Постанова

від 13.04.2017 по справі 812/182/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/182/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Борзаниці С.В.,

за участю

секретаря судового засідання Лященку А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірниче підприємство "Антрацитвугілля" про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля (далі - Відповідач, ТОВ ГП Антрацитвугілля ) про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування заявлених вимог Позивачем зазначено, що заборгованість ТОВ ГП Антрацитвугілля перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період 01.10.2016 по 31.01.2017 склала 1931,46 грн. Позивачем направлялись листи до Відповідача про направлення розрахунків заборгованості. Відповідач отримував зазначені листи з повідомленнями і до теперішнього часу їх не оскаржив, таким чином визнав суму боргу. На підставі викладеного, Позивач просив суд стягнути з ТОВ ГП Антрацитвугілля заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період 01.10.2016 по 31.01.2017 у розмірі 1931,46 грн.

14.07.2017 до відділу діловодства та обліку звернень громадян за вхідним реєстраційним номером 3499/2017 Відповідач надав платіжне доручення № 22 від 13.02.2017 про сплату заборгованості за період з 01.10.2016 по 31.01.2017 у сумі 1931,56 грн. (а.с.37-39).

Також, 14.07.2017 до відділу діловодства та обліку звернень громадян за вхідним реєстраційним номером 3501/2017 Відповідач надав клопотання, в обґрунтування якого зазначив, що позовні вимоги виконані в повному обсязі шляхом сплати заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням № 22 від 13.02.2017 (а.с.40).

В подальшому Позивачем неодноразово надавались письмові пояснення, які остаточно виклав 12.04.2017 ( а.с.57), в яких зазначив, що відповідно до п.5.4 Постанови від 27.09.2010 №21-2 Про затвердження Порядку введення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів (далі - Порядок), облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів. Керуючись п.5.4 Порядку сума сплати у розмірі 7450,16грн., яка сплачена Відповідачем у лютому 2017 року йде на погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період 01.10.2016 по 31.01.2017. Доказом існування заборгованості є дані картки особового рахунку. Так, заборгованість Відповідача за Списком №1 станом на 31.01.2017 складала 17821,89 грн. Вхідсальдо складає 15890,43 грн. та 1931,46 грн. - заборгованість за період з 01.10.2016 по 31.01.2017. Загальна заборгованість Відповідача за Списком №1 перед управлінням станом на 06.04.2017 складає 11773,00 грн. 17821,89 грн. (борг на 31.01.2017) - 7450,16 (сплата у лютому 2017) = 10371,73 грн. 10371,73 грн. + 1401,27 грн. (борг за січень-березень 2017) = 11773,00 грн (борг станом на 06.04.2017). Позивач вважає, що заборгованість ТОВ ГП Антрацитвугілля за списком №1 за період з 01.10.2016 по 31.01.2017 у розмірі 1931,46 станом на даний час не сплачена. Просив суд стягнути з Відповідача заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.10.2016 по 31.01.2017 у розмірі 1931,46 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.55), серед іншого просив суд розглянути справу без участі представника (а.с.57).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 56), серед іншого просив суд розглянути справу без участі представника (а.с.40).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірниче підприємство "Антрацитвугілля" є юридичною особою , код ЄДРПОУ 34720106 (а.с.19, 21).

Відповідач надав копію платіжного доручення від 13.02.2017 №22 щодо сплати на користь Позивача 1931,56 грн. витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.10.2016 по 31.01.2017 (а.с. 39).

Згідно інформації, зазначеної у витязі з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на оплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, за період з 01.10.2016 по 31.01.2017 зазначено, що Відповідач станом на 13.02.2017 мав заборгованість у розмірі 1931,46 грн (ВхідСальдо 25.10.2016 - 643,82 грн; 25.1.2016 - 643,82 грн; 25.12.2016 - 643,82 грн. = 1931,46 грн.) (а.с. 58).

До вирішення спору по суті 13.02.2017 Відповідач у добровільному порядку сплатив 1931,56 грн. за спірний в цій справі період - з 01.10.2016 по 31.01.2017.

Наявність зарахованих коштів, сплачених Відповідачем 13.02.2017 у розмірі 1931,56 грн., підтверджується відповідним витягом з картки особового рахунку платника (а.с. 58).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту пункту 4 Положення "Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно з підпунктом 9 пункту 4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до частини другої Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зазначені норми закону передбачають обов'язок Відповідача відшкодовувати розмір сплаченої пенсії призначеної на пільгових умовах, а також витрати пов'язані з її доставкою та виплатою.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники, про що зазначено в пункті 6.3 вказаної Інструкції.

Згідно з пункту 6.7 вказаної Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 988/18283, передбачено, що операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів

При цьому, суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду України у постанові від 02.06.2015 № 21-166а15, за якими "Аналіз наведених положень законів №№1788-ХІІ, 2464-VI, 1058-IV та Інструкції дає підстави дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею. Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про наявність в управління ПФУ правових підстав для зарахування коштів, сплачених Товариством на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на інші платежі не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.".

Таким чином, незалежно від наявності у Відповідача заборгованості за минулі періоди, на момент вирішення справи по суті у Позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.10.2016 по 31.01.2017 у розмірі 1931,46 грн., оскільки Відповідач добровільно сплатив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.10.2016 по 31.01.2017 у повному обсязі.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Однак в даній адміністративній справі суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог у зв'язку з їх добровільним виконанням Відповідачем до вирішення справи по суті.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 13 квітня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Гірниче підприємство "Антрацитвугілля" про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 18 квітня 2017 року.

Суддя С.В. Борзаниця