Постанова

від 21.05.2007 по справі 11/299-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/299-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2007 року                                                                                   Справа № 11/299-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:                    Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Геворгян Е.М.

за участю представників сторін:  

позивача –Становова  Юлія Володимирівна, довіреність №ЦХП-18/461  від 21.02.07;

відповідача –  Діденко Роман Анатолійович, довіреність №75  від 01.01.07;

відповідача –  Повіланський Олександр Олександрович, довіреність № 120  від 01.01.07;

третьої особи-2 –Федішина Евгенія Станіславівна, дов. № ЦУПП-8/1395 від 02.04.2007р.;

представник третьої  особи (1) в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” м.Київ          

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2006 року                                    

у справі № 11/299-06                             

за позовом  державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач”, м.Київ

до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

третя особа/1 –товариство з обмеженою відповідальністю “Торекс”, м.Київ

третя особа/2 –Державне підприємство “Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України”, м.Київ в особі Новомосковського шпалопросочувального заводу, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ

про  стягнення 318 103 грн. 78 коп.  

          В судовому засіданні 14.05.2007р. було оголошено перерву до 21.05.2007р. (ст..77 ГПК України).

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).           

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2006р. (суддя Мельниченко І.Ф.) по справі № 11/299-06 за позовом державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” (далі –ДП МТЗЗТУ “Укрзалізничпостач”) до державного підприємства “придніпровська залізниця” м.Дніпропетровськ (далі –ДП “Придніпровська залізниця”) про стягнення 318 103 грн. 78 коп., з яких: 265 086 грн. 48 коп. збитків, що виникли в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору, укладеного між сторонами, а також про стягнення 53 017 грн. 30 коп. штрафу за прострочення поставки – в задоволенні позову було відмовлено.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано ст.ст.22, 619, 625 ЦК України, а також тим, що позивачем не доведено вину відповідача та причинно-слідчий зв'язок між виниклими збитками та діями відповідача по підписанню акту приймання-передачі від 10.06.2005р., як зазначено в рішенні.  

          Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням господарського суду в апеляційному порядку його оскаржує позивач по справі –ДПМТЗЗТУ “Укрзалізничпостач” м.Київ, посилається на порушення господарським судом  норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, фактичним обставинам та матеріалам справи, зокрема:

          - господарським судом не досліджено факт переходу права власності від ТОВ “Торекс” до позивача по договору від 02.06.2005р. № ЦХП-04-03905-01, чим порушено вимоги ст.ст.316, 320, 334 ЦК України, не дана належна правова оцінка розділам 1,5 договору від 02.06.2005р., укладеному з ТОВ “Торекс” позивачем, оскільки ТОВ “Торекс” здійснило поставку шпал автотранспортом на умовах СРТ, пункт призначення –Новомосковський ШПЗ Придніпровської залізниці;

          - господарським судом не дано будь-якої оцінки тому, що договором від 02.06.2005р., укладеному  між позивачем та ТОВ “Торекс” визначено, що право власності на шпали у позивача виникає з моменту передачі продукції на Новомосковському ШПЗ; отже, господарський суд припустився порушення ст.ст.397, 400, 316-317, 319-320, 328, 334 ЦК України, ст.ст.224-226 Господарського кодексу України.

          У відзиві на апеляційну скаргу відповідач по справі –ДП “Придніпровська залізниця” –проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилається на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, матеріалам, обставинам справи.

          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2007р. по цій справі з метою правильного вирішення спру по справі на підставі ст.ст.27, 99 ГПК України було залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –ТОВ “Торекс” м.Київ та ДП “Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України”, м.Київ в особі Новомосковського шпалопросочувального заводу (а.с.108, т.2).  

          У своїх письмових поясненнях ТОВ “Торекс” послалось на те, що відповідно до акту від 10.06.2005р. на виконання умов договору від 02.06.2005р., укладеному ТОВ “Торекс” з позивачем було передано останньому 10 000 шт. шпал 2 типу дерев'яних не просочених для подальшої обробки на Новомосковському ШПЗ; розрахунки за зазначену кількість шпал позивач з ТОВ “Торекс” здійснив в повному обсязі. Одночасно з письмовими поясненнями ТОВ “Торекс” надало клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

          У своїх письмових поясненнях Новомосковський ШПЗ проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилався на факт  неякісної поставки 10 000 шт. шпал, їх переоформлення з однієї особи на підприємство позивача.     

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати на підставі п.3 ч.1 ст.104 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із змісту позовної заяви, її прохальної частини, позивач просив  господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 318 103 грн. 78 коп., із яких 265 086 грн. 48 коп. збитків та 53 017 грн. 30 коп. штрафу за прострочення строків поставки продукції )а.с.3-5, т.1) по договору № ЦХП-04-04505-03 від 14.06.2005р.

В подальшому, відповідно до ст..22 ГПК України позивач звернувся до господарського суду з заявою про зміну позовних вимог (а.с.50-51, т.2), просив господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 265 086 грн. 48 коп. збитків. Вищезазначену заяву було прийнято господарським судом до розгляду.  

14.06.2005р. (що визнається, не спростовується обома сторонами)  між державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” м.Київ (позивач по справі, скаржник, “замовник” за договором) та ДП “Придніпровська залізниця” (“виконавець” за договором, відповідач по справі) було укладено договір № ЦХ-04-04505-03, відповідно до умов якого “замовник” передає, “виконавцю” розмитнені шпали дерев'яні, не просочені та/або некріплені виробництва Росії, Естонії, Латвії та України (далі –лісопродукцію), а “виконавець” зобов'язується прийняти шпали, провести їх сортування, просочити їх антисептиком, закріпити металевими шпильками та відпустити “замовнику” (розділ 1 договору (а.с.11-15, т.1)).

Відповідно до розділу 3 договору, приймання лісопродукції по кількості та якості здійснюється згідно з Інструкцією № П-6 від 15.06.1965р. та Інструкцією № П-7 від 25.04.1966р. (п.3.1 розділу 3 договору). При цьому сторони визначили, що у випадку невідповідності продукції по кількості та якості виклик представника “замовника” для участі у прийманні Вантажу обов'язковий; на отриману продукцію підписуються акти приймання-передачі: між “замовником”, “виконавцем” та “постачальником” лісопродукції, яка підлягає просоченню.

Відповідно до п.4.1 договору сторони склали та підписали специфікацію до договору (а.с.15, т.1).

Розділом 5 договору сторони визначили, що “замовник” здійснює поставку лісопродукції на умовах СРТ - пункт призначення –Новомосковський ШПЗ відповідно до “Інкотермс” (в редакції 2000 року); після проведення просочення та кріплення шпали відвантажуються згідно з рознарядкою “замовника”, яка надається протягом 5 календарних днів до дати відвантаження залізничним транспортом на умовах РСА –пункт призначення –Новомосковський ШПЗ, протягом 30 днів до дня надходження лісопродукції (п.5.3 викладено сторонами в редакції додаткової угоди від 07.07.2005р.).

Пунктами 11.7-11.8 договору передбачено, що термін дії договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2005р. –в частині виконання робіт; у випадках, не передбачених умовами договору, відносини сторін регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативними актами законодавства України.  

До договору від 14.06.2005р. сторонами було складено та підписано дві додаткові угоди –від 07.07.2005р. та від 19.10.2005р. (а.с.16-18, т.1). Також до договору від 14.06.2005р. сторонами було оформлено та підписано другу редакцію специфікації № 1 (а.с.19, т.1), специфікацію № 2 (а.с.20, т.1).

Отже, факти укладення та узгодження неодноразово додаткових угод, специфікацій до договору від 14.06.2005р. свідчать про те, що сторонами здійснювались певні дії на виконання договору від 14.06.2005р.

10.06.2005р. між позивачем, Новомосковським ШПЗ в особі директора заводу, ТОВ “Торекс” м.Київ було оформлено та підписано акт приймання-передачі від ТОВ “Торекс” для ДП МТЗЗТУ “Укрзалізничпостач” та передано на Новомосковський ШПЗ 10 000 шт. 2 типу шпал дерев'яних, не просочених. Зазначений акт підписано вищенаведеними особами без будь-яких зауважень щодо кількості та якості поставлених шпал.

Будь-які докази, підтверджуючи факт неякісності цих шпал, докази, підтверджуючи відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України факти складення актів приймання у відповідності з договором, з Інструкцією № П-7, з обов'язковим викликом “замовника”, “постачальника” згідно з розділом 3 договору від 14.06.2005р. відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін, третіми особами ні господарському суду, ні апеляційному господарському суду. За цих обставин не приймаються доводи відповідача про неякісність переданих шпал. Акт від 10.06.2005р.(а.с.32, т.1) містить посилання на договір від 18.04.2005р. № ЦХП-04-03105-04 (а.с.152-154, т.2), а не на договір від 14.06.2005р.

Однак, як вбачається із пояснень представника позивача (а.с.63-64, т.2), матеріалів справи, зазначений договір було увалено між позивачем та ТОВ “Торекс” 18.04.2005р., в акті від 10.06.2005р. вказано помилково, оскільки на той час між ТОВ “Торекс” та позивачем вже було укладено договір від 02.06.2007р. № ЦХП-04-03905-01 (а.с.24-25, 34-38, т.3), що також підтверджується письмовими поясненнями ТОВ “Торекс”.

З наданих письмових пояснень ТОВ “Торекс” (третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ухвала від 19.03.2007р. (а.с.108, т.2)), вбачається, що саме 10.06.2005р. за трьохстороннім актом передачі по договору від 02.06.2005р. № ЦХП-04-03905-01 Новомосковському ШПЗ було передано 10 000 шт. шпал 2 типу (а.с.24-25, 34-39, т.3).

Відповідно до частин 2, 3 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Враховуючи, що сторони фактично виконували договір від 14.06.2005р., що підтверджується фактами укладення двох додаткових угод, специфікацій №№ 1, 2, фактом часткового виконання зобов'язань в частині обробки 6188 шпал, що визнається обома сторонами в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідачем не надано жодних доказів в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, які б спростовували те, що продукція по акту від 10.06.2005р. була отримана по будь-якій іншій угоді, ніж договір від 14.06.2005р., зазначений договір був єдиний укладений між сторонами в зазначений період, що також не спростовано відповідно до ст..33 ГПК України відповідачем, надані до матеріалів справи акти звірки, якими Новомосковський ШПЗ визначив залишки шпал 2 типу саме по договору з позивачем, як зазначено в актах (а.с.1-41, т.2), то колегія суддів вважає, що шпали в кількості 10 000 шт. 2 типу по договору від 14.06.2005р. було передано до його укладення за актами від 10.06.2005р.

Посилання відповідача на ст..34 ГПК України щодо не доведення факту передачі 10 000 шт. шпал 2 типу по договору від 14.06.2005р., відсутність товарно-транспортних накладних, довіреностей, не приймаються в силу ст.ст.33, 43 ГПК України, оскільки подані сторонами докази оцінюються судом в сукупності (ст..43 ГПК України), а вищенаведені обставини, матеріали справи, зокрема, додаткові угоди, специфікації, акт від 10.06.2005р., акти звірки кількості переданих для обробки шпал та відвантажених свідчать про фактичну передачу шпал в кількості 10 000 шт. (типу 2) для обробки Новомосковському ШПЗ, який на той час був структурним підрозділом відповідача (без права юридичної особи).

Як підтверджується поясненнями представників обох сторін, актами звірки кількості переданих для обробки шпал типу 2 та повернення їх за рознарядками позивача (а.с.1-41, т.2) відповідачем було виконано обробку та повернуто за рознарядками позивача залізницям України 6188 шт. шпал (а.с.4, т.1).

28.10.2005р. на виконання умов договору від 14.06.2005р. позивач направив на адресу Новомосковського ШПЗ –структурного підрозділу відповідача лист, відповідно до якого просив відвантажити залізницям України 3000 шт. шпал 2 типу, які було отримано Новомосковським ШПЗ від ТОВ “Торекс” (а.с.21, т.1). Факт отримання зазначеного листа (рознарядки) не спростовується ні третьою особою-2, ні відповідачем, доказами в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджується печаткою, вхідним номером, датою Новомосковського ШПЗ у правому верхньому куті листа № ЦХП-3101 (а.с.21, т.1).

В подальшому, після закінчення строку виконання робіт –31.12.2005р. (п.11.7 р.11 договору) позивач двічі звертався з листами від 13.03.2006р., 15.03.2006р. (а.с.22-23, т.1) до відповідача щодо відвантаження решти шпал типу 2 –в кількості 3812 шт. Лист від 15.03.2006р. (а.с.23, т.1) отримано Новомосковським ШПЗ, що підтверджується номером реєстрації вхідної кореспонденції, з проставленням дати та штампу Новомосковського ШПЗ у верхньому лівому куті листа від 15.03.2006р. № ЦХП-18/963.

Докази виконання зобов'язань відповідачем по договору від 14.06.2005р., докази повернення позивачу лісопродукції –шпал типу № 2 в кількості 3812 шт. або відвантаження цих шпал на адреси споживачів згідно з рознарядками позивача –листами від 15.03.2006р., 28.10.2005р. відсутні в матеріалах справи, не надавались ні відповідачем, ні третіми особами судам обох інстанцій в ході розгляду справи, отже, докази відсутні. Також відсутні докази, підтверджуючи як неякісність шпал в кількості 3812 шт. –типу 2, про що зазначалось вище, так і докази прийняття цієї продукції на відповідальне зберігання (довідки за підписом директора та головного бухгалтера) в зв'язку з неякісністю шпал, витребувані судом апеляційної інстанції відповідно до ухвал від 23.04.2007р., від 04.04.2007р. (а.с.138, т.2, а.с.15, т.3), зазначені докази не надано ні відповідачем, ні третьою особою-2.

Як вбачається із матеріалів справи, доводів позивача, викладених у позовній заяві, доповнень до позову, письмових пояснень третьої особи-1 по справі –ТОВ “Торекс”, позивач відповідно до умов договору від 02.06.2005р., укладеного з ТОВ “Торекс” придбав у власність в останнього 10 000 шт. шпал типу 2 дерев'яних не просочених, що підтверджується договором від 02.06.2005р., специфікацією № 1, актом від 10.06.2005р. (а.с.34-39, т.3) та сплатив вартість зазначеної кількості шпал в повному обсязі в сумі 695 400 грн. 00 коп., що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями №№ 05-6443, 05-6543 від 16.06.2005р., 17.06.2005р. (а.с.67-68, т.2, а.с.29-31, т.1), актом взаємозвірки поставок та розрахунків між позивачем та ТОВ “Торекс” по договору  від 02.06.2005р. про відсутність будь-якої заборгованості між цими підприємствами та про виконання зобов'язань по договору від 02.06.2005р. в повному обсязі щодо передачі шпал 10 000 шт. типу 2.

07.04.2006р. листом № ЦХП-18/1494 позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків в зв'язку з невиконанням умов договору від 14.06.2005р. в частині обробки 3812 шт. шпал типу 2, виходячи з вартості за одиницю продукції (69,54х3812 шт.), сплаченої ТОВ “Торекс”, всього на суму 265 086 грн. 48 коп. (а.с.33, т.1). Докази направлення претензії містяться в матеріалах справи (а.с.34, т.1), зазначену претензію відповідачем було залишено без відповіді та задоволення.

Таким чином, строк виконання зобов'язань, передбачений умовами договору від 14.06.2005р. скінчився, зобов'язання по обробці та відвантаженню 3812 шт. шпал типу 2 не виконано, докази протилежного відсутні, не надано відповідачем судам обох інстанцій, факт наявності у відповідача або у третьої особи-2 на зберіганні 3812 шт. зазначених шпал не підтверджено (довідки за підписом керівника підприємства та головного бухгалтера) будь-якими доказами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних у мовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Даючи правову оцінку умовам та змісту договору від 14.06.2005р. № ЦХП-04-04505-03, колегія суддів вважає, що зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду, загальні положення про який регламентовано главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.  

Статтею 840 ЦК України передбачено, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Матеріалами справи, належними доказами відповідач не довів факт неякісної поставки позивачем шпал для обробки відповідно до умов договорі (розділ 3) від 14.06.2005р. та Інструкції № П-7 від 25.04.1966р., факт встановлення недоліків сировини, а також те, що вони не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Як зазначалось вище, докази повернення позивачеві 3812 шт. шпал типу 2, як сировини, або постачання споживачам згідно з умовами договору від 14.06.2005р., або сплати вартості 3812 шт. шпал типу 2 відповідачем відсутні, отже, відсутні докази як виконання зобов'язань за договором від 14.06.2005р., так і повернення залишку шпал, докази їх наявності на час розгляду справи, як господарським судом, так і судом апеляційної інстанції.

Статтею 841 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний вживати всіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.  

Часинами 1, 2 ст.623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Доводи відповідача щодо реорганізації Новомосковського ШПЗ, посилання на те, що останній не є вже структурним підрозділом відповідача не приймаються, оскільки зазначені обставини мали місце після прийняття оскаржуваного судового рішення  (а.с.78, 74-75, 79-82, т.1).

Отже, оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, керуючись законом, на підставі ст..43 ГПК України, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення збитків в сумі 265 086 грн. 48 коп. як вартості переданих та неповернутих шпал, слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.104 ГПК України, а апеляційну скаргу позивача слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2006р. по справі № 11/299-06 –скасувати.

          Апеляційну скаргу державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” м.Київ –задовольнити.

          Позов задовольнити.

          Стягнути з державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на користь державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” м.Київ 265 086 грн. 48 коп. збитків, 2650 грн. 86 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Стягнути з державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на користь державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” м.Київ 1365 грн. витрат по держмиту, сплачених при подачі апеляційної скарги.

          Видачу відповідних наказів здійснити господарському суду Дніпропетровської області відповідно до вимог ст.ст.116-118 ГПК України.  

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.В. Джихур

                                                                                                    О.М.Лисенко