Ухвала

від 12.04.2017 по справі 815/4245/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2017 р. м. Київ К/800/50534/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г., Горбатюка С.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року по справі №815/4245/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс" до Державної екологічної інспекції в Одеській області про часткове скасування припису, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс" звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції в Одеській області, в якому просило: скасувати припис Державної екологічної інспекції в Одеській області від 20.06.2014р. б/н в частині: щодо не використання артезіанської свердловини без дозволу на спецводокористування №5072 до моменту отримання спец водокористування; отримання дозволу на спец водокористування; отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має дозвіл на спеціальне водокористування, але було позбавлене можливості звернутися до державного органу, який його видав, для продовження терміну його дії. Зазначає, що з моменту закінчення терміну дії дозволу ним сплачуються за водокористування грошові кошти у максимально можливому розмірі. Стверджує, що здійснює водозабір води для власних побутових потреб з артезіанської свердловини в обсязі 216 м 3 на добу, отже не зобов'язаний отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог,

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ „СП „Аквавінтекс" є підприємством, яке спеціалізується на виробництві виноградних вин, інших недистильованих напоїв із зароджуваних продуктів.

Знаходиться дане підприємство у смт. Великодолинське, Овідіопольського району, Одеської області. Водопостачання підприємства здійснюється з двох джерел: з артезіанської свердловини №5072 та водопроводу селища. Водокористування з артезіанської свердловини №5072 здійснювалося згідно дозволу на спеціальне водокористування від 30 листопада 2010 року №Укп 2249-А/Оде, терміном дії до 16 листопада 2013 року.

У пункті 5 дозволу на спеціальне водокористування зазначено ціль водокористування - виробничі та госппобутові потреби.

Також матеріали справи містять договір оренди земельної ділянки від 1 вересня 2012 року, укладений Великодолинською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ТОВ „СП „Аквавінтекс", згідно якого в оренду передана земельна ділянка для експлуатації та обслуговування виробничих будівель та споруд та розміщення виробничої площі, загальною площею 2,9612га.

За умовами цього договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 5 робочих днів після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі (п.13). Цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку право оренди за ТОВ „СП „Аквавінтекс" на вищезазначену земельну ділянку не зареєстроване.

Державною екологічною інспекцією в Одеській області в червні 2014 року проведена перевірка ТОВ „СП „Аквавінтекс" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем складений акт згідно якого, ТОВ „СП „Аквавінтекс", зокрема: не отриманий дозвіл на спеціальне водокористування; спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами), у зв'язку з чим порушені вимоги абз.2 ч.1 ст.10, ч.5 ст.11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря", п.9 ч.1 ст.44, ч.1 ст.49 Водного кодексу України, ст.ст.16,19,21,23 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Державною екологічною інспекцією в Одеській області 24 червня 2014 року на адресу генерального директора ТОВ „СП „Аквавінтекс" винесений Припис №23, яким, у тому числі, вимагалось не використовувати артезіанську свердловину №5072 без дозволу на спецводокористування до моменту його отримання, отримати дозвіл на спецводокористування та отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Також встановлено, що у червні 2014 року ТОВ „Спільне підприємство „Аквавінтекс" звернулося до суду з позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області, Головного державного інспектора Державної інспекції нагляду в будівництві, у гірничодобувній промисловості Борисова І.А. (далі - Головний державний інспектор Територіального управління ДІН в БГДП за ОКПС Держгірпромнагляду в Одеській області), в якому просило визнати протиправними дії відповідачів щодо встановлення в приписі № 21 від 16.04.2014р вимоги про отримання позивачем дозволу на користування надрами, визнати протиправним та скасувати припис № 21 від 16.04.2014р., складений Головним державним інспектором Територіального управління ДІН в БГДП за ОКПС Держгірпромнагляду в Одеській області Борисовим І.А. за результатами перевірки 16.04.2014р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. позов задоволено. Визнано протиправними дії Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області та Головного державного інспектора Територіального управління ДІН в БГДП за ОКПС Держгірпромнагляду в Одеській області Борисова І.А. щодо встановлення вимоги отримати дозвіл на користування надрами. Визнано протиправним та скасовано припис № 21 від 16.04.2014 року, складений Головним державним інспектором Територіального управління ДІН в БГДП за ОКПС Держгірпромнагляду в Одеській області Борисовим І.А. за результатами перевірки 16.04.2014р.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалене нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2015 року скасоване рішення суду апеляційної інстанції та змінена постанова Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року шляхом викладення абзацу 1 резолютивної частини постанови в наступній редакції: „Позов ТОВ „Спільне підприємство „Аквавінтекс" задовольнити частково. Визнати протиправними та скасувати пункти 1-4 припису № 21 від 16.04.2014 року, складеного Головним державним інспектором Територіального управління ДІН в БГДП за ОКПС Держгірпромнагляду в Одеській області Борисовим І.А. за результатами перевірки 16.04.2014р.

Абзац 3 резолютивної частини постанови суду першої інстанції викладений в наступній редакції: „В задоволенні решти позову відмовити. ". В іншій частині постанова Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року залишена без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що в рамках іншої справи № 815/3598/14, яка розглядалася за позовом даного товариства до Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області встановлене порушення позивачем ст.50 Водного Кодексу України, а саме не подане клопотання про продовження строку дозволу на спеціальне водокористування. Вказаним рішенням суду також встановлено, що ТОВ „СП „Аквавінтекс" використовує підземні води не тільки для власних господарсько-побутових потреб, а й для виробничих, що зобов'язує його мати дозвіл на користування надрами.

Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що незважаючи на зміну касаційним судом рішення суду першої інстанції у справі №815/3598/14, після прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі, обставини встановлені судом першої інстанції по справі №815/3598/14 дають змогу вважати позовні вимоги безпідставними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності вимог припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 20.06.2014р. б/н в частині: щодо не використання артезіанської свердловини без дозволу на спецводокористування №5072 до моменту отримання спец водокористування; отримання дозволу на спец водокористування; отримання спеціального дозволу на користування надрами.

У відповідності до положень ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій приймаючи рішення у даній справі виходили виключно з обставин встановлених у справі №815/3598/14, разом з тим судами було залишено поза увагою, що предметом спору в вказаній справі була правомірність окремих вимог припису № 21 від 16.04.2014р. складеного Головним державним інспектором Територіального управління ДІН в БГДП за ОКПС Держгірпромнагляду в Одеській області Борисовим І.А. за результатами перевірки 16.04.2014р., в той час як у даній справі предметом спору є правомірність окремих вимог припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 20.06.2014р. б/н.

Крім того, висновок зроблений судом касаційної інстанції у справі К/800/6894/15 стосовно того, що позивач використовує підземні води на власній земельній ділянці та для власних господарсько-побутових потреб в обсязі не більше 300 м 3 , та не зобов'язаний отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами, зроблений на підставі того, що суд апеляційної інстанції не встановлював, а відповідач всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав належних доказів того, що позивачем здійснюється водозабір зі артезіанської свердловини № 5072 саме для виробничих потреб, та не може вважатися обставинами встановленими по справі 815/3598/14 в розумінні ч.1 ст.72 КАС України.

З урахуванням вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції та і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст.159,195 КАС України.

Відповідно до ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності їх висновків та правовій оцінці обставин у справі.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс" задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: