Ухвала

від 10.04.2017 по справі 820/6400/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 р.Справа № 820/6400/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-УКРАЇНА" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2017р. по справі № 820/6400/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-УКРАЇНА"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-УКРАИНА" (далі за текстом - ТОВ "ВЕЗА-УКРАИНА", позивач) звернувся до суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - Центральна ОДПІ, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 року №0001031202 Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог ст. 54, 200 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт наголошує на відсутності порушення у сфері оподаткування в частині визначення підприємством сум податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та суми податкового кредиту, які впливають на суму, що заявлена до бюджетного відшкодування, а допущені технічні помилки не мають наслідком завищення суми заявленого бюджетного відшкодування.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-УКРАИНА", код ЄДРПОУ - 31632410, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб'єкт господарювання 01.07.2003 року та перебуває на обліку у Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Судом також встановлено, що підприємством позивача до контролюючого органу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року від 19.09.2016 року.

Фахівцями контролюючого органу відповідно до п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України в порядку статті 76 розділу ІІ Кодексу, проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 20.10.2016 року №4007/20-30-12-02-10/31632410 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування (а.с. 8-20).

Відповідно до висновків акту перевірки від 20.10.2016 року №4007/20-30-12-02-10/31632410 при відображенні ТОВ ВЕЗА-УКРАИНА у декларації за серпень 2016 року (від 19.09.2016 №9171934254 з додатками) бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 1200000 грн. (рядок 20.2 декларації) встановлено наступні порушення:

- пункту 187.1 статті 187, підпункту 192.1.1, пункту 192.1 статті 192, пункту 192.1 статті 192, пункту 192.3 статті 192, пункту 201.10 статті 201 Кодексу та пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень Кодексу, підпункту 8 пункту 3 розділу V Порядку заповнення податкової декларації Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21 із змінами і доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, та пункту 3 Порядку ведення реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ (р.9 декларації) на загальну суму ПДВ у розмірі 21083 грн.;

- пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму ПДВ у розмірі 8,33 грн.;

- пункту 200.1. статті 200, пункту 200.4. статті 200 Кодексу та підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21 із змінами і доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, в результаті чого, завищено суму від'ємного значення ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 та 20.2.1 декларації з ПДВ за серпень 2016 року) на суму ПДВ у розмірі 198027 грн.

На підставі висновків акту від 20.10.2016 року №4007/20-30-12-02-10/31632410 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 року №0001031202 у зв'язку з встановленням порушення підпункту б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 198027,00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції 99013,50 грн (а.с. 21).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 08.11.2016 року №0001031202.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ВЕЗА-УКРАИНА" подано до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року від 19.09.2016 року.

В зазначеній податковій декларації позивачем задекларовано до відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) суму ПДВ у розмірі 1200000 грн., яку, згідно з таблицею 2 додатку 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) до декларації з ПДВ за серпень 2016, сформовано за рахунок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду липень 2016 на суму ПДВ у розмірі 598987,00 грн. та серпень 2016 на суму ПДВ у розмірі 601013 грн (а.с. 88-89).

Позивачем, згідно вимог абзацу 7 підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 зі змінами і доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289, до рядку 16.1 податкової декларації за серпень 2016 року перенесено значення рядка 21 ( сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного періоду) ) податкової декларації з ПДВ за липень 2016 у сумі 401131,00 грн.

Відповідно до додатку 2 Довідка про суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (Д2) до податкової декларації з ПДВ за липень 2016 р., від'ємне значення (рядок 21) сформовано за рахунок: від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2016 на суму ПДВ у розмірі 400960 грн.; залишку суми помилково та\або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01 липня 2015, яке відповідно до підпункту 3 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п. 2001.3 ст. 2001 розділу V Кодексу, та на яке було збільшено суму від'ємного значення, сформованого за результатами звітного періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року на суму ПДВ у розмірі 171 грн., яке в податковій декларації за серпень 2016 року залишається у відповідному полі додатку 2 до декларації.

Позивач у Таблиці 2 Додатку 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) до податкової декларації за серпень 2016 задекларував від'ємне значення з періодом виникнення липень 2016, яке підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму ПДВ 598987,00 грн.

Між тим, сума фактичного залишку від'ємного значення ПДВ у ТОВ "ВЕЗА-УКРАИНА" з періодом виникнення липень 2016, що зараховано до складу податкового кредиту звітного періоду (р. 16.1 декларації) за серпень 2016, становить 400960 грн.

Таким чином різниця складає на суму ПДВ: 598987,00 грн. - 400960 грн. = 198027 грн.

Враховуючи викладене, позивачем завищено значення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України Таблиці 2 Додатку 3, значення рядків 2 і 3 Таблиці 1 Додатку 3, та суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рядку 20.2 та 20.2.1 декларації з ПДВ за серпень 2016 року на суму 198027 грн.

При цьому, позивач підтверджує, що дійсно під час заповнення Таблиці 2 додатку 3 до декларації з ПДВ за серпень 2016 року було допущено помилки.

Колегія суддів зазначає, що згідно положень пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. п. 75.1.1 п. 75.1, ст. 75 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 Податкового кодексу України, зокрема, відповідно до п.76.1 ст.76 Податкового Кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення; камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком; згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Аналіз викладених положень дає підстави для висновку, що у контролюючого органу є обов'язок провести камеральну перевірку даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на проведення таких перевірок.

Отже, контролюючим органом, перевіривши податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ "ВЕЗА-УКРАИНА" за серпень 2016 року від 19.09.2016 року, встановлено порушення пункту 200.1. статті 200, пункту 200.4. статті 200 Кодексу та підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, а саме: завищення суми від'ємного значення ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 та 20.2.1 декларації з ПДВ за серпень 2016 року) на суму ПДВ у розмірі 198027 грн.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що допущені технічні помилки при заповненні податкової звітності не призводять до порушення податкового законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами і доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 визначено, що Сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації):

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (відображається у рядку 20.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації 0110; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

За приписами п.п. 47.1.1. п. 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Враховуючи допущену позивачем арифметичну помилку при заповненні податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, яка спричинила завищення показників податкової звітності, а саме, завищення суми від'ємного значення ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 та 20.2.1 декларації з ПДВ за серпень 2016 року) на суму ПДВ у розмірі 198027 грн, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом за результатами камеральної перевірки правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 року №0001031202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 198027,00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції 99013,50 грн.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення форми податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

В1 - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додаток 6);

В3 - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додаток 7).

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом за наслідками перевірки встановлено завищення позивачем суми від'ємного значення ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 198027 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 року №0001031202 форми В1 .

Контролюючий орган не мав підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення форми В3 , яке застосовується у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування, оскільки спірною перевіркою відповідач не відмовляв позивачу у наданні бюджетного відшкодування та не встановлював відсутність права на бюджетне відшкодування.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-УКРАИНА" про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2016 року №0001031202.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-УКРАЇНА" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2017р. по справі № 820/6400/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2017 р.