Рішення

від 16.05.2007 по справі 20-7/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"16" травня 2007 р. справа № 20-7/112

За позовом          Фонду майна Автономної Республіки Крим

          (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, 95015)

до відповідача:          Приватного малого підприємства „Геліка”

          (99028, м. Севастополь, вул. Дибенко, 9-1)

третя особа,          Дитячий спеціалізований санаторій ім. професора А.А. Боброва

яка не заявляє          (98677, м. Алупка, вул. Леніна, 35)

самостійних вимог

на предмет спору,

на стороні позивача:

про          стягнення заборгованості в сумі 56436,89грн.,

          в порядку статті 22 ГПК України, позовні вимоги зменшено до 51495,09 грн.

          в порядку статті 22 ГПК України, позовні вимоги збільшено до 67610,07 грн.

          в порядку статті 22 ГПК України, позовні вимоги збільшено до 73069,40 грн.

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

від позивача:          -          Архіпова Л.Г., спеціаліст відділу нормативно-правового забезпечення, довіреність № 01/3603 від 25.12.2006;

від відповідача:          -          Позднякова М.М., представник, довіреність № 8 від 12.02.2007;

-          Журавльова О.А., директор, паспорт АР №113604, виданий     Гагарінським РВ УМВС України у місті Севастополі від 14.04.1998;

від третьої особи:          -          не з'явився;

Суть спору:

24.11.2006 (вх.№33877) Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до суду з заявою про вирішення питання щодо його вступу у справу №20-8/288 в якості третьої особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з позовом до приватного малого підприємства „Геліка” про стягнення заборгованості в сумі 56436,89грн. за період з 27.11.2005 по 24.11.2006, з посиланням на статтю 291 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 611, 785 Цивільного кодексу України, статтю 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (арк.с.3-4).

Ухвалою від  24.11.2006  Фонд майна  Автономної Республіки Крим допущений  до участі у справі №20-8/288 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, пред`явивши вимоги до приватного малого підприємства „Геліка” про стягнення заборгованості в сумі 56436,89грн. за період з 27.11.2005 по 24.11.2006 (арк.с.26).

Заявою (вх.№1845) Фонд майна Автономної Республіки Крим зменшив позовні вимоги до 51495,09 грн. (арк.с.15-16).

16.02.2007 розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 16 справу №20-8/288 передано у провадження судді Ілюхіної Г.П. у зв`язку з призначенням судді Ткаченко М.І. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду (арк.с.39-41).

Ухвалою суду від 20.02.2007 справу прийнято до провадження суддею Ілюхіною Г.П., справі присвоєно № 20-8/288-7/056, Фонд майна Автономної Республіки Крим зобов'язано надати обґрунтування своїх позовних вимог на предмет спору по справі № 20-8/288-7/056 в порядку статті 26 Господарського процесуального кодексу України  (арк.с.42-43).

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, суд дійшов до висновку, що заява Фонду майна Автономної Республіки Крим про стягнення з приватного малого підприємства „Геліка” заборгованості в сумі 51495,09грн. за період з 27.11.2005 по 24.11.2006 прийнята до провадження без дотримання вимог статті 26 Господарського процесуального кодексу України, так як предмет спору у позивача та третьої особи різний, у кожного свій.

Ухвалою суду від 22.03.2007 по справі №20-8/288-7/056 позовні вимоги Фонду майна Автономної Республіки Крим про стягнення з приватного малого підприємства „Геліка” заборгованості в сумі 51495,09 грн. за період з 27.11.2005 по 24.11.2006 виділені в окреме провадження, справі присвоєно № 20-7/112 (арк.с.1-2).

04.04.2007 на адресу господарського суду м. Севастополя надійшло клопотання Дитячого спеціалізованого санаторію ім. професора А.А. Боброва про залучення його до участі у справі № 20-7/112 за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим до приватного малого підприємства „Геліка” про стягнення заборгованості в сумі 51495,09грн. за період з 27.11.2005 по 24.11.2006 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, так як рішення по справі може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї зі сторін (арк.с.44-45).

12.04.2007 заявою (вх.№12322) позивач збільшив позовні вимоги до 67610,07 грн. збільшивши період стягнення неустойки до 12.04.2007 (арк.с.51-52).

Ухвалою суду від 12.04.2007 до участі у справі № 20-7/112 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дитячий спеціалізований санаторій ім. професора А.А. Боброва в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України.

14.05.2007 (вх. №16097) від третьої особи на адресу суду надійшло клопотання, в якому просить розглядати справу у відсутність його представника (арк.с.63).

16.05.2007 заявою (вх. №16493) позивач збільшив позовні вимоги до 73069,40 грн. збільшивши період стягнення неустойки до 16.05.2007 та надав акт звірки взаєморозрахунків станом на 16.05.2007, який не узгоджений з відповідачем (арк.с.80-84).

Підставами позовних вимог Фонду майна Автономної Республіки Крим є неустойка, передбачена діючим законодавством України по договору від 29.11.2004 оренди державного нерухомого майна, укладеному між Фондом майна Автономної Республіки Крим та приватним малим підприємством „Геліка”, строк дії якого закінчився 27.11.2005, у зв'язку з тим, що відповідач продовжує користуватись державним майном, безпідставно не виконуючи рішення суду про виселення та звільнення приміщення й передачі його по акту прийому-передачі балансоутримувачу, за період з 27.11.2005 по 16.05.2007, яка складає з урахуванням неодноразових уточнень суми позивачем - 73069,40 грн., з посиланням на статті 291 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 611, 785 Цивільного кодексу України, статтю 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідач у відзиві на позов по справі №20-8/288-7/056, в якому він позовні вимоги визнав частково, а саме: визнавав суму неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 10.11.2006 по 09.01.2007 у розмірі 8595,92 грн. (арк.с.28-30).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, вислухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

З'ясовані наступні обставини:

29.11.2004 між Фондом майна Автономної Республіки Крим та приватним малим підприємством „Геліка” укладено договір оренди державного нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 617,00 кв2, які розташовані у корпусі ім. П.В. Ізергіна за адресою: місто Алупка, вул. Леніна, 35, та які перебувають на балансі  Дитячого спеціалізованого санаторію ім. професора А.А. Боброва (арк.с. 6, 8-12).

03-10.04.2006 рішенням господарського суду м. Севастополя по справі № 20-7/007 позов балансоутримувача задоволений повністю, постановлено виселити Мале приватне підприємство “Геліка”  із нежитлових приміщень загальною площею 617 кв.м., що знаходяться в корпусі ім. П.В. Ізергіна за адресою: м. Алупка, вул. Леніна, 35, і передати їх Дитячому спеціалізованому санаторію ім. А.А  Боброва (арк.с.85-86).

06.07.2006 постановою Севастопольського апеляційного господарського суду рішення господарського суду м. Севастополя від 03-10.04.2006 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено (арк.с.87-90).

09.11.2006 постановою Вищого господарського суду України постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.07.2006 скасовано, рішення господарського суду м. Севастополя від 03-10.04.2006 залишено без змін (арк.с.91-92).

Позивач неодноразово змінював суму нарахування до відповідача неустойки і періоди, за які підлягає стягненню неустойка; згідно з останнім Розрахунком, наданим позивачем, сума  неустойки за період з 27.11.2005 по 16.05.2007 складає 73069,40 грн. (арк.с.80-84).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає безпідставним знаходження відповідача в нежитлових приміщеннях загальною площею 617,00 кв2, які розташовані у корпусі ім. П.В. Ізергіна за адресою: місто Алупка, вул. Леніна, 35, та які перебувають на балансі  Дитячого спеціалізованого санаторію ім. професора А.А. Боброва і тому зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за неповернення об'єкту оренди після закінчення строку дії договору за час прострочення.

Приватне мале підприємство „Геліка” продовжувало користуватися орендованими приміщеннями після закінчення строку дії зазначеного вище договору та незважаючи на набрання законної сили рішенням господарського суду м. Севастополя від 03-10.04.2006 по справі № 20-7/007 про виселення ПМП „Геліка” з орендованих приміщень з дня прийняття постанови Вищим господарським судом України, що потягло пред'явлення та нарахування Фондом майна Автономної Республіки Крим неустойки за правилами частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.

Правовідносини сторін регулюються статтями 230, 232, 291 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 611, 785 Цивільного кодексу України, статтею 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі:

-          закінчення строку, на який його було укладено;

-          викупу (приватизації) об'єкта оренди;

-          ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря;

-          загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України. Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Аналогічні положення містяться в статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

-          припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

-          зміна умов зобов'язання;

-          сплата неустойки;

-          відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.9 Договору оренди від 29.11.2004 встановлено, що у разі закінчення строку дії даного договору оренди „Орендар„ сплачує до бюджету і балансоутримувачу орендну плату до фактичної передачі майна за актом прийому-передачі (арк.с.10).

Орендар частково сплачував орендну плату після закінчення терміну дії договору, однак сплата орендної плати не є предметом цього спору і оцінці судом не підлягає.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 03-10.04.2006 по справі № 20-7/007, яким постановлено виселити МПП “Геліка” із нежитлових приміщеннях загальною площею 617,00 кв2, які розташовані у корпусі ім. П.В. Ізергіна за адресою: місто Алупка, вул. Леніна, 35, та які перебувають на балансі  Дитячого спеціалізованого санаторію ім. професора А.А. Боброва, набрало законної сили 09.11.2006, з дати прийняття постанови Вищим господарським судом України по цій справі, тому зобов'язання відповідача по звільненню цих приміщень виникло з 10.11.2006.

До цієї дати між сторонами існував спір з питань подальшого користування об'єктами оренди.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом перевірений розрахунок суми неустойки та встановлено що сума неустойки підлягає стягненню частково за період з 10.11.2006 по 09.05.2007 і складає 32560,80 грн., з яких:

-          з 10.11.2006 по 30.11.2006 –3746,19 грн.;

-          з 01.12.2006 по 31.12.2006 –5399,79 грн.;

-          з 01.01.2007 по 31.01.2007 –5426,79 грн.;

-          з 01.02.2007 по 28.02.2007 –5459,35 грн.;

-          з 01.03.2007 по 31.03.2007 –5470,27 грн.;

-          з 01.04.2007 по 30.04.2007 –5470,27 грн.;

-          з 01.05.2007 по 09.05.2007 –1588,14 грн.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак позивачем не застосовано обмеження, передбачене статтею 232 Господарського кодексу України, тобто невірно визначений період, за який підлягає стягненню з відповідача сума неустойки, тому позов підлягає задоволенню частково в сумі 32560,80 грн. за 6 місяців.

Витрати по сплаті державного мита в державний бюджет України та на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу на користь ДП “Судовий інформаційний центр” віднести на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 230, 232, 291 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 611, 785 Цивільного кодексу України, статтею 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 22, 33, 34, 35, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства „Геліка” (вул. Дибенко, 9-1, м.Севастополь, 99028; ідентифікаційний код 20752541, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, 95015, ідентифікаційний код 00036860, п/р 33210870700001, код платежу 22080200 в УДК в Автономній Республіці Крим, ЄДРПОУ 23896447,  МФО 824026) неустойку за користування нерухомим майном в сумі 32560,80 грн.

3. Стягнути з Приватного малого підприємства „Геліка” (вул. Дибенко, 9-1, м.Севастополь, 99028; ідентифікаційний код 20752541, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) в доход Державного бюджету України (п/р31113095700007 в ДУ УДК у м. Севастополь, одержувач ВДК Ленінського району, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) державне мито в сумі  325,61 грн.

4. Стягнути з Приватного малого підприємства „Геліка” (вул. Дибенко, 9-1, м.Севастополь, 99028; ідентифікаційний код 20752541, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (03680, м. Київ, вул. Трутенко, 2, п/р 31216259700007 в ГУ ДКУ  в м. Севастополі, одержувач Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118,00 грн.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                      Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено та

підписано в порядку

ст. 84 ГПК України

21.05.2007