Ухвала

від 21.04.2017 по справі 826/11313/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                                                           Справа 826/11313/15                                                                                  У Х В А Л А   21 квітня 2017 року                                                                                       м. Київ Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ефорт Груп” до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, – В С Т А Н О В И В: Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року вказаний адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України “Про судовий збір” з урахуванням змін до вказаного Закону. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Виходячи зі змісту позовної заяви, відповідач при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був оплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру в розмірі 2350,66 грн. (2% розміру майнових вимог (2063,88 грн.)*110%) + (0,06 розміру мінімальної заробітної плати (73,08 грн.)*110%). Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 187 КАС України, не додано документ про сплату судового збору та подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Як вбачається з матеріалів справи 01 грудня 2016 року судом першої інстанції ухвалено зазначену вище постанову. Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подала до суду першої інстанції 27 лютого 2017 року. При цьому вказаною особою подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та в обґрунтування поважності причин пропуску зазначено, що з причини відсутності фінансування та у зв'язку з цим неможливістю сплати судового збору.   Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року  у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам  ст. ст. 186, 187 КАС України та надано строк для усунення недоліків, а саме: звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду та вказати поважні причини його пропуску, надати докази про наявність інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції, а також документ про сплату судового збору. Вказаній особі надано строк для усунення зазначених вище недоліків тривалістю тридцять днів з дня отримання копії даної ухвали. Копія вказаної ухвали відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення вручена адресату 16 березня 2017  року. 14 квітня 2017 року вказаною вище особою на виконання ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване відсутністю належного бюджетного фінансування, у зв'язку з цим останній був позбавлений можливості вчасно сплатити судовий збір. Проте, вважаю, що дана причина не вказує на поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може вважатись поважною причиною пропуску суб'єктом владних повноважень строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. У контексті наведеного вважаю за необхідне зазначити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, зазначені в ухвалі судді недоліки по апеляційній скарзі в наданий строк, та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто. Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 189  КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк суддя-відповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді сплинув 06 квітня 2017 року. Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення поданих відповідачем доказів поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження. Керуючись ст. ст. 165, 186, 189 КАС України, – У Х В А Л И В: У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ефорт Груп” до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги – відмовити. Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.             Суддя                                                                                                           В.П. Мельничук