Рішення

від 12.04.2017 по справі 913/1085/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

12 квітня 2017 року Справа № 913/1085/15

Провадження № 19/913/1085/15

Господарський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Драгнєвіч О.В.,

судді: Лісовицький Є.А.,

ОСОБА_1,

при секретарі Дмітрієвій К.С.,

у засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_2, начальник юридичного управління за довіреністю №102 від 15.09.2016;

від відповідача: ОСОБА_3, представник за довіреністю б/н від 07.12.2015.

розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» , м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марківський сирзавод» , смт Марківка Марківського району Луганської області

про стягнення 444764 грн 06 коп.

С У Т Ь С П О Р У:

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі - ПАТ «Луганськгаз» , позивач) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марківський сирзавод» (далі - ТОВ «Марківський сирзавод» , відповідач) про стягнення суми заборгованості в розмірі 444 764,06 грн за спожитий природний газ в обсязі 49841 м3 за період з 01.09.2015 по 01.10.2015, яка виникла після проведення позивачем перерахунку обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період з 01.09.2015 по 24.09.2015 за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання відповідача (за паровим котлом Е-1,0-0,9Г та установкою компресорною блочною УКБ-2,3-200Э) на підставі п.п. 3.12.3. - 3.12.5 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181 (т.1, а.с.4-10).

Рішенням господарського суду Луганської області від 08.02.2016 у справі №913/1085/15 , яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016, позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марківський сирзавод» задоволено повністю (т.1, а.с.227-235; т.2, а.с.25-29).

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2016 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016 та рішення господарського суду Луганської області від 08.02.2016 у справі № 913/1085/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області. Скасовуючи постанову та рішення попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України зауважив про те, що судами належним чином не з'ясовано характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються; не вказано якими саме положеннями Правил користування природним газом для юридичних осіб регулюється порядок здійснення перерахунку обсягу газу у конкретному спорі.

Водночас, порядок здійснення перерахунку (донарахування) розподіленого (спожитого) об'єму природного газу у разі виявлення постачальником здійснення споживачем несанкціонованого відбору природного газу шляхом використання прихованого газопроводу, цими Правилами не регулюється. Тому, визначення об'ємів природного газу у разі виявлення несанкціонованого відбору газу через прихований газопровід відповідно п.3.12 Правил, є помилковим. Також судами не було надано правової оцінки тому, що такий перерахунок позивач провів за період, починаючи з 01.09.2015 - з розрахункової доби поточного календарного місяця, без врахування акту про зняття ЗВТ від 02.09.2015.

Крім того, приймаючи до уваги доводи позивача про те, що 16.09.2015 під час проведення робіт з приймання вузла обліку природного газу було виявлено електроклапан M161RH N.c. DN80 2009 року випуску із відповідними слідами втручання, який в наданій проектній документації відсутній, суди не перевірили заперечення відповідача про те, що наявність електромагнітного клапану, опломбованого пломбою № 3752550, було відображено у складених представниками позивача актах перевірки технічного стану вузла обліку б/н від 12.03.2014, № 101-Мет від 21.04.2015, № 9-ПР від 10.09.2015 (т.2, а.с.70-79).

У відповідності до ч.1 ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Луганської області (у складі судді Драгнєвіч О.В.) порушено провадження у справі за новим розглядом та розгляд справи призначено на 03.08.2016.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач в позові та наданих додатково письмових поясненнях посилається на здійснення транспортування протягом вересня 2015 року відповідачу природного газу в загальному обсязі 100586 м 3 у відповідності до укладених між сторонами договорів, зокрема №2013/ТП-ПР-0159-7 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.11.2013 та договору на розподіл природного газу від 09.01.2015. З даного загального об'єму іншим постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ровер» було підтверджено 50745 м 3 газу.

Оскільки обсяг 50745 м 3 , підтверджений іншим постачальником, відповідач не оскаржував та розрахунки проводив з ТОВ «Ровер» за постачання та з ПАТ «Луганськгаз» за транспортування (розподіл) природного газу, тому позивач звернувся до відповідача із вимогою здійснити оплату не загального обсягу протранспортованого газу (100586 м 3 ), а його частини (49841 м 3 ).

Розрахунок загального обсягу протранспортованого газу був здійснений позивачем шляхом перерахунку за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача окремо за паровим котлом Е-1,0-0,9Г (в обсязі 46509,5 м 3 ) та виявленою установкою компресорною блочною УКБ-2,3-200Э (в обсязі 49875, 5 м 3 ), на підставі Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181, а також за показами вузла обліку в обсязі 4200,9954 м 3 , враховуючи обставини відсутності/несправності засобів вимірювальної техніки та виявлення позивачем фактів несанкціонованого/без облікового відбору відповідачем природного газу, що підтверджується складеними актами обстеження вузла обліку.

Відповідач у відзиві та наданих додатково письмових поясненнях заперечив проти задоволення позову, посилаючись на наступні обставини : неправомірність проведення позивачем 29.07.2005, 02.09.2015, 24.09.2015 перевірок комерційного вузла обліку газу та прийняття цих актів в якості доказів; що акт №18-УУ від 29.07.2015 підписаний особою, яка не передбачена додатком до технічної угоди на здійснення контролю за обліком природного газу при його транспортуванні та постачанні від 09.01.2015, тобто головним інженером Марківського МРУЕГГ ОСОБА_4, додаток також не надавав права на перевірку провідному спеціалісту служби економічної безпеки ПАТ «Луганськгаз» ОСОБА_5; що акт №01-27/Н042 від 02.09.2015 підписано головним метрологом (без вказівки на підприємство) ОСОБА_6, який згідно з додатком до технічної угоди також не має права проведення перевірок; що заступник голови правління ОСОБА_7 «Нач ОЕБ» ОСОБА_8, які підписали акт б/н від 24.09.2015 також не передбачені додатком до технічної угоди; що акт №01-27/Н042 від 02.09.2015 містить запис про те, що зняті на перевірку лічильник та коректор будуть проходити повірку в м.Харкові без вказівки на час, місце та уповноважену установу, що виключає збереженість пакування та пломб при транспортуванні газового обладнання на позачергову повірку; що всупереч приписам ч.5 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» , п.4.1.2 Національного стандарту України ДСТУ 2708:2006 позивач не залучив до позачергової повірки уповноваженого суб'єкта за місцезнаходженням сторін - ДП «Луганськстандартметрологія» ; що копія довідки ДП «Харківстандартметрологія» №0172Р/12 від 03.09.2015 стосується непридатності лічильнику газу GMS-G-250-80 заводський №060704, а довідка U-5689 від 03.09.2015 - коректору Тандем-ТР заводський №2406, але відповідно до свідоцтва ДП «Луганськстандартметрологія» про державну метрологічну атестацію №433 від 30.08.2010 відповідач є власником лічильнику газу GMS-G-250-80-1,0-У2-Нч №060704 та обчислювачу Тандем №2406; що позивачем не проведено саме експертну повірку як це передбачено п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» , Національним стандартом України ДСТУ 2708:2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення» ; що висновки працівників позивача в актах №18-УУ від 29.07.2015, б/н від 24.09.2015 є необґрунтованими та мають характер суб'єктивних припущень, факт та механізм незаконного використання відповідачем газового обладнання, в т.ч. відносно способу здійснення відбору газу, достовірно не встановлений та не доведений, що позивачем не встановлено підключення відповідачем до газопроводу саме установки компресорної блочної УКБ-2,3-200Е та здійснення відповідачем відбору газу з її допомогою; що в позовній заяві та технічному розрахунку від 24.09.2015 позивач безпідставно визначає цілодобовий режим роботи установки компресорної блочної УКБ-2,3-200Е; листом №73 від 11.08.2015 відповідач просив надати технічні умови на комерційний вузол обліку природного газу у зв'язку з модернізацією підприємства та введенням в експлуатацію установки компресорної блочної 2,3-200 (витрати газу 138 м куб/год.), проте ця обставина не може бути достатнім доказом фактичного використання вказаної установки в якості газоспоживного обладнання.

Справа №913/1085/15 розглядалась суддею Драгнєвіч О.В. одноособово.

У зв'язку із складністю справи, на підставі ст.ст.2-1, 4-6 Господарського процесуального кодексу України для розгляду справи №913/1085/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Драгнєвіч О.В., судді - Смола С.В., Зюбанова Н.М., згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.09.2016.

Відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розгляд справи у зв'язку зі зміною складу суду починається спочатку.

Ухвалами господарського суду Луганської області від 30.09.2016, 18.10.2016 розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представників сторін, необхідністю витребування додаткових документів.

Позивач в додатково наданих письмових поясненнях та запереченнях на відзив доводи відповідача відхилив та зазначив, що відповідач під час укладання технічних умов визнав та підтвердив своїм підписом право ПАТ «Луганськгаз» на здійснення перевірки вузла обліку в будь-який час; що оскільки представники відповідача допустили до перевірки представників ПАТ «Луганськгаз» після пред'явлення ними необхідних посвідчень, відповідно такий перелік представників було погоджено з відповідачем; що пропозицій чи зауважень від представників відповідача з приводу перевірки не надходило; що приписи діючого законодавства не містять жодної норми, яка б ставила у залежність дійсність результату проведеної перевірки від наявності чи відсутності взагалі підстав для проведення перевірки у т.ч. наявності затвердженого переліку представників підприємства, які мають право проводити технічну перевірку комерційного вузла обліку газу; що правомірність дій представників позивача при знятті та направленні на позачергову повірку засобів вимірювальної техніки ТОВ «Марківський сирзавод» підтверджується актом №01-27/Н042 від 02.09.2015 підписаним представниками обох сторін; що у ДП «Луганськстандартметрологія» відсутні установки та обладнання для проведення повірки засобів вимірювальної техніки; що заводські номери, які відображені в довідках, повністю співпадають з номерами лічильника та коректору; що ПАТ «Луганськгаз» правомірно вимагало проведення саме позачергової повірки засобів вимірювальної техніки, а посилання відповідача на виключність експертної повірки є абсолютно безпідставними.

Крім того, в письмових поясненнях позивач зазначив, що листом №16/40 від 27.01.2016 ДП «Луганськстандартметрологія» повідомило, що станом на 03.09.2015 воно не мало можливості виконувати повірку лічильників газу роторних типу GMS-G-250-80 у зв'язку з відсутністю робочих еталонів; що листом №158/05 від 29.01.2016 ДП «Харківстандартметрологія» роз'яснило, що наведеної в довідках інформації достатньо для однозначної ідентифікації засобів вимірювальної техніки; що у відповідності до умов п.10.1 договору №2013/ТП-ПР-0159-7 він продовжував дію і на наступні періоди, а підписання 06.01.2014 між сторонами додаткової угоди про зміну з 01.01.2014 ціни свідчить про погодження продовження дії договору; що предметом є саме стягнення заборгованості за фактично спожитий відповідачем газ, яка визначена за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, в умовах відсутності комерційного вузла обліку, що прямо передбачено та врегульовано нормами законодавства.

Відповідач, заперечуючи заявлені позовні вимоги, також послався на відсутність визначення сторонами договірних обсягів постачання природного газу на 2015 рік, що на його думку, свідчить про припинення дії договору №2013/ТП-ПР-0159-7 від 01.11.2013.; що відповідно до посадової інструкції заступника головного інженера питання забезпечення роботи енергетичного обладнання, газопроводів, укладення договорів на постачання підприємства газом, організація обліку та аналіз витрат палива, взаємодія з представниками сторонніх організацій з відповідних питань відносяться до компетенції енергетика товариства; що в позовній заяві міститься безпідставне твердження про виявлення електроклапану М161RH N.c. DN80 2009 р.в. з маркуванням Lot UO950 13209100004 перед вузлом обліку тільки 16.09.2015.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.11.2016 провадження у справі №913/1085/15 зупинено на підставі п.2 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, направлено копії матеріалів справи Прокурору Луганської області для проведення перевірки викладених в ній обставин, вирішення питання щодо відкриття кримінального провадження.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2016 ухвалу господарського суду Луганської області від 15.11.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду Луганської області від 08.02.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марківський сирзавод» задоволено частково. Ухвалу господарського суду Луганської області від 15.11.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2016 скасовано в частині зупинення провадження у справі №913/1085/15 (п.3), а справу передано до господарського суду Луганської області для розгляду по суті.

З огляду на повернення матеріалів справи №913/1085/15 до господарського суду Луганської області, ухвалою суду від 23.03.2017 (у складі колегії суддів: Драгнєвіч О.В., Зюбанова Н.М., Смола С.В.) розгляд справи призначено на 06.03.2017.

У зв'язку із перебуванням судді Зюбанової Н.М. у відпустці, згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.03.2017 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_9 - головуючий суддя, судді - Лісовицький Є.А., Смола С.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.03.2017 розгляд справи відкладено на 23.03.2017 у зв'язку з неявкою представника позивача та з метою дотримання його процесуальних прав, враховуючи зміну складу суду.

Ухвалою суду від 23.03.2017 розгляд справи відкладено на 12.04.2017, враховуючи неявку представника відповідача та зобов'язання ОСОБА_6, головного метролога ПАТ «Луганськгаз» , у відповідності до ст.30 ГПК України, письмово надати пояснення з питань, що виникли під час розгляду справи.

В судове засідання від 12.04.2017 прибули представники обох сторін, які надали суду усні пояснення та заперечення щодо суті заявлених позовних вимог, враховуючи викладені раніше доводи та правові позиції.

Представником позивача надано також додаткові письмові пояснення головного метролога ПАТ Луганськгаз ОСОБА_6 від 10.04.2017, який приймав участь під час складання відповідних актів, якими здійснювалася фіксація демонтажу з метою проведення повірки коректора та лічильника, виявлення електромагнітного клапана відсікача зі слідами ймовірного втручання в конструкцію клапана, що свідчить про несанкціонований відбір природного газу.

Згідно наданих пояснень метролога, за результатами проведених робіт, на підставі Правил користування природним газом для юридичних осіб, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання енергетики від 13.09.2012 №1181, позивачем правомірно був здійснений технічний перерахунок обсягів спожитого відповідачем природного газу в вересні 2015 року.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та поданих додаткових пояснень по суті спору, просив відмовити в позові повністю.

У судовому засіданні 12.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та заслухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами 01.11.2013 укладено договір №2013/ТП-ПР-0159-7 (далі - Договір постачання) на постачання природного газу за регульованим тарифом, за умовами якого позивач протягом 2013 року зобов'язувався здійснювати відповідачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач - оплачувати постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 вказаного договору, передача газу здійснюється на межах балансової належності об'єктів відповідача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначаються сторонами в додатку №1 до Договору.

Облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 26.01.2006 за №67/11941, а також згідно з Технічною угодою, що є додатком 3 до договору та іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку природного газу під час його розподілу (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. У разі розташування вузлів обліку до межі балансової належності об'єктів споживача витрати і втрати газу, які виникають від місця встановлення комерційного вузла обліку до точки балансового розмежування, віднімаються від загального обсягу протранспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку. У разі розташування вузлів обліку за межею балансової належності об'єктів споживача витрати і втрати природного газу, які виникають від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку, додаються до загального обсягу протранспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку. Витрати і втрати газу розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за №570/7891 та Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за№571/7892 та оформлюються окремим додатком до договору.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та засобах масової інформації (п.4.3 договору).

Згідно з п.4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2.

Сторони в пп. 5.3.5 п. 5.3 Договору передбачили, що відповідач зобов'язується забезпечити допуск уповноважених представників позивача за пред'явленням службового посвідчення на власну територію для огляду вузлів обліку, газопроводів, газоспоживного устаткування, у тому числі, але не виключно: для проведення перевірки, зняття показів, зчитування даних із ЗВТ; для огляду газових мереж від межі балансової належності до точки встановлення комерційного вузла обліку газоспоживного обладнання, що знаходиться на території об'єктів відповідача, а також для виконання заходів з відключення/підключення газового обладнання в порядку, визначеному законодавством.

В п.10.1 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання та, відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.09.2013 та діє до 31.12.2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

27.12.2013 між сторонами була укладена додаткова угода до договору №2013/ТП-ПР-02-7, в якій вони домовилися замінити додаток 2 до договору «Договірні обсяги постачання природного газу на 2013 рік» на новий «Договірні обсяги постачання природного газу на 2014 рік» .

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи те, що ПАТ «Луганськгаз» є гарантованим постачальником природного газу та має ліцензію на постачання природного газу, 09.01.2015 між сторонами також було укладено договір на розподіл природного газу (далі - Договір розподілу), за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів відповідача або його споживачів (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживаючого обладнання визначаються сторонами додатку №1 до цього договору (п.2.1 договору).

Згідно з п.2.2 вказаного договору, відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору.

Договірні обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ визначаються в додатку 2 до цього договору по кожному об'єкту замовника або його споживачів (п.3.1 Договору розподілу).

Відповідно до п.3.5 договору розподіл підтвердженого обсягу природного газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, ураховуючи середньодобову норму, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого оператором обсягу природного газу на кількість днів протягом цього місяця. При перевитратах добової норми відбору природного газу без узгодження з газорозподільним підприємством газорозподільне підприємство має право в установленому порядку здійснити примусове обмеження транспортування природного газу до відновлення добової норми.

Акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством (п.3.9 договору).

Згідно п. 4.2 Договору розподілу, облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618, «Правилами користування природним газом для юридичних осіб» , затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання енергетики від 13.09.2012 №1181.

В п.5.5 договору сторони передбачили, що оплата вартості послуг за транспортування газу ГРМ здійснюється замовником на умовах 100% попередньої оплати не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця надання послуг з транспортування газу.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України (щодо вільного вибору споживачем постачальника природного газу), положення укладених з ТОВ «Марківський сирзавод» договорів, ПАТ «Луганськгаз» здійснювало розподіл (транспортування) природного газу, придбаного ТОВ «Марківський сирзавод» також у інших постачальників та у випадку відсутності (недостатнього обсягу) лімітів у таких постачальників, здійснювало поставку природного газу.

Технологічно транспортування природного газу інших постачальників та природного газу ПАТ «Луганськгаз» здійснюється розподільними мережами у загальному потоці.

Абзацом 3 пункту 8.5 Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання енергетики № 420 від 19.04.2012, встановлено, що у разі якщо споживач має договірні відносини з постачальником, який не погоджується оформити з таким споживачем акти приймання-передачі газу, обсяг перевитрат газу вважається обсягом постачання газу гарантованим постачальником, на території здійснення ліцензованої діяльності якого знаходиться споживач постачальника.

При цьому споживач зобов'язаний до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, оформити з гарантованим постачальником усі необхідні документи, передбачені договором з ним, та розрахуватися за вищезазначені обсяги газу.

Аналогічні норми містяться також в п. 4.7 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання енергетики від 13.09.2012 №1181, згідно якого величина перевищення підтвердженого обсягу газу є обсягом постачання природного газу споживачу гарантованим постачальником, який визначений для цього споживача Кабінетом Міністрів України. При цьому споживач зобов'язаний до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, оформити з гарантованим постачальником усі необхідні документи, передбачені договором з гарантованим постачальником, та розрахуватися з ним за вищезазначені обсяги газу.

Враховуючи умови укладених між сторонами договорів, позивачем, ПАТ «Луганськгаз» , було протранспортовано протягом вересня 2015 року відповідачу, ТОВ «Марківський сирзавод» , природний газ в загальному об'ємі - 100586 м 3 газу.

З даного загального об'єму іншим постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ровер» (далі- ТОВ «Ровер» ) було підтверджено 50745 м 3 газу.

Зазначене, зокрема відповідає умовам укладеного між ТОВ «Ровер» (постачальник) та ТОВ «Марківський сирзавод» (споживач) 23.10.2013 договору №253/ПГ на постачання природного газу, у відповідності до предмету якого постачальник зобов'язувався поставляти відповідачу для промислових потреб природний газ на умовах вказаного договору, та додаткової угоди №ПР/15 від 01.10.2014, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2015 та погодили планові обсяги поставки природного газу у 2015 році (т.3, а.с.84-89).

Факт поставки ТОВ «Ровер» відповідачу природного газу в обсязі 50745 м 3 підтверджується наразі ОСОБА_7 приймання-передачі природного газу №МРК00000902 від 30.09.2015, підписаним представниками ТОВ «Марківський сирзавод» та ПАТ «Луганськгаз» , Реєстром фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ПАТ «Луганськгаз»підприємствам, що уклали договори з ТОВ «Ровер» в вересні 2015 року (між ТОВ ТОВ «Ровер» та ПАТ «Луганськгаз» ), а також підписаним представниками ТОВ «Марківський сирзавод» та ТОВ «Ровер» акт прийому-передачі природного газу від 30.09.2015 (т.1, а.с.10, 28; т.3. а.с.89).

Загальний обсяг протранспортованого природного газу позивачем було розподілено наступним чином (100586-50745=49841): за договором на постачання в обсязі (гарантований постачальник - ПАТ «Луганськгаз» ) - 49841 м 3 ; за договором на транспортування в обсязі (інший постачальник - ТОВ «Ровер» ) - 50745 м 3 .

Оскільки обсяг 50745 м 3 , підтверджений іншим постачальником, відповідач не оскаржував та розрахунки проводив з ТОВ «Ровер» за постачання та з ПАТ «Луганськгаз» за транспортування (розподіл) природного газу, тому позивач звернувся до відповідача із вимогою здійснити оплату не загального обсягу протранспортованого газу (100586 м 3 ), а його частини (49841 м 3 ).

Позивачем складено акт приймання-передачі природного газу ПАТ «Луганськгаз» №МРК00000903 від 30.09.2015 та рахунок на оплату вказаного обсягу природного газу №00000760 від 30.09.2015, які були направлені відповідачу (т.1, а.с.23, 25).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічні положення відтворені також в абз.1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Спір між сторонами виник з приводу правомірності стягнення позивачем, як гарантованим постачальником, з відповідача, як споживача, суми заборгованості в розмірі 444 764,06 грн за поставлений природний газ в обсязі 49841 м 3 за період з 01.09.2015 по 01.10.2015, враховуючи проведення позивачем перерахунку обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період з 01.09.2015 по 24.09.2015 за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання відповідача на підставі п.п. 3.12. - 3.12.5 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181.

Розрахунок позивачем зроблений на підставі норм Податкового кодексу України, постанов НКРЕКП від 30.06.2015 №1886 "Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання", від 30.06.2015 №1888 "Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами, постачання природного газу", постанови НКРЕ від 30.04.2014 №597 "Про встановлення тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для позивача, виходячи з вартості за 1000 куб. м природного газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання з 01.07.2015 в розмірі 8 923,68 грн., тобто 49841х8923,68/1000=444 765,15 грн.

Оскільки за відповідачем рахувалась переплата в сумі 01,09 грн., позивачем вказана сума при проведенні розрахунку була врахована. Заборгованість склала 444 764,06 грн.

Абзацом 3 п.8.5 постанови НКРЕ від 19.04.2012 №420 передбачено, що у разі якщо споживач має договірні відносини з постачальником, який не погоджується оформити з таким споживачем акти приймання-передачі газу, обсяг перевитрат газу вважається обсягом постачання газу гарантованим постачальником, на території здійснення ліцензованої діяльності якого знаходиться споживач постачальника. При цьому споживач зобов'язаний до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, оформити з гарантованим постачальником усі необхідні документи, передбачені договором з ним, та розрахуватися за вищезазначені обсяги газу.

Отже, позивач вважає, що відповідач повинен був провести розрахунок за поставлений природний газ в обсязі 49841 м 3 не пізніше 10 жовтня 2015 року, що останнім зроблено не було.

Щодо доводів відповідача про припинення дії Договору №2013/ТП-ПР-0159-7 від 01.11.2013 через відсутність узгодження сторонами обсягів постачання газу на 2015 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII (далі-Закон №329-VIII) він визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Пунктом 28 ч.1 ст.1 Закону №329-VIII передбачено, що постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону №329-VIII постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Як було встановлено судом, між сторонами були укладені договір №2013/ТП-ПР-0159-7 від 01.11.2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом та договір №2015/Т-ПР-02-7 на розподіл природного газу від 09.01.2015.

В п. 10.1 Договору постачання, сторони погодили, що він набуває чинності з дати підписання та, відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.09.2013 та діє до 31.12.2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача про припинення дії вказаного договору. Однак, оскільки сторони зобов'язались при пролонгації умов договору переоформити додаток 2, вказаний обов'язок за умовами договору покладений як на позивача так і відповідача, а отже в даному випадку непереоформлення додатку 2 не може бути підставою для припинення Договору №2013/ТП-ПР-0159-7 від 01.11.2013.

Матеріали справи свідчать про те, що вказаний об'єм природного газу в обсязі 100586 м 3 розраховуався позивачем за проектною номінальною потужністю не опломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача окремо за паровим котлом Е-1,0-0,9Г (в обсязі 46509,5 м 3 ) та виявленою установкою компресорною блочною УКБ-2,3-200Э (в обсязі 49875, 5 м 3 ), у відповідності до п.п. 3.12.3. - 3.12.5 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181, а також за показами вузла обліку в обсязі 4200,9954 м 3 , враховуючи наступні обставини.

29.07.2015 відповідно до листа ГУ МВС України в Луганській області №4/4594 від 28.07.2015 представники ПАТ «Луганськгаз» прибули на об'єкт ТОВ «Марківський сирзавод» для проведення огляду вузла обліку та газоспоживаючого обладнання котельні відповідача, в ході якого встановлено порушення в використання газового обладнання, які відображено в акті №18-УУ обстеження вузла обліку газу від 29.07.2015.

Листом №08-01-21/301 від 31.07.2015, направленим позивачем на адресу відповідача, для перевірки відповідності метрологічним характеристикам лічильника газу та коректору, ПАТ «Луганськгаз» , керуючись п.3.12.1 Правил користування природним газом для юридичних осіб, вимагало проведення позачергової повірки лічильника газу GMS-G-250-80 заводський номер 060704 та коректору газу «Тандем» заводський №2406, які входять до складу комерційного вузла обліку газу відповідача. Також повідомлялось, що розпломбування та зняття вказаних засобів планувалось на 03.08.2015 об 11-00 год.

03.08.2015 відповідачем не було надано вільного доступу представникам позивача до вузла обліку газу для зняття приладів обліку газу, для проведення перевірки відповідності метрологічним характеристикам лічильника газу і коректору, про що позивачем складено акт про не допуск від 03.08.2015.

Листом від 06.08.2015 №08-01-21/312 позивач звернувся з вимогою до відповідача щодо проведення позачергової повірки засобів вимірювальної техніки та повідомив про проведення розпломбування та зняття вказаних засобів 10.08.2015 об 11-00 год.

10.08.2015 відповідачем не було надано вільного доступу представникам позивача до вузла обліку газу для зняття приладів обліку газу, для проведення перевірки відповідності метрологічним характеристикам лічильника газу і коректору, про що позивачем складено акт про не допуск від 10.08.2015.

Листом від 27.08.2015 №01-02-61/1456 позивач також звертався до відповідача щодо проведення позачергової повірки засобів вимірювальної техніки та повідомляв про проведення розпломбування та зняття вказаних засобів 02.09.2015 о 13-00 год.

02.09.2015 о 13-40 год. лічильник газу та коректор газу були зняті для проведення позачергової повірки 03.09.2015 (газоспоживання переведено на байпас), про що складено відповідний акт №01-27/Н042 від 02.09.2015.

03.09.2015 за результатами повірки, проведеної ДП «Харківстандартметрологія» була встановлена непридатність засобів вимірювальної техніки, про що свідчать відповідні довідки №U-589 від 03.09.2015 та №0172Р/12 від 03.09.2015.

Після проведення ремонту засобів вимірювальної техніки відповідач звернувся до позивача з листом №91 від 14.09.2015 для приймання вузла обліку газу.

16.09.2015 були організовані роботи по прийманню вузла обліку природного газу, в ході яких виявлено електроклапан М161RH N.c. DN80 2009 року випуску, який в наданій проектній документації відсутній, про що зазначено в акті №01-27/НО46 від 16.09.2015.

17.09.2015 о 15-05 год. на підставі рішення слідчого судді Марківського районного суду №417/1433/15-к від 17.09.2015 було здійснено демонтаж електроклапана зі слідами втручання в його конструкцію, та на його місце встановлена технологічна котушка, про що складено відповідний акт №01-27/НО48 від 17.09.2015.

24.09.2015 о 15-00 год. вузол обліку природного газу відповідача було прийнято в експлуатацію відповідно до акта №35-УУ від 24.09.2015.

Актом від 24.09.2015 при огляді газоспоживаючого обладнання на об'єкті відповідача та підвідного до компресору газопроводу встановлено, що газопровід знаходиться під тиском, приладом «Поиск» встановлено наявність газу в газопроводі; опломбовано всі можливі місця незаконного відбору газу.

Як вбачється з наведеного позивачем розрахунку, останнім за період з 10-00 год. 01.09.2015 по 15-00 год. 24.09.2015 відповідачу було поставлено/протранспортовано - 46509,5 м 3 газу, за газоспоживаючим обладнанням - паровий котел Е-1,0-0,9Г.

За період з 15-00 год. 24.09.2015 по 10-00 год. 01.10.2015 ТОВ Марківський сирзавод було поставлено/протранспортовано 4200,9954 м 3 газу, який обґрунтовано розраховувався позивачем вже за показниками вузла обліку, так як з 15-00 год. 24.09.2015, були встановлені ЗВТ та вузол обліку визнано придатним до використання в якості комерційного вузла обліку.

Відповідно до пункту 3.12.3. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

У разі якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ перерахунки проводяться за період, починаючи з розрахункової доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з газорозподільним/газотранспортним підприємством.

Пунктом 3.12.4. Правил передбачено, що якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/ газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Вказаний об'єм природного газу було правомірно розраховано за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача, оскільки технічні та метрологічні характеристики даного вузла обліку газу не були підтверджені в установленому порядку (за результатами позачергової повірки засобів вимірювальної техніки ДП Харківстандартметрологія було встановлено непридатність лічильника газу роторний GMS-G-250-80 заводський №060704 та коректора об'єму газу Тандем - ТР заводський №2406).

Вихідні дані містяться в договорі № 2015/Т-ПР- 02-7 на розподіл природного газу від 09.01.2015, договорі № 2013/ТП-ПР-0159-7 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.11.2013 р., в паспорті на паровий котел Е-1,0-0,9Г, в вихідних даних для розроблення технічних умов на вузол обліку природного газу, згідно яких номінальна потужність газоспоживаючого обладнання (паровий котел Е-1,0-0,9Г) складає 83,5 м 3 /год, що було враховано позивачем у розрахунку.

З огляду на зазначені обставини, вузол обліку ТОВ Марківський сирзавод був непридатним до використання в якості комерційного вузла обліку природного газу, що було усунуто лише 24.09.2015, коли вузол обліку газу було прийнято в експлуатацію. Отже, розрахунок за період відсутності/несправності засобів вимірювальної техніки в період з 13-40 год. 02.09.2015 (дати зняття ЗВТ для проведення повірки, що підтверджується даними акту №01-27/Н042 від 02.09.2015) по 15-00 год. 24.09.2015 (встановлення ЗВТ та прийняття вузла обліку газу було в експлуатацію, що підтверджується даними акту №б/н від 24.04.2015) правомірно здійснено за проектною номінальною потужністю.

А в період з 15-00 год. 24.09.2015 по 10-00 год. 01.10.2015 розраховано позивачем за показами вузла обліку газу.

Оскільки за результатами повірки було встановлено несправність ЗВТ, суд вважає правомірним також розрахунок позивача за паровим котлом Е-1,0-0,9Г, здійснений позивачем в період з 10-00 год. 01.09.2015 по 13-40 год. 02.09.2015 (починаючи з розрахункової доби поточного календарного місяця до дати зняття ЗВТ на повірку), виключно стосовно обсягу 2310,1666 м 3 , оскільки в подальшому, з 13-40 год. 02.09.2015 (враховуючи акт про зняття ЗВТ) позивачем було здійснено окремо розрахунок обсягу поставленого газу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін, суд не погоджується із доводами відповідача про те, що акти №18-УУ від 29.07.2015 та №01-27/Н042 від 02.09.2015 підписані неповноваженими особами, які не передбачені додатком до технічної угоди на здійснення контролю за обліком природного газу.

В додатку до Технічної угоди на здійснення контролю за обліком природного газу при його транспортуванні та постачанні, яка в свою чергу є додатком №3 до Договору постачання, визначено список представників позивача, що мають право допуску до замірних комплексів на ГРМ відповідача, зокрема, провідний економіст з фінансово-економічної безпеки ОСОБА_10, начальник служби обліку газу Марківського МРУЕГГ ОСОБА_11, інженер метролог Марківського МРУЕГГ ОСОБА_12

Акт №18-УУ від 29.07.2015 підписаний представниками ПАТ «Луганськгаз» ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12А, акт №01-27/Н042 від 02.09.2015 ОСОБА_6, ОСОБА_12. ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, тобто особами, які зазначені у вказаному додатку до технічної угоди.

У п. 3.12.11 Правил користування природним газом для юридичних осіб передбачено, що за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму розподіленого/протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу тощо), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною за його технічний стан особою складає двосторонній акт про порушення цих Правил. Акт, підписаний представниками сторін, є підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у підпунктах 3.12.3, 3.12.4 цього пункту або в умовах договору. У разі виникнення спірних питань щодо змісту акта під час його підписання сторона, яка перевіряється, має право підписати акт із зауваженнями. У разі відмови представника сторони договору, яка перевіряється, від підписання акта акт підписується тільки представником сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, в односторонньому порядку. В акті робиться відмітка про відмову іншої сторони договору від підписання.

Згідно абз. 3, 4 п. 3.13 Правил користування природним газом для юридичних осіб, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки вузла обліку уповноваженим представником газорозподільного/газотранспортного підприємства порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача складається акт про порушення. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення недорахованого обсягу газу та/або суми завданих споживачем збитків. У разі необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

З огляду на викладене, вказані доводи відповідача щодо складання актів неповноважними особами позивача, із порушенням встановленої процедури, визнаються необґрунтованими, та до уваги не приймаються.

Суд також визнає необґрунтованими заперечення відповідача щодо неправомірності дій представників позивача при знятті для проведення позачергової повірки засобів вимірювальної техніки, оскільки в акті №01-27/Н042 від 02.09.2015 зазначено, що лічильник газу GMS-G-250-80-1,0-У2-Нч №060704 та коректор газу "Тандем" №2406 для транспортування упаковані в поліпропіленовий мішок, опломбовані відповідними пломбами №С19241165, №С19241111, №С19241177; що вказані засоби вимірювальної техніки будуть проходити повірку 03.09.2015 в м. Харкові.

Як вбачається, зазначений акт підписаний представниками позивача ОСОБА_6, ОСОБА_12 та представником відповідача ОСОБА_13 без заперечень.

Згідно висновку акту візуального огляду від 03.09.2015р. №10/15 (а.с.184), лічильник газу упакований в поліетиленовий мішок і опломбований пломбами ПАТ "Луганськгаз" №С19241165, №С19241111; пломби та цілісність мішка не порушені; пломби зняті. Зазначений акт підписаний інженером метрологом позивача ОСОБА_12, енергетиком відповідача ОСОБА_14А, представником ТОВ-НВП "Укргазгеоавтоматика" інженером з метрології ОСОБА_15

Того ж дня комісією у складі представників позивача інженером метрологом ОСОБА_12, ОСОБА_6, представником відповідача - заступником головного інженера ОСОБА_13 було складено акт №01-27/НО43 про розкриття пакувальної тари коректора газу "Тандем" №2406, зняття пломби №С19241177. Вказаний акт підписаний представником відповідача без зауважень (т.1, а.с.185).

Суд не може погодитися із доводами відповідача щодо невідповідності довідок ДП "Харківстандартметрологія" №U-589 від 03.09.2015 та №0172Р/12 від 03.09.2015 існуючому у відповідача обладнанню, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту №01-27/Н042 від 02.09.2015 на об'єкті відповідача знято лічильник газу GMS-G-250-80-1,0-У2-Нч №060704 та коректор газу "Тандем" №2406.

Наразі в довідці №U-589 від 03.09.2015 зазначено про непридатність до застосування лічильника газу роторного GMS-G-250-80 заводський №060704. В довідці №0172Р/12 від 03.09.2015 зазначено про непридатність до застосування коректору об'єму газу Тандем-ТР заводський №2406.

Листом ДП "Харківстандартметрологія" за вих.№158/05 від 29.01.2016 роз'яснило, що наведеної в довідках №U-589 від 03.09.2015 та №0172Р/12 від 03.09.2015 інформації достатньо для однозначної ідентифікації засобів вимірювальної техніки (т.1, а.с.218) .

Судом враховано, що скорочене умовне позначення в зазначених довідках засобів вимірювальної техніки та посилання на конкретний заводський номер, дають змогу ідентифікувати засоби вимірювальної техніки, які були направлені на повірку та при якій були присутні представники відповідача.

На підтвердження зазначеного також свідчить наявна в матеріалах справи розписка від 03.09.2015, складена представником відповідача, в якій зазначено про отримання лічильника газу GMS-G-250-80-1,0-У2-Нч №060704 та коректору газу "Тандем" №2406 (т.1, а.с.186).

Крім того, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог в частині визначення спірного обсягу газу розрахунковим шляхом за період з 15-00 год. 24.09.2015 по 10-00 год. 01.10.2015 в обсязі 4200,9954 м 3 газу, в порушення вимог ст.ст.33-34 ГПК України не надав жодного доказу щодо невідповідності застосованих позивачем показів вузла обліку, також не вказує на будь-які обставини, що такий розрахунок спростовують.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає обґрунтованим розрахунок позивача здійснений за газоспоживаючим обладнанням (паровий котел Е-1,0-0,9Г), в період з 10-00 год. 01.09.2015 по 15-00 год. 24.09.2015 щодо поставленого відповідачу обсягу 46509,5 м 3 газу (розрахованого за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання в період відсутності/несправності ЗВТ), та за період з 15-00 год. 24.09.2015 по 10-00 год. 01.10.2015 в обсязі 4200,9954 м 3 газу (за показами вузла обліку), а всього в обсязі 50 710,50 м 3 .

Матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги в частині стягнення вартості обсягу 49841 м3 природного газу, також обґрунтовані здійсненим позивачем перерахунком за проектною номінальною потужністю при цілодобовому споживанні за установкою компресорною блочною УКБ-2,3-200Є, на підставі актів обстеження вузла обліку природного газу №18-УУ від 29.07.2015, б/н від 24.09.2015 у відповідності до Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181.

Позивач зазначає про те, що хоча використання установки компресорної блочної УКБ-2,3-200Є не було передбачено укладеними між сторонами договорами, однак факт активного використання її відповідачем підтверджується, зокрема, вказаними актами, а також фактами порушення кримінальних проваджень за №12015130480000251 та №12015130480000248.

Судом з'ясовано, що кримінальне провадження №12015130480000251 було об'єднано із кримінальним провадженням за №12015130480000248 12.09.2015, присвоєно загальний номер №12015130480000248, в межах якого проводиться досудове розслідування Сєвєродонецьким Управлінням ГУМВС України у Луганській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою).

З огляду на те, що на даний час триває досудове розслідування, матеріали до суду не передані, вирок суду у кримінальному провадженні відсутній, посилання позивача на обставини, які з'ясовуються в межах досудового розслідування, як додаткове обґрунтування заявлених позовних вимог, судом до уваги не приймаються.

З наведеного позивачем розрахунку вбачається, що останній за газоспоживаючим обладнанням - установка компресорна блочна УКБ-2,3-200Э (яка за твердженням позивача, була самовільно підключена відповідачем до системи газопостачання через прихований газопровід), здійснив перерахунок протранспортованого відповідачу газу в період з 13-40 год. 02.09.2015 по 15-05 год. 17.09.2015 на загальний обсяг 49875,5046 м3 газу, об'єм якого також розраховувався за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання на підставі п.п. 3.12.3. - 3.12.5 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181.

Дослідивши обставини справи, суд не може погодитися із обґрунтованістю розрахунку позивача, здійсненого за газоспоживаючим обладнанням - установка компресорна блочна УКБ- 2,3-200Э, та звертає увагу на наступне.

Виходячи із змісту п.п. 3.12.2 п. 3.12 вказаних Правил користування природним газом для юридичних осіб, на які посилається позивач, останні регулюють порядок проведення перерахунків обсягу споживання/ розподілу/транспортування природного газу лише у випадках, якщо таке споживання було санкціонованим, тобто здійснювалося відповідно до умов договору про постачання, проте визначення фактичного об'єму споживання (розподілу/постачання) природного газу за даними комерційного вузла обліку є неможливим внаслідок тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу; пропущення строків повірки ЗВТ.

Водночас порядок здійснення перерахунку (донарахування) розподіленого (спожитого) об'єму природного газу у разі виявлення постачальником здійснення споживачем несанкціонованого відбору природного газу шляхом використання прихованого газопроводу, цими Правилами не регулюється. Адже перерахунок/споживання/ розподілу/транспортування природного газу здійснюється згідно з пп. 3.12.3, 3.12.4 Правил, виходячи з проектної номінальної потужності неопломбованого газового обладнання, лише за умови наявності виявлених та документально підтверджених фактів втручання в роботу ЗВТ, що призвело до викривлення результатів вимірювань обсягу споживання/розподілу/транспортування газу;

За таких обставин, суд вважає помилковим посилання позивача на вказані Правила користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181, та здійснення на їх підставі визначення об'ємів природного газу за установкою компресорною блочною УКБ- 2,3-200Э, враховуючи доводи позивача щодо виявлення несанкціонованого відбору газу позивачем через прихований газопровід.

Крім того, колегія не може погодитися із розрахунком позивача, здійсненим за компресорною установкою, та вважати його необґрунтованим, враховуючи наступне.

Як вбачається, позивач розраховував обсяг протранспортованого газу за компресорною установкою, виходячи із параметрів цілодобової роботи такого газового обладнання, та в розрахунку за номінальною потужністю застосовував показник потужності - витрати газу 138 м 3 газу/год.

Зазначені дані, зокрема, були враховані позивачем на підставі листа ТОВ «Марківський сирзавод» за вих.№ 73 від 11.08.2015, яким відповідач звертався до позивача для погодження введення в експлуатації установки компресорної блочної УКБ-2,3-200Э та просив надати технічні умови.

Однак, суд враховує, що умовами укладених між сторонами договорів, додатків до договорів, не було передбачено використання установки компресорної блочної УКБ-2,3-200Э в якості газоспоживаючого обладнання на вузлі обліку газу відповідача.

Докази введення в експлуатацію вказаної установки в матеріалах справи також відсутні.

Використання установки компресорної блочної УКБ-2,3-200Э не було встановлено при перевірках ВОГ/обстеження вузлів обліку природного газу.

Позовні вимоги в частині стягнення вартості обсягу 49875,5 м 3 природного газу, розрахованого за проектною номінальною потужністю при цілодобовому споживанні установкою компресорною блочною УКБ-2,3-200Э, позивач, зокрема, обґрунтовує актами обстеження вузла обліку природного газу №18-УУ від 29.07.2015, б/н від 24.09.2015 року.

Однак, як вбачається зі змісту акта №18-УУ від 29.07.2015 працівниками позивача зафіксовано огляд компресорної установки ВШ-2,3/400 №7309331 1973 р.в.

Натомість в акті обстеження від 24.09.2015 позивачем зазначено компресорна станція .

Паспорт з технічними характеристиками (повна редакція) на вказане газове обладнання в матеріалах справи відсутній. Натомість позивач на обґрунтування розрахунку послався на п. 1.1. Основні технічні дані наданої відповідачем свого часу частини паспорта (2 сторінки) на установку компресорну блочну УКБ-2,3-200Э, в якому зазначено тип компресору Поршневий, п'ятиступінчатий, шостициліндровий, W- нй ВШ-2,3/400 (т.1, а.с.91-92).

За таких обставин суд погоджується із запереченнями відповідача щодо безпідставності цих посилань, оскільки такі дії призводять до визначення газового обладнання через його складові, ґрунтуючись на припущеннях про належність таких складових до цього обладнання, не враховується й рік виробництва такого обладнання, тощо.

Зі змісту актів обстеження, на які посилається позивач, не вбачається, що позивачем була встановлена та використовувалася саме установка компресорна блочна УКБ-2,3-200Э, яка була вироблена в Україні згідно з ТУ У 23203562.001-2001 (для погодження введення в експлуатацію якої звертався свого часу до позивача відповідач листом від 11.08.2015) , а також не доведено факт здійснення відповідачем відбору газу з її допомогою.

Крім того, суд зауважує, про те, що в актах обстеження, доданих позивачем до позову, містяться припущення щодо ймовірного здійснення відповідачем несанкціонованого/без облікового відбору газу, сам факт відбору газу та спосіб у який він здійснювався відповідачем однозначно не встановлено.

Так, згідно даних, зазначених в акті №18-УУ від 29.07.2015 працівниками позивача було виявлено відвід газопроводу через стіну в зал котельні, в котельні з боку відводу встановлено металеву шафу для інструменту з замком на дверях. Після відкриття шафи, всередині виявлено газопровід Д-57 мм з шаровим краном. Далі від крану з шафи по підлозі котельні газопровід підключено, проведено до батареї опалення біля кімнати операторів. Перед батареєю на кінці трубопроводу встановлено кран. При відкритті в шафі крану відбувся викид газу, який було зафіксовано витокошукачем ТГМ-3.

При огляді компресорної установки ВШ-2,3/400 №7309331 1973 р.в. було виявлено, що на манометрі перед компресором відображено значення 0,1 мПа. Було здійснено викид газу через 3-х ходовий кран манометру для перевірки наявності природного газу в газопроводі витокошукачем ТГМ-3, який при замірах відобразив сигнал наявності газу. За висновком представників позивача, шляхом з'єднання крану з манометром на ГРУ з краном на батареї здійснювався відбір газу на компресорну станцію . Зокрема, в акті представниками позивача зазначено, що вказане свідчить про використання газопроводу , газокомпресорної станції та підведеного до компресору газопроводу для заправлення автомобілів, для чого використовувався відбір газу з котельної.

Як вбачається, представником відповідача вказаний акт обстеження був підписаний із зауваженнями, викладені заперечення щодо використаних позивачем формулювань, з огляду на не встановлення факту відбору газу та способу, яким міг здійснюватися такий відбір (т.1, а.с.47-48).

В акті №01-27/НО46 від 16.09.2015 представниками позивача при проведенні перевірки вузла обліку газу було виявлено електроклапан M161RH N.c. DN80 2009 р.в. з -маркуванням Lot UO950 13209100004, встановлений до вузла обліку газу, який є відсутнім в наданій проектній документації . При огляді електроклапану на його корпусі в технологічних приливах виявлено установку кустарних заглушок зі слідами їх активного використання (т.1, а.с.58).

В акті, зокрема представниками позивача було вказано, що у зв'язку із можливим несанкціонованим відбором природного газу вузол обліку як комерційний не був прийнятий станом на 16.09.2015 дату обстеження.

На відміну від даних акту №01-27/НО46 від 16.09.2015, в якому вказується про можливий несанкціонований відбір природного газу через технологічні отвори, в позові та додатково наданих письмових поясненнях позивач зазначає про порушення герметичності електроклапану (клапану відсікача) методом просверлення технологічних отворів Д16 мм, заглушення різьбовими пробками кустарного виробництва, робиться припущення про те, що їх наявність дозволила відповідачу безперешкодно здійснювати несанкціонований відбір природного газу.

Водночас, суд зауважує також про те, що наявність електромагнітного клапану, опломбованого пломбою № 3752550 відображено ще у складених раніше представниками позивача актах перевірки технічного стану вузла обліку б/н від 12.03.2014, № 101-Мет від 21.04.2015 , № 9-ПР від 10.09.2015, копії яких наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.207-209).

Так, в графі Пломбування вказаних актів закреслено Фільтр газу марки , написано Ел.магн. клапан / Фл. клапану відсікача та підтверджено проведення перевірки пломби №3752550.

Враховуючи наявні припущення, неточності, допущені у формулюваннях висновків працівниками позивача у складених актах обстежень вузла обліку, не доведення позивачем фактів несанкціонованого/безоблікового відбору відповідачем природного газу, підключення до газопроводу та використання установки компресорної блочної УКБ-2,3-200Э, яка була вироблена в Україні згідно з ТУ У 23203562.001-2001, не доведення правомірності використання в розрахунку показників цілодобової роботи установки та потужності - в розмірі 138 м 3 газу/год, а також помилкове здійснення позивачем перерахунку обсягу протранспортованого природного газу за компресорною установкою за проектною номінальною потужністю на підставі Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181, суд визнає необґрунтованим розрахунок позивача в частині перерахунку обсягу протраспортоованого газу за вказаною компресорною установкою.

Встановивши обставини справи та оцінивши надані сторонами докази в обґрунтування заявлених правових позицій, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог. Суд визнає правомірним здійснений позивачем перерахунок протранспортованого природного газу за газоспоживаючим обладнанням (паровий котел Е-1,0-0,9Г), в період з 10-00 год. 01.09.2015 по 15-00 год. 24.09.2015 щодо поставленого відповідачу обсягу 46509,5 м 3 газу (розрахованого за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання в період відсутності/несправності ЗВТ), та за період з 15-00 год. 24.09.2015 по 10-00 год. 01.10.2015 в обсязі 4200,9954 м 3 газу (за показами вузла обліку), а всього в обсязі 50 710,50 м 3 . Розрахунок позивача, здійснений за газоспоживаючим обладнанням - установка компресорна блочна УКБ-2,3-200Э в період з 13-40 год. 02.09.2015 по 15-05 год. 17.09.2015 на загальний обсяг 49875,5 м 3 , визнається судом помилковим та таким, що здійснено необгрунтовано.

Позивачем заявляються позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 444 764,06 грн за спожитий природний газ в обсязі 49841 м 3 , який розраховувався позивачем із загального обсягу протранспортованого газу 100586 м 3 (до розрахунку увішли визначені позивачем обсяги як за паровим котлом, так і за компресорною установкою), від якого було позивачем відраховано обсяг підтвердженої поставки іншим постачальником ТОВ Ровер -50745 м 3 (100586 м 3 - 50745 м 3 = 49841 м 3 ).

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що правомірно перерахований обсяг протранспортованого газу за паровим котлом в обсязі 50 710,50 м 3 є меншим ніж обсяг підтверджений постачальником 50745 м 3 , та який було самим позивачем відраховано в розрахунку із загального обсягу протранспортованого газу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості в розмірі 444 764,06 грн, розрахованої за спожитий природний газ в обсязі 49841 м 3 . За таких обставин в позові слід відмовити.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

В п.4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України №7 від 21.02.2013 роз'яснено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання позову було сплачено судовий збір в розмірі 6671 грн 46 коп.

Відповідачем за подання апеляційної скарги на рішення суду було сплачено судовий збір в розмірі 7338 грн 61 коп., за подання касаційної скарги на рішення суду - 8005 грн 75 коп.

Крім того, відповідачем також було сплачено судовий збір в розмірі 1378 грн за подання апеляційної скарги та 1653 грн 60 коп. - за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області про зупинення провадження у справі від 15.11.2016, яка була скасована постановою Вищого господарського суду Луганської області від 08.02.2017.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом встановлено, що судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області було внесено відповідачем в більшому розмірі (1653 грн 60 коп.), ніж встановлено законом (1378 грн).

Таким чином, наразі існує переплата судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.11.2016 в сумі 275 грн 60 коп., яка може бути повернута Товариству з обмеженою відповідальністю «Марківський сирзавод» за ухвалою суду в разі подання відповідного клопотання.

Враховуючи вищевикладене, на позивача покладаються судові витрати в розмірі 6671 грн 46 коп. зі сплати судового збору за подання позову згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивачем підлягають відшкодуванню відповідачу судові витрати в розмірі 18100 грн 36 коп. (7338 грн 61 коп. + 8005 грн 75 коп. +1378 грн +1378 грн), понесені останнім за подання апеляційних та касаційних скарг.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марківський сирзавод» про стягнення 444764 грн 06 коп. відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 6671 грн 46 коп. покласти на позивача, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» .

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» , 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, 87, ідентифікаційний код 05451150 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марківський сирзавод» , 92400, Луганська область, смт.Марківка, вул.Задорожнього, 46, ідентифікаційний код 37779629 витрати зі сплати судового збору в сумі 18100 грн 36 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.04.2017.

Суддя О.В. Драгнєвіч

Суддя Є.А. Лісовицький

Суддя С.В. Смола