КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1876/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
13 квітня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Волощук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві Банк Фінанси та Кредит Чернявської Олени Степанівни, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві Банк Фінанси та Кредит Чернявської Олени Степанівни, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду Чернявської О.С., що полягає у невключені ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що в свою чергу зумовило невключення позивача до загального реєстру вкладників названого банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2017 року задоволено вказаний адміністративний позов. Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Чернівської О.С. щодо не включення ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Чернівську О.С. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в АТ Банк Фінанси та Кредит на рахунку НОМЕР_1 із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню в розмірі 200000,00 грн
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що 06.08.2015 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір - заяву № 307231/43910/7-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Стандарт" на 7 місяців в національній валюті. За умовами цього Договору Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти в національній валюті на вкладний рахунок НОМЕР_1 у сумі 200000,00 грн. на строк з 06.08.2015 року по 06.03.2016 року.
Згідно виписки по особовому рахунку за період з 16.09.2015 року по 16.09.2015 рік станом на 16.09.2015 року залишок коштів на рахунку ОСОБА_2 складав 200000,00 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 року № 612 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.09.2015 року прийнято рішення за № 171 про запровадження строком на три місяці з 18.09.2015 року по 17.12.2015 року тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з делегуванням останній всіх повноважень, визначених ст. ст. 37- 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було призначено Чернявську Олену Степанівну.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з 04.11.2015 року було розпочато виплату коштів вкладникам ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплата коштів здійснювалась протягом терміну дії тимчасової адміністрації через визначених банків-агентів.
23.12.2015 року позивачка звернулась на "гарячу телефонну лінію" ПАТ "ПУМБ" та до відділення банку-агенту - ПАТ "ПУМБ" і була повідомлена, що її не включено до Загального реєстру вкладників АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
05.01.2016 року ОСОБА_2 звернулася з письмовою заявою до Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської О.С., в якій просила в повідомити причини невнесення станом на 23.12.2015 року її персональних даних у реєстри вкладників АТ "Банк "Фінанси та Кредит" для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування та внести її у відповідні реєстри.
Проте на час розгляду справи відповіді на заяву позивач не отримала.
Разом з тим, постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 року № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 року № 230 "Про початок процедури ліквідації AT "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПAT "Банк "Фінанси та Кредит" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію цього Банку Чернявську О.С. строком на 2 роки з 18.12.2015 року по 17.12.2017 року включно.
Вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Оскільки позивачем з АТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір банківського рахунку, отже позивач є вкладником зазначеного банку в розмінні Закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Згідно з ч. 2, 4 ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.
Відповідно до пункту 7 частини 3 ст. 38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
У своїх письмових поясненнях, оформлених у вигляді заперечень проти позову, представник відповідача зазначив, що уповноваженою особою Фонду Чернявською О.С. у відповідності до норм та в порядку встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вживалися дії щодо перевірки правочинів, укладених Банком з фізичними особами на предмет їх нікчемності (в (компенсацію) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зокрема, під час проведення такої перевірки встановлено, що факт надходження коштів у розмірі 200000,00 грн. на рахунок, відкритий на ім'я позивача, від юридичної особи ТОВ "ВКФ "Екран-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 21997612) з призначенням платежу "надання безвідсоткової позики". Ця ж юридична особа в період з 10.03.2015 року по 30.04.2015 року здійснила ряд аналогічних платежів на карткові поточні рахунки у Банку, належні іншим фізичним особам, у сумах коштів, кожна з яких не перевищує максимальної суми відшкодування вкладу, гарантованої державою (у розмірі 200 тис. грн., що встановлений ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), з метою подальшого отримання зазначеними фізичними особами як вкладниками, сум грошових коштів, що нібито належать цим фізичним особам, в межах сум гарантованого відшкодування від держави в особі Фонду. На підтвердження зазначених доводів відповідач надав суду виписку по особовому рахунку ТОВ "ВКФ "Екран-Сервіс" за період з 01.01.2015 року по 21.03.2016 рік, виписку по рахунку ОСОБА_2 за період з 01.04.2015 року по 19.04.2016 рік та виписку по рахунку ОСОБА_5 за період з 01.05.2015 року по 20.04.2016 рік.
На думку відповідача, такі операції з перерахування коштів з відкритого у Банку поточного рахунку юридичної особи ТОВ "ВКФ "Екран-Сервіс" на відкриті у тому ж Банку рахунки фізичних осіб (в тому числі й на рахунок позивача) з призначенням "безвідсоткова позика", направлені на "дроблення" коштів на рахунку юридичної особи шляхом оформлення фіктивних платежів щодо нібито надання безвідсоткової позики фізичним особам. Наведені обставини свідчать про намагання названої юридичної особи незаконно отримати через фізичних осіб грошові кошти за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (всього загалом у розмірі 4 млн. грн. Адже юридичним особам, згідно положень законодавства, відшкодування коштів Фонд не проводить), та відповідно про нікчемність правочинів щодо перерахування сум коштів на рахунок ОСОБА_2 та відсутність вкладу у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право особи на мирне володіння майном знайшло своє відображення і у Рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі "Золотас проти Греції" (№ 66610/09, 29/01/2013), згідно якого особа, яка розмістила грошову суму в банку, передавала йому право використання цієї суми, банк був зобов'язаний зберігати її, і в разі використання з метою отримання прибутку він повинен був повернути еквівалентну суму вкладнику після припинення дії угоди; отже, власник рахунку сумлінно міг вважати, що його вклад у банку знаходиться в безпеці, особливо при отриманні відсотків; власник рахунку правомірно вважав, що буде повідомлений про ситуації, що загрожує суті угоди з банком і його фінансовим інтересам, щоб він міг завчасно вчинити дії відповідно до закону і зберегти право на захист свого майна.
ТОВ "ВКФ "Екран-Сервіс", яким перераховано кошти на рахунки позивача, має право вільно розпоряджатись коштами, які є його власністю. Відповідачем не надано доказів, що дії останніх щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок іншої фізичної особи суперечить закону.
Також, відповідачем не надано доказів наявності інших підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону внаслідок яких правочин позивача з ПAT "Банк "Фінанси та Кредит" є нікчемним.
У свою чергу відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Проте, будь-яких підстав відповідно до статті частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для відмови у відшкодування позивачу коштів судом не встановлено.
Оскільки, доводи відповідача про нікчемність правочину щодо перерахування грошових коштів з поточного рахунку ТОВ "ВКФ "Екран-Сервіс" на поточний рахунок позивача не знайшли підтвердження під час вирішення справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 протиправно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб .
Статтею 27 Закону визначено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників.
Відповідно до п. 12 р. II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.
Пунктом 6. р. III Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Протиправність не включення ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПAT "Банк "Фінанси та Кредит" вказує на наявність правових підстави для зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПAT "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявську О.С. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПAT "Банк "Фінанси та Кредит".
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому вона є такою, що не підлягає задоволенню.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2017 року - без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
В.Е. Мацедонська
Повний текст виготовлено 13.04.2017 року.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Мацедонська В.Е.
Лічевецький І.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2017 |
Оприлюднено | 19.04.2017 |
Номер документу | 65966327 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Мельничук В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні