Рішення

від 06.04.2017 по справі 917/101/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2017 Справа №917/101/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК", вул. Промислова, 1, м. Жашків, Черкаська область, 19200

до Полтавської міської ради, вул. Жовтнева, 36, м. Полтава, 36000

про визнання недійсними окремих положень договору оренди землі від 21.07.2015р.

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: Грибов Д.І. довіреність №174-16 від 15.12.2016

від відповідача: Кривохижа Ю.А. довіреність №04-2-17/2/3082 від 30.12.2015

В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть спору: Розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК" про визнання недійсними абзацу другого пункту 4.1., пункту 4.6., пункту 5.2. та розділу 6 договору оренди землі від 21.07.2015р.

Представник позивача на задоволенні позову наполягає з мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечує посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.05.2016 p., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 р. по справі №917/474/16 за позовом Полтавської міської ради до ПрАТ "Украгро НПК" про визнання укладеним договору оренди землі позов задоволено (арк.с.с12-17; 39-44).

Визнано укладеним в редакції, зазначеній в резолютивній частині рішення, договір оренди землі від 21.07.2015р. між Полтавською міською радою (орендодавець за договором; відповідач по даній справі) та Приватним акціонерним товариством "Украгро НПК" (орендар за договором; позивач по даній справі) (далі - Договір).

За умовами даного договору орендар прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 0,5962 (кадастровий номер 5310136400:10:003:0192) для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень та під"їзної залізничної колії, яка знаходиться за адресою: Україна, Полтавська область, місто Полтава, вул. Островського, 57.

Однак, за твердженням позивача предмет розгляду господарської справи №917/474/16 було саме порушення порядку укладання договорів, обов'язковість яких встановлена законом, а не положення договору та їх відповідність нормам чинного законодавства, позивач просить суд визнати недійсними:

- абзац 2 п.п. 4.1. Договору: "Нарахування орендної плати за землю починається з 23 квітня 2015 року";

- п.п. 4.6. Договору: "У разі зміни розміру орендної плати за ініціативою Орендодавця останній письмово повідомляє про це Орендаря. Про зміну розміру орендної плати сторони укладають додаткову угоду. Розмір орендної плати змінюється з дня виникнення підстав для її зміни";

- п.п. 5.2. Договору: "Цільове призначення земельної ділянки, що є об"єктом оренди для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень та під"їзної залізничної колії";

- розділ 6 Договору: " Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду".

Підставою для визнання вказаних пунктів та розділу недійсними посилається на наступне:

- орендна плата підлягає нарахуванню та сплаті з дня реєстрації права користування на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав, а тому абзац другий пункту 4.1. та пункт 4.6. Договору оренди землі від 21.07.2015р. підлягають визнанню недійсними, як такі, що в порушення імперативних норм чинного законодавства, встановлюють строк нарахування орендної плати з 21.04.2015р., тобто до укладання договору оренди землі (21.07.2015р.) та до державної реєстрації речових прав (права користування) Позивача такою земельною ділянкою;

- у пункті 5.2. Договору оренди землі від 21.07.2015 року вид цільового призначення не відповідає вимогам та відсутній у вичерпному переліку видів цільового призначення наведеному в Класифікації видів цільового призначення земель;

- розділ 6 Договору оренди землі від 21.07.2015р. підлягає визнанню недійсним, як такий, що встановлює порядок передачі землі (за актом приймання-передачі) відмінний від прямо передбаченого нормами чинного законодавства.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними правочину і настання відповідних наслідків встановлені ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В силу ст.ст. 626, 628, 627 Цивільного кодексу України, зміст правочину становить визначену на розсуд сторін правочину і погоджену ними домовленість, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

Таким чином, суперечність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного правочину всупереч змісту чи суті правовідносин сторін; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з приписами ст. 32 ГПК України доказами у справі є фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці докази оцінюються судом на основі всебічності, повноти й об'єктивності усіх обставин справи у своїй сукупності відповідно до положень ст. 43 ГПК України.

Як встановлено судом, за відсутності вмотивованих суттєвих заперечень щодо запропонованих орендодавцем умов, викладених в пунктах абз. 2 п. 4.1. 4.6. 5.2. розділ 6, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016р. рішення господарського суду Полтавської області від 05.05.2016р. по справі №917/474/16 залишено без змін.

Відповідно до частини 3 статті 35 ПІК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, відповідність пунктів 4.1, 4.6, 5.2, Розділу 6 договору оренди землі від 21.07.2015р. укладеного між Полтавською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Украгро НПК" щодо земельної ділянки загальною площею 0,5962 га, за адресою: м. Полтава, вул. Островського, 57, кадастровий номер 5310136400:10:003:0192 вимогам чинного законодавства встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили та не повинно доводитися під час розгляду цієї справи.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33, 43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 13.04.2017

Суддя Погрібна С.В.