Постанова

від 19.10.2017 по справі 917/101/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року Справа № 917/101/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівЯценко О.В., Данилової М.В., розглянувши касаційну скаргуПолтавської міської ради на постанову від 21.06.2017 Харківського апеляційного господарського суду у справі№917/101/17 господарського суду Полтавської області за позовомПриватного акціонерного товариства "Украгро НПК" доПолтавської міської ради провизнання недійсними окремих положень договору оренди землі від 21 липня 2015 року

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - Кривохижа Ю.А. (дов. від 30.12.15)

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Украгро НПК" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської міської ради про визнання недійсними абзацу другого пункту 4.1., пункту 4.6., пункту 5.2. та розділу 6 договору оренди землі від 21.07.2015.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.04.2017 (суддя Погрібна С.В.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що відповідність пунктів 4.1, 4.6, 5.2, Розділу 6 договору оренди землі від 21.07.2015 укладеного між Полтавською міською радою та ПАТ "Украгро НПК" щодо земельної ділянки загальною площею 0,5962 га, за адресою: м.Полтава, вул. Островського, 57, кадастровий номер 5310136400:10:003:0192 вимогам чинного законодавства встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили та не повинно доводитися під час розгляду цієї справи.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у складі: Россолова В.В., Гетьмана Р.А., Сіверін В.І. рішення господарського суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позову у визнанні недійсним абзацу 2 пункту 4.1. та другого речення пункту 6.1. договору, прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено, визнано недійсним абзац 2 пункту 4.1. та друге речення пункту 6.1. договору оренди землі від 21.07.2015, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Украгро НПК" та Полтавською міською радою. В іншій частині рішення залишено без змін.

Полтавська міська рада у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема, ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.35 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення господарського суду Полтавської області від 05.05.2016, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 по справі №917/474/16 за позовом Полтавської міської ради до ПрАТ "Украгро НПК", задоволено позов про визнання укладеним договору оренди землі. Визнано укладеним в редакції, зазначеній в резолютивній частині рішення, договір оренди землі від 21.07.2015 року між Полтавською міською радою та ПАТ "Украгро НПК" .

За умовами даного договору орендар прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 0,5962 (кадастровий номер 5310136400:10:003:0192) для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень та під'їзної залізничної колії, яка знаходиться за адресою: Україна, Полтавська область, місто Полтава, вул. Островського, 57.

Посилаючись на часткову невідповідність пунктів договору вимогам законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсними:

-абзац 2 п.п. 4.1. Договору: "Нарахування орендної плати за землю починається з 23 квітня 2015 року";

-п.п. 4.6. Договору: "У разі зміни розміру орендної плати за ініціативою Орендодавця останній письмово повідомляє про це Орендаря. Про зміну розміру орендної плати сторони укладають додаткову угоду. Розмір орендної плати змінюється з дня виникнення підстав для її зміни";

-п.п. 5.2. Договору: "Цільове призначення земельної ділянки, що є об'єктом оренди для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень та під'їзної залізничної колії";

-розділ 6 Договору: " Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду".

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 та 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В силу ст.ст. 626, 628, 627 Цивільного кодексу України, зміст правочину становить визначену на розсуд сторін правочину і погоджену ними домовленість, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

Таким чином, суперечність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного правочину всупереч змісту чи суті правовідносин сторін; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 3 статті 35 ПІК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції посилаючись на те, що відповідність пунктів 4.1, 4.6, 5.2, Розділу 6 договору оренди землі від 21.07.2015, укладеного між Полтавською міською радою та ПАТ "Украгро НПК", щодо земельної ділянки загальною площею 0,5962 га, за адресою: м. Полтава, вул. Островського, 57, кадастровий номер 5310136400:10:003:0192 вимогам чинного законодавства встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили та не повинно доводитися під час розгляду цієї справи, дійшов висновку про відмову в позові.

Суд апеляційної інстанції частково задовольнив позов посилаючись на те, що при розгляді справи №917/474/16 не встановлювався факт законності спірних пунктів, а лише підтверджено необхідність укладення між сторонами договору оренди земельної ділянки, тому відсутні підстави для застосування ст.35 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що при розгляді справи №917/474/16 за позовом Полтавської міської ради до ПАТ "Украгро НПК" про визнання укладеним договору оренди землі, було встановлено, що отримавши проект зазначеного договору оренди землі (земельна ділянка кадастровий номер 5310136400:10003:0192), підтвердженням чому є лист відповідача від 01.08.2015 за №190, замість дотримання приписів частин 4 ст. 181 ГК України, відповідач не підписує договір з застереженнями і не повертає його в 20-денний термін, а веде переписку листами на протязі серпня-грудня 2015 року. При цьому вмотивованих суттєвих заперечень щодо запропонованих орендодавцем умов, викладених в пунктах 3.1, абз. 2 п. 4.1, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8, 5.2, розділ 6, розділ 8, абз. 2 п. 9,4, 14.4 проекту договору оренди землі не приводить. В січні 2016 року на адресу Полтавської міської ради адресується лист №21/1 від 16.01.2016 з самостійним проектом договору оренди землі, запропонованим самим відповідачем. Враховуючи фактичне різночитання певних умов проекту договору оренди землі (в результаті порушення з боку відповідача процедури підписання його за ч. 3 ст. 181 ГК України) та відсутність доказів закріплення в судовому порядку договору оренди землі щодо спірної земельної ділянки на умовах проекту, запропонованого відповідачем за листом №21/1 від 16.01.2016, суди дійшли висновку про правомірність позовних вимог. Доводи викладені відповідачем в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Таким чином, при розгляді справи №917/474/16 надавалась оцінка як пунктам спірного договору так і доводам ПАТ "Украгро НПК" і висновки суду апеляційної інстанції у даній справі зводяться до переоцінки обставин, встановлених у справі №917/474/16.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позову підлягає скасуванню, а рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові має бути залишено без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Полтавської міської ради задовольнити.

Постанову від 21.06.2017 Харківського апеляційного господарського суду у справі №917/101/17 господарського суду Полтавської області скасувати.

Рішення від 06.04.2017 господарського суду Полтавської області у справі №917/101/17 залишити в силі.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги віднести на позивача.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК" на користь Полтавської міської ради 1920,00грн витрат зі сплати судового збору.

Видачу наказу доручити господарському суду Полтавської області.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Яценко

М. Данилова