Постанова

від 12.04.2017 по справі 905/2549/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.04.2017 року справа № 905/2549/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 - за довіреністю ОСОБА_5 - за довіреністю від відповідача 1: від відповідача 2:Не з'явився Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСелянського (фермерського) господарства «Елена» , м. Лиман, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2016р. по справі№ 905/2549/16 (суддя Бойко І. А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Деметра» , м. Вовчанськ, Харківська область, до відповідачів 1. Селянського (фермерського) господарства «Елена» , м. Лиман, Донецька область 2. ОСОБА_6, м. Лиман, Донецька область простягнення заборгованості у розмірі 516' 103, 49 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деметра» , м. Вовчанськ, Харківська область (далі - Позивач ) звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Селянського (фермерського) господарства «Елена» , м. Лиман, Донецька область (далі - Відповідач - 1 ) та Фізичної особи ОСОБА_6, м. Лиман, Донецька область (далі - Відповідач - 2 ) про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 516' 103,49 грн., а саме: 480' 014,55 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 36' 088,94 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.10.2016р. у справі № 905/2549/16 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Відповідача - 1 на користь Позивача заборгованість у розмірі 240' 007,28 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 18' 044,47 грн., судовий збір у розмірі 3' 870,78 грн.

В частині вимог про стягнення солідарно з відповідача - 2 суми основного боргу, 240' 007,28 грн., та - 3% річних, 18' 044,47 грн., відмовлено.

10.11.2016р., за клопотанням Позивача про виправлення зазначеного рішення, суд ухвалою виправив механічну описку у тексті рішення, замінивши слова та цифри: (…)240' 007,28 основного боргу, 3% річних у розмірі 18' 044,47 грн., судовий збір у розмірі 3' 870,78 грн.(…) на: (…)заборгованість у розмірі 357' 261,55 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 36' 088,94 грн., судовий збір у розмірі 7' 741,55 грн.(…) .

Таким чином, остаточно з Відповідача - 1 на користь Позивача було стягнуто заборгованість у розмірі 357' 261,55 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 36' 088,94 грн., судовий збір у розмірі 7' 741,55 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач - 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2016р. у справі № 905/2549/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому, скаржник посилається й на неправомірні дії місцевого господарського суду при винесені ним ухвали від 10.11.2016р про виправлення рішення.

Ухвала місцевого господарського суду про виправлення описки окремо від рішення ніким не оскаржувалася. Втім, з огляду на те, що ця ухвала, по суті, є складовою частиною спірного рішення у даній справі апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції щодо рішення місцевого господарського суду у справі № 905/2549/16 з урахуванням ухвали цього суду від 10.11.2016р., адже перегляд виключно рішення суду у даній справі порушувало би право Сторін на справедливий суд , визначене Конвенцією Про захист прав людини і основоположних свобод .

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду Донецької області у цій справі не можна вважати законним і обґрунтованим, оскільки воно ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що при прийнятті спірного рішення судом не була врахована часткова оплата 30.08.2016р. вартості поставленого товару у сумі 122' 753,00 грн.; зроблений невірний розрахунок вартості товару з урахуванням різниці курсу долара США до української гривні; неправильно врахована при розрахунку вартості товару сума податку на додану вартість.

Розгляд справи неодноразово відкладався Донецьким апеляційним господарським судом.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, наполягав на обґрунтованості та правомірності прийнятого рішення судом першої інстанції, з урахуванням ухвали про виправлення описки.

Представники відповідача - 1 та відповідача - 2 до судового засідання не з'явилися, поважність причин неявки Донецькому апеляційному господарському суду не повідомили.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як встановлено місцевим господарським судом 05.03.2013р. між Позивачем та Відповідачем - 1 був укладений договір купівлі-продажу №05/03-13 (надалі - Договір ), згідно якого Продавець зобов'язується, в порядку та на умовах, визначених Договором поставити та передати Покупцю у власність товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснювати оплату його вартості на умовах Договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. Договору, предметом Договору є насіння соняшника.

Згідно п.8.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання, включаючи терміни погашення невиконаних зобов'язань.

Також, 05.03.2013р. між Сторонами був укладений договір поруки № 05/03-13-Пор-К (далі - Договір поруки ).

Відповідно п.1.1. Договору поруки, Відповідач - 2 зобов'язується відповідати перед Позивачем за виконання всіх зобов'язань Відповідачем - 1, що виникли з Договору, який був укладений між Позивачем та Відповідачем - 1.

Умовами п.2.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.06.2013р.), сторони домовилися, що у випадку зміни курсу гривні до американського долару більш ніж на 3%, вартість п.о. насіння гібридного соняшника Сальза, насіння гібридного соняшника Тейде, насіння гібридного соняшника Алісон, насіння гібридного соняшника Аліум, насіння гібридного соняшника ОСОБА_2, насіння соняшника Альзан буде коригуватися на момент розрахунку пропорційно зміні відношення курсу гривні до американського долару на Міжбанківському валютному ринку України, по курсу продажу, що буде відображено в акті коригування, наданого Продавцем. Сторони домовилися, що курс гривні до американського долару на момент укладання Договору становить 8 (вісім) грн. 16 коп., за один американський долар.

Приписами п.2.2. Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.06.2013р.), загальна вартість товару на умовах Договору становить: 231' 812 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ - 1' 302,00 грн. за таких умов твердження скаржника щодо неправильного врахування при розрахунку суми ПДВ (податку на додану вартість), на думку судової колегії, є хибним, адже питання вартості товару з урахуванням суми ПДВ врегульовано сторонами у Договорі. Окрім того, скаржник належними доказами з посиланням на норми діючого податкового законодавства не довів, що передбачена Договором операція з купівлі-подажу товару звільнена від обкладання податком на додану вартість.

За умовами Договору Сторони домовилися, що загальна вартість товару буде коригуватися на момент розрахунку в випадку зміни курсу гривні до американського долару більш ніж на 3% на суму зміни вартості п.о. насіння соняшника у відповідності з п.2.1. Договору.

Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Продавця (п.3.1. Договору).

Згідно п.3.2. Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.06.2013р.), оплата товару, що становить 20% від загальної вартості, а саме: 48404 грн. 00 коп. сплачується Покупцем у відповідності з п.3.1. Договору до 20.03.2013р.

Пунктом 3.3. Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.06.2013р.) встановлено, що оплата товару, що становить 40% від загальної вартості, а саме: 91704 грн. 00 коп. сплачується Покупцем у відповідності з п.3.1. Договору до 01.09.2013р.

Умовами п.3.4. Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.06.2013р.), остаточний розрахунок, що становить 40% від загальної вартості, а саме: 91704 грн. 00 коп. Покупець сплачує Продавцю у відповідності з п.3.1. Договору до 01.10.2013р.

Відповідно п.3.5. Договору, сторони домовилися, що загальна вартість товару буде коригуватися на момент розрахунку в випадку зміни курсу гривні до американського долару більш ніж на 3% на суму зміни вартості п.о. насіння соняшника у відповідності з п.2.1. Договору.

Згідно п.4.1. Договору, товар повинен бути переданий Покупцю впродовж десяти робочих днів після отримання письмової або усної Заявки Покупця.

Пунктом 4.2. Договору, право власності на товар переходить до Покупця в момент отримання товару за накладною витрат ТМЦ Продавця, податковою накладною, а також довіреністю Покупця.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу - 1, продукцію відповідно до видаткових накладних: № 2/04 від 04.04.2013р., №10/04 від 16.04.2013р., №11/04 від 16.04.2013р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача - 1, підтверджуються видатковими накладними №2/04 від 04.04.2013р., №10/04 від 16.04.2013р., №11/04 від 16.04.2013р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи, з відмітками про отримання - підписами уповноважених осіб. Означені накладні підписані сторонами без заперечень. Повноваження представника отримувача підтверджені відповідними довіреностями: №21 від 04.04.2013р., №22-а від 16.04.2013р., належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Як підтверджується матеріалами справи та - не спростовано Сторонами, у зв'язку із несвоєчасною оплатою вартості поставленого Позивачем товару, станом на 29.08.2016р. заборгованість Відповідача - 1 перед Позивачем, з урахуванням коригування вартості товару у зв'язку із значним збільшенням курсу долара США по відношенню до Української гривні - становила 480' 014,55 грн.

Господарський суд правомірно враховано, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач1 поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.

Як зазначено місцевим господарським судом у спірному рішенні, загальна сума заборгованості на час розгляду справи становить 240' 007,28 грн. основного боргу. Втім місцевий господарський суд жодним чином не обгрунтував на підставі яких розрахунків та/чи доказів, наявних у матеріалах справи, він дійшов до такого висновку.

В рішенні не наведено жодного розрахунку цієї суми. В ухвалі від 10.11.2016р. суд зазначив, що згадана сума з'явилася у спірному рішення як (…)механічна описка(…) . Втім, аналізуючи весь текст спірного рішення, судова колегія не вважає зазначену суму (240' 007,28 грн.) механічною опискою при друкуванні тексту рішення. На думку суду апеляційної інстанції зазначений висновок суду щодо суми боргу - є помилкою, виправлення якої з застосуванням приписів ст. 89 ГПК України є порушенням норм процесуального права.

Насправді, суд під час розгляду справи у спірному рішенні не врахував, що 30.08.2016р., тобто - за день до подачі позову Відповідач - 1 сплатив на користь Позивача суму 122' 753,00 грн., що підтверджено матеріалами справи (а.с. 51), погасивши, таким чином, частину боргу.

За таких обставин, на момент звернення з позовом (31.08.2016р.) сума боргу Відповідача - 1 перед Позивачем становила 357' 261,55 грн. (480' 014,55 грн. - 122' 753,00 грн.).

Суд цієї обставини не врахував, прийнявши в цій частині незаконне рішення.

Окрім суми основного боргу Позивачем була заявлена вимога про стягнення 3% річних у розмірі 36' 088,94 грн. відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахованих за період з 01.09.2013р. - по 23.08.2016р..

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія цілком погоджується із розрахунком цієї суми річних, яка була зроблена Позивачем.

Як зазначено місцевим господарським судом у спірному рішенні, сума інфляційних, на час розгляду справи становить 18' 044,47 грн. Втім місцевий господарський суд жодним чином не обгрунтував на підставі яких розрахунків та/чи доказів, наявних у матеріалах справи, він дійшов до такого висновку.

В рішенні не наведено жодного розрахунку цієї суми. В ухвалі від 10.11.2016р. суд зазначив, що згадана сума з'явилася у спірному рішення як (…)механічна описка(…) . Втім, аналізуючи весь текст спірного рішення, судова колегія не вважає зазначену суму (18' 044,47 грн.) механічною опискою при друкуванні тексту рішення. На думку суду апеляційної інстанції зазначений висновок суду щодо інфляційних - є помилкою, виправлення якої з застосуванням приписів ст. 89 ГПК України є порушенням норм процесуального права.

За таких умов судова колегія вважає незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права ухвалу місцевого господарського суду від 10.11.2017р. про виправлення (…)механічної описки(…)

Що стосується вимог Позивача до Відповідача - 2 ОСОБА_6 судова колегія наголошує наступне.

Згідно ст. 21 ГПК України Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом , - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Як обґрунтовано встановлено місцевим господарським судом у спірному рішенні, наявність у відповідача - 2 статусу суб'єкту підприємницької діяльності не доведена.

Виходячи з п. 1) ч.1 ст. 80 ГПК України у разі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України господарський суд припиняє провадження у справі.

Згідно п. 4.2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано до Відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

За таких обставин місцевий господарський суд мав не відмовляти Позивачу у задоволенні його позову в частині вимог про стягнення спірної суми з Відповідача - 2, а - припинити провадження у справі щодо цього Відповідача.

Судова колегія зауважує, що місцевий господарський суд частково задовольняючи позов, тим не менш - стягнув з Відповідача - 1 на користь Позивача всю суму на відшкодування сплченого останнім судового збору, яким порушив приписи ст.. 49 ГПК України щодо розподілу судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

За таких обставин, спірне рішення, як таке, що прийняте з чисельними порушеннями норм як матеріального, так і процесуального права, підлягає частковому скасуванню, а позовні вимоги - частковому задоволенню за рахунок Відповідача - 1.

Інші заперечення скаржника не знайшли свого підтвердження під час перегляду у суді апеляційної інстанції. У зв'язку з чим судовою колегією до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 102 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Елена» , м. Лиман, Донецька область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2016р. (з урахуванням ухвали про виправлення від 10.11.2016р.) у справі № 905/2549/16 - скасувати частково.

Викласти абзаци 1 - 4 резолютивної частини рішення від 18.10.2016р. в наступній редакції:

(…)Позов задовольнити за рахунок Селянського (фермерського) господарства «Елена» частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Елена» (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Слов'янська, б. 1, кв. 33; код ЄДРПОУ 31046328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра» (62501, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Енгельса, 1, каб. 12; код ЄДРПОУ 23757473) заборгованість у розмірі 357' 261,55 грн основного боргу, 3% річних у розмірі 36' 088,94 грн.; на відшкодування суми сплаченого судового збору за звернення з позовом - 5' 900,26 грн.

Провадження у справі в частині вимог про стягнення солідарно з Фізичної особи ОСОБА_6, м. Лиман, Донецька область основного боргу у розмірі 480' 014,55 грн та 3% річних у розмірі 36' 088,94грн. - припинити.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити(…)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра» (62501, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Енгельса, 1, каб. 12; код ЄДРПОУ 23757473) на користь Селянського (фермерського) господарства «Елена» (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Слов'янська, б. 1, кв. 33; код ЄДРПОУ 31046328) на відшкодування суми сплаченого судового збору за звернення з апеляційною скаргою - 2' 025,43 грн.

Доручити Господарському суду Донецької області видати накази про примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до приписів Закону України Про виконавче провадження .

Головуючий суддя: В. М. Татенко

Судді: Т. М. Колядко

ОСОБА_3

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу 1; 1 - відповідачу 2; 1 - до справи; 1 - ГСДО; 1 - ДАГС.