Ухвала

від 03.07.2017 по справі 365/859/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

03 липня 2017 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ ЄвграфоваЄ.П.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Калина на рішення Згурівського районного суду Київської області від 18 квітня 2017 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 червня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Калина до ОСОБА_2 про стягнення витрат на незавершене виробництво врожаю,

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство Калина (далі - ПрАТ Калина ) звернулося до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,4 га, що розташована на території Красненської сільської ради Згурівського району Київської області, яка протягом 2005-2015 років перебувала в користуванні товариства на умовах договору оренди землі б/н від 03 жовтня 2005 року.

Оскільки земельна ділянка використовувалась для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке має замкнутий цикл виробництва, була задіяна у виробничій програмі товариства і на ній проводились осінньо-польові роботи до моменту закінчення оренди у листопаді 2015 року, а саме: проводилась передпосівна обробка грунту під посів культур урожаю 2016 року (дискування), оранка, внесення міндобрив та культивація, на що затрачено 14 368 грн 13 коп. і після закінчення строку оренди відповідачу було передано його земельну ділянку із поліпшенням та незавершеним виробництвом врожаю виробничого циклу 2015-2016 років, які неможливо відокремити від земельної ділянки, тому просив стягнути з ОСОБА_2 понесені витрати.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 18 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 червня 2017 року, відмовлено у задоволенні позову ПрАТ Калина . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ПрАТ Калина просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно виходив з того, що договір оренди землі є укладеним з 03 жовтня 2005 року, тобто з моменту досягнення сторонами всіх істотних умов та його підписання, та припинив дію 03 жовтня 2015 року. Відповідач не надавав своєї згоди та не підписував додаткової угоди з позивачем щодо відшкодування орендарю витрат на поліпшення земельної ділянки, як це передбачено п. 27 договору оренди. Дискування є початковим етапом виробничого циклу проведення передпосівної обробки ґрунту під посів культур урожаю 2016 року, не є поліпшенням земельної ділянки в розумінні норми закону та не змінює якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. Крім того, позивачем не доведено факт проведення робіт саме на земельній ділянці відповідача та розмір понесених затрат.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з ПрАТ Калина на користь ОСОБА_2 понесених судових витрат у розмірі 1 500 грн, з розрахунку 40 % розміру мінімальної заробітної плати у 2017 році за годину роботи адвоката, що відповідає вимогам законодавства щодо граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували правові норми та ухвалили правильні судові рішення, підстав для скасування яких не вбачається.

Доводи скарги такі висновки не спростовують і зводяться до оцінки доказів, їх належності та допустимості, проте, в силу ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства Калина на рішення Згурівського районного суду Київської області від 18 квітня 2017 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 червня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Калина до ОСОБА_2 про стягнення витрат на незавершене виробництво врожаю відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду

України з розгляду цивільних

і кримінальних справ Є.П.Євграфова