Рішення
від 10.04.2017 по справі 761/20144/15-ц
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20144/15

Провадження № 2/761/2209/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Вест Файненс Енд Кредит Банк про визнання договору застави припиненим, -

ВСТАНОВИВ :

У липні 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Вест Файненс Енд Кредит Банк , відповідно до якого просив визнати договір застави транспортного засобу, що посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мойсеєнко Т.О. 24.12.2009 року за №3461, припиненим та скасувати заборону його відчуження.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 11.11.2015 року, що було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 20.01.2016 року, вказаний позов було задоволено частково та визнано вказаний договір застави транспортного засобу припиненим.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.10.2016 року вказані судові рішення було скасовано, а справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після виконання вимог ст..11-1 ЦПК України вказана справа надійшла в провадження судді Осаулова А.А. та була прийнята до свого провадження із призначенням судового засідання із викликом сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами кредитного договору № 26-1346/09 - КЮ від 30.10.2009 року, що був укладений між відповідачем ПАТ Вест Файненс Енд Кредит Банк та позичальником ТОВ Бізнестехпрод , останній отримав кредитні кошти. В рахунок забезпечення кредитного договору, між Банком та ОСОБА_5 укладено договір застави транспортного засобу від 24.12.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мойсеєнко Т.О., по якому у заставу банку було передано транспортний засіб марки Toyota Prado . В той же час, Господарським судом Київської області 01.12.2014 року було постановлено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - ТОВ "Бізнестехпрод", а вимоги усіх кредиторів визнано погашеними. У зв язку з цим, 19.12.2014 року до ЄРД юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис № 13551170022005849 про реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ Бізнестехпрод .

З огляду на вказані обставини, право застави також слід вважати припиненим у зв язку з ліквідацією юридичної особи боржника у врахуванням вимог ст..ст.104, 593, 609 ЦК України, а тому позовні вимоги слід задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, оскільки зобов язання за кредитом припиняється виключно його виконанням, що проведено належним чином за умовами ст.599 ЦК України. Відтак, з врахуванням наведених у ухвалі ВССУ від 12.10.2016 року обставин необхідності застосування правових позицій Верховного суду України в позові слід відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що за умовами кредитного договору № 26-1346/09 - КЮ від 30.10.2009 року, що був укладений між відповідачем ПАТ Вест Файненс Енд Кредит Банк та позичальником ТОВ Бізнестехпрод , останній отримав не відновлювальну кредитну лінію на суму - 2 000 000 грн. строк до 29.10.2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі - 35% річних, а товариство як позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування наданим кредитом.

В рахунок забезпечення кредитного договору, Банком укладені договори поруки, а із ОСОБА_5 укладено договір застави транспортного засобу від 24.12.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мойсеєнко Т.О., згідно з яким позивачем передано у заставу транспортний засіб марки Toyota Prado , шасі НОМЕР_1 від 24.12.2009 року. Вказана застава транспортного засобу зареєстрована, про що внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

У травні 2011 року Банк звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно заборгованості по кредитному договору № 26-1346/09-КЮ від 30.10.2009 року з ТОВ Бізнестехпрод та поручителів за укладеними договорами поруки від 24.12.2009 року. У зв язку з чим, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17.09.2012 року було задоволено позов Банку до позичальника ТОВ Бізнестехпрод та поручителів про стягнення заборгованості за кредитним договором № 26-1346/09-КЮ від 30.10.2009 року. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20.11.2013 року змінено рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17.09.2012 року, зменшено розмір пені за несвоєчасну сплату позичальником ТОВ Бізнестехпрод процентів за користування кредитом до 3 727 839 грн. 06 коп. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.09.2014 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17.09.2012 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 20.11.2013 року скасовані, справа направлена на новий розгляд.

Рішенням Деснянського районного суду від 31 березня 2015 року було відмовлено у задоволенні уточненого Банком позову до поручителів та залученням третьою особою позичальника ТОВ Бізнестехпрод , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 26-1346/09-КЮ від 30.10.2009 року. Підставою для відмови у задоволенні позову було те, що позовною заяву до поручителів було подано з пропущенням 6-ти місячного строку на пред явлення позову до суду, що у відповідності до вимог ч.4 ст.559 ЦК України є підставою для припинення поруки.

Як вбачається за змістом позовних вимог у цій справі, то позивач обґрунтовую свої вимоги тим, що з 19.12.2014 року до ЄРД юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис № 13551170022005849 про реєстрацію припинення юридичної особи боржника - ТОВ Бізнестехпрод , а тому право застави позивача ОСОБА_1 за договором застави транспортного засобу від 24.12.2009 року, що укладений в забезпечення виконання кредитного договору із цим товариством як позичальником, є припиненим у зв язку з ліквідацією юридичної особи боржника у врахуванням вимог ст..ст.104, 593, 609 ЦК України.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2013 року прийнято заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ Бізнестехпрод . Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.07.2013 року порушено провадження за заявою ОСОБА_6 у справі про банкрутство ТОВ Бізнестехпрод введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та здійснені інші процедурні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2014 року (справа № 911/2223/13), залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 03 червня 2015 року, ліквідовано юридичну особу банкрута - ТОВ "Бізнестехпрод", вимоги усіх кредиторів визнано погашеними. Зобов'язано ліквідатора банкрута виконати дії, пов'язані із внесенням запису № 13551170022005849 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ "Бізнестехпрод" від 19.12.2014 року до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що здійснено повідомлення № 5849.

Відповідно до ч. 5 ст. 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 19 грудня 2014 року державним реєстратором до цього реєстру внесено запис № 13551170022005849 про реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ Бізнестехпрод .

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України ).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ст. 559, 609 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншим нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно п.1 ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов язання, забезпеченого заставою.

Між тим, за умовами ст..599 ЦК України зобов язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання, яке виникло на підставі Кредитного договору, не виконане а ні позичальником, а ні поручителями.

Припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов'язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки. Однак, при цьому слід ураховувати, що відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов'язання, які випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти дію зобов'язань, які забезпечують основне зобов'язання, яке залишилось невиконаним. За змістом статті 11 Закону України Про іпотеку іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) приймає на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки)), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із ЄДРЮО та ФОП. Оскільки покладення на особу, яка видала забезпечення, цих ризиків відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника, отже, ліквідація несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто, звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Змістом частин першої, другої статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, слід дійти висновку, що саме по собі постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов'язанням та його виключення з ЄДРЮО та ФОП не тягнуть за собою припинення зобов'язання, адже до цього іпотекодержателем було пред'явлено відповідну вимогу до іпотекодавця в позовному провадженні про звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки він неналежним чином виконував взяте на себе зобов'язання по погашенню боргу.

Вказана правова позиція міститься у висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові №6-216цс14 від 10.02.2016, що у відповідності до вимог ст.360-7 ЦПК України є обов язковим для застосування усіма судами України.

Відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір застави від 24.12.2009 року за реєстровим №3461, що укладений між ОСОБА_1 та ПАТ Вест Файненс Енд Кредит Банк , не можливо вважати припиненим у зв язку з ліквідацію боржника - ТОВ Бізнестехпрод , оскільки підстав для припинення вказаного договору у відповідності до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України позивачем доведено не було.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 208, 212, 213, 215, 224-228 ЦПК України та на підставі ст.ст.526, 553, 559, 590, 593, 599 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Вест Файненс Енд Кредит Банк про визнання припиненим договору застави від 24.12.2009 року за реєстровим №3461, що укладений між ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Вест Файненс Енд Кредит Банк , - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення10.04.2017
Оприлюднено20.04.2017
Номер документу66016618
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —761/20144/15-ц

Ухвала від 20.09.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Маляренко Артем Васильович

Ухвала від 10.07.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Маляренко Артем Васильович

Ухвала від 07.06.2017

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Стрижеус Анатолій Миколайович

Ухвала від 17.05.2017

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Стрижеус Анатолій Миколайович

Ухвала від 17.05.2017

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Стрижеус Анатолій Миколайович

Рішення від 10.04.2017

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Осаулов А. А.

Рішення від 10.04.2017

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Осаулов А. А.

Ухвала від 08.11.2016

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Осаулов А. А.

Ухвала від 12.10.2016

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Ткачук Олег Степанович

Ухвала від 10.12.2015

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Заришняк Галина Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні