Ухвала

від 10.04.2017 по справі 915/690/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

10 квітня 2017 року Справа № 915/690/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали скарги вх. № 4452/17 від 24.03.2017 року ОСОБА_1 «ОЛІМП ОСОБА_2» на дії державного виконавця по справі

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП ОСОБА_2» , пров. Артилерійський, 7-Б, м. Київ, 03113 (код ЄДРПОУ 38545471)

до відповідача ОСОБА_4 господарства «ПРОСТОР» , село Червоний Промінь, Снігурівський район, Миколаївська область, 57373 (код ЄДРПОУ 20906079)

до відповідача ОСОБА_4 господарства «АГРО-ЮГ» ЛІДЕР» , село Горохівське, Миколаївська область, 57356 (код ЄДРПОУ 35010190)

про стягнення заборгованості в сумі 1 052 350, 02 грн. та примусове виконання обов'язку в натурі

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідачів: представники не з'явилися;

від органу ДВС: ОСОБА_5, довіреність від 19.12.2016 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області надійшла скарга вх. № 4452/17 від 24.03.2017 року ОСОБА_1 «ОЛІМП ОСОБА_2» на дії державного виконавця, в якій скаржник просить суд:

- скасувати постанову головного державного виконавця Снігурівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_5, про закінчення виконавчого провадження № 53115934 від 21.02.2017 року по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області № 915/690/16 від 30.08.2016 року;

- відновити виконавче провадження № 53115934 по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області № 915/690/16 від 30.08.2016 року;

- зобов'язати головного державного виконавця Снігурівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_5, вжити заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 915/690/16 від 30.08.2016 року та виконати виконавчі дії згідно чинного законодавства України.

Розпорядженням керівника апарату № 49 від 27.03.2017 року призначено автоматизований розподіл скарги, поданої у порядку ст. 121-2 ГПК України, у справі № 915/690/16, у зв'язку з перебуванням судді Олейняш Е. М. у відрядженні.

Справу передано на розгляд судді Ковалю Ю.М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.03.2017 року прийнято господарську справу № 915/690/16 до провадження судді Коваля Ю. М., а скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП ОСОБА_2» - до розгляду (суддя Коваль Ю.М.).

Розпорядженням керівника апарату № 53 від 29.03.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл скарги, поданої у порядку ст. 121-2 ГПК України, у справі № 915/690/16 шляхом передавання вищевказаної скарги раніше визначеному автоматизованою системою головуючому судді у справі.

Скаргу передано на розгляд судді Олейняш Е. М.

Судом встановлено, що скаржником до скарги додано клопотання вх. № 4453/17 від 21.03.2017 року про відновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця. Вищевказаною ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.03.2017 року (суддя Коваль Ю. М.) питання про поновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця не вирішувалось.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.03.2017 року прийнято справу № 915/690/16 до провадження судді Олейняш Е.М. Судове засідання для розгляду клопотання про поновлення строку на подання скарги та прийняття скарги до розгляду призначено на 10.04.2017 року.

Позивач (стягувач, скаржник) та відповідачі (боржники) явку повноважних представників в судове засідання 10.04.2017 року не забезпечили.

Керуючись п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 64, 87, 121-2 ГПК України, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо належного повідомлення усіх учасників процесу про дату, час та місце судового засідання.

05.04.2017 року до господарського суду Миколаївської області від представника органу ДВС надійшли письмові заперечення на скаргу вх. № 5056/17 з додатками (арк. 233-245).

Подані заперечення долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.04.2017 року судом здійснювався розгляд клопотання ОСОБА_1 "ОЛИМП ОСОБА_2" про відновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця вх. 4453/17 від 24.03.2017 року.

Розглянувши в судовому засіданні 10.04.2017 року клопотання про відновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідачів ОСОБА_4 господарства «ПРОСТОР» та ОСОБА_4 господарства «АГРО-ЮГ» ЛІДЕР» солідарно на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП ОСОБА_2» 1 000 930, 12 грн. - суми заборгованості; 16 391, 95 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Зобов'язано відповідача ОСОБА_6 господарство «ПРОСТОР» повернути позивачу ОСОБА_1 «ОЛІМП ОСОБА_2» транспортний засіб Комбайн зернозбиральний Claas Mega 360, двигун № 906.991-00-662234, заводський № 84501206.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 року не оскаржувалось та набрало законної сили 30.08.2016 року.

30.08.2016 року на виконання вищевказаного рішення господарським судом Миколаївської області було видано відповідні накази.

13.12.2016 року головним державним виконавцем Снігурівського районного ВДВС ГТУЮ ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання наказу № 915/690/16, виданого 30.08.2016 року. Боржнику надано 10-ти денний строк для добровільного виконання рішення суду (арк. 235).

13.12.2016 року постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2016 року направлено стягувачу супровідним листом № 9751/02-36/1 від 13.12.2016 року (арк. 235).

21.02.2017 року головним державним виконавцем Снігурівського районного ВДВС ГТУЮ ОСОБА_5 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з невиконання боржником наказу господарського суду Миколаївської області про передачу транспортного засобу стягувачу (арк. 244).

Постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.02.2017 року направлено стягувачу супровідним листом № 890/14.19-41 від 21.02.2017 року (арк. 243).

Як зазначає стягувач в клопотанні про відновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.02.2017 року отримано стягувачем ОСОБА_1 ОЛІМП ОСОБА_2 01.03.2017 року.

Не погоджуючись із діями органу ДВС щодо закінчення виконавчого провадження № 53115934, скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, відновлення виконавчого провадження та зобов'язання вжити заходів до примусового виконання наказу.

Як вказано вище, скаржником до скарги додано клопотання вх. № 4453/17 від 21.03.2017 року про відновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця, у якій скаржник просив суд відновити ОСОБА_1 ОЛІМП ОСОБА_2 строк для подання скарги на дії державного виконавця (арк. 223-224).

Клопотання мотивоване тим, що постанова про закінчення виконавчого провадження № 53115934 по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області № 915/690/16 від 30.08.2016 року винесена головним державним виконавцем Снігурівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області 21.02.2017 року. Скаржник зазначає, що отримав вищезазначену постанову 01.03.2017 року. Встановлений законодавством строк було порушено, оскільки стягувачу був необхідний час для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та підготовки скарги на дії державного виконавця.

В судовому засіданні 10.04.2017 року представник органу ДВС категорично заперечив проти поновлення строку, зазначивши, що скаржником (стягувачем) не наведено жодної поважної причини пропуску строку на подання скарги на дії державного виконавця.

Крім того, в судовому засіданні представником органу ДВС для огляду було надано оригінали матеріалів виконавчого провадження № 5311593, з яких вбачається, що ОСОБА_1 ОЛІМП ОСОБА_2 із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не звертався, що підтверджує відсутність поважних підстав для пропуску строку на подання скарги та відсутність зволікань процесуальними правами у діях органу ДВС.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ст. 50 ГПК України процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом.

Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 51 ГПК України у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Як вказано самим стягувачем (скаржником) ОСОБА_1 ОЛІМП ОСОБА_2 в клопотанні про відновлення строку на подання скарги на дії органу ДВС скаржник отримав оскаржувану постанову 01.03.2017 року.

Таким чином, в силу приписів ч. 1 ст. 121-2 ГПК України за загальним правилом стягувач мав право звернутись до суду зі скаргою на дії органу ДВС протягом 10 робочих днів з дня, коли дізнався про порушення своїх прав, тобто в період з 02.03.2017 року по 16.03.2017 року (включно). Отже, з 17.03.2017 року скаржник вважається таким, що пропустив строк на подання скарги на дії органу ДВС.

Скаргу на дії органу ДВС подано до господарського суду Миколаївської області 24.03.2017 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду. Як вбачається з поштового конверту скаргу здано стягувачем до поштової установи 22.03.2017 року, тобто з пропуском процесуального строку.

Судом встановлено, що стягувач як на поважність причини пропуску строку на подання скарги посилається на те, що стягувачу був необхідний час для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та підготовки скарги на дії державного виконавця.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.03.2017 року зобов'язано стягувача (скаржника) ОСОБА_1 ОЛІМП ОСОБА_2 подати суду:

- докази отримання стягувачем 01.03.2017 року постанови органу ДВС про закінчення виконавчого провадження від 21.02.2017 року;

- докази звернення до органу ДВС із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (починаючи з 01.03.2017 року);

- докази поважності причин пропуску строку на звернення до суду зі скаргою на дії органу ДВС.

Станом на день розгляду скарги вимоги ухвали суду стягувачем (скаржником) не виконано.

В судовому засіданні представником органу ДВС для огляду було надано оригінали матеріалів виконавчого провадження № 5311593, з яких вбачається відсутність доказів звернення ОСОБА_1 ОЛІМП ОСОБА_2 до органу ДВС із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. В суду відсутні докази відмови органу ДВС у наданні стягувачу для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження, докази зволікань та порушення прав стягувача щодо ознайомлення з виконавчим провадженням.

Відповідно до п. 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення . Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження .

Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Отже, відновлення процесуального строку є правом суду , яким останній користується виходячи з поважності причин пропуску строку, що треба довести.

Господарським судом встановлено, що в клопотанні про відновлення строку на подання скарги не вказано будь-яких причин, які б об'єктивно були непереборними, не залежали від волевиявлення стягувача та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для встановлення поважності причин пропуску строку звернення до суду зі скаргою, тобто які б могли вважатись поважними в розумінні ст. 53 ГПК України. Всупереч вимог ст. 4-3, 33 ГПК України позивачем до скарги взагалі не додано жодних документів, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду зі скаргою.

За загальним правилом такі обставини як юридична необізнаність, відсутність відповідного фахівця у товариства, необхідність звернення за правовою допомогою, потреба значного часу для вивчення відповідних документів та написання відповідної заяви, скарги тощо не є поважними причинами в розумінні ст. 53 ГПК України для відновлення процесуального строку, оскільки учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити наявність відповідної посади в товаристві (юриста в штаті) як з числа своїх працівників, так і осіб не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Строки для вчинення певних дій, визначені у процесуальному законодавстві, мають дисциплінувати осіб, що звертаються до суду. Необхідність тривалого часу для підготовки скарги, заяви тощо може свідчити лише про недбалість працівників стягувача, а не наявність поважних причин для відновлення пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 «ОЛІМП ОСОБА_2» про відновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця, оскільки скаржником (стягувачем) не доведено поважності причин пропуску встановленого ст. 121-2 ГПК України процесуального строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду скарги вх. № 4452/17 від 24.03.2017 року ОСОБА_1 «ОЛІМП ОСОБА_2» на дії старшого державного виконавця.

Керуючись ст. 33, 50, 51, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання вх. № 4453/17 від 24.03.2017 року ОСОБА_1 «ОЛІМП ОСОБА_2» про відновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця.

Залишити без розгляду скаргу вх. № 4452/17 від 24.03.2017 року ОСОБА_1 «ОЛІМП ОСОБА_2» на дії державного виконавця.

Ухвала відповідно до ст. 93-95, 106 ГПК України може бути оскаржена.

Копію даної ухвали направити на адресу Снігурівського районного ДВС ГТУЮ у Миколаївській області, вул. Центральна, 198-А, м. Снігурівка, Миколаївська область, 57300.

Суддя Е. М. Олейняш