Рішення

від 03.02.2021 по справі 822/2735/16

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2735/16

РІШЕННЯ

іменем України

03 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд головуючого-судді Майстера П.М.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-ФБ" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю АВАНТАЖ-ФБ (далі - ТОВ АВАНТАЖ-ФБ ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (правонаступником якої є Подільська митниця Держмитслужби; далі - ГУ ДФС у Хмельницькій області, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 червня 2014 року № 000047/22-01-22-04 та №000048/22-01-22-04.

В обгрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві зазначає, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки базуються на безпідставних висновках відповідача про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Авантаж - ФБ" вимог статті 52 Митного кодексу України у частині достовірності визначення митної вартості товарів, оформлених за МД від 02.07.2013 року № 400050000/2013/009856, від 02.07.2013 року №400050000/2013/009875, від 02.07.2013 року № 400050000/2013/009876, від 29.07.2013 року № 400050000/2013/011801, від 22.08.2013 року №400050000/2013/013502, від 13.09.2013 року №400050000/2013/014912, від 19.09.2013 року №400050000/2013/015190. При визначенні митної вартості відповідач не досліджував документи, які підтверджують митну вартість імпортованих товарів та фактичну сплату їх вартості і митних платежів. Вказує, що в порушення приписів статті 19 Конституції України і статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) відповідач проігнорував заявлену позивачем митну вартість імпортованих товарів на підставі укладеного зовнішньоекономічного контракту, інвойсів, та платіжних доручень про сплату грошових коштів за імпортований товар, надавши перевагу відомостям, вказаним в отриманих експортних деклараціях, не підтверджених первинними документами.

Просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач - Подільська митниця Держмитслужби надав суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечили, вважають спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, оскільки порушення позивачем вимог Митного кодексу України встановлене актом документальної невиїзної перевірки №Н/0015/4/22-01-22-04/ НОМЕР_1 від 07.05.2014 року. Вказують, що розрахунок заниження податкового зобов`язання позивача ґрунтується на визначенні робочою групою бази оподаткування (митної вартості) митними платежами шляхом перевірки фактурної вартості товару (ціни придбання) на підставі офіційно отриманих від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини документів, зокрема декларацій країни відправлення від 03.06.2013 року №13270100ЕХ032413, від 11.06.2013 року №13270100ЕХ034186, від 15.06.2013 року № 132701ООЕХОЗ5299, від 02.07.2013 року №13270100ЕХ038983, від 27.07.2013 року №13270100ЕХ044905, від 13.08.2013 року №13270100ЕХ047375, від 12.09.2013 року №13270100ЕХ054279.

Зазначає, що матеріали, які стали підставою для перевірки, були офіційно отримані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику - ДФС України, в межах реалізації міжурядової Угоди України та Турецької Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях (Анкара, 27 листопада 1996 року), відповідно до якої, митні органи надають один одному по одержаних запитах усю інформацію, що може сприяти у забезпеченні правильності стягнення мита, податків, зборів чи нарахувань, що провадиться митними органами, зокрема інформацію, яка допомагає визначити митну вартість товарів.

11.04.2014 року слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Хмельницькій області було внесено до ЄРДР за № 32014240000000022 кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 212 КК України, відносно службових осіб позивача.

Під час досудового розслідування отримано відповідь компетентних органів Туреччини, що підтверджує протиправну діяльність ТОВ АВАНТАЖ- ФБ під час здійснення зовнішньоекономічних операцій з імпорту товару від Турецької фірми 8ІКЕСІ 018 ТІСАКЕТ ІЛТ). 8ТІ. Так, згідно надісланого протоколу свідчень начальника бухгалтерського відділу компанії 8ІКЕСІ ОІ8 ТІСАЯЕТ ІЛТ). 8ТІ від 12.01.2015 дана компанія не укладала та не підписувала

ТОВ АВАНТАЖ-ФБ договір № 4/13 ЦА від 25.05.2015, який надавався органам доходів і зборів України як підстава для здійснення митного оформлення імпортованих товарів. Крім цього, свідок підтвердив, що відомості щодо вартості товару, зазначені в рахунках, які були подані органам доходів і зборів України ТОВ АВАНТАЖ-ФБ для митного оформлення, не відповідають дійсності. Зазначені факти підтверджено також іншим свідком - фінансовим радником компанії 8ІКЕСІОІ8 ТІСАКЕТ Б ТО. 8ТІ, що здійснював митні процедури в турецьких митних органах відносно товару, поставленого на адресу ТОВ АВАНТАЖ-ФБ (протокол отримання свідчень від 09.01.2015).

На момент здійснення ТОВ АВАНТАЖ-ФБ зовнішньоекономічних операцій на підставі фіктивного контракту №4/13 ІІА від 25.05.2013 за вищевказаними митними деклараціями (далі - МД) директором та уповноваженою особою на роботу з митними органами імпортера був ОСОБА_1 , якого митницею було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митного законодавства, а саме статті 485 МК України. В подальшому ОСОБА_1 оскаржив відповідну постанову в справі по порушення митних правил до суду (справа № 686/20816/15-а), проте у задоволені позову було відмовлено, що підтверджує правомірність висновків, викладених в Акті № Н/0015/4/22-01 -22-04/ НОМЕР_1 від 07.05.2014 про проведення документальної невиїзної перевірки Позивача.

Також правомірність дій в цьому випадку підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили, наприклад постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 у справі № 460/357/19, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 в справі №686/29953/19.

Отже, проведеною Головним управлінням Міндоходів у Хмельницькій області документальною невиїзною перевіркою правомірно було встановлено порушення Позивачем вимог законодавства України з питань митної справи в частині достовірності визначення митної вартості товарів, оформлених зазначеними вище вантажними митними деклараціями, та заниження у зв`язку з цим податкових зобов`язань з податку на додану вартість та ввізного мита на загальну суму 689535,43 грн, в результаті чого прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.06.2014 № 000048/22-01-22-04 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 606168,81 грн, та нарахування штрафних санкцій у розмірі 151542,20 грн та № 000047/22-01-22-04 про збільшення суми грошового зобов`язання з ввізного мита на 83366,62 грн

Просили суд в позові відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача повторно в судове засідання не з"явився будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 24 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, адміністративний позов задовольнив.

Верховний Суд постановою від 11.09.2020 року касаційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби задовольнив частково.

Скасував постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року суд прийняв до свого провадження адміністративну справу 822/2735/16 та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд вважає, що в позові слід відмовити з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж - ФБ" (код ЄДРПОУ 38100166) зареєстроване 07.02.2012 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради.

25.05.2013 року позивач уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) № 4/13 UA з турецькою компанією-продавцем SIRESI DIS TICARET SANAYI VE TICARET LTD.STI.

Відповідно до умов контракту № 4/13 UA продавець передає покупцю у власність на умовах пункту 2.2 діючого контракту пряжу (п.1), кількість, асортимент і ціни на яку погоджуються сторонами в інвойсах на кожну партію товару, які є невід"ємною частиною контракту (п.2.1); поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах СТР-Хмельницький (п.2.2); ціна на кожну партію товару погоджується сторонами і зазначається у товаросупровідних інвойсах, які є невід`ємною частиною укладеного контракту (п.3.1).

Для митного оформлення товару, що надійшов на митну територію України від продавця SIRESI DIS TICARET SANAYI VE TICARET LTD.STI на виконання контракту № 4/13 UA, позивач подав Хмельницькій митниці митну декларацію №400050000/2012/009856 від 02.07.2013 року з товаросупровідними документами, в тому числі інвойс № 47037 від 01.06.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 44 535,5 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 355 972,25 грн., митну декларацію №400050000/2013/009875 від 02.07.2013 року з товаросупровідними документами, в тому числі інвойс № 47039 від 11.06.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 44 110,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 352577,22 грн., митну декларацію № 400050000/2013/009876 від 02.07.2013 року, в тому числі інвойс № 47040 від 14.06.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 45 684,55 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 365 156,61 грн., митну декларацію №400050000/2013/011801 від 29.07.2013 року з товаросупровідними документами, в тому числі інвойс № 47045 від 01.07.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 47 824,18 доларів США, що за офіційним курсом на день митного оформлення становить 382258,67 грн, митну декларацію № 400050000/2013/013502 від 22.08.2013 року з товаросупровідними документами, в тому числі інвойс № 1601 від 27.07.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 31 598,42 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 252 566,17 грн., митну декларацію № 400050000/2013/014912 від 13.09.2013 року з товаросупровідними документи, в тому числі інвойс № 1607 від 12.08.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 30 406,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 243 038,67 грн, митну декларацію № 400050000/2013/015190 від 19.09.2013 року з товаросупровідними документи, в тому числі інвойс № 1613 від 11.09.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 46 427,0 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 371 091,01 грн.

Оплата придбаного товару здійснена позивачем платіжними дорученнями від 20.06.2013 року сумі 44 535,5 доларів США (інвойс № 47037 від 01.06.2013 року), від 18.06.2013 року на суму 10 000 доларів США та від 19.06.2013 року на суму 34 110,75 доларів США (інвойс № 47039 від 11.06.2013 року), від 01.07.2013 року на суму 10 684,55 доларів США та від 09.07.2013 року на суму 35 000 доларів США (інвойс № 47040 від 14.06.2013 року), від 11.07.2013 року на суму 20 000 доларів США та від 12.07.2013 року на суму 27 824,18 доларів США (інвойс № 47045 від 01.07.2013 року), від 16.08.2013 року на суму 24 500 доларів США та від 22.08.2013 року на суму 7 098,42 доларів США (інвойс № 1601 від 27.07.2013 року), від 02.09.2013 року на суму 11 100 доларів США та від 13.09.2013 року на суму 10 000 доларів США (інвойс № 1607 від 12.08.2013 року), від 17.10.2013 року на суму 46 427 доларів США (інвойс № 1613 від 11.09.2013 року).

Після завершення митного контролю та сплати позивачем митних платежів Хмельницька митниця здійснила митне оформлення зазначеного товару за ціною договору.

Отримавши в березні 2014 року від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини копії експортних декларацій № 13270100ЕХ032413 від 03.06.2013 року, згідно до якої фактурна вартість товарів становить 94 828,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 757 963,72 грн., № 13270100ЕХ034186 від 11.06.2013 року, фактурна вартість товарів становить 94 762,65 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 757 437,86 грн., № 13270100ЕХ035299 від 15.06.2013 року, фактурна вартість товарів становить 98 143,61 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 784 461,87 грн., № 13270100ЕХ038983 від 02.07.2013 року, фактурна вартість товарів становить 102 740,17 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 821 202,18 грн., № 13270100ЕХ044905 від 27.07.2013 року фактурна вартість товарів становить 86 640,84 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 692 520,23 грн., № 13270100ЕХ047375 від 13.08.2013 року, фактурна вартість товарів становить 83 372,5 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 666 396,39 грн., № 13270100ЕХ054279 від 12.09.2013 року, фактурна вартість товарів становить 98 855,96 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 790 155,69 грн., начальник Головного управління ДФС у Хмельницькій області видав наказ від 15.04.2014 року №230 Про проведення документальної невиїзної перевірки стану дотримання ТОВ Авантаж-ФБ законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товарів від 02.07.2013 року № 400050000/2012/009856, від 02.07.2013 року № 400050000/2012/009875, від 02.07.2013 року №400050000/2012/009876, від 29.07.2013 року № 400050000/2012/011801, від 22.08.2013 року № 400050000/2012/013502, від 13.09.2013 року №400050000/2012/014912 і від 19.09.2013 року № 400050000/2012/015190 .

Результати перевірки оформлені актом від 07.05.2014 року №Н/0015/4/22-01-22-04/ НОМЕР_1 , в якому викладені висновки посадових осіб відповідача про порушення позивачем статті 52 МК України в частині достовірності визначення митної вартості товарів, оформлених зазначеними вище вантажними митними деклараціями, та заниження у зв"язку з цим податкових зобов"язань з податку на додану вартість та ввізного мита на загальну суму 689535,43 грн.

На підставі акту перевірки, керуючись підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, та абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 04.06.2014 року: № 000048/22-01-22-04 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 606168,81 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 151542,20 грн; № 000047/22-01-22-04 про збільшення суми грошового зобов`язання з ввізного мита на 83366,62 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 20841,66 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Згідно з частиною першою статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до частини шостої вказаної статті Митного кодексу України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

За положеннями пункту 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Системний аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що органи ДФС з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мають право проводити документальні перевірки після завершення процедури митного оформлення та випуску товарів. При цьому підставою для проведення документальної невиїзної перевірки, згідно з пунктом 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України, є, зокрема, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про недостовірність відомостей, що містяться в поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено. За результатами проведеної документальної перевірки контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Перевіривши встановлені відповідачем в акті перевірки обставини щодо заявлення позивачем недостовірних відомостей під час митного оформлення імпортованого товару, що надійшов від компанії SIRECI DIS TICARET SANAYI VE TICARET LTD. STI, та надавши належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам з метою перевірки доводів сторін, суд дійшов послідуючих висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття ГУ ДФС у Хмельницькій області спірних податкових повідомлень-рішень про донарахування ТОВ АВАНТАЖ-ФБ грошового зобов`язання з податку на додану вартість та ввізного мита стали документи, отримані від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини, які містили відомості щодо вартісних характеристик товару, що відрізняються від задекларованих позивачем під час митного оформлення.

На вимогу суду Подільська митниця Держмитслужби надала до матеріалів справи офіційно здійсненні Вінницькою торгово - промисловою палатою переклади експортних декларацій, а також супровідні листи Генеральної дирекції з питань відносин з ЄС та зовнішніх відносин Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччина за вих. №29980007/724-01-030UA/1528-634/766-2098 від 26.02.2014 року про надання вказаних документів.

Суд вивчивши матеріали, які стали підставою для проведення перевірки, експортні декларації, офіційно отримані від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини та співставив їх з експортними деклараціями на підставі яких здійснювалося митне оформлення товару ТОВ АВАНТАЖ-ФБ встановив, що згідно з відомостями експортних декларацій заявлена фактурна вартість товару більша, ніж у митних деклараціях, поданих позивачем для митного оформлення, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань а саме: ПДВ - 606168,81грн, мито - 83366,62грн, тому є всі підстави у позові відмовити.

Судом також враховано, що директора ТОВ АВАНТАЖ-ФБ ОСОБА_1 митницею було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митного законодавства за зовнішньоекономічні операції на підставі контракту №4/13 UА від 25.05.2013 за вищевказаними митними деклараціями, за порушення митних правил предбачених ст. 485 МК України. В подальшому ОСОБА_1 оскаржив відповідну постанову до суду (справа № 686/20816/15-а), проте судом у задоволенні позову йому було відмовлено.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен докази, які є у справі щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

В процесі судового розгляду позивач не надав суду належних та допустимих доказів, щодо неправомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 000047/22-01-22-04 та № 000048/22-01-22-04 від 04.06.2014 року, натомість на переконання суду відповідач довів правомірність рішень, тому в позовних вимогах слід відмовити.

Відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-ФБ" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 червня 2014 року № 000047/22-01-22-04 та №000048/22-01-22-04 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 лютого 2021 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж-ФБ" (вул. Проскурівська,23/1, кв. 2,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 38100166) Відповідач:Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17,Вінниця,Вінницька область,21034 , код ЄДРПОУ - 43350542)

Головуючий суддя П.М. Майстер