Постанова

від 11.04.2017 по справі 826/14638/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 квітня 2017 року 16:10 справа №826/14638/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Партнер" доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Партнер" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Глобал Партнер") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів), яка в подальшому замінена на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - ДПІ у Шевченківському районі), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10 жовтня 2014 року, просить: 1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2014 року №0007342213 та №0007352213; 2) скасувати податкову вимогу від 03 липня 2014 року №12923-25; 3) скасувати рішення від 21 липня 2014 року №655/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року у справі №826/14638/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2016 року №К/800/11142/16 попередні судові рішення у справі №826/14638/14 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2016 року адміністративну справу №826/14638/14 прийнято до провадження суддею Кузьменком В.А. та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 13 березня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів на виконання постанови СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві від 25 березня 2014 року по матеріалах досудового розслідування, на підставі наказу від 18 квітня 2014 року №125, в порядку підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Глобал Партнер" по взаємовідносинам з ТОВ "Старксервіс" (код ЄДРПОУ 38292311) за період 2012-2014 років, за результатами якої складено акт від 07 травня 2014 року №1043/2213/38568111 (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог: пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Глобал Партнер" занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 3 724 404,00 грн.; пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Глобал Партнер" занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 610 695,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням до складу витрат вартості товарів/послуг по взаємовідносинам із ТОВ "Старксервіс" та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість, у зв'язку із не підтвердженням реальності господарських операцій, виходячи із відомостей, наявних у вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року відносно громадянина ОСОБА_1 за частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України; протоколі допиту громадянина ОСОБА_2 від 22 березня 2014 року у кримінальному провадженні №32013110080000146 від 08 жовтня 2013 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, відносно службових осіб ТОВ "Стор Фуд Дистрибьюшн"; акті Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по ТОВ "Старксервіс" щодо підтвердження господарських відносин за період діяльності з 01 вересня 2012 року по 28 лютого 2014 року"; а також враховуючи факт неподання ТОВ "Глобал Партнер" документів щодо оформлення працівників ТОВ "Глобал Партнер", які підтверджували перебування посадових осіб в Київській області, Ірпінський район, с. Мизикевича, для складання договору, а саме: наказ на відрядження, відрядні посвідчення, авансові звіти, квитки на проїзд, проживання та перебування працівника в Київській області.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом 26 травня 2014 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0007352213 відповідно до якого згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "Глобал Партнер" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3 263 369,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 2 610 695,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 652 674,00 грн.;

- №0007342213 відповідно до якого згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Глобал Партнер" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 655 505,00 грн., у тому числі за основним платежем - 3 724 404,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 931 101,00 грн.

Крім того, відповідачем оформлено податкову вимогу від 03 липня 2014 року №12923-25, згідно якої зобов'язано ТОВ "Глобал Партнер" сплатити суму узгодженого податкового боргу у розмірі 1 045,00 грн., а 21 липня 2014 року прийнято рішення №655/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу.

Позивач вважає, що жодних правових підстав для проведення перевірки, складання акта перевірки та прийняття на його основі податкових повідомлень-рішень не було, оскільки постанова слідчого з ОВС першого відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві Тахтарова О.С. від 25 березня 2014 року, на підставі якої проведено перевірку, скасована як незаконно прийнята постановою старшого прокурора відділу прокуратури від 18 квітня 2014 року; кримінальне провадження №32013110000000012 від 17 січня 2013 року, в якому слідчим прийнято постанову про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ "Глобал Партнер", не розслідувалось за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Старксервіс" і було закрите у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення до прийняття слідчим постанови про призначення позапланової перевірки позивача; твердження відповідача про фіктивність господарських операцій позивача із ТОВ "Старксервіс" спростовуються даними досудового розслідування у кримінальному провадженні №32014100100000063 від 21 травня 2014 року, яке закрито у зв'язку із відсутністю складу в діях службових осіб ТОВ "Глобал Партнер" кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України; господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ "Глобал Партнер" дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту. Також позивач зазначив, що податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є неправомірними, тому що прийняті відповідачем за відсутності узгоджених сум податкових зобов'язань.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримав висновки акта перевірки.

Скасовуючи попередні рішення у справі та направляючи справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26 липня 2016 року №К/800/11142/16 вказав, що судам належить з'ясувати: характер та зміст спірних операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Старксервіс"; дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції; наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій; і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій; також касаційний суд зазначив, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи не встановлено чи було прийнято судом відповідне рішення по кримінальному провадженню №32013110000000012 від 17 січня 2013 року, внесеного до ЄРДР за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Таким чином, на виконання вказівок Вищого адміністративного суду України, суду необхідно встановити зміст спірних правовідносин та реальність господарських операцій.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Глобал Партнер" та його контрагентом - ТОВ "Старксервіс"; мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що у перевіреному періоді позивач мав господарські правовідносини з ТОВ "Старксервіс" на підставі договору №0910-021 від 09 жовтня 2013 року, згідно якого ТОВ "Старксервіс" (виконавець) зобов'язується за завданням замовника (ТОВ "Глобал Партнер") виготовляти та передавати йому у власність продукцію, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати продукцію на умовах, передбачених договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що технічні характеристики, оригінал-макети, якщо такі будуть необхідні, кількість та асортимент продукції, розміри партій, ціни, строки поставки, адреса поставки та інші умови щодо поставки окремої партії продукції, визначається сторонами у відповідних замовленнях-специфікаціях, кошторисах, що є додатками до цього договору.

На виконання договору ТОВ "Старксервіс" протягом листопада 2013 року - січня 2014 року поставило ТОВ "Глобал Партнер" товар в асортименті - коробки (упаковки) до товарів (пилососів, чайників, прасок, пральних та посудомийних машин тощо), що підтверджується відповідними видатковими накладним та податковими накладними на загальну суму 22 346 421,04 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 724 403,51 грн.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

При цьому транспортування вказаного товару від ТОВ "Старксервіс" здійснювалося залученим позивачем перевізником ТОВ "Престо", що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних, в яких вантажоотримувачем визначено позивача, а вантажовідправником, відповідно, - ТОВ "Старксервіс".

В товарно-транспортних накладних зазначено вид та кількість вантажу, містяться відмітки водія-експедитора, ідентифіковані транспортні засоби, а також містяться відтиски штампу/печатки та підписи учасників операцій - постачальника та покупця.

На підтвердження факту перевезення у справі також містяться копії договору надання транспортних послуг від 01 листопада 2013 року №0111/2-03, укладений між ТОВ "Глобал Партнер" та ТОВ "Престо", та відповідних актів прийому-передачі наданих транспортних послуг.

Відповідальне зберігання товарів на складі, навантаження та розвантаження товарів, а також надання інших послуг, пов'язаних із вантажем, здійснювалися ТОВ "Тефія" на підставі укладених із ТОВ "Глобал Партнер" договорів №КЗТН-0104/13-01 від 01 квітня 2013 року та №КЗТН-1312- 02/13 від 31 грудня 2013 року.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд встановив, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (видаткові накладні), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відсутність первинних документів під час перевірки в акті перевірки не встановлено.

Висновки акта перевірки про те, що первинні документи, виписані постачальником, не мають юридичної сили суд вважає безпідставними, тому що ймовірні порушення при створенні чи під час діяльності постачальника не позбавляють правового значення виписаних ним первинних документів.

Щодо посилань акта перевірки на не підтвердження реальності вчинення господарських операцій, у зв'язку із не наданням позивачем до перевірки документів щодо оформлення працівників ТОВ "Глобал Партнер", які підтверджували б перебування посадових осіб в Київській області, Ірпінський район, с. Мизикевича, для складання договору, а саме: наказ на відрядження, посвідчення на відрядження, авансові звіти, квитки на проїзд, проживання та перебування працівника в Київській області, суд зазначає, що податкове законодавство не ставить право платника на формування витрат у залежність від наявності у платника таких документів, а тому відсутність такої документації само по собі не може свідчити про вчинення позивачем порушення та позбавляти його права формування відповідних вигод. При цьому суд враховує, що під час розгляду справи з боку податкового органу не надано доказів того, що в ході перевірки витребовувалися такі документи, але позивач відмовився їх надати (акт відмови у наданні документів, як передбачено пунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України).

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Глобал Партнер" здійснює діяльність з оптової торгівлі побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення, оптової торгівлі електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього.

Для здійснення основного виду діяльності ТОВ "Глобал Партнер" на підставі договору оренди від 15 лютого 2013 року №15/02-13 та додаткової угоди до нього орендує у ТОВ "Фламенко" частину нежитлового приміщення загальною площею 104,53 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що визнається відповідачем в акті перевірки.

Матеріалами справи підтверджується, що у позивача станом на жовтень 2013 року кількість штатних одиниць становила 31, а на січень 2014 року 36,5.

Позивач стверджує, що спірний товар (коробки, упаковки) придбавався у контрагента з метою використання у власній діяльності по продажу побутової техніки (електроніки).

На підтвердження реальності спірних господарських операцій та факту використання придбаних товарів у межах господарської діяльності позивач надав до суду копії наступних документів: розрахункові документи; бухгалтерські та аналітичні довідки; оборотно-сальдові відомості; зведені реєстри ТОВ "Глобал Партнер", що характеризують господарські операції з придбання (імпорту) товарів, виготовлення та придбання упаковки, транспортування, перепакування товарів, отримання інших суміжних послуг, подальшої реалізації товарів, які у своїй сукупності підтверджують здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ "Глобал Партнер" та ТОВ "Старксервіс"; довідка №0910/2 від 09 жовтня 2014 року про відображення в обліку операцій, пов'язаних з імпортом, товарів, їх перепакуванням та продажем, покупцям за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року; договір поставки продукції №0910-021 від 09 жовтня 2013 року між ТОВ "Глобал Партнер" і ТОВ "Старксервіс" з додатковою угодою №1 від 09 жовтня 2013 року; накази ТОВ "Глобал Партнер" про виготовлення та заміну упаковки імпортованих товарів; господарські договори відповідального зберігання товарів на складі, транспортного експедирування і завантажувально-розвантажувальних робіт між ТОВ "Тефія" і ТОВ "Глобал Партнер" з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); договір перевезення вантажів між ТОВ "Престо" і ТОВ "Глобал Партнер" з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують придбання ТОВ "Глобал Партнер" товарів у ТОВ "Старксервіс", а також їх транспортування ТОВ "Престо" (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, замовлення-специфікації до договору, кошториси до замовлень-специфікацій, протоколи погодження остаточного вигляду виробу з фото додатками, тощо); фінансово-господарські документи по взаємовідносинах ТОВ "Глобал Партнер" з ТОВ "Лайк Трест", що підтверджують придбання ТОВ "Глобал Партнер" послуг щодо перепакування товарів з використанням матеріалів (упаковки), придбаної у ТОВ "Старксервіс", а також послуг з приведення імпортних товарів у відповідність до вимог законодавства про захист прав споживачів (договір про надання послуг, заявки на виконання робіт, кошториси до заявок, акти передання матеріалів, звіти про використання матеріалів, звіти обстеження виробів, акти виконаних робіт, акти списання матеріалів); податкові накладні по взаємовідносинам ТОВ "Глобал Партнер" з ТОВ "Лайк Трест" та витяг з єдиного реєстру податкових накладних; довідки ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 31 липня 2014 року №1747/2202/38568111 "Про результати проведеної зустрічної звірки ТОВ "Глобал Партнер" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Лайк Трест" реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2014 року"; фінансово-господарські документи по взаємовідносинам ТОВ "Глобал Партнер" з "INTER - COM 2000 LTD", що підтверджують придбання ТОВ "Глобал Партнер" імпортного товару, який у подальшому перепакувався силами ТОВ "Лайк Трест" з використанням матеріалів (упаковки), придбаної у ТОВ "Старксервіс"; фінансово-господарські документи по взаємовідносинам ТОВ "Глобал Партнер" з "R' DAM HOLDINGS Ltd.", Mauritius, що підтверджують придбання ТОВ "Глобал Партнер" імпортного товару, який у подальшому перепакувався силами ТОВ "Лайк Трест" з використанням матеріалів (упаковки), придбаної у ТОВ "Старксервіс"; фінансово-господарські документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Антараль", які підтверджують реалізацію (продаж) ТОВ "Глобал Партнер" імпортної продукції; накладні на прийняття та видачу ТОВ "Тефія" з відповідального зберігання згідно договору №КЗТН-0104/13-01 від 01 квітня 2013 року, який ТОВ "Глобал Партнер" реалізовано ТОВ "Антараль"; фінансово-господарські документи по взаємовідносинам ТОВ "Глобал Партнер" з ТОВ "Хаус-Технік", які підтверджують реалізацію (продаж) ТОВ "Глобал Партнер" імпортної продукції; накладні вимоги на відпуск товару зі складу; накладні вимоги на прийняття товарів на відповідальне зберігання на складі; банківські виписки про перерахування коштів ТОВ "Антараль" і ТОВ "Хаус-Технік" на розрахунковий рахунок ТОВ "Глобал Партнер" за придбаний товар.

Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного здійснення господарських операцій вказує, що позивач здійснював витрати на придбання у ТОВ "Старксервіс" товарів для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Крім того, у зв'язку зі здійсненням спірних операцій позивач отримав економічний ефект від подальшого продажу придбаного товару у вигляді прибутку, що відображено ним у відповідних податкових деклараціях з податку на прибуток у складі доходу за звітний період; у свою чергу в акті перевірки відповідачем не встановлено порушень з приводу формування ТОВ "Глобал Партнер" доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

За таких підстав, суд вважає, що позивач правомірно формував витрати за перевірений період по взаємовідносинам з контрагентом за спірними операціями.

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Старксервіс" було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на дані податкової звітності постачальника щодо відсутності інформації про трудові ресурси, складські приміщення, транспорт та устаткування, тому зазначене є лише припущенням контролюючого органу та не підтверджується будь-якими доказами.

У свою чергу відповідач не виконав обов'язку доказування, передбаченого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням сутності операцій, не довів суду недостатності кількості трудових ресурсів для виконання спірних операцій та не доведено обсягів інших ресурсів, які необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні.

Помилковими є також твердження відповідача про відсутність здійснення господарських операцій, зроблене на підставі отриманої податкової інформації, у тому числі у вигляді актів про неможливість проведення зустрічної звірки постачальника, виходячи з того, що зазначені обставини не підтверджується належними доказами, а неможливість звірки свідчить лише про відсутність у податкового органу відомостей.

У матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Сам по собі протокол допиту та наявність кримінального провадження не є достатніми та допустимими доказами фіктивної діяльності контрагента, на що посилається відповідач. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2012 року у справі №К-9574/08.

Зокрема, в контексті посилання відповідача на протокол допиту директора ТОВ "Старксервіс" - ОСОБА_2, слід зазначити, що за відсутності висновків експертизи, проведеної в порядку статті 84 Податкового кодексу України, щодо можливої підробки підписів на первинних документах за спірними операціями, самі по собі, за відсутності вироку у кримінальній справі та без відповідної оцінки відповідних показів зазначеної особи судом у кримінальній справі за правилами Кримінального процесуального кодексу України, наведені в акті перевірки відомості щодо наявності пояснень цієї особи, не є достатніми та допустимими доказами юридичної дефектності первинних документів та податкових накладних, нездійснення спірних операцій, та підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Більш того, згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №32013110000000012 від 17 січня 2013 року, в рамках якого слідчим прийнято постанову про призначення позапланової документальної перевірки позивача, вказане кримінальне провадження розслідувалось відносно громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ "ПІАР ПАРТНЕР" та ТОВ "Ф'ЮЧЕРС ІНВЕСТ", а не відносно ТОВ "Старксервіс" чи ТОВ "Глобал Партнер", і було закрите 06 вересня 2013 року, тобто до прийняття постанови про призначення позапланової перевірки позивача, на підставі частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Що ж стосується посилання в акті перевірки на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року, згідно якого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (пособництво у створенні ряду фіктивних підприємств, у тому числі і ТОВ "Старксервіс"), суд зазначає про наступне.

Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року по кримінальній справі №761/22932/13-к, належним чином засвідчену копію якого надіслано Шевченківським районним судом міста Києва, затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та ОСОБА_1; визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Зокрема, у вказаному вироку встановлено, що приблизно в середині липня 2012 року в денний час ОСОБА_1, реалізуючи злочинний умисел, з невстановленою слідством особою скерував ОСОБА_6 прибути до нотаріальної контори, розташованої по АДРЕСА_2 усвідомлюючи, що реєструє суб'єкт господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб схилив ОСОБА_6, який не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, у присутності приватного нотаріуса підписати завчасно підготовлені невстановленими особами: довіреність; протокол загальних зборів учасників ТОВ "Старксервіс"; статут ТОВ "Старксервіс" (код ЄДРПОУ 38292311); реєстр нотаріальних дій, після чого передати статут невстановленій слідством особі, тобто вчинив дії направлені на реєстрацію суб'єкта підприємництва.

Проте, оцінюючи вказаний вирок як доказ, суд керується приписами частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В межах спірних правовідносин Окружним адміністративним судом міста Києва не розглядається справа про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок суду, тобто ОСОБА_1.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, всі первинні документи, що укладалися між ТОВ "Старксервіс" та позивачем за спірними операціями, з боку ТОВ "Старксервіс" підписані його керівником ОСОБА_2, який приступив до виконання обов'язків директора з 04 грудня 2012 року, тобто зовсім іншою особою.

До того ж, у згаданому вироку Шевченківського районного суду міста Києва не встановлено, що ТОВ "Старксервіс" не мало взаємовідносин з ТОВ "Глобал Партнер", не досліджено обставин господарської діяльності ТОВ "Старксервіс" по взаємовідносинам із ТОВ "Глобал Партнер" та не досліджено доказів на підтвердження таких обставин.

Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Враховуючи вимоги процесуального закону, суд приходить до висновку, що вказаний вище вирок Шевченківського районного суду міста Києва не стосується предмету доказування даної адміністративної справи, а тому не беруться судом до уваги.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших документів, а також придбання товарів з метою провадження господарської діяльності, висновки акта перевірки про порушення Податкового кодексу України у цій частині є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток - протиправним.

Оцінюючи правомірність висновків акта перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку, суд керується наступним.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ "Старксервіс" товарів безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ "Старксервіс", був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг/товарів; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. При цьому суд враховує, що Податковий кодекс України не містить положень, які б визначали можливість нівелювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованих на підставі податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, у разі подальшого анулювання такої реєстрації.

Порушень з приводу реєстрації податкових накладних, виписаних підприємством-постачальником, у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

Відповідно до приписів статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03) , у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ "Старксервіс", тому висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість - протиправним.

У зв'язку із наведеним суд також зазначає, що згідно частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В даному випадку до матеріалів справи додано висновок судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №7771/7772/14798-14803/15-45 від 27 серпня 2015 року, в ході проведення якої експерт прийшов до таких висновків:

1) дані бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Глобал Партнер" по фінансово- господарських взаємовідносинах з ТОВ "Старксервіс" за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року документально підтверджуються;

2) ТОВ "Глобал Партнер" мало підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 3 724 404,00 грн. по фінансово-господарських операціях з ТОВ "Старксервіс" (код 38292311) за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року;

3) первинні фінансово-господарські документи, на підставі яких ТОВ "Глобал Партнер" віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 3 724 404,00 грн. по фінансово-господарських операціях з ТОВ "Старксервіс" за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року, оформлені належним чином;

4) ТОВ "Глобал Партнер" мало підстави для віднесення до складу валових витрат суму у розмірі 18 622 489,53 грн. по фінансово-господарських операціях з ТОВ "Старксервіс" за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року;

5) документально підтверджується отримання ТОВ "Глобал Партнер" у період 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року товарів (продукції) відповідно до умов договору поставки продукції №0910-021 від 09 жовтня 2013 року, укладеного з ТОВ "Старксервіс", на загальну суму 22 346 987,44 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 724 497,91 грн.;

6) дані податкової звітності ТОВ "Глобал Партнер" підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ "Глобал Партнер", а також первинними фінансово-господарськими документами по фінансово-господарських операціях з ТОВ "Старксервіс" у період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року;

7) документально підтверджується придбання ТОВ "Глобал Партнер" товарів у "R' DAM HOLDINGS Ltd." (Mauritius) у період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року згідно контракту №GP20513RНS від 05 лютого 2013 року, укладеного між ТОВ "Глобал Партнер" та "R' DAM HOLDINGS Ltd." (Mauritius);

8) документально підтверджується придбання ТОВ "Глобал Партнер" товарів у "INTER - COM 2000 LTD" у період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року згідно контракту № І-С-22013GP від 20 лютого 2013 року, укладеного ТОВ "Глобал Партнер" з "INTER - COM 2000 LTD";

9) документально підтверджується отримання ТОВ "Глобал Партнер" від ТОВ "Тефія" (код 35023477) послуг з відповідального зберігання товарів на складі, навантаження та розвантаження товарів, інших послуг, на підставі договорів № КЗТН-0104/13-01 від 01 квітня 2013 року та № КЗТН-1312-02/13 від 31 грудня 2013 року, зокрема, у період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року, на загальну суму 126 411,14 грн., у тому числі податок на додану вартість 21 068,53 грн.;

10) документально підтверджується отримання ТОВ "Глобал Партнер" від ТОВ "Престо" послуг з транспортного перевезення (експедирування) товарів (продукції) згідно договору №0111/2-03 від 01 грудня 2013 року у період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року, на загальну суму 17 460,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2 910,00 грн.;

11) документально підтверджується придбання ТОВ "Глобал Партнер" у ТОВ "Лайк Трест" послуг з обстеження зовнішнього вигляду, перевірки комплектності, технічної документації і перепакування товару на підставі договору №1610-03 від 16 жовтня 2013 року, у період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року;

12) документально підтверджується реалізація (продаж) ТОВ "Глобал Партнер" імпортованих товарів для ТОВ "Антраль", ТОВ "Хаус Технік" на загальну суму 11 044 244,69 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 840 707,45 грн.;

13) висновки акту ДПІ №1043/22-13/38568111 від 07 травня 2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Глобал Партнер" (код ЄДРПОУ 38568111) по взаємовідносинах з ТОВ "Старксервіс" (код ЄДРПОУ 38292311) за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року стосовно порушень ТОВ "Глобал Партнер" вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Глобал Партнер" занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 3 724 404,00 грн.; пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2 610 695,00 грн., документально не підтверджуються.

Також, згідно наявного в матеріалах справи листа начальника СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві підполковника податкової міліції Новачука С.А. (вих. №21321/10/26-59-09-01 від 25 травня 2015 року) кримінальне провадження №32014100100000063 від 21 травня 2014 року в частині кримінального правопорушення, зареєстрованого за матеріалами акта перевірки №1043/22-13/38568111 від 07 травня 2014 року, закрито прокуратурою Шевченківського району міста Києва на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, в діях службових осіб ТОВ "Глобал Партнер".

Отже, вказані обставини додатково свідчать на користь того, що наведені відповідачем в акті перевірки аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на незаконність проведеної податковим органом перевірки, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом.

Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки встановлено у пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Водночас, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі якого проведена спірна перевірка позивача, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що право на проведення документальної позапланової перевірки виникає у контролюючого органу тільки за умови наявності підстав для її проведення, зокрема, за умови отримання законної постави слідчого.

Як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Глобал Партнер" була проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та у ув'язку із надходженням постанови слідчого з ОВС першого відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві Тахтарова О.С. від 25 березня 2014 року "Про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ "Глобал Партнер" по взаємовідносинам з ТОВ "Старксервіс", винесеної в рамках кримінального провадження №32013110000000012 від 17 січня 2014 року, внесеного до ЄРДР за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

Однак, судом встановлено, що постанова слідчого Тахтарова О.С. від 25 березня 2014 року "Про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ "Глобал Партнер" по взаємовідносинам з ТОВ "Старксервіс" була скасована як незаконно прийнята постановою старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Барабаш Д.В. від 18 квітня 2014 року "Про скасування постанов слідчого про призначення перевірок". При цьому, відповідач про відкликання постанови про призначення позапланової перевірки позивача і її повернення без виконання повідомлений листом Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві листом №1492/2/26-15-04-0212 від 22 квітня 2014 року, обставини щодо чого не спростовано відповідачем в ході розгляду даної справи.

Тобто, станом на момент проведення перевірки та складання акта перевірки постанова про призначення перевірки була скасована, а тому законних підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за період 2012-2014 років фактично не існувало.

В контексті наведеного суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах цього суду від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14) та від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14), згідно якої останній зазначив, що нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, на переконання суду, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів від 26 травня 2014 року №0007342213 та №0007352213 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо стосується вимог про скасування податкової вимоги від 03 липня 2014 року №12923-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 21 липня 2014 року №655/26-59-25-01-14 суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлює, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За правилами пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Таким чином, необхідною підставою для надсилання податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є наявність у платника податкового боргу.

При цьому за визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У свою чергу пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як свідчать матеріали справи (а.с. 32 т. І) оскаржувані податкові повідомлення-рішення отримано позивачем 12 вересня 2014 року, тобто після формування оскаржуваної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, про що вбачається із листа ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів від 12 вересня 2014 року №11581/10/26-59-22-13. Доказів на спростування зазначеного відповідачем до суду не надано.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про вручення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 30 травня 2014 року з посиланням на копію повідомлення про вручення, оскільки наявна у справі копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 87 т. І) не дозволяє встановити, яке саме відправлення було отримано представником ТОВ "Глобал Партнер" та не підтверджує факт отримання податкових повідомлень-рішень від 26 травня 2014 року №0007342213 та №0007352213.

Такими чином, станом на момент формування податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу ТОВ "Глобал Партнер" не мало податкового боргу, що є підставою для їх скасування.

Крім того, у будь-якому випадку, податкова вимога від 03 липня 2014 року №12923-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 21 липня 2014 року №655/26-59-25-01-14 не можуть вважатись правомірними, оскільки є похідними від протиправних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Глобал Партнер" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Партнер" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 26 травня 2014 року №0007342213 та №0007352213.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 03 липня 2014 року №12923-25.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 21 липня 2014 року №655/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Партнер" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 633,36 грн. (шістсот тридцять три гривні тридцять шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко