Постанова

від 18.02.2020 по справі 821/2236/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2020 року

Київ

справа №821/2236/16

адміністративне провадження №К/9901/31085/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 (суддя - Бездрабко О.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 (головуючий суддя - Джабурія О.В., судді: Вербицька Н.В., Крусян А.В.) у справі №821/2236/16 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Солонцівський оптовий ринок до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Солонцівський оптовий ринок (далі - СТОВ Солонцівський оптовий ринок ) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - Херсонська ОДПІ) від 01.12.2016 №0000311400.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають лише дані податкової звітності, а тому в акті за результатами камеральної перевірки можуть бути зафіксовані встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності. Терміни реєстрації податкових накладних у ЄРПН не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже відповідачем не у спосіб, встановлений законодавством, складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація податкових накладних.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.01.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 № 1797-VIII підпункт 75.1.1 доповнено абзацом другим, відповідно до якого розширено предмет камеральної перевірки. Такі зміни набрали чинності з 01.01.2017, а камеральна перевірка СТОВ Солонцівський оптовий ринок проводилася Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 01.12.2016, тобто до внесення змін до статті 75 Податкового кодексу України.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Херсонська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.01.2017, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Херсонській області посилаючись на положення пункту 75.1 статті 75, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, зазначає про наявність у податкового органу права проводити камеральні перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та правомірність нарахування штрафних санкцій у зв`язку з виявленим під час проведення перевірки порушення підприємством граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Також, відповідач просить замінити Херсонську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області на її процесуального правонаступника Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Херсонською ОДПІ проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних і ЄРПН СТОВ Солонцівський оптовий ринок у вересні, жовтні 2016 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 000005/21-20-14/39843203, в якому відображено висновок про порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість СТОВ Солонцівський оптовий ринок , у вересні, жовтні 2016 року від 16 до 38 днів. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі акту камеральної перевірки Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2016 № 0000311400, згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму 20873,34 грн.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час проведення перевірки відповідачем), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відтак, об`єктом перевірки за положеннями цього підпункту є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем за вересень, жовтень 2016 року, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про те, що камеральною перевіркою, навіть в розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01.01.2017, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення податковим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку, достатніми є дані Єдиного державного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 01.01.2017 підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, мотиви які були покладені судами попередніх інстанцій в основу їх рішень не можуть бути підставою для скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не досліджувався факт порушення позивачем граничного терміну реєстрації податкових накладних за період вересень, жовтень 2016 року, і даним обставинам не надавалась оцінка, а висновки акту перевірки не спростовувались.

Суд касаційної інстанції в силу вимог частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а тому позбавлений можливості перевірити відповідність висновків акту перевірки, які слугували підставою для прийняття оскарженого акту індивідуальної дії, дійсним обставинам справи.

Під час нового розгляду справи суди повинні з`ясувати суть зафіксованих податковим органом порушень, дослідити їх та надати правову оцінку податковому повідомленню-рішенню про застосування штрафних санкцій на підставі таких висновків.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 52, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Замінити Херсонську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області на її процесуального правонаступника Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду