Постанова

від 11.04.2017 по справі 812/1511/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року справа №812/1511/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Васильєвої І.А.,

при секретареві судового засідання Томах О.О.,

з участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центр полімерних технологій на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі №812/1511/16 за позовом Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр полімерних технологій про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державна податкова інспекція у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ДПІ у м.Лисичанську) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр полімерних технологій (далі - ТОВ Центр полімерних технологій ), в якому просив стягнути заборгованість перед бюджетом з орендної плати за рахунок коштів, які перебувають у власності, з рахунків суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ Центр полімерних технологій у банках, обслуговуючих його, які повинні зарахуватися до місцевого бюджету м.Лисичанська у загальній сумі 316287,72 грн. (а. с. 2-4).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року (з урахуванням ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 13.01.2017 про виправлення описки) зазначений позов ДПІ у м.Лисичанську задоволений повністю, а саме: стягнуто з ТОВ Центр полімерних технологій кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у погашення податкового боргу з плати за землю за період з липня 2014 року по грудень 2015 року у сумі 316287,72 грн. (а. с. 49-50, 54).

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову повністю через порушення норм матеріального та процесуального права; неповне, однобічне з'ясування обставин. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, зокрема, посилався на несвоєчасне повідомлення судом про розгляд справи, що позбавило відповідача права на належний судовий захист, справу було розглянуто без участі його представника, у письмовому провадженні. Крім того, орендована підприємством земельна ділянка деякий час знаходилася на тимчасово неконтрольованій Україною території, а в подальшому, після відновлення Україною контролю в органів державної влади в м.Лисичанську, земельна ділянка була вилучена для суспільних потреб (потреб оборони), пов'язаних з проведенням антитерористичної операції. Без врахування зазначених обставин позивач продовжив нарахування орендної плати за землю в період, коли відповідач позбавлений можливості нею користуватися (а. с. 62-66).

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчила доводи апеляційної скарги за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач - ТОВ Центр полімерних технологій (код ЄДРПОУ 32060249) зареєстрований в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку у позивача (а. с. 5-6).

ТОВ Центр полімерних технологій до ДПІ у м. Лисичанську подані декларації з плати за землю за 2014 рік № НОМЕР_1 від 20.02.2014, відповідно до якої позивачем самостійно визначено щомісячний платіж у розмірі 15069,98 грн., грудень 2014 року - 15069,99 грн. та за 2015 рік № НОМЕР_2 від 12.02.2015, відповідно до якої позивачем самостійно визначено щомісячний платіж у розмірі 18822,40 грн., грудень 2015 року - 18822,36 грн. (а. с. 7-10).

З розрахунку заборгованості встановлено, що податковий борг у сумі 316287,72 грн. утворилась в результаті несплати відповідачем самостійно визначених сум орендної плати за землю за період з липня 2014 року по грудень 2015 року (а. с. 13).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі протиправність (правомірність) нарахування податковим органом податкового боргу з плати за землю за період з липня 2014 року до грудня 2015 року та як наслідок наявність підстав для стягнення цього податкового боргу з відповідача.

Суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для стягнення податкового боргу з орендної плати за землю, виходячи з узгоджених податкових зобов'язань відповідача за спірний період.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки розгляд справи судом першої інстанції здійснений в порядку письмового провадження, лише на підставі письмових доказів, наданих податковим органом, без встановлення всіх обставин, призвів до невідповідності висновків суду обставинам справи.

За приписами пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 статті 286 ПК України).

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 ст.50 ПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що земельна ділянка, за оренду якої податковим органом нарахований податковий борг ТОВ Центр полімерних технологій за період з липня 2014 року до 31.12.2015 року в розмірі 316287,72грн., розташована в м.Лисичанську Луганської області.

З липня 2014 року ТОВ Центр полімерних технологій до теперішнього часу, внаслідок проведення антитерористичної операції (АТО), позбавлене можливості користуватися земельною ділянкою - крейдовим кар'єром, за оренду якої податковою інспекцією нарахований борг. В липні 2014 року в м.Лисичанську тимчасово не здійснювався контроль органами влади України. Після відновлення влади України в м.Лисичанську, в серпні 2014 року, товариство також не змогло користуватися вказаною земельною ділянкою, оскільки вона почала використовуватися для потреб оборони - Збройними Силами України і використовувалася протягом всього періоду, за який нарахований податковий борг. Ця обставина не є спірною, підтверджується матеріалами справи, та не заперечується податковим органом. ТОВ Центр полімерних технологій , в зв'язку з неможливістю користуватися земельною ділянкою для підприємницької діяльності, намагалося вирішити з міською радою питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки недіючого (відпрацьованого) крейдового заводу, за оренду якої відповідачу сформовано податковий борг (а. с. 92, 93). Тільки після втручання Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, рішенням Лисичанської міської ради №11/175 від 23.06.2016 договір оренди визнано таким, що втратив чинність ( а. с. 94).

03.02.2017 року ТОВ Центр полімерних технологій згідно з нормами п.49.3 ст.49 та п.50.1 ст.50 ПК України до ДПІ у м.Лисичанську надіслані уточнюючі декларації з плати за землю за 2014 - 2015 роки (а. с. 128 - 136), якими було зменшено задекларовані раніше суми земельного податку та виключено плату за землю за період, в якому, як встановлено судом апеляційної інстанції, товариство, в силу незалежних від нього обставин, було позбавлено права користування земельною ділянкою крейдового кар'єру.

В зв'язку з наданими уточнюючими деклараціями, відповідач в обліковій картці платника податків - ТОВ Центр полімерних технологій - зменшив суму податкового боргу з плати за землю на суму 316287,72грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки ( а. с. 147 - 154).

Відповідно до акту звірки від 16.03.2017 року №2197/12-09-07-21 по орендній платі, проведеної між ДПІ у м.Лисичанську та ТОВ Центр полімерних технологій суму основного платежу, який нарахований за зобов'язаннями з орендної плати за землю за 2014-2015 роки зменшено на суму 316287,72грн., сальдо розрахунків (без врахування пені) складає 0,00 грн. (а.с. 160-164).

Доводи податкового органу про те, що платником податків на час розгляду справи в суді першої інстанції не були подані уточнюючі декларації, а тому податковий орган правомірно звернувся за стягненням боргу, є неприйнятними з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено, що податковому органу було відомо про обставини щодо неможливості користування земельною ділянкою відповідачем в зв'язку з проведенням АТО. І та обставина, що податковим органом на теперішній час ТОВ Центр полімерних технологій зменшено суму податкового боргу на суму 316287,72грн., який нарахований за період з 01.07.2014 року до 31.12.2015 року, свідчить про протилежне. Податковий орган - як суб'єкт владних повноважень, при вчиненні дій, рішень повинен діяти з врахуванням всіх обставин та законів, якими регулюються спірні відносини. В даному випадку, необхідно було врахувати співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, в зв'язку з проведенням АТО, оскільки саме, проведення АТО безпосередньо вплинуло на права та обов'язки платника податків.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно вирішив справу, в зв'язку з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової, про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1760 грн. та 3458,74 грн. (а. с. 60, 107).

Відповідно до ст.94 КАС України, з врахуванням відмови у задоволенні позову повністю, на користь відповідача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м.Лисичанську всі документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5218,74 грн.

В повному обсязі постанова складена 13 квітня 2017 року.

Керуючись ст.11, ст.94, ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.1, ст.205 ч.2, ст.207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центр полімерних технологій задовольнити .

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі №812/1511/16 за позовом Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр полімерних технологій про стягнення заборгованості скасувати.

У задоволені позову Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр полімерних технологій про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю Центр полімерних технологій (код ЄДРПОУ 32060249) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890557) судові витрати в розмірі 5218,74 грн. (п'ять тисяч двісті вісімнадцять гривень 74 копійки).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_3