Рішення

від 10.04.2017 по справі 910/10111/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2017Справа №910/10111/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед доПриватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача про Приватного акціонерного товариства Страхова компанія НОВА стягнення 50 000,00 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача: від третьої особи: Усенко А.М. не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна (відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.03.2015 р. на 21 км автомобільної дороги Київ - Чоп - с. Стоянка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Chrysler PT Cruiser , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу Chevrolet Lacetti , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Позивач вказує, що Приватним акціонерним товариством Страхова компанія НОВА було виплачено страхувальнику ОСОБА_2 за договором добровільного страхування страхове відшкодування у розмірі 81 610,89 грн., внаслідок чого до страховика на підставі ст.27 Закону України Про страхування та ст.993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача як до особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, якого визнано винним у заподіянні пошкоджень транспортному засобу Chrysler PT Cruiser , державний реєстраційний номер НОМЕР_1. При цьому, як зазначає позивач, право вимоги до відповідача перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед на підставі договору про купівлю-продаж боргових зобов'язань від 02.01.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2016 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Приватне акціонерне товариство Страхова компанія НОВА (третя особа).

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2016 р. у справі №910/10111/16, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед задоволено повністю, вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна 50 000,00 грн. страхового відшкодування.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2017 р. рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2016 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 р. скасовано, справу №910/10111/16 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій судом касаційної інстанції вказано невірне застосування статті 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Зокрема, зазначено, що судами не було враховано, що обсяг відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежується лімітом відповідальності, зазначеним у полісі, і розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ №05-23/643 від 23.02.2017 р. та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 23.02.2017 р. справу №910/10111/16 передано на розгляд судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2017 р. справу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 27.03.2017 р.

23.03.2017 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому частково визнав позовні вимоги у розмірі шкоди, який встановлено звітом про оцінку вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та з вирахуванням податку на додану вартість, а саме на суму 32 858,23 грн. Проти задоволення іншої частини позовних вимог відповідач заперечив, посилаючись на положення Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , якими передбачено відповідальність страховика виключно за шкоду, яку оцінено у встановленому порядку з урахуванням коефіцієнту зносу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103042010298.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення проти частини позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Згідно з п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на неявку представників позивача та третьої особи, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях складались протоколи, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2015 р. між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія НОВА (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник, вигодонабувач) було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу, №46, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Chrysler PT Cruiser , державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Строк дії вказаного договору встановлено з 16.01.2015 р. по 15.01.2016 р.

20.03.2015 р. на 21 км автомобільної дороги Київ - Чоп - с. Стоянка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Chrysler PT Cruiser , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу Chevrolet Lacetti , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.04.2015 р. у справі №752/5212/15-п водія автомобіля Chevrolet Lacetti , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з рахунком-фактурою №29 від 24.03.2015 р., який виставлено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Chrysler PT Cruiser становить 81 610,89 грн. без ПДВ.

Відповідно до звіту №10/15 від 25.03.2015 р. про оцінку вартості відновлювального ремонту, який складено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_3 від 21.11.2014р.), вартість відновлювального ремонту автомобіля Chrysler PT Cruiser , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, внаслідок пошкодження транспортного засобу у дорожньо-транспортній пригоді становить 38 568,61 грн. з ПДВ.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором добровільного страхування, на підставі заяви страхувальника від 26.03.2015 р. та страхового акта №379 від 07.04.2015 р., Приватне акціонерне товариство Страхова компанія НОВА виплатило страхове відшкодування у розмірі 81 610,89 грн. без ПДВ (без урахування коефіцієнту фізичного зносу) на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, що підтверджується платіжним дорученням №23268 від 08.04.2015 р.

Одночасно з цим, судом встановлено, що 18.04.2014 р. між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Провідна (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АС/4890502), а саме транспортного засобу Chevrolet Lacetti , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, строком дії з 15.04.2014 р. по 18.04.2015 р. з лімітом відповідальності за майнову шкоду 50 000 грн. (франшиза 0 грн.)

Листом вих.№1127/0/17-15 від 07.08.2015 р. Приватне акціонерне товариство Страхова компанія НОВА звернулось до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна з вимогою про відшкодування 50 000,00 грн., яку було залишено відповідачем без задоволення.

02.01.2014 р. між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія НОВА (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед (покупець) укладено договір купівлі-продажу боргових зобов'язань, відповідно до умов якого продавець продає (переуступає) покупцю права на регресні вимоги, який включає в себе регресні справи (перелік яких міститься у додатку 1 до цього договору), а покупець приймає такі регресні вимоги та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду.

Пунктом 3.3 договору купівлі-продажу передбачено, що права, які переходять до покупця за регресними вимогами у зв'язку з продажем регресних справ: а) з урахуванням положень статті 3 покупець набуває усі права вимоги за регресними вимогами, що є дійсними на дату підписання договору, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо сплати суми основного боргу, правами вимоги до боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу, а також правами вимоги до боржників щодо сплати штрафних санкцій та будь-які інші платежі; б) право нараховувати проценти та штрафні санкції на суму основного боргу за регресними вимогами з дати підписання договору.

14.09.2015 р. між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія НОВА і Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед укладено додаткову угоду №46 до додатку №1 до договору купівлі-продажу боргових зобов'язань від 02.01.2014 р., якою доповнено додаток №1 регресною справою №Ц-4283, об'єкт страхування Chrysler PT Cruiser , реєстраційний номер НОМЕР_1, дата страхового випадку - 20.03.2015 р., договір страхування №46 від 13.01.2015 р., страхувальник - ОСОБА_2, винна особа - ОСОБА_3 (Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Провідна ). Вказану регресну справу було передано позивачу згідно з актом приймання-передачі від 14.09.2015 р.

18.11.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед звернулось до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна з вимогою про виплату страхового відшкодування у розмірі 50 000 грн., в якій зазначено про перехід до позивача права вимоги на підставі договору купівлі-продажу боргових зобов'язань від 02.01.2014 р.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю підстав, на думку позивача, для відшкодування відповідачем витрат, які фактично понесені Приватним акціонерним товариством Страхова компанія НОВА , в межах ліміту відповідальності страховика.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія НОВА , здійснивши виплату страхового відшкодування, набуло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 вказаного Кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З оглядну на викладені вище норми закону, право вимоги, належне третій особі, перейшло до позивача на підставі договору купівлі-продажу боргових зобов'язань від 02.01.2014 р. (зі змінами та доповненнями).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, вирішуючи спір, пов'язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, якого визнано винним у вчиненні дорожньої транспортної пригоди, застраховано Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Провідна відповідно до полісу №АС/4890502 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то в даному випадку особою, відповідальною за завдані збитки, відповідно положень Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності та нормами вказаного Закону, є відповідач.

Закон України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Системний аналіз положень Закону дає підстави для висновку, що у момент укладення договору обов'язкового страхування відповідальності страховик приймає на себе зобов'язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди на умовах, визначених саме цим законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.1. статті 2 Закону відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України Про страхування , цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Закон обмежує розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоду, зокрема, сумою франшизи (стаття 12), межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22), вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29).

Пунктом 22.1 статті 22 Закону, зокрема, передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 зазначеного Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, який відшкодовує страховик згідно з Законом, на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 р., Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Фондом державного майна, Міністерством юстиції України 24.11.2003 р. за №142/5/2092, було проведено незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, за наслідками якої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_3 від 21.11.2014р.) складено звіт №10/15 від 25.03.2015 р. про оцінку вартості відновлювального ремонту, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Chrysler PT Cruiser , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, внаслідок пошкодження транспортного засобу у дорожньо-транспортній пригоді становить 38 568,61 грн. з ПДВ.

Умови полісу №АС/4890502 та положення статей 12, 22, 29 Закону, статті 27 Закону України Про страхування та статті 993 Цивільного кодексу України, свідчать про те, що у Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна , у зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (50 000,00 грн.) та в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування (81 610,89 грн.), та яка, виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, визначеної звітом оцінювача, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей (0,57), та за мінусом франшизи (0 грн.), становить 38 568, 61 грн. з урахуванням ПДВ.

Таким чином, судом прийняті до уваги висновки Вищого господарського суду України у даній справі, за змістом яких правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються не тільки приписами Закону України Про страхування та умовами договору добровільного страхування №46 від 13.01.2015 р., пунктом 1 якого Приватне акціонерне товариство Страхова компанія НОВА та страхувальник погодили не враховувати коефіцієнт фізичного зносу при визначенні суми страхового відшкодування, а і загальними нормами цивільного законодавства та спеціальними нормами Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів , за змістом якого обсяг відповідальності страховика, що виник за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є обмеженим лімітом відповідальності, зазначеним в полісі, і розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.

При цьому, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не порушує право на відшкодування фактичних витрат особи, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, адже це право може бути реалізоване шляхом подання позову до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.06.2014 р. у справі №6-49цс14 та від 02.12.2015 р. у справі №6-691цс15).

Разом з цим, щодо заперечень відповідача про включення до суми відшкодування податку на додану вартість господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відтак, всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ, в зв'язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, що підлягає до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі, податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Також у разі, якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.

При цьому, сам по собі звіт суб'єкта оціночної діяльності або висновок експерта не є підставою для виникнення податкових зобов'язань, пов'язаних з наданням послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. Таким чином, у випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу, або проведення його особою, яка не є платником ПДВ, податкові зобов'язання не виникають.

Як вбачається з матеріалів справи (платіжне доручення №23268 від 08.04.2015 р.), Приватним акціонерним товариством Страхова компанія НОВА було виплачено страхове відшкодування в розмірі 81 610,89 грн. без ПДВ на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, який не є платником податку на додану вартість.

За таких обставин, відповідні заперечення відповідача є обґрунтованими, у зв'язку з чим стягненню на користь позивача підлягає страхове відшкодування у розмірі, визначеному у звіті №10/15 від 25.03.2015 р. з вирахуванням податку на додану вартість, а саме в сумі 32 858,23 грн.

Враховуючи викладене вище, за наслідками нового розгляду справи господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед та стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна страхового відшкодування в розмірі 32 858,23 грн. Інша частина вимог не підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

При здійсненні розподілу судових витрат господарським судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За таких обставин, на відповідача покладається судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі, пропорційному розміру задоволених вимог, а саме в сумі 905,57 грн. (1 378 грн. / 50 000 грн. х 32 858,23 грн. = 905,57 грн.). В свою чергу, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 515,80 грн. (1 378 грн. х 110% = 1 515,80 грн.) та за подання касаційної скарги в розмірі 1 653,60 грн. (1 378 грн. х 120% = 1 653,60 грн.), а всього в сумі 3 169,40 грн. підлягає відшкодуванню на користь відповідача позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 25; ідентифікаційний код 23510137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11, офіс 2; ідентифікаційний код 39033190) страхове відшкодування в розмірі 32 858 (тридцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 905 (дев'ятсот п'ять) грн. 57 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11, офіс 2; ідентифікаційний код 39033190) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 25; ідентифікаційний код 23510137) судовий збір у розмірі 3 169 (три тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 40 коп. за подання апеляційної та касаційної скарг. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.04.2017 р.

Суддя В.П. Босий