Рішення

від 18.04.2017 по справі 365/859/16-ц

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/859/16-ц

Номер провадження: 2/365/91/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2017 смт. Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді ДЕНИСЕНКО Н.О.

за участі секретаря

судового засідання МАТВІЄНКО Н.В.

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача КОСТЕНКА О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Калина до ОСОБА_5 про стягнення витрат на незавершене виробництво врожаю 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2016 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 5,4 га, кадастровий номер якої НОМЕР_1, яка розташована на території Красненської сільської ради Згурівського району Київської області. Протягом 2005-2015 років позивач користувався цією ділянкою на умовах договору оренди від 03.10.2005 (далі - Договір). Оскільки земельна ділянка використовувалась для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке має замкнутий цикл виробництва, вона була задіяна у виробничій програмі позивача та на ній проводились осінньо-польові роботи до моменту закінчення оренди у листопаді 2015, а саме, проводилась передпосівна обробка грунту, під посів культур урожаю 2016 року - дискування, оранка, внесення міндобрив, культивація, на що позивач витратив 14368,13 грн, що підтверджується дорожніми листками механізатора від 28.07.2015, 31.07.2015, 01.08.2015, 31.08.2015, 01.09-05.09.2015, 09.10.2015, 10.10.2015, 12-14.10.2015. Після закінчення строку оренди відповідачу було передано його земельну ділянку із поліпшеннями та незавершеним виробництвом врожаю виробничого циклу 2015-2016 років, які неможливо відокремити від земельної ділянки, тому просить стягнути із відповідача на його користь понесені витрати та сплачений судовий збір.

У своїх письмових запереченнях проти позову уповноважений представник відповідача посилається на те, що дійсно між сторонами у справі було укладено вищезазначений Договір від 03.10.2005, який було зареєстровано у встановленому порядку 01.11.2005. Відповідач своєю заявою від 11.06.2014 вх.№ 12 повідомив позивача про намір припинити дію Договору та передачу її в натурі у вересні 2015 року. Після закінчення дії Договору земельна ділянка була повернута відповідачу. З огляду на положення ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Закону України Про оренду землі відшкодуванню підлягають капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, якщо воно проводилось за згодою орендодавця. Відповідач не надавав згоди, дозволу та не підписував додаткової угоди із позивачем щодо відшкодування таких витрат відповідно до п. 27 Договору. Позивач не довів, що саме на земельній ділянці відповідача він провів передпосівну обробку грунту та поніс витрати саме на її обробіток. Крім того, сама по собі передпосівна обробка грунту не є поліпшенням земельної ділянки в розумінні вимог чинного законодавства.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 22.03.2017 подовжено розгляд справи.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, представник відповідача позов не визнав повністю.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення, які повністю відтворюють зміст позовних вимог. Крім того зазначили, що позивач провів передпосівну обробку грунту під посів зернових культур у 2016 році, що є поліпшенням земельної ділянки та на що відповідач надав згоду відповідно до умов укладеного Договору. Підтвердженням факту обробітку саме земельної ділянки відповідача є викопіювання зі схеми поділу земель КСП Красненське , де під № НОМЕР_2 зазначено земельний пай, виділений відповідачу, копія кадастрового плану земельної ділянки під номером НОМЕР_3, список власників земельних часток паїв, схема полів по Красненській сільській раді із зазначенням місця розташування поля № 7/1-100 та перелік ділянок, що входять до складу цього поля, в тому числі відповідача. Вважають, що вимоги додо стягнення витрат на правову допомогу адвоката не підлягають до задоволення, так як представник відповідача - адвокат Костенко О.М. приймав участь у справі як представник, вартість послуг якого відповідно до чинного законодавства не підлягає до стягнення з іншої сторони у справі.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, які повністю відтворюють зміст його письмових заперечень та просить стягнути витрати на правову допомогу адвоката.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 11.04.2001 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,4 га, що розташована на території Красненської сільської ради Згурівського району Київської області, кадастровий номер якої НОМЕР_1, що підтверджується витягом із Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 11-12, 64-65). 3 жовтня 2005 року між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, який було зареєстровано у Згурівському відділенні Київської регіональної філії № 12 Центру ДЗК Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 1 листопада 2005 року за № 04:05:027:00204 (а.с. 7-9, 33-36 - копії Договору, Витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), що визнається та не оспорюється сторонами у справі.

Відповідач як орендодавець до закінчення строку дії Договору повідомив позивача про намір припинити його дію, що підтверджується копією його заяви від 11.06.2014, яку позивач отримав (а.с.72).

Переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі на новий строк було припинено та земельну ділянку повернуто відповідачу, що вбачається з матеріалів справи та визнається представником позивача.

Статею 407 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватись цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (землекористувач).

Відповідно до ст.ст. 13, 14, 15, 16, 18 Закону України "Про оренду землі" (у редакції на час виникнення правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Частинами 1 та 2 ст. 24 Закону України Про оренду землі , в редакції на час укладання договору оренди, визначено права та обов язки орендодавця, зокрема: орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

З огляду на зазначені положення закону, відшкодуванню підлягають капітальні втрати, пов'язані із поліпшенням стану об'єкта оренди, якщо воно проводилось за згодою орендодавця.

Відповідач не надавав своєї згоди та не підписував додаткової угоди з позивачем щодо відшкодування орендарю витрат на поліпшення земельної ділянки як це передбачено п. 27 Договору.

Згідно з Національним стандартом № 2 Оцінка нерухомого майна , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, земельне поліпшення визначено як результати будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , зокрема п.п. 3, 4, визначено, що відшкодуванню підлягають вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень, понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи та інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Таким чином, сама по собі передпосівна обробка ґрунту під посів культур урожаю 2016 року (дискування, оранка та внесення мінеральних добрив) не є поліпшенням земельної ділянки в розумінні норми закону та не змінює якісних характеристик земельної ділянки та її вартості, а вимоги позивача вбачаються необґрунтовані.

Матеріали справи не містять також доказів, підтверджуючих факт дискування саме земельної ділянки відповідача. Докази, надані позивачем у копіях на підтвердження обробітку земельної ділянки відповідача у період із 28 липня по 14 жовтня 2015 року не підписані відповідними особами, не містять даних щодо проведення передпосівної обробки грунту саме земельної ділянки відповідача. Технічна документація містить кадастровий план земельної ділянки ОСОБА_2, у списку власників земельних часток (паїв) також значиться ОСОБА_5, житель села Красне (а.с.15-32, 57, 81-105 - копії дорожніх листів трактора, акта, технічної документації та схеми, викопіювання). Тому суд розцінює як припущення доводи представника позивача що зазначені докази стосуються саме земельної ділянки відповідача ОСОБА_5.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Позивач при пред явленні позову сплатив судовий збір в розмірі 1378,00 грн (а.с.1 - платіжне доручення).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити повністю, так як в судовому засіданні не доведено, що порушено законні права позивача, що він поніс витрати на незавершене виробництво врожаю 2016 року на обробіток саме земельної ділянки, яка належить відповідачу, так і самого факту її поліпшення.

На підставі ст. 88 ЦПК України вбачається за необхідне стягнути із позивача на користь відповідача понесені витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 1500 грн 00 коп. відповідно до Договору про надання правової допомоги від 01.02.2017 та довідки до цього Договору, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік з 1 січня 2017 року - 1600 грн, часу роботи представника у судових засіданнях позивача, який склав загалом 2 години 32 хвилини (1600 грн х 40% = 640 грн - максимальний розмір оплати за годину участі у судовому засіданні) та часу позасудової підготовки до розгляду справи - 2 години.

При цьому суд враховує, що згідно з договором про надання правової допомоги Костенко О.М. як адвокат прийняв на себе зобов'язання надати правову допомогу відповідачу з правових питань, у тому числі здійснювати представництво його інтересів. Крім того, ухвалою суду визнано Костенка О.М. як адвоката по справі з відповідними повноваженнями.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 319, 407, 627, 638 ЦК України, Законами України Про оренду землі та Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах , постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , ст.ст. 3, 10, 11, 15, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові Приватного акціонерного товариства Калина до ОСОБА_5 про стягнення витрат на незавершене виробництво врожаю 2016 року відмовити повністю.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства Калина на користь ОСОБА_5 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 18 квітня 2017 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО