Постанова

від 31.03.2017 по справі 826/14640/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 31 березня 2017 року                    12:50                     справа №826/14640/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю “Агентство комплексної безпеки” простягнення податкового боргу ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (далі  по тексту – позивач, ДПІ у Подільському районі) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство комплексної безпеки” (далі по тексту – відповідач, ТОВ “Агентство комплексної безпеки”), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг, який не охоплений позовною роботою у розмірі 230  164,00 грн., в тому числі: з податку на прибуток підприємства у сумі 127  640,00 грн.; з податку на додану вартість у сумі 102  524,00 грн. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2014 року позов задоволено: стягнено з ТОВ “Агентство комплексної безпеки” з рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання постанови суду, на користь Державного бюджету податковий борг у розмірі 230  164,00 грн. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2014 року скасовано та постановлено нову, якою в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2015 року №К/800/66432/14 скасовано попередні судові рішення, а справу направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року адміністративну справу №826/14640/14 прийнято до провадження суддею Кузьменком В.А. та призначено до судового розгляду. В судовому засіданні 14 липня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження. Судом також замінено первинного позивача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: ТОВ “Агентство комплексної безпеки” зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Подільському районі. За даними позивача ТОВ “Агентство комплексної безпеки” має податковий борг, який не охоплений позовною роботою у розмірі 230  164,00 грн., в тому числі: з податку на прибуток підприємства у сумі 127  640,00 грн.; з податку на додану вартість у сумі 102  524,00  грн. Оскільки в добровільному порядку узгоджені податкові зобов'язання перед бюджетом у розмірі 230  164,00 грн. відповідачем не сплачені, ДПІ у Подільському районі просить стягнути заборгованість перед бюджетом з розрахункових рахунків відповідача у судому порядку. Відповідач подав до суду письмове заперечення проти позову, в якому вказував на порушення податковим органом приписів Податкового кодексу України щодо надіслання платникові податків податкової вимоги та заперечував проти одноразової сплати (сплати одним платежем) податкового боргу. Скасовуючи попередні рішення у справі та направляючи справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 24 листопада 2015 року №К/800/66432/14 вказав наступне: “…висновок судів щодо розміру податкового боргу відповідача зроблений без належного з'ясування дійсних обставин справи. Так, висновки судів про наявність у відповідача податкового боргу в сумі 230164,00 грн. з посиланням на будь-які докази не обґрунтований. Судам необхідно врахувати, що в разі, існування не скасованого, не визнаного недійсним рішення податкового органу про нарахування податку (штрафних, фінансових санкцій) не звільняє суд, який розглядає адміністративний позов податкового органу про стягнення податку (санкцій), від перевірки правомірності рішення незалежно від дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом. Судами, всупереч нормі ст. 86 КАС України, не було надано належної оцінки доданим до матеріалів справи документам, та достовірно не встановлено факту правомірності формування заявленої до стягнення суми податкового боргу, що входить до предмету доказування по даній справі.” Відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи. Окружний адміністративний суд міста Києва, досліджуючи позовні вимоги з урахуванням вказівок Вищого адміністративного суду України, звертає увагу на наступне. На момент звернення податкового органу до суду за відповідачем обліковувалася заборгованість з податку на прибуток та податку на додану вартість у розмірі 230  164,00  грн. Частина заборгованості виникла у зв'язку із визначенням ТОВ “Агентство комплексної безпеки” суми податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення від 05 березня 2013 року №0001222240 у розмірі 127 640,00 грн. (з податку на прибуток приватних підприємств) та згідно податкового повідомлення-рішення від 05  березня 2013 року №0001232240 у розмірі 102 112,00 грн. (з податку на додану вартість). При цьому, за ТОВ “Агентство комплексної безпеки” рахувалася переплата в розмірі 2  047,11 грн. Крім того, податковим органом нарахована пеня в розмірі 487,25 грн. Решта заборгованості виникла внаслідок самостійного визначення суми податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість, а саме: за червень 2014  року №9040740569 від 16 липня 2014 року, у якій визначено суму податкового зобов'язання в сумі 18  520,00 грн.; за липень 2014 року №904829710 від 20 серпня 2014  року, у якій визначено суму податкового зобов'язання в сумі 28  573,00 грн.; в уточнюючій декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року №9048777949 від 21 серпня 2014 року визначено суму податкового зобов'язання в сумі 281,00 грн. та суму штрафу, нараховану платником податків у зв'язку з виправленням помилки, в сумі 8,00 грн. ТОВ “Агентство комплексної безпеки”, не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомлення-рішеннями, звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про їх скасування. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2013  року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Позивач зазначає, що оскільки за правилами частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції набрала законної сили, грошове зобов'язання є узгодженим, а отже, за приписами абзацу другого пункту 57.3  статті 57 Податкового кодексу України має бути самостійно погашене протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10  календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У відповідності до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Так, ДПІ у Подільському районі 22 липня 2014 року надіслано ТОВ “Агентство комплексної безпеки” листом з повідомленням про вручення податкову вимогу від 22 липня 2014 року №2272-25 на загальну суму податкового боргу у розмірі 229 677,32 грн.; вказану податкову вимогу отримано уповноваженою особою відповідача 24 липня 2014 року, про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. За приписом пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. В силу пункту 95.3 та пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. У той же час, суд звертає увагу на те, що в Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом. Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку виноситься за результатами розгляду відповідного позову контролюючого органу і не може бути ухвалене в порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість одночасного розгляду справи як у порядку позовного, так і в порядку особливого провадження, встановленого статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України. Як вбачається зі змісту позовної заяви, останню подано до суду в порядку позовного провадження. Натомість, розгляд позовної заяви, внаслідок якого Окружним адміністративним судом міста Києва було прийнято постанову від 09 жовтня 2014 року, відбулось в порядку особливого провадження, встановленого статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України. Врахувавши вказівки судів вищих інстанцій, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що розгляд даної позовної заяви має відбуватись в порядку позовного провадження. У той же час, на адресу суду від відповідача надійшли документи, які свідчать про погашення відповідачем податкового боргу: власний лист ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві від 30.05.2016 №4356/10/26-56-12-05 та акти звірення розрахунків від 21  червня 2016 року №6002-07 по податку на прибуток приватних підприємств та від 21  червня 2016 року №6000-07 по податку на додану вартість. З аналізу вказаних документів вбачається, що податковий борг у розмірі 230  164,00  грн., що є предметом спору і який виник в результаті узгодженого податкового зобов'язання по податковим повідомленням-рішенням №0001222240 та №0001232240 від 05  березня 2013 року повністю погашений платником податків. Доказів на підтвердження зворотного матеріали справи не містять. Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. За таких обставин, суд приходить до висновку, що обставини виникнення спірного податкового боргу ДПІ у Подільському районі доведено, однак, виходячи з повного погашення податкового боргу станом на момент вирішення спору, в задоволенні адміністративного позову належить відмовити. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: В задоволенні адміністративного позову Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві відмовити повністю. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                            В.А. Кузьменко