на проектування та будівництво лінійно-кабельних споруд від 17.08.2015, укладеного між ТОВ УкрІнфосистеми (як підрядником) і ТОВ Спільне підприємство Інфоком (як замовником), з доданими до нього додатками-замовленнями, договірними цінами та актом надання послуг; копію договору № 19102015/01 про надання телекомунікаційних послуг від 19.10.2015, укладеного між ТОВ УкрІнфосистеми (як оператором) і благодійною організацією Благодійний фонд Моя рідна школа № 128 (як абонентом), з доданими до нього актом виконаних робіт підключення до мережі Інтернет і актами надання послуг; копію договору № 25042016/25 про виконання роботи з обслуговування обладнання та кабельних мереж, укладеного в 2014 році між ТОВ УкрІнфосистеми (як підрядником), середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 128 м. Києва (як замовником) і благодійною організацією Благодійний фонд Моя рідна школа № 128 (як платником) щодо виконання визначених робіт та надання послуг на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 6, з доданими до нього актами надання послуг; копію листа за підписом в.о. директора середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 128 м. Києва з підтвердженням про виконання ТОВ УкрІнфосистеми робіт по будівництву телекомунікаційних мереж під час реконструкції школи.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем документи суд оцінює первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Екодит , як такі, що містять недостовірні відомості про здійсненні господарські операції та, як наслідок не підтверджують належним чином реальність виконання спірних господарських операцій та рух матеріальних активів між позивачем та названим контрагентом, використання результатів спірних господарських операцій у господарській діяльності ТОВ УкрІнфосистеми . До таких висновків суд дійшов з наступних мотивів.

Суд встановив відсутність у матеріалах справи документальних доказів: руху матеріалів між ТОВ УкрІнфосистеми і ТОВ Екодит , необхідних для виконання спірних підрядних робіт, звітування про обсяги використання таких матеріалів; передачі ТОВ Екодит документації та зовнішніх носіїв з програмним забезпеченням для відеонагляду, технічної документації (паспорту, керівництва з експлуатації, тощо) на моторизований екран; іншої первинної документації, оформлення якої передбачено в разі виконання робіт з будівництва ЛКС за умовами договору підряду № 220 від 04.08.2015. Обгрунтовані пояснення про причини відсутності такої документації позивач до суду не подав.

Також суд зважає на те, що в ході документальної перевірки позивача відповідачем встановлено відсутність у контрагентів позивача реальних технічних можливостей для надання виконання спірних робіт у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів та основних засобів.

З тексту наданої позивачем копії ліцензії серії АЕ № 290739 неможливо встановити види господарської діяльності, які мало право здійснювати ТОВ Екодит у будівельній сфері.

Натомість надані позивачем документи, що стосуються статусу ТОВ УкрІнфосистеми (а саме: дозвільна документація, штатні розписи за липень і серпень 2015 року) свідчать про наявність у позивача реальної можливості виконати спірні господарські операції самотужки.

Додатково представником відповідача до суду були подані копії облікової картки суб'єкта фіктивного підприємництва ТОВ Екодит , складеної від 12.01.2016, письмових пояснень ОСОБА_6 від 29.11.2015, наданих ст. оперуповноваженому ОУ Броварської ОДПІ підполковнику податкової міліції ОСОБА_7 з питання її непричетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ Екодит , вироку Баришівського районного суду Київської області від 23.11.2016 у справі № 361/3761/16-к (кримінальне провадження № 1-кп/355/97/16), яким ОСОБА_6 засуджено за скоєння правопорушення за ст. 205-1 Кримінального кодексу України (далі по тексту - КК України).

Суд визнає надані копії облікової картки суб'єкта фіктивного підприємництва ТОВ Екодит та письмових пояснень ОСОБА_6 від 29.11.2015 такими, що не відповідають процесуальним вимогам до доказів. Оскільки достовірність таких не була підтверджена в судовому порядку під час розгляду Баришівського районного суду Київської області кримінального провадження № 32016110130000002, порушеного відносно ОСОБА_8 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 ( Фіктивне підприємництво ), ч. 1 ст. 205-1 ( Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців ) КК України.

Водночас, суд враховує те, що за результатами розгляду матеріалів вказаного кримінального провадження та допиту свідків і обвинуваченого Баришівський районний суд Київської області встановив факт внесення ОСОБА_6 завідомо неправдивих відомостей до документів, які були подані для проведення державної реєстрації ТОВ Екодит , та подання таких документів державному реєстратору, оскільки остання не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність. За наслідками розгляду кримінальної справи районний суд виніс вирок від 23.11.2016 про визнання ОСОБА_6 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, з призначенням їй покарання (це рішення районного суду набрало законної сили з 24.12.2016).

В силу припису ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Окремо надаючи оцінку твердження представника позивача про використання в господарській діяльності підрядних робіт та торів від ТОВ Екодит суд враховує наступне.

Собівартість будівельно-монтажних робіт - це витрати будівельної організації, безпосередньо пов'язані з виконанням на свій ризик і власними силами будівельно-монтажних робіт за замовленням підприємств, установ, організацій та громадян.

Так, у відповідності до положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 № 291, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, для узагальнення інформації про витрати на виконання підрядних, геологічних та проектних організацій на виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних та проектно-вишукувальних робіт призначений рахунок 23 Виробництво .

За дебетом рахунку 23 Виробництво відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом - вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26, 27), вартість виконаних робіт і послуг (у дебет рахунку 90), собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно-транспортних послуг тощо).

При цьому, виконані субпідрядними підприємствами роботи підлягають обліку за договірними цінами на субрахунку 2312 Будівельно-монтажні роботи, виконані субпідрядними підприємствами .

Дослідивши наявні матеріали справи суд встановив відсутність в них відомостей по рахункам бухгалтерського обліку 90 Собівартість реалізації , 23 Виробництво , які б розкривали інформацію про формування позивачем собівартості підрядних робіт за рахунок витрат по господарським операціям з ТОВ Екодит . Більш того в своїх листах від 05.10.2016 № 71 та від 24.10.2016 № 1, адресованих контролюючому органу, позивач зазначив, що облік по рахункам 201 (сировина та матеріали), 23 (виробництво), 26 (готова продукція) не веде, та копії відомостей по рахунках 902 Собівартість реалізованих покупних запасів та 91 Загальновиробничі витрати , - де узагальнюється інформація по витратах товариства на придбання обладнання та на монтажно-будівельні роботи , до перевірки не надав.

Також суд зважає на те, що договір підряду № 220 від 04.08.2015 та більшість додатків-замовлень до нього були укладені позивачем з ТОВ Екодит (субпідрядник) раніше ніж аналогічні договори підряду між ТОВ УкрІнфосистеми (в якості підрядника) та замовниками (ТОВ НВФ ВОЛЗ і ТОВ СП Інфоком ). При цьому, питання щодо укладення субпідрядних договорів у межах договорів підряду № 11082015/05 від 11.08.2015 та № 17082015/05 від 17.08.2015 мали в обов'язковому порядку в письмовому вигляді узгоджуватися із замовниками підрядних робіт (ТОВ НВФ ВОЛЗ і ТОВ СП Інфоком ), оскільки вся інформація, що стосувалася цих договорів в силу ст. 7 таких договорів вважалася конфіденційною. Документально обґрунтовані пояснення з питання наявних розбіжностей та копії письмових згод ТОВ НВФ ВОЛЗ і ТОВ СП Інфоком на надання конфіденційної інформації ТОВ Екодит позивач без поважних причин до суду не надав.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних та інших документів, що були надані позивачем, судом приходить до висновку, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема, первинні, які б в дійсності підтверджували наявність зв'язку між виконаними ТОВ Екодит роботами/реалізованими товарами з господарською діяльністю ТОВ УкрІнфосистеми .

Таким чином, суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період на 183 575 грн., та відповідно вважає їх обґрунтованими і правомірними, а тому як наслідок не вбачає правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішення від 17.11.2016 № 0023061404 і № 0023071404.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Українські Інфосистеми відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов