Ухвала

від 12.04.2017 по справі 821/2236/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/2236/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Солонцівський оптовий ринок до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000311400 від 01.12.2016 року,

ВСТАНОВИВ :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Солонцівський оптовий ринок звернулося з адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.12.2016 року № 0000311400, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму 20 873,34 грн.

Свої вимоги мотивує порушенням відповідачем процедури проведення перевірки. Так, при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають лише дані податкової звітності, а тому в акті за результатами камеральної перевірки можуть бути зафіксовані встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності. Терміни реєстрації податкових накладних є ЄРПН не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже відповідачем не у спосіб, встановлений законодавством, складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація податкових накладних.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з вказаних підстав.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки камеральна перевірка має свої специфічні ознаки, які притаманні тільки даному виду перевірки. Зокрема, податковим законодавством не визначено підстав для її проведення, не передбачено вчинення контролюючим органом певних дій, при дотриманні яких можливо її проведення, як то направлення запиту, винесення наказу, направлення на проведення перевірки, повідомлення про проведення перевірки та направлення (вручення) цих документів платнику податків. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час її проведення не обов'язкова. За результатами камеральної перевірки позивача встановлено порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України, а саме, порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають поданню покупцям-платникам податку на додану вартість у вересні, жовтні 2016 року, у зв'язку з цим до СТОВ Солонцівський оптовий ринок на підставі п.120-1.1 ст.120-1 ПК України правомірно застосовано штрафні санкції згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Просить відмовити в задоволенні позову.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.12.2016 р. № 0000311400. Стягнуто з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Солонцівський оптовий ринок (код ЄДРПОУ 39843203) судовий збір у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області звернулася до суду з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що 01.12.2016 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Григоровою О.В. проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних і ЄРПН СТОВ Солонцівський оптовий ринок у вересні, жовтні 2016 року, за результатами якої складено акт № 000005/21-20-14/39843203.

Під час перевірки встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість СТОВ Солонцівський оптовий ринок , у вересні, жовтні 2016 року від 16 до 38 днів.

На підставі акту камеральної перевірки Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2016 року № 0000311400, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму 20 873,34 грн.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно до вимог п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Зі змісту пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Приписами п. 76.1 ст. 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2 ст. 86 ПК України ).

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 затверджено Методичні рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - Методичні рекомендації).

Зі змісту п.2.5 Методичних рекомендацій слідує, що за наслідками камеральної перевірки складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки; у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі порушень (помилок) не виявлено (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис.

До впровадження у промислову експлуатацію АС Камеральна електронна перевірка за результатами проведеного аналізу та співставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел рекомендовано формувати Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі - Висновок). Після впровадження в промислову експлуатацію АС Камеральна електронна перевірка Висновок рекомендовано формувати в електронному вигляді. У день складання висновків формується їх реєстр.

Пунктом 3.1 Методичних рекомендацій визначено особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість.

Так, згідно до вимог п. 3.1.1. Методичних рекомендацій податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;

3.1.1.2. перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів. У складі декларації з ПДВ подаються додатки. У рядках декларації зазначено код додатка, який подається у разі заповнення даних відповідних рядків. Так, додаток Д1- подається у разі заповнення рядка/рядків 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3; додаток Д2 - рядка 22; додаток Д3 - рядка 23; додаток Д4 - рядка 23.1; додаток Д5 - рядка/рядків 1, 10, 14.1, 15; додаток Д6 - рядка/рядків 3, 4, 5, службове поле 10; додаток Д7 - рядка/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків). За наявності вказаних додатків обов'язковим є безпосереднє співставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації;

3.1.1.3. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме: рядка 21.1 - значенню рядка 20.2, рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду). Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.

Тобто, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що предметом дослідження камеральної перевірки на момент виникнення спірних правовідносин могли бути тільки дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема, правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.

Під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під методологічною помилкою, у свою чергу, слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до вимог п.4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 522 від 19.06.2012 року (далі - Регламент), результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

З аналізу чинних на час виникнення спірних правовідносин правових норм слідує, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки могли бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Вказана позиція підтверджується і тим, що відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 року № 1797-VIII підпункт 75.1.1 доповнено абзацом другим, відповідно до якого розширено предмет камеральної перевірки.

Зокрема, згідно абз.2 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Вказані зміни набрали чинності з 01 січня 2017 року, а камеральна перевірка СТОВ Солонцівський оптовий ринок проводилася Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 01 грудня 2016 року, тобто до внесення змін до ст.75 ПК України .

З викладеного слідує, що до 01 січня 2017 року камеральна перевірка не могла проводитися з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, з акту камеральної перевірки від 01.12.2016 року № 000005/21-20-14/39843203 вбачається, що вона проведена на підставі п. 200.10 ст. 200 ПК України . За змістом наведених норм контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у податкової декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном її отримання.

Згідно пп.2.1 Методичних рекомендацій рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

У даному випадку податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2016 року відповідно до квитанції № 2 подана до контролюючого органу 20.10.2016 року, реєстраційний номер № 9198443666, тоді як камеральна перевірка проведена 01.12.2016 року, тобто з порушенням встановленого законодавством строку її проведення.

Відповідно до вимог п. 81.3 ст. 81 ПК України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом. Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 27.01.2015 року по справі №21-425а14, невиконання вимог Податкового кодексу України при проведенні перевірки безвідносно до виду такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Крім того, у разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення. Відповідно висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої (дана правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.12.2015 року по справі № К/800/37455/15).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, здійснивши 01.12.2016 року камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість СТОВ Солонцівський оптовий ринок , оформлену актом № 000005/21-20-14/39843203, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством, а тому висновки акту перевірки не можна вважати обґрунтованими, а відтак податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі такого акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, на підставі наведеного, позовні вимоги СТОВ Солонцівський оптовий ринок про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2016 року № 0000311400 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат.

Згідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

01 вересня 2015 року набрали законної сили зміни до Закону України Про судовий збір , відповідно до яких за подачу апеляційної скарги на постанову судовий збір сплачується в розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при подачі адміністративного позову.

Під час подання адміністративного позову ставка судового збору складала 1378 грн.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року апелянту відстрочена сплата судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року до ухвалення судового рішення у справі, а за результатами її розгляду апеляційна скарга залишена без задоволення, судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1515,80 грн. (110% х 1378 грн. = 1515,80 грн.) підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року без змін.

Стягнути з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на користь Державної судової адміністрації України на рахунок №31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО: 820019, код ЄДРПОУ 22030106, судовий збір в розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 14.04.2017 року.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: А.В. Крусян