Ухвала

від 13.04.2017 по справі 467/1867/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

13 квітня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Дем'яносова М. В., Маляренка А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_5, поданою в його інтересах ОСОБА_6, на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 7 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 листопада 2010 року між нею та ОСОБА_7 було укладено нотаріально посвідчений договір позики на суму 210 000 грн строком до 25 листопада 2020 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, спадкоємцем після його смерті є відповідач ОСОБА_5

У зв'язку з тим, що на час смерті ОСОБА_7 позичені кошти не повернув, вона звернулася із вимогою щодо їх повернення до спадкоємця ОСОБА_5

Посилаючись на те, що позичені кошти досі не повернуті, ОСОБА_4 просила стягнути з ОСОБА_5 210 000 грн заборгованості за договором позики.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 7 грудня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено, стягнуто на її користь з ОСОБА_5 заборгованість за договором позики в межах вартості майна, отриманого ним у спадщину після смерті ОСОБА_7, а саме земельної ділянки площею 6,0701 га, розташованої в межах Арбузинської селищної ради Миколаївської області, у сумі 210 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять всі права i обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинили.

Відповідно до ч. ч. 2- 4 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про підставність й доведеність заявлених ОСОБА_4 позовних вимог, оскільки остання у встановлений законом шестимісячний строк від дня, коли вона дізналася про відкриття спадщини, звернулася до спадкоємця, який прийняв спадщину, із вимогою про повернення коштів, і ця вимога позивача є обгрунтованою.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є безпідставними і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_5, подану в його інтересах ОСОБА_6, відхилити, рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 7 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

А.О. Леванчук М.В. Дем'яносов А.В. Маляренко

Колегія суддів: