Ухвала

від 19.04.2017 по справі 826/7978/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7978/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

при секретарі: Кривді В.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Господарник до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Банк оф Сайпрес Паблік Кампані Лімітед про скасування акту опису й арешту майна від 11.05.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ Господарник звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Бенк оф Сайпрес Паблік Кампані Лімітед про скасування акту опису й арешту майна від 11.05.2016 року. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову у повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 19.01.2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49864167 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу №4919 від 29.12.2015 року (а.с. 26). 25.04.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зупинення виконавчого провадження ВП №49864167, на обґрунтування якої, як додаток, надав копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області та роздруківку оголошення №30451 про порушення справи про банкрутство щодо ТОВ Господарник з офіційного сайту Вищого господарського суду України. На підставі доручення від 05.02.2016 року №49864167/2 (а.с. 11) керівника виконавчої групи старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Бурли В.Е., 11.05.2016 року головним державним виконавцем Паламарчуком В.В. відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області було складено акт опису та арешту майна, а саме: земельної ділянки, площею 0,4320 га, розташованої за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Острозького, 1, кадастровий номер 0510136300:01:043:0044. 19.05.2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №49864167 з примусового виконання виконавчого напису №4919 від 29.12.2015 року (а.с. 61).

Вважаючи дії відповідача щодо складення акту опису та арешту майна незаконними та такими, що порушують його конституційні права, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного акту з огляду на порушення відповідачем строку винесення постанови про зупинення виконавчого провадження. Крім того, при складанні акту державний виконавець був обізнаним про зупинення виконавчого провадження, тобто, в останнього були відсутні повноваження на проведення виконавчих дій.

Вирішуючи питання щодо правомірності таких дій, колегія суддів виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року №606-XIV (надалі - Закон №606-XIV).

Відповідно до ст.1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.1 ст.6 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У ч.1 ст.17 даного Закону зазначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно п.8 ч.1 ст.37 вказаного Закону виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону №606-XIV державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець….Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Згідно ч.4 ст.39 Закону №606-XIV протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться…

Згідно ч.1 ст.52 Закону №606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ст.57 Закону №606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: … проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника….

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 року за заявою ТОВ Регіон Ріелті Груп порушено провадження у справі №904/2338/16 про банкрутство ТОВ Господарник у порядку загальних норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в загальній сумі 510 364,84 грн., введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядника майна та інше. Суд першої інстанції встановив наявність всіх ознак неплатоспроможності боржника, які є підставою для порушення щодо нього процедури банкрутства.

Так, відповідно до ч.6 ст.19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 року № 2343-XII під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з ч.5 цієї статті не поширюється дія мораторію.

З огляду на зазначене, на примусове стягнення в рамках виконавчого провадження ВП №49864167 поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введений ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 року у справі №904/2338/16.

Твердження апелянта про законність оскаржуваного рішення спростовується наступним.

У постанові від 19.05.2016 року ВП №49864167 зазначено, що заяву про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство, відповідач отримав 26.04.2016 року.

Однак, в порушення ч.1 ст.39 Закону №606-XIV постанову про зупинення виконавчого провадження державним виконавцем винесено лише 19.05.2016 року. При цьому, пояснень щодо наявності об'єктивних причин, які не дозволили державному виконавцю дотриматись встановленого даним положенням строку, відповідачем також не надано.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в акті опису та арешту майна від 11.05.2016 року було здійснено запис про незгоду представника позивача з діями державного виконавця, у зв'язку з тим, що позивач знаходиться у процесі банкрутства з 13.04.2016 року.

Також, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 року скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 року. Проте, посилання апелянта на вказану постанову не приймаються до уваги, оскільки вона скасована постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2016 року.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що на час винесення оскаржуваного рішення відповідач був повідомлений про порушення провадження у справі про банкрутство позивача, таким чином у державного виконавця були відсутні повноваження на проведення виконавчих дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення позову, а тому постанову суду необхідно залишити без змін. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 19.04.2017 року

Головуючий-суддя: І.В. Саприкіна

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.