Ухвала

від 11.04.2017 по справі 826/11687/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1- й інстанції Келеберда В.І. Суддя - доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

11 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.

при секретарі Скаленку Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 та заяви товариства з обмеженою відповідальністю Астіка-Буд про надання звіту щодо виконання судового рішення і про постановлення окремої ухвали у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Астіка-Буд на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2016 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Астіка-Буд до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Кабінет Міністрів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Астіка-Буд звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 10.05.2016 № 1572615141, № 1562615141.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2016 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просив оскаржувану постанову скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Астіка-Буд задоволено; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2016 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 10.05.2016 № 1572615141, № 1562615141; стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Астіка-Буд судовий збір в сумі 120 514, 16 грн.

15.02.2017 до Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017, в якому воно просить роз'яснити постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 та вказати яким чином повинен був діяти відповідач при встановленні факту подання декларації ТОВ Астіка-Буд на прибуток підприємств за 2015 рік менше 20 млн. гривень при наявності наказу Головного управління ДФС у м. Києві № 122 від 19.01.2016 Про проведення документальної планової виїзної перевірки .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заяв, колегія суддів вважає, що зазначені заяви не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Слід зауважити, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих осіб, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Дослідивши текст постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що дане судове рішення є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, а тому у задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 необхідно відмовити.

Також, до Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю Астіка-Буд про постановлення окремої ухвали, в якій воно просить винести окрему ухвалу, якою довести до відома Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України та прокурора міста Києва про встановлені порушення начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Демченко Л.Д. для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленим судом порушенню.

Відповідно ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.

Окрема ухвала суду - це ухвала, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушення.

Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Астіка-Буд задоволено; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2016 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 10.05.2016 № 1572615141, № 1562615141; стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Астіка-Буд судовий збір в сумі 120 514, 16 грн.

Між тим, нормами адміністративного судочинства не передбачено постановлення окремої ухвали додатково, а саме: після розгляду справи по суті.

Разом з тим, постановлення судом апеляційної інстанції окремої ухвали не відноситься до переліку можливих засобів захисту порушеного права позивача, а лише є виявленням порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню такого порушення.

Також, колегія суддів зазначає, що постановлення окремої ухвали є правом суду, а не його обов'язком.

Таким чином, колегія суддів вважає, що подана позивачем заява про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшла також заява товариства з обмеженою відповідальністю Астіка-Буд про надання звіту щодо виконання судового рішення, в якій воно просить зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Норми пункту 4 частини першої статті 163 кореспондують норми абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Згідно п.п. 10, 10.12. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 Про судове рішення в адміністративній справі , резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, апеляційної чи касаційної скарги. Резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Крім того, ч. 9 ст. 267 КАС України надає позивачу, на користь якого ухвалено постанову суду, право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не ставив перед судом питання щодо встановлення контролю за виконанням судового рішення по даній адміністративній справі.

Приймаючи рішення по даній справі суд апеляційної інстанції також не встановлював строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 17.01.2016 не зобов'язував Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві надати звіт про виконання судового рішення, колегія суддів вважає, що заява товариства з обмеженою відповідальністю Астіка-Буд про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, яка подана після прийняття постанови у справі, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 170, 206, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017, а також у задоволенні заяв товариства з обмеженою відповідальністю Астіка-Буд про надання звіту щодо виконання судового рішення і про постановлення окремої ухвали - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 13.04.2017.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.