Ухвала

від 03.04.2017 по справі 826/1860/15

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

3 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт Пром Плюс до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 8 травня 2015 року у задоволенні позову відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 липня 2015 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову - про задоволення позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 серпня 2016 року постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС ухвалою судді Верховного Суду України від 23 січня 2017 року заяву було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків до 20 лютого 2017 року, а ухвалою судді цього ж Суду від 27 лютого 2017 року за клопотанням ДПІ строк було продовжено до 31 березня 2017 року.

До Верховного Суду України надійшли необхідні документи на усунення вказаних в ухвалі від 23 січня 2017 року недоліків та клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд з наведенням причин його пропуску.

Колегія суддів визнає поважними причини пропуску строку і відповідно до частини п'ятої статті 238 КАС поновлює його.

У заяві ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пунктів 1, 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 1 листопада 2011 року № 1379 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071; чинного на час виникнення спірних відносин) та невідповідність оскаржуваного судового рішення викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 29 травня та 8 грудня 2014 року (справи №№ К/800/54125/13, К/800/25803/14 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та копії постанов Верховного Суду України від 5 березня 2012 року та 22 вересня 2015 року - на підтвердження невідповідності оскаржуваного судового рішення викладеному у цій постанові висновку.

Проте аналіз оскаржуваного судового рішення та рішень Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Так, у кожному з цих рішень висновки суду касаційної інстанції щодо фактичного виконання господарських зобов'язань ґрунтуються на конкретних встановлених обставинах, які були оцінені судами у сукупності з доводами податкового органу і в оскаржуваному рішенні були визнані як такі, що підтверджують реальний характер здійснених між позивачем і контрагентами господарських операцій, а в прикладах - як такі, що не підтверджують об'єктивної можливості виконати умови договорів між позивачем та його контрагентами.

При цьому, у рішеннях наданих для порівняння суд встановив, що особи, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як засновники контрагентів позивача, заперечують свою участь у створенні та діяльності цих підприємств, тоді як в оскаржуваному рішенні такого встановлено не було, крім того, зазначено, що в матеріалах справи відсутні жодні докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб позивача, а також судових рішень щодо визнання правочинів, укладених між позивачем та контрагентами недійсними.

Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваній ухвалі, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві ДПІ.

Не суперечить оскаржуване судове рішення й викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень також зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені судами під час розгляду цих справ.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів , статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Поновити строк державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві для подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 серпня 2016 року.

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт Пром Плюс до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 серпня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: О.Б. Прокопенко

І.Л. Самсін