У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/2735/16
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
18 квітня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. ,
секретар судового засідання: Шемчук Ю.А.,
за участю:
представника позивача: Ткачука Ю.Г.
представників відповідача (апелянта): Кундиловської М.М., Басової А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж - ФБ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2016 року позивач - ТОВ "Авантаж - ФБ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
23 березня 2017 року до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№5074/17) від позивача.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Авантаж - ФБ" (код ЄДРПОУ 38100166) зареєстровано 07.02.2012 виконавчим комітетом Хмельницької міської ради.
25.05.2013 позивач уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) № 4/13 UA з турецькою компанією-продавцем SIRESI DIS TICARET SANAYI VE TICARET LTD.STI.
Відповідно до умов контракту № 4/13 UA продавець передає покупцю у власність на умовах пункту 2.2 діючого контракту пряжу (п.1), кількість, асортимент і ціни на яку погоджуються сторонами в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною контракту (п.2.1); поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах СТР-Хмельницький (п.2.2); ціна на кожну партію товару погоджується сторонами і зазначається у товаросупровідних інвойсах, які є невід'ємною частиною укладеного контракту (п.3.1).
Для митного оформлення товару, що надійшов на митну територію України від продавця - SIRESI DIS TICARET SANAYI VE TICARET LTD.STI на виконання контракту № 4/13 UA, позивач подав Хмельницькій митниці митну декларацію №400050000/2012/009856 від 02.07.2013 з товаросупровідними документами, в тому числі інвойс № 47037 від 01.06.2013, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 44 535,5 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 355 972,25 грн; митну декларацію №400050000/2013/009875 від 02.07.2013 з товаросупровідними документами, в тому числі інвойс № 47039 від 11.06.2013, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 44 110,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 352577,22 грн; митну декларацію № 400050000/2013/009876 від 02.07.2013, в тому числі інвойс № 47040 від 14.06.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 45 684,55 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 365 156,61 грн; митну декларацію №400050000/2013/011801 від 29.07.2013 з товаросупровідними документами, в тому числі інвойс № 47045 від 01.07.2013, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 47 824,18 доларів США, що за офіційним курсом на день митного оформлення становить 382 258,67 грн; митну декларацію № 400050000/2013/013502 від 22.08.2013 з товаросупровідними документами, в тому числі інвойс № 1601 від 27.07.2013, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 31 598,42 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 252 566,17 грн; митну декларацію № 400050000/2013/014912 від 13.09.2013 з товаросупровідними документи, в тому числі інвойс № 1607 від 12.08.2013, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 30 406,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 243 038,67 грн; митну декларацію № 400050000/2013/015190 від 19.09.2013 з товаросупровідними документи, в тому числі інвойс № 1613 від 11.09.2013, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 46 427 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 371 091,01 грн.
Позивачем здійснена оплата придбаного товару платіжними дорученнями від 20.06.2013 сумі 44 535,5 доларів США (інвойс № 47037 від 01.06.2013 року), від 18.06.2013 на суму 10 000 доларів США та від 19.06.2013 на суму 34 110,75 доларів США (інвойс № 47039 від 11.06.2013), від 01.07.2013 на суму 10 684,55 доларів США та від 09.07.2013 на суму 35 000 доларів США (інвойс № 47040 від 14.06.2013), від 11.07.2013 на суму 20 000 доларів США та від 12.07.2013 на суму 27 824,18 доларів США (інвойс № 47045 від 01.07.2013), від 16.08.2013 на суму 24 500 доларів США та від 22.08.2013 на суму 7 098,42 доларів США (інвойс № 1601 від 27.07.2013), від 02.09.2013 на суму 11 100 доларів США та від 13.09.2013 на суму 10 000 доларів США (інвойс № 1607 від 12.08.2013), від 17.10.2013 на суму 46 427 доларів США (інвойс № 1613 від 11.09.2013).
Після завершення митного контролю та сплати позивачем митних платежів Хмельницька митниця здійснила митне оформлення зазначеного товару за ціною договору.
Водночас, в березні 2014 року відповідачем отримано від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини копії експортних декларацій № 13270100ЕХ032413 від 03.06.2013, згідно до якої фактурна вартість товарів становить 94 828,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 757 963,72 грн, № 13270100ЕХ034186 від 11.06.2013, фактурна вартість товарів становить 94 762,65 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 757 437,86 грн, № 13270100ЕХ035299 від 15.06.2013, фактурна вартість товарів становить 98 143,61 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 784 461,87 грн, № 13270100ЕХ038983 від 02.07.2013, фактурна вартість товарів становить 102 740,17 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 821 202,18 грн, № 13270100ЕХ044905 від 27.07.2013 фактурна вартість товарів становить 86 640,84 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 692 520,23 грн, № 13270100ЕХ047375 від 13.08.2013, фактурна вартість товарів становить 83 372,5 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 666 396,39 грн, № 13270100ЕХ054279 від 12.09.2013, фактурна вартість товарів становить 98 855,96 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 790 155,69 грн. На підставі отримання зазначених відомостей, начальником Головного управління ДФС у Хмельницькій області видано наказ від 15.04.2014 №230 для проведення документальної невиїзної перевірки стану дотримання ТОВ "Авантаж-ФБ" законодавства України з питань митної справи при митному оформленні вказаних вище товарів.
За результатами перевірки складено акт від 07.05.2014 №Н/0015/4/22-01-22-04/0038100166, в якому викладені висновки посадових осіб відповідача про порушення позивачем ст. 52 МК України в частині достовірності визначення митної вартості товарів, оформлених зазначеними вище вантажними митними деклараціями, та заниження у зв'язку з цим податкових зобов'язань з податку на додану вартість та ввізного мита на загальну суму 689535,43 грн.
На підставі акту перевірки, керуючись пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 04.06.2014 № 000048/22-01-22-04 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 606168,81 грн, та нарахування штрафних санкцій у розмірі 151542,20 грн та № 000047/22-01-22-04 про збільшення суми грошового зобов'язання з ввізного мита на 83366,62 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 20841,66 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в процесі судового розгляду відповідач не надав суду належних та допустимих доказів щодо правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 000047/22-01-22-04 та № 000048/22-01-22-04 від 04.06.2014, у зв'язку із чим наявні підстави для їх скасування.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Згідно з ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
Відповідно до п. 41.3 ст. 41 ПК України повноваження і функції контролюючих органів визначаються ПК України, МК України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.
За приписами п. 54.4 ст. 54 ПК України контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, на підставі відомостей, зазначених в отриманих документах, шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Положеннями п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1 платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2 дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3 згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 54.3.4 рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; 54.3.5 дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; 54.3.6 результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Тобто, встановлене п. 54.4 ст. 54 ПК України право контролюючого органу щодо самостійного визначення бази оподаткування та податкових зобов'язань платника податків може бути реалізоване лише шляхом перевірки діяльності платника податків або здійснення митного контролю після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, в результаті яких встановлене заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Згідно з п. 1 ст. 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Положеннями ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У відповідності до ч. 1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для: нарахування митних платежів; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
За змістом ч. 8 ст. 52 МК України відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене, наводяться у декларації митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За приписами ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, задекларована позивачем у митних декларація від 02.07.2013 № 400050000/2013/009856; від 02.07.2013 №400050000/2013/009875; від 02.07.2013 № 400050000/2013/009876; від 29.07.2013 № 400050000/2013/011801; від 22.08.2013 № 400050000/2013/013502; від 13.09.2013 №400050000/2013/014912; від 19.09.2013 № 400050000/2013/015190 та фактично сплачена митна вартість товарів визначена останнім за ціною договору відповідно до п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2013 № 4/13 UA на підставі відвантажувальних інвойсів, отриманих від продавця на кожну партію отриманого товару, та підтверджується документами, поданими для його митного оформлення, складеними у відповідності до умов контракту та діючого законодавства.
Контролюючий орган, здійснивши в процесі митного контролю митне оформлення товару відповідно до наведених вище документів, підтвердив правомірність заявленої позивачем митної вартості за ціною договору та, відповідно, митних платежів.
Водночас, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску, згідно з положеннями п. 4 ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів має право проводити перевірки у порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, а саме шляхом проведення документальних перевірок.
Вимоги до рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, яке приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, встановлені ст. 55 МК України.
За приписами ч. 2 ст. 55 МК Ураїни, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що оскільки нормами МК України не встановлено іншого змісту рішення про визначення митної вартості, то закріплені в ст. 55 МК України вимоги до змісту рішення про коригування митної вартості також поширюються на рішення відповідача про визначення митної вартості, яке відображене в акті перевірки.
Положеннями п.п. 1, 2, 5 ч. 5 ст. 54 МК України встановлено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як слідує з матеріалів справи, викладені в акті висновки (рішення) відповідача про порушення позивачем вимог ст. 52 МК України в частині достовірності визначення митної вартості товарів, придбаних відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2013 № 4/13 UA з турецькою компанією-продавцем SIRESI DIS TICARET SANAYI VE TICARET LTD.STI, базуються виключно на підставі отриманих від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини копій декларацій країни відправлення, які містять інформацію про вартість товару відмінну від вартості, задекларованої позивачем до митного оформлення.
За приписами ч. 3 ст. 53 МК України вказані розбіжності є підставою для надіслання до позивача письмової вимоги про надання протягом 10 календарних днів додаткових документів та пояснень. Проте, в акті перевірки не відображено інформації щодо направлення такого запиту позивачу.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Положення ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України визначають, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Зі змісту вказаного акту перевірки вбачається, що митна вартість зазначеного товару сформована з застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) на підставі отриманих від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини копій декларацій від 03.06.2013 №13270100ЕХ032413, від 11.06.2013 №13270100ЕХ034186, від 15.06.2013 № 132701ООЕХОЗ5299, від 02.07.2013 №13270100ЕХ038983, від 27.07.2013 №13270100ЕХ044905, від 13.08.2013 №13270100ЕХ047375, від 12.09.2013 №13270100ЕХ054279, які містять інформацію про вартість товару, відмінну від вартості, зазначеної продавцем у товаросупровідних документах, що надійшли одночасно з імпортованим товаром та подані позивачем до митного оформлення.
Проте, надані Міністерством митної справи та торгівлі Республіки Туреччини копії декларацій складені іноземною мовою, а відповідачем не здійснено офіційного перекладу вказаних документів на державну мову, що не дає змоги колегії суддів дослідити належним чином зміст даних доказів по справі та надати їм правову оцінку, виходячи з припущень самого лише відповідача.
Також в акті перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не наведено правового обґрунтування щодо наявності у відповідача права самостійно визначати ціну за договором (контрактом) товарів на підставі сум, які наведені у копіях декларацій, отриманих від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини, враховуючи надання позивачем документів, що містять інші відомості про ціну товарів за договором (контрактом).
В той же час, згідно з 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У зв'язку з наявністю розбіжностей у документах, поданих позивачем до митного оформлення товару, та документах, що надійшли від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини, застосування відповідачем першого методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) № 4/13 UA саме відповідно до декларацій, наданих Міністерством митної справи та торгівлі Республіки Туреччини, не відповідає вимогам ст. 58 МК України.
Крім того, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не враховано, що відповідно до п. 3.1 контракту № 4/13 UA від 25.05.2013 ціна визначається в інвойсі на кожну партію товару, в той час як в матеріалах справи відсутні копії інвойсів, оформлених продавцем товару, з зазначенням вартості імпортованого товару на рівні 94 828,44 доларів США, 94 762,65 доларів США, 98 143,61 доларів США, 102 740,17 доларів США, 86 640,84 доларів США, 83 372,5 доларів США і 98 855,96 доларів США.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач не довів правомірність своїх дій щодо визначення вартості даного товару виключно на підставі сум, вказаних в копіях декларацій наданих Міністерством митної справи та торгівлі Республіки Туреччини, враховуючи, що документи, які надавались позивачем при митному оформленні товару відповідали нормам МК України та не визнавались недійсними в судовому порядку, що, в свою чергу, вказує на недотримання контролюючим органом методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) відповідно до ст. 58 МК України. Будь-яких належних доказів на підтвердження застосування інших методів визначення митної вартості товарів відповідачем також не надано.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що оскаржувані податкові повідомлення рішення винесені протиправно, оскільки відповідачем не підтвердженого факту заниження митної вартості товарів позивачем.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги відповідача не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому підстави для скасування або зміни оскаржуваного рішення відсутні.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 19 квітня 2017 року.
Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2017 |
Оприлюднено | 24.04.2017 |
Номер документу | 66046619 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Біла Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні