Постанова

від 12.12.2019 по справі 812/182/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2019 року\

Київ

справа №812/182/17

адміністративне провадження №К/9901/34573/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №812/182/17

за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року (суд у складі головуючого судді Борзаниці С.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Ястребової Л.В., суддів Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.,)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 27 січня 2016 року управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірниче підприємство "Антрацитвугілля" про стягнення з відповідача на користь Управління заборгованості по витратах на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 за період з 01.10.2016 року по 31.01.2017 року у розмірі 1931,46 грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що заборгованість ТОВ ГП Антрацитвугілля перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період 01.10.2016 по 31.01.2017 склала 1931,46 грн. Позивачем направлялись листи до Відповідача про направлення розрахунків заборгованості. Відповідач отримував зазначені листи з повідомленнями і до теперішнього часу їх не оскаржив, таким чином визнав суму боргу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року , залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Рішення судів мотивовані тим, що підстави для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.10.2016 року по 31.01.2017 року у розмірі 1931,46 грн. відсутні, оскільки відповідач добровільно сплатив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.10.2016 року по 31.01.2017 року у повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

6. Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до Картки особового рахунку, має заборгованість перед Управлінням по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 1, яка винила за період з 01.10.2016 року по 31.01.2017 року у розмірі 1931,46 грн. і на сьогодні й досі не сплачена підприємством. Сума коштів в розмірі 7450,16 грн., яка сплачена відповідачем у лютому 2017 року, йде на погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах, що існувала до періоду, зазначеного у позовній заяві, а саме, до 01.10.2016 року по 31.01.2017 року.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року.

8. Верховний Суд ухвалою від 10 грудня 2019 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірниче підприємство "Антрацитвугілля" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 34720106, місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, будинок - 1-Г. Перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області у якості платника страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , що підтверджується відомостями є Єдиного державного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та громадських формувань (а.с. 19-21).

11. Відповідно до розрахунку суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на оплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.10.2016 року по 31.01.2017 року відповідач має заборгованість у розмірі 1931,46 грн. (а.с. 4).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

13. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

14. Відповідно до пп.1 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. N 28-2 (далі - Положення N 28-2) встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно з пп.9 п.4 зазначеного Положення N 28-2, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

15. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

16. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, обов`язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.

17. Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (далі Інструкція № 21-1).

Згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 в розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених.

За приписами пункту 6.2 вказаної Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог вказаної Інструкції позивач надсилав відповідачеві до відома розрахунки на оплату витрат. Зазначене не заперечується сторонами по справі та не є спірним.

18. Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем надано платіжне доручення від 13 лютого 2017 року № 22 щодо сплати на користь позивача 1931,46 грн. за призначенням платежу Відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.10.2016 року по 31.01.2017 року без ПДВ (а.с. 39).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що до вирішення справи по суті відповідачем було добровільно сплачено суму витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.10.2016 року по 31.01.2017 року.

Крім того, суди встановили, що у картці особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на оплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з 01.10.2016 року по 31.01.2017 року ТОВ ДП Антрацитвугілля також наявні відомості про сплату відповідачем 13.02.2017 року 1931,46 грн. (а.с. 47, 58).

19. У касаційній скарзі позивач стверджує, що сума коштів у розмірі 7450,16 грн., яка сплачена відповідачем у лютому 2017 року, йде на погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах, що існувала до 01.10.2016 року по 31.01.2017 року посилаючись, при цьому, на п. 5.4 Постанови від 27.09.2010 року № 21-2 Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів відповідно до якого, зокрема, облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості.

З цього приводу суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 2, 3, 6 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

При цьому за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Отже, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій.

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 02 червня 2015 року у справі № 21-166а15 та від 21 вересня 2015 року у справі № 823/597/15, а також Верховного Суду, викладеної у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 812/1347/17 та від 06 березня 2018 року у справі № 812/1112/17, від 11.04.2018р. (справа №808/1672/17) суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

20. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

21. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

22. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

23. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

24. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області - залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року по справі №812/182/17 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій