Постанова

від 18.04.2017 по справі 910/5254/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р. Справа№ 910/5254/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Баранця О.М.

За участю представників сторін:

Від позивача - Плясун О.І. ( довір. №317 від 03.04.17);

Від відповідача - Демченко Г.Б.- голова правління;

Євдоченко Н.Д. (ордер №301204 від 10.04.17р.);

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017р.

у справі № 910/5254/16 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Дарницький-5"

про стягнення 169 767, 79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2017р. провадження у справі № 910/5254/16 припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України в частині стягнення 605, 44 грн. боргу за кодом 4-202 за відсутністю предмету спору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що оскільки після порушення провадження у справі відповідач провів оплату наявної заборгованості у розмірі 605, 44 грн. за кодом 4-202 за послуги з постачання питної води (холодної води) та відведення її стоків, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження в цій частині підлягає припиненню.

Місцевий господарський суд зазначає й про те, що позивачем безпідставно включено до розрахунку основного боргу суму заборгованості за надані послуги з постачання холодної води для її підігріву стосовно теплових пунктів (бойлерів), які не перебувають на балансі відповідача.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017р.у справі №910/5254/16 в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача 96 008,45грн. основного боргу, 47 936, 64грн. - інфляційних втрат, 4145, 48 грн. - 3 % річних, 1741, 22грн. - пені та 19 322,78грн. штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов в частині стягнення 96 008,45 грн. основного боргу, 47 936, 64грн. - інфляційних втрат, 4145, 48грн. - 3 % річних, 1741, 22 грн. - пені та 19 322, 78 грн. штрафу задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що договором регулюються відносини сторін стосовно постачання питної води, якість якої відповідає вимогам чинних ДСанПІН 2.2.4-171-10, яка постачається до будинків, включених відповідачем до дислокації до договору без розподілу постачання питної води на категорії в залежності від того, для яких потреб ця послуга буде використана відповідачем в своїй господарській діяльності, в тому числі надання послуг, що потребують використання питної води - гарячого водопостачання населенню.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", як постачальником, та Житлово-будівельним кооперативом "Дарницький-5", як абонентом, 03.02.1997 укладено договір № 04231/4-10 на послуги водопостачання та водовідведення. Умовами договору передбачено, що постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65 (далі - Правила).

Постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин; здійснює заміну, ремонт несправних водолічильників, їх держперевірку за письмовою заявкою абонента, за його рахунок та попередньою оплатою вартості послуг, що надаються (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.2. договору абонент, зокрема сплачує вартість наданих послуг за тарифами постачальника, узгодженими з власником водопровідно - комунальних споруд міста. В разі змін тарифів, діючих на час заключення договору, сплата абонентом послуг здійснюється згідно нових цін без зміни інших умов договору.

Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.(п. 3.1. договору).

Якщо водолічильники відсутні, за узгодженням з постачальником, можливо застосувати інший засіб обліку використаної води, передбачений правилами (п. 3.3. договору).

Умовами п. 3.4. договору визначено, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водоспоживання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил.

У відповідності до п.3.6. договору, абонент розраховується за користування водою і послугами каналізації в порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум, зазначених постачальником у платіжній вимозі.

Згідно п.3.7. договору, абонент має право повністю або частково відмовитись від оплати платіжної вимоги, якщо постачальником пред'явлено платіжну вимогу на раніше оплачені послуги.

Абонент зобов'язаний письмово повідомити постачальника, якщо він повністю або частково відмовляється оплатити платіжну вимогу, а також додати обгрунтовуючі таку відмову документи у 3-денний строк.

Відповідно до п. 4.2. договору, за безпідставну відмову повністю або частково оплатити платіжну вимогу абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % суми, від оплати якої він відмовився. Крім того, постачальник має право до сплати абонентом заборгованості припинити подачу води та приймання стоків.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що за несвоєчасну оплату платіжної вимоги абонент сплачує постачальнику пеню у розмірі згідно діючому законодавству від суми платежу за кожний день прострочки.

Даний договір укладається строком на рік з 03.03.1997 по 31.12.1997 і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається переукладеним на новий строк. Якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії (п. 5.1. та п. 5.2. договору). Оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності повідомлення про припинення дії договору №04231/4-10 на послуги водопостачання та водовідведення від 03.02.1997, договір автоматично пролонговувався та є чинним.

Положенням ч.2 ст.901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст.902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Житлово-комунальними послугами, відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Частинами 1, 2 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).

Відповідно до ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Господарським судом міста Києва встановлено, що при укладанні договору № 04231/4-10 від 03.03.1997 між сторонами виконано умову про обладнання водопровідних вводів у будинках за адресами: м. Київ, вул. Юності, 2 та м. Київ, вул. Юності, 7А.

Відповідачу присвоєно два коди абонента, а саме 4-202 - на послуги з постачання питної води (холодної води) та відведення її стоків та 4-50202 - на послуги з постачання питної води для підігріву (гаряче водопостачання) та відведення її стоків.

Як зазначає позивач, за відповідачем внаслідок неналежного виконання умов договору №04231/4-10 на послуги водопостачання та водовідведення від 03.03.1997 утворилась заборгованість за кодом 4-202 за період з 01.03.2013 по 31.01.2016 у розмірі 605, 44 грн. та за кодом 4-50202 за період з 01.03.2013 по 31.01.2016 у сумі 96 008, 45 грн.

В процесі розгляду справи місцевим господарським судом відповідач провів оплату наявної заборгованості у розмірі 605, 44 грн. за кодом 4-202 за послуги з постачання питної води (холодної води) та відведення її стоків, що підтверджується платіжним доручення № 1 від 04.03.2016, копія якого наявна в матеріалах справи, тому місцевим господарським судом обґрунтовано, відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України припинено провадження у справі, за відсутністю предмету спору в цій частині.

Таким чином, на день прийняття рішення у справі непогашеною залишилась заборгованість за кодом 4-50202 за період з 01.03.2013 по 31.01.2016 у сумі 96 008, 45грн.

Так, абонентський код 4-50202 присвоєно відповідачу на послуги з постачання питної води для підігріву (гаряче водопостачання) та відведення її стоків.

Статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" законодавство у сфері питної води та питного водопостачання складається з Водного кодексу України, Кодексу України про надра, законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Пунктом 1.1 передбачено, що Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до пункту 2.1 Правил договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги", яким, згідно пунктом 2.2 Правил № 190, визначаються істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Пунктом 1.4 Правил встановлено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил № 37, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п. 3.1, 3.7 Правил).

Відповідно до п.3.13 Правил суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37 останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Пунктом 1.4 Правил № 37 передбачено, що: абонент водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації; стічні води підприємств - це усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до пункту 2.4 Правил № 37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

За змістом ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води, зокрема зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ч.7 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) з іншим виконавцем. Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 (далі - Правила), регулюються відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а у відповідності до положень пункту 8 Правил вказані вище послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Вищезазначеними нормативно-правовими актами визначено, що правовідносини які виникають у сфері дії Закону №1198 та які пов'язані з виконанням позивачем функцій виконавця послуг регулюються виключно договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Так, водопостачання води, яка йде на потреби гарячого водопостачання (на підігрів), у спірний період здійснювалося від виносних теплових пунктів (бойлерів), які знаходяться за адресами: м. Київ, вул. Бойченка, 9 та м. Київ, вул. Шалетт, 10.

На підтвердження надання послуг з постачання питної води для підігріву (гаряче водопостачання) та відведення її стоків за кодом 4-50202 у спірний період позивачем надано акти про зняття показань з приладу обліку та розшифровки рахунків абонента, однак вказані акти обґрунтовано не прийнято до уваги місцевим господарським судом в якості належного доказу обсягів отриманих відповідачем послуг, оскільки як вбачається з актів у спірний період послуги з постачання води на потреби гарячого водопостачання подавалося абоненту за особовими рахунками № 4-311-15 та № 4-311-47 (в залежності від періоду абоненти з кодом 4-3307 - ПАТ "Київенерго", 4-50171 - ЖРЕО 404 КП УЖГ Дніпровського району м. Києва, 4-50184- ЖРЕО 411 КП УЖГ Дніпровського району м. Києва).

В матеріалах справи відсутні докази укладення Житлово-будівельним кооперативом "Дарницький-5" з позивачем договорів на постачання води на підігрів.

При цьому, як обґрунтовано зазначає місцевий господарський суд, розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру, яким є ПАТ "Київенерго", що додатково підтверджується схемою розподілу балансової належності та актом розмежування балансової належності.

На підтвердження відсутності договірних відносин між сторонами щодо постачання води на потреби гарячого водопостачання (на підігрів) до матеріалів справи додано лист відповідача від 22.09.2014 року № 29-09, яким відповідач повідомляв позивача про те, що буде отримувати послугу з холодного водопостачання та водовідведення як колективний споживач, при цьому, відповідач не брав на себе зобов'язань колективного споживача щодо постачання води на потреби гарячого водопостачання.

Так, відповідно до умов договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, а останній зобов'язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно з умовами договору.

Кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, згідно п.п.3.1 договору передбачено визначати за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача спільно з представником відповідача.

Згідно п. 3.4. договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п.21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

У відповідності до п.3.6. договору відповідач розраховується за надані послуги у порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його рахунку сум, зазначених постачальником у платіжній вимозі.

Отже, позивач здійснює водопостачання до будинків та водовідведення від будинків за адресами м. Київ, вул. Юності, 2 та м. Київ, вул. Юності, 7А, обслуговування яких здійснює ЖБК "Дарницький-5".

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що договором регулюються відносини сторін стосовно постачання питної води, якість якої відповідає вимогам чинних ДСанПІН 2.2.4-171-10, яка постачається до будинків, включених відповідачем до дислокації до договору без розподілу постачання питної води на категорії в залежності від того, для яких потреб ця послуга буде використана відповідачем в своїй господарській діяльності, в тому числі надання послуг, що потребують використання питної води - гарячого водопостачання населенню, до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.

Згідно пунктів 2.1, 2.2 та 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду і питне водопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів, фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Крім цього, відповідно до ст. ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Отже, наведене свідчить, що не існує такого виду комунальних послуг, як "питна вода, що використовується для виготовлення гарячої води".

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Договір № 04231/4-10 на послуги водопостачання та водовідведення від 03.03.1997 не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, при цьому й інші договори, які б регулювали відносини між сторонами щодо поставки холодної питної води, яка використовується для приготування гарячої, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позивачем не спростовано обґрунтованих висновків місцевого господарського суду про те, що між сторонами не встановлено відповідних відносин щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до п. п. 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, централізоване постачання гарячої води - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

З наведених норм вбачається, що чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна, в якості сировини, надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду.

Таким чином, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води.

Отже, місцевий господарський суд, з яким погоджується судова колегія дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем безпідставно включено до розрахунку основного боргу суму заборгованості за надані послуги з постачання холодної води для її підігріву стосовно теплових пунктів (бойлерів), які не перебувають на балансі відповідача, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача вартості холодної води, яка була ним поставлена на теплові пункти, що не перебувають на балансі відповідача, для підігріву, задоволенню не підлягають, оскільки умови договору укладеного між сторонами передбачають постачання позивачем відповідачу питної води, і не містять зобов'язань відповідача оплачувати вартість води, яка буде постачатись йому з теплових пунктів, які не знаходяться на його обліку, у вигляді гарячої води.

Між тим, відповідно до додатку 12 до договору № 620887гр.1371 від 01.10.1999 укладеного ПАТ "Київенерго" з ЖБК "Дарницький-5", на межі балансової належності між ПАТ "Київенерго" та відповідачем встановлені прилади обліку гарячої води, дані прилади обліку обліковують як обсяг теплової енергії, так і обсяг гарячого водопостачання у куб.м., що подається безпосередньо до будинків відповідача. Однак надані позивачем акти про зняття показників водолічильників, розшифровки рахунків абонента, в яких вказані об'єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводились нарахування та вартість наданих послуг, а також розгорнуті розрахунки з виокремленням помісячної заборгованості за приймання стоків гарячої води є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та договору, укладеного між позивачем та відповідачем, як такі не можуть вважатися належними доказами спожитої води відповідачем, оскільки містять інформацію про зняття показань з приладів обліку за кодами 4-3307 - ПАТ "Київенерго", 4-50171 - ЖРЕО 404 КП УЖГ Дніпровського району м. Києва та 4-50184 - ЖРЕО 411 КП УЖГ Дніпровського району м. Києва, відповідно саме ці абоненти підписали акти та є учасниками господарської операції.

Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначає про те, що у матеріалах справи відсутні первинні документи, які б фіксували факт постачання гарячої води та водовідведення ЖБК "Дарницький-5", а методи визначення обсягів спожитої гарячої води не погоджені сторонами та були обрані на власний розсуд позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно ст.1 цього ж закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити : назва документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого укладено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначені документи, як підстава нарахування заборгованості за спожиті послуги, у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, вимоги позивача є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні обгрунтовано відмовлено місцевим господарським судом.

Відповідно, в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Дарницький-5" 47936,64грн.- інфляційних втрат, 4145,48 грн. - 3 % річних, 1741, 22 грн. - пені та 19 217, 69 грн. - штрафу відповідно до п.п. 4.2 та 4.3. договору № 04231/4-10 на послуги водопостачання та водовідведення від 03.03.1997 та ст.ст. 611, 625 ЦК України обгрунтовано відмовлено господарським судом, оскільки такі вимоги є похідними від основного зобов'язання.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017р. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017р. у справі №910/5254/16 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5254/16.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Н.Ф. Калатай

О.М. Баранець