Рішення

від 07.04.2017 по справі 405/6155/16-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/6155/16-ц

2/405/1249/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2017 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

при секретарі : Фришко А.Ю.

з участю адвоката : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кіровоградської об єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись в суд з позовом, в якому просили стягнути на їх користь за рахунок коштів Державного бюджету України 768 690 грн. майнової шкоди, заподіяної відповідачами під час здійснення ними своїх повноважень. Позов обґрунтовано тим, що 23.02.2005 року співробітниками податкової міліції Кіровоградської ОДПІ у нього - ОСОБА_3, були вилучені грошові кошти у розмірі 768 690 грн., які належали подружжю на праві спільної сумісної власності. 24.02.2005 року зазначені кошти згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 19 від передані до фінансового підрозділу Кіровоградської об єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області. 05.03.2005 року на підставі постанови в.о. начальника СВ податкової міліції Кіровоградської об єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській кошти визнані речовими доказами у кримінальній справі № 11-0095. 20.07.2005 року кримінальна справа № 11-0095 була об'єднана з кримінальною справою № 80-844, у якій йому остаточно пред'являлось обвинувачення за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та яка передана для розгляду до Кіровського районного суду м. Кіровограда.

27.06.2013 року згідно постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі № 1109/9701/12 кримінальна справа № 80-844 була повернута прокурору Кіровоградської області для організації додаткового розслідування.

Вони і їх представники неодноразово звертались до відповідних органів з питання повернення вказаних коштів їх законним володільцям (власникам).

Зокрема, після повернення справи для організації додаткового розслідування прокуратура Кіровоградської області повідомила, що зазначені кошти перераховані на рахунок ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, де і зберігаються при кримінальній справі № 80-844. Питання щодо вказаних коштів як речових доказів буде вирішуватись слідчим на досудовому розслідуванні відповідно до КПК України, що підтверджується листом від 24.10.2013 р. № 21/1-6-06.

У вказаній справі на додатковому розслідуванні була визначена підслідність СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яким вказані матеріали 06.11.2013 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013120010000120.

Вона - ОСОБА_2 також зверталась і у позовному провадженні з заявою про визнання права власності на вказані грошові кошти в частині отриманих як позика, а саме: 762 тис. грн., але і за такими вимогами їй було відмовлено з посиланням на необхідність вирішення питання в порядку, передбаченому КПК України (рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.04.2014 р. у справі № 405/9688/13-ц).

У зв'язку з цим, вона зверталась до СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яке надало інформацію про те, що вказані кошти начебто перебували як речові докази при кримінальній справі № 80-823, матеріали якої були виділені з кримінальної справи № 11-0095, в 2005 році направлені на розгляд Ленінського районного суду м. Кіровограда та по якій винесено вирок від 27.04.2006 року, що підтверджується листом від 18.11.2014 року № 3753/10/11-28-09-03-03.

Виходячи з цієї інформації, вона звернулась до Ленінського районного суду м. Кіровограда з клопотанням щодо вирішення питання про речові докази у кримінальній справі № 80-823, за наслідком розгляду якого ухвалою від 07.04.2015 року № 1-25/06 відповідна заява була залишена без задоволення, у зв'язку з встановленням судом, що вказані кошти не передавались як речові докази до кримінальної справи № 80-823.

Згідно інформації з кримінального провадження № 3201312001000012006 від 06.11.2013 року (кримінальні справи № 11-0095, № 80-844) зазначені кошти в сумі 768 690 грн. службовими особами Кіровоградської об єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області через КОД АТ ОСОБА_4 Аваль , за меморіальним ордером № 141 від 24.02.2005 року перераховані на рахунок ГУ ДКСУ у Кіровоградській області № 31119009800002, з призначенням платежу ОСОБА_5 Кіровоградської ОДПІ ч/з ОСОБА_6, паспорт ЕА:675254 Кіровським РВ УМВС 24.09.1999; СКО 12. Надходження податків і зборів ЗАСТАВА .

У зв'язку з вказаною інформацією направлено адвокатський запит до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, яким підтверджено факт надходження коштів 25.02.2005 року на рахунок № 31119009800002, відкритий для зарахування податку на прибуток приватних підприємств, в сумі 768 690 грн. з призначенням платежу ОСОБА_5. ОДПІ ч-з ОСОБА_6, паспорт ЕА:675254, Кіровським РВ УМВС 24.09.1999; Надходження податків і зборів Застава . Також повідомлено, що в день надходження зазначені кошти були перераховані за призначенням на відповідний рахунок загального фонду Державного бюджету України, що підтверджується листом від 15.06.2016 року № 05-7/1493-4219.

Також на адвокатський запит СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомлено про закриття 30.06.2015 року кримінального провадження № 3201312001000012006 від 06.11.2013 року за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, стосовно позивача ОСОБА_3 та інших осіб, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто з реабілітуючих підстав - за відсутності в діянні складу злочину, що підтверджується листом від 23.06.2016 року № 3148/10/11-28-23-02-03.

За вимогами діючих Інструкцій про порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів з кримінальних справ, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і судами (в редакціях на час вилучення вказаних коштів (№ 34/15 від 12.02.1990 року та № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 року), грошові суми (які є речовими доказами і які не є речовими доказами) здаються матеріально-відповідальній особі або у касу фінансового підрозділу або до уповноваженого банку відповідного органу - для зберігання.

Посилаючись на вимоги діючого законодавства, чинного на час вилічення коштів, зазначають, що грошові кошти у розмірі 768 690 грн., які співробітниками Кіровоградської об єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області 23.02.2005 року вилучені у них та в подальшому 05.03.2005 року визнані речовими доказами, мали б зберігатись при кримінальній справі № 11-0095 (в подальшому № 80-844, № 3201312001000012006), у фінансового підрозділі Кіровоградської об єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області чи уповноваженому банку, та при закритті цього кримінального провадження 30.06.2015 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області, відповідно, мало б бути вирішене питання їх повернення власникам.

Тобто право на повернення (відшкодування) вказаних коштів виникло у них 30.06.2015 року, але кошти їм не повернуті, тому посилаючись на вказані обставини, норми діючого законодавства, вимушені звернутись в суд з даним позовом та просять його задовольнити.

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві та посилаючись на наданій суду докази.

Представники відповідачів - Кіровоградської об єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління державної казначейської служби України в кіровоградській області в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на надані суду заперечення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ст. 317, 328 ЦК України власникові належать права володіння своїм майном, при цьому право власності (у тому числі фактичне володіння майном) вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

У відповідності до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Як зазначено у ч. 2, 6 ст. 1176 ЦК України, право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Згідно положень ст.ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, зокрема, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади або їх посадової або службової особи, при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів/особи.

Статтею 1 Першого протоколу Європейської Конвенції з прав людини від 04.11.1950 року гарантовано кожному право мирно володіти майном. Ст. 13 цієї Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснили свої офіційні повноваження.

Судом встановлено, що 23.02.2005 року співробітниками податкової міліції Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської об єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області у позивача ОСОБА_3 були вилучені грошові кошти у розмірі 768 690 грн., що підтверджується постановою про визнання предметів речовими доказами та дорученням їх до справи від 05.03.2005 року. Відповідно до вказаної постанови вказані речові докази зберігати згідно квитанцією до прибуткового касового ордеру № 19 від 24.02.2005 року в фінансовому підрозділі Кіровоградської ОДПІ (а.с. 14-15).

20.07.2005 року кримінальна справа № 11-0095 була об'єднана з кримінальною справою № 80-844, у якій ОСОБА_3 остаточно пред'являлось обвинувачення за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та яка передана для розгляду до Кіровського районного суду м. Кіровограда.

27.06.2013 року згідно постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі № 1109/9701/12 кримінальна справа № 80-844 була повернута прокурору Кіровоградської області для організації додаткового розслідування.

Після повернення справи для організації додаткового розслідування прокуратура Кіровоградської області повідомила позивачів, що зазначені кошти перераховані на рахунок ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, де і зберігаються при кримінальній справі № 80-844. Питання щодо вказаних коштів як речових доказів буде вирішуватись слідчим на досудовому розслідуванні відповідно до КПК України, що підтверджується листом від 24.10.2013 року вих. № 21/1-6-06 (а.с. 16).

У вказаній справі на додатковому розслідуванні була визначена підслідність СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області, яким вказані матеріали 06.11.2013 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013120010000120.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 зверталась у позовному провадженні з заявою про визнання права власності на вказані грошові кошти в частині отриманих, як позика, 762 тис. грн., але їй було відмовлено з посиланням на необхідність вирішення питання в порядку, передбаченому КПК України, що підтверджується рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.04.2014 р. у справі № 405/9688/13-ц (а.с. 17-18).

Згідно листа СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області на ім я позивачки ОСОБА_2 від 18.11.2014 року вих. № 3753/10/11-28-09-03-03 вбачається, що вказані кошти перебували як речові докази при кримінальній справі № 80-823, матеріали якої були виділені з кримінальної справи № 11-0095, в 2005 році і направлені на розгляд Ленінського районного суду м. Кіровограда та по якій винесено вирок від 27.04.2006 року (а.с. 19).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.04.2015 року № 1-25/06 заява ОСОБА_2 щодо вирішення питання про речові докази у кримінальній справі № 80-823 була залишена без задоволення, у зв'язку з встановленням судом, що вказані кошти не передавались як речові докази до кримінальної справи № 80-823 (а.с. 20-21).

Згідно інформації з кримінального провадження № 3201312001000012006 від 06.11.2013 року (кримінальні справи № 11-0095, № 80-844) зазначені кошти в сумі 768 690 грн. службовими особами Кіровоградської об єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області через КОД АТ ОСОБА_4 Аваль , за меморіальним ордером № 141 від 24.02.2005 року перераховані на рахунок ГУ ДКСУ у Кіровоградській області № 31119009800002, з призначенням платежу ОСОБА_5 Кіровоградської ОДПІ ч/з ОСОБА_6, паспорт ЕА:675254 Кіровським РВ УМВС 24.09.1999; СКО 12. Надходження податків і зборів ЗАСТАВА .

На адвокатський запит до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області підтверджено факт надходження коштів 25.02.2005 року на рахунок № 31119009800002, відкритий для зарахування податку на прибуток приватних підприємств, в сумі 768 690 грн. з призначенням платежу ОСОБА_5. ОДПІ ч-з ОСОБА_6, паспорт ЕА:675254, Кіровським РВ УМВС 24.09.1999; Надходження податків і зборів Застава . Також повідомлено, що в день надходження зазначені кошти були перераховані за призначенням на відповідний рахунок загального фонду Державного бюджету України, що підтверджується листом від 15.06.2016 року № 05-7/1493-4219 (а.с 22).

Також на адвокатський запит СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомлено про закриття 30.06.2015 року кримінального провадження № 3201312001000012006 від 06.11.2013 року за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, стосовно позивача ОСОБА_3 та інших осіб, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто з реабілітуючих підстав - за відсутності в діянні складу злочину (а.с. 23).

За вимогами діючих Інструкцій про порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів з кримінальних справ, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і судами (в редакціях на час вилучення вказаних коштів (№ 34/15 від 12.02.1990 року та № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 року), грошові суми (які є речовими доказами і які не є речовими доказами) здаються матеріально-відповідальній особі або у касу фінансового підрозділу або до уповноваженого банку відповідного органу - для зберігання.

Положення ст.ст. 79-81 КПК України 1960 року, чинного на час вилучення вказаних коштів передбачали, що речові докази до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи повинні зберігатись при справі або передані для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації. Питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи, при цьому гроші, цінності та інші речі, повертаються їх законним володільцям. У тих випадках, коли виникає спір про право власності на предмети, які є речовими доказами, вони зберігаються поки набере законної сили рішення суду, винесене по даному спору в порядку цивільного судочинства.

Чинний КПК України, зокрема, у ст. 100, містить аналогічні положення щодо зобов'язання зберігання речових доказів і якнайшвидшого повернення їх володільцю.

Згідно листа Кіровоградської об єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 03.08.2016 року за вих. № 61030/10/11-23-07-02-50 на ім я адвоката позивачів повідомлено, що кошти в сумі 768 690 грн. були спрямовані на погашення податкового боргу ПП Демфер-Агро (код ЄДРПОУ 30330820), у т.ч. 359 157,34 грн. податок на прибуток приватних підприємств, 409532,66 грн. ПДВ. Вказано на відсутність (знищення) відповідних підтверджуючих документів за строками зберігання, і що за положеннями ПК України заяви про повернення доходів бюджету у вигляді сплачених грошових (податкових) зобов'язання подаються впродовж 1095 днів (3 роки), що настає за днем здійснення переплати або отримання права на їх відшкодування. У зв'язку з цим, зазначено на залишення вказаної заяви Позивачів без задоволення (а.с. 29).

Пунктом 86 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 року передбачено, що у разі втрати вилучених речових доказів, цінностей та іншого майна заподіяні їх власникам збитки підлягають відшкодуванню на підставі Положення про застосування Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду .

У п. 14 вказаного Положення, затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04.03.96 р. № 6/5/3/41 (зі змінами), у випадках, коли майно було знищене, втрачене або пошкоджене під час знаходження у розпорядженні органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури чи суду, з вимогою про відшкодування вартості майна громадянин має право звернутися до цих органів, а якщо неможливість повернення майна в натурі виникла після передачі його фінансовому органу, вимога пред'являється до цього органу. Якщо вимога про повернення майна або відшкодування його вартості у безспірному порядку не задоволена або громадянин не згодний з прийнятим рішенням, він має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Відповідним Законом України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду передбачено, зокрема, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. (ч. 1 ст. 1 Закону). У випадках, зазначених у ч. 1 цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду (ч. 3 ст. 1 Закону). У наведених в ст. 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) майно (в тому числі гроші) вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність (п. 2 ст. 3 Закону). Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках, зокрема, закриття кримінального провадження за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 2 Закону).

Згідно положень ст. 4 Закону майно, зазначене в п. 2 ст. 3 цього Закону, повертається в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі або за рахунок підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно, його вартість відшкодовується за рахунок державного бюджету.

Як передбачено п. 35 постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників , казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду, а також шкоди, заподіяної внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Органи казначейства України також несуть відповідальність, зокрема, за порушення в процесі контролю за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету (ст. 123 Бюджетного кодексу України).

Враховуючи викладене, та ті обставини, що грошові кошти, вилучені у позивачів і мали статус речових доказів, закриття з реабілітуючих підстав кримінального провадження № 3201312001000012006 (кримінальні справи № 11-0095, № 80-844) стосовно позивача ОСОБА_3, відсутності судового рішення щодо іншого розпорядження цими коштами, зокрема, шляхом конфіскації чи звернення на користь держави з інших підстав, відповідні дії органів влади, дізнання та слідства є незаконними. За викладених обставин даної справи (безпідставне зарахування коштів до доходів державного бюджету), зазначені кошті як речові докази слід вважати втраченими під час досудового розслідування у кримінальній справі, виходячи з обставин неможливості їх повернення позивачами у спеціальному порядку, передбаченому КПК України, а, відтак, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного Бюджету України на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) грошові кошти в сумі 768 690,00 грн. (сімсот шістдесят вісім тисяч шістсот дев яносто гривень).

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда Шевченко