Ухвала

від 19.04.2017 по справі 678/265/17

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

Справа №678/265/17

Провадження №2-а-678-12/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року смт. Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Ходоровського І.Б.,

за участю секретаря Козка Л.М.,

представників позивача: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Летичів заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Летичівської селищної ради Летичівського району Хмельницької області про визнання дій протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом і просить:

визнати бездіяльність Летичівської селищної ради Летичівського району Хмельницької області про не утворення погоджувальної комісії з приводу затвердження проекту та будівництва виробництва ПВХ листів;

визнати громадські слухання 16 лютого 2017 року з приводу детального плану виробничої території, обмеженої вулицями Пархоменка, Кармелюка, Автопарківська для будівництва цеху з виготовлення ПВХ листів в смт. Летичів Хмельницької області такими, що не відбулися;

рішення VII скликання чотирнадцятої сесії від 23 грудня 2016 року №27 Летичівської селищної ради Летичівського району Хмельницької в частині перенесення на чергову сесію клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Стімул Плюс щодо затвердження містобудівної документації - детального плану виробничої території обмеженої вулицями Пархоменка, Кармелюка, Автопарківська для будівництва цеху з виготовлення ПВХ листів в смт. Летичів Хмельницької області та рішення №7 від 28 лютого 2017 року про затвердження детального плану скасувати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 і йому з оголошення в Летичівській газеті від 05 січня 2017 року стало відомо про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості в проекті містобудівної документації. Згідно вказаного оголошення вбачається проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану виробничої території, обмеженої вулицями Пархоменка, Кармалюка, Автопарківська для будівництва цеху з виготовлення ПВХ листів у смт. Летичів Хмельницької області.

При цьому, згідно рішення відповідача №31 від 31 серпня 2016 року надано дозвіл ТзОВ Стімул Плюс на розробку детального плану території земельної ділянки:

площею 0,2400 га (кадастровий номер 6823055100:00:012:0046) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована по вул. Кармалюка, 83/10 в смт. Летичів Хмельницької області;

площею 0,1077 га (кадастровий номер 6823055100:00:012:0041) для обслуговування виробничо-складських приміщень на землях промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка розташована по вул. Кармалюка, 83/6 корп. 3 в смт. Летичів Хмельницької області;

площею 0,0183 га (кадастровий номер 6823055100:00:012:0042) для обслуговування виробничо-складських приміщень на землях промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка розташована по вул. Кармалюка, 83/6 корп. 2 в смт. Летичів Хмельницької області;

площею 0,3500 га (кадастровий номер 6823055100:00:012:0023) для обслуговування виробничо-складських приміщень на землях промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка розташована по вул. Кармалюка, 83/6 в смт. Летичів Хмельницької області.

23 грудня 2016 року Летичівська селищна рада Летичівського району Хмельницької області прийняла рішення перенести на чергову сесію розгляд клопотання ТзОВ Стімул Плюс щодо затвердження містобудівної документації - детального плану виробничої території, обмеженої вулицями Пархоменка, Кармелюка, Автопарківська для будівництва цеху з виготовлення ПВХ листів в смт. Летичів Хмельницької області, в зв'язку із необхідністю проведення громадських слухань щодо вираховування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації.

Тобто, відповідач не надавав дозволу на виготовлення проекту в частині виробництва ПВХ листів, тому підстав для прийняття рішення та призначення проекту до розгляду і для прийняття рішення від 23 грудня 2016 року не було.

Проте, 28 лютого 2017 року рішенням №2 відповідачем до п. 1 рішення від 31 серпня 2016 року №31 внесено зміни і даний пункт викладено у іншій редакції: Надати дозвіл ТзОВ Стімул Плюс (РНОКПП 37000603) на розробку детального плану території земельної ділянки, обмеженої вулицями Пархоменка, Кармалюка, Автопарківська для будівництва цеху з виготовлення ПВХ листів в смт. Летичів Хмельницької області .

Рішенням №7 від 28 лютого 2017 року відповідачем затверджено детальний план виробничої території обмеженої вулицями Пархоменка, Кармелюка, Автопарківська для будівництва цеху з виготовлення ПВХ листів в смт. Летичів Хмельницької області.

Позивач вважає, що вказані рішення прийняті з порушенням вимог закону.

Зокрема, рішенням №2 від 28 лютого 2017 року дозвіл на виготовлення детального плану території ТзОВ Стімул Плюс для будівництва цеху з виготовлення ПВХ листів не надавався, відповідно детальний план в частині будівництва цеху з виготовлення ПВХ листів був розроблений без відповідного дозволу.

Рішення про розгляд проекту не може бути ухвалене без належно проведених громадських слухань.

Спірним при розробленні проекту є й те, що виробництво ПВХ листів є шкідливим виробництвом, що впливає на здоров'я місцевих жителів - при виробництві виділяється діоксин, що може спричиняти ракові захворювання.

Має місце порушення п. 4.3, п. 5.3 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року №173, оскільки підприємство має на меті виготовлення ПВХ листів, яке є шкідливим виробництвом, тому розташування такого виробництва в сельбищній зоні не допускається взагалі.

У зв'язку з цим усі спірні питання під час громадських слухань не усунуто, пропозиції місцевих жителів, щодо усунення шкідливого виробництва не усунуті, погоджувальна комісія, в порушення п. 12 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року N 555, не створена.

Громадські слухання були проведені з грубими порушеннями, оскільки при їх проведенні приймали участь усі мешканці громади, однак вказаний план має значення лише щодо мешканців території, яку охоплює детальний план, встановлення шкідливого виробництва впливатиме лише на жителів сусідніх вулиць, оскільки саме на них буде поширюватись шкідливий вплив.

До початку розгляду справи по суті позивач подав суду заяву про забезпечення позову, яка підтримана і уточнена в судовому засіданні представниками позивача, згідно якої просить:

забезпечити позов шляхом заборони Летичівській селищній ради Летичівського району Хмельницької області приймати будь-які рішення на підставі містобудівної документації - детального плану виробничої території обмеженої вулицями Пархоменка, Кармелюка, Автопарківська для будівництва цеху з виготовлення ПВХ листів в смт. Летичів Хмельницької області до вирішення справи по суті;

зупинити дію рішення №7 Летичівської селищної ради Летичівського району Хмельницької області Про затвердження детального плану території від 28 лютого 2017 року до вирішення справи по суті;

заборонити кадастровим реєстраторам: вносити до національної кадастрової системи зміни цільового призначення земельних ділянок, реєструвати земельні ділянки, що входять до детального плану виробничої території обмеженої вулицями Пархоменка, Кармелюка, Автопарківська для будівництва цеху з виготовлення ПВХ листів в смт. Летичів Хмельницької області.

Заява обґрунтована тим, що однією з позовних вимог є скасування рішень про затвердження містобудівної документації - детального плану виробничої території. Проте, за час перебування справи на розгляді в суді відповідач почав приймати рішення на підставі оскаржуваного детального плану територій, зокрема, це рішення від 30 березня 2017 року про зміну цільового призначення земельних ділянок.

Тобто, відповідач має можливість приймати рішення, які призведуть до того, що поданий позов втрачає свою актуальність, його виконання буде неможливим, адже прийняті відповідачем нові рішення є документами, на підставі яких розробляються інші проекти та документи і позивач немає можливості жодним чином вплинути на відповідача, що й підтверджує необхідність забезпечення позову. Детальний план прийнято з порушеннями, що є предметом судового розгляду.

Нагальність забезпечення позову полягає в тому, що відповідач дуже швидко змінює цільове призначення земельних ділянок, вже планується забудова вказаних земельних ділянок для виробництва ПВХ листів, таке виробництво буде шкідливим для населення, яке проживає на означеній території, порушуватиме їх права на здорові та безпечні умови проживання, такі рішення відповідача спрямовані на те, щоб унеможливити розгляд позову в суді.

Затвердивши рішенням №23 від 30 березня 2017 року проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення із земель житлової та громадської забудови в землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,2300 га, яка розташована по вул. Кармалюка, 83/10 в смт. Летичів Хмельницької області, відповідачем не враховано, що санітарна зона 100 м не забезпечена, оскільки вказана в рішенні земельна ділянка межує в безпосередній близькості до земель житлової та громадської забудови.

У разі не забезпечення позову кадастровий реєстратор зареєструє зміни цільового призначення земельних ділянок і після цього цей процес буде незворотнім та повернути все до первісного становища буде практично неможливо, оскільки власник земельних ділянок (ТзОВ Стімул Плюс ) після їх державної реєстрації в реєстрі отримає право на земельну ділянку вже з іншим цільовим призначенням і може безперешкодно її використовувати.

Навіть в разі скасування оскаржуваних рішень відповідача і детального плану судом це не вплине на використання земельних ділянок новим власником, оскільки після державної реєстрації в реєстрі цільове призначення земельних ділянок буде іншим, ніж до затвердження відповідно проекту землеустрою.

Позивач буде змушений подавати нові позовні заяви до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечив, оскільки така є необґрунтованою та безпідставною, наведені в ній доводи є лише припущеннями.

Зокрема, жодним належним і допустимим доказом не доведено наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам або інтересам позивача, не наведено аргументів яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову, не зазначено фактів, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів по забезпеченню позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Обраний позивачем спосіб забезпечення позову не співмірний із позовними вимогами та фактично є формою втручання в управлінську діяльність органу місцевого самоврядування, адже Летичівська селищна рада діє від імені та в інтересах територіальної громади смт. Летичів та має реалізовувати визначені у чинному законодавстві повноваження у сфері містобудування, ці повноваження є дискреційними.

Ці ж обставини стосуються і заборони кадастровим реєстратором вносити до національної кадастрової системи відомості про зміну цільового призначення земельних ділянок, реєструвати земельні ділянки, що входять до детального плану виробничої території, обмеженої вулицями Пархоменка, Кармелюка, Автопарківська для будівництва цеху з виготовлення ПВХ листів в смт. Летичів Хмельницької області, адже це ті права та обов'язки, які визначені прямо в законі для органу державної влади та є їх виключною компетенцією.

Вислухавши доводи представників сторін, ознайомившись із заявою про забезпечення позову і матеріалами справи суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з аналізу наведеної норми процесуального права, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 5 ст. 117 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії.

Правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» від 06 березня 2008 року.

За змістом Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У абз. 1, 2 п. 17 вказаної Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року судам роз'яснено необхідність враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Проаналізувавши норми процесуального закону, суд вважає, що позивачем під час подання заяви про забезпечення адміністративного позову і надання усних пояснень в судовому засіданні його представниками належним чином не обґрунтовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивачем після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, а також те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Позивачем обставини на підтвердження існування підстав для забезпечення позову станом на час розгляду судом вказаної заяви (19 квітня 2017 року) не доведені належними і допустимими доказами.

Суд не приймає до уваги доводи позивача та його представників про те, що існують очевидні ознаки протиправності рішень та дій відповідача, як суб'єкта владних повноважень, оскільки ці обставини підлягають доказуванню.

Згідно з ч. 6 ст. 118 КАС України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року, за змістом статті 118 КАС України ухвала з питань забезпечення позову (про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову та про відмову в забезпеченні позову) може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 11, 49, 51, 117, 118, 133, 160, 167, 186 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Летичівської селищної ради Летичівського району Хмельницької області про визнання дій протиправними та скасування рішення.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через Летичівський районний суд Хмельницької області апеляційної скарги.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис ОСОБА_5

Суддя Летичівського

районного суду ОСОБА_5