Ухвала

від 10.09.2020 по справі 822/2735/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 вересня 2020 року

Київ

справа №822/2735/16

адміністративне провадження №К/9901/32821/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А. , перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у справі № 822/2735/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНТАЖ-ФБ до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

За правилами підпункту 4 пункту 1 Розділ VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

21 вересня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання відповідача, в якому він просив здійснити касаційний розгляд за участю його представника.

Водночас, проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень з урахуванням положень частини першої статті 344, частин п`ятої, шостої статті 262 КАС України, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому в задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Крім того, згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі Екбатані проти Швеції зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність публічності при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.

Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні за участю сторін (їх представників), тобто відбувся її публічний розгляд.

За приписами пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права, розгляд цієї справи можливий в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.

Крім того, 20 грудня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання відповідача, в якому він просив здійснити процесуальне правонаступництво та замінити відповідача на належного, а саме Головне управління ДФС у Хмельницькій області на Подільську митницю Держмитслужби.

Згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на положення наведеної норми, Суд вважає за можливе здійснити заміну відповідача на належного - Подільську митницю Держмитслужби.

Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.

Керуючись статтями 4, 12, 340 КАС України,

УХВАЛИВ:

Прийняти касаційну скаргу № К/9901/32821/18 до свого провадження.

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Хмельницькій області про розгляд справи за участю його представника.

Замінити первісного відповідача у справі - Головне управління ДФС у Хмельницькій області - його правонаступником - Подільською митницею Держмитслужби.

Закінчити підготовку справи № 822/2735/16 до касаційного розгляду.

Призначити касаційний розгляд справи № 822/2735/16 в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, буд. 8, корп. 5 у порядку письмового провадження з 11.09.2020 .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Гончарова