Ухвала

від 20.04.2017 по справі 813/4388/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року № 876/3464/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" до Львівської обласної ради про визнання протиправним і скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2016 року позивач - Комунальний заклад Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" звернувся до суду з позовом до відповідача - Львівської обласної ради, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення 3 сесії VII скликання Львівської обласної ради від 31.05.2016 №174 Про реорганізацію служби екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Львівській області .

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року клопотання Львівської обласної ради від 26.12.2016 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву у справі №813/4388/16 за адміністративним позовом Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" до Львівської обласної ради про визнання протиправним і скасування рішення залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що позовну заяву подано та підписано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 56 КАС України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Частиною 7 цієї статті передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Вимоги до позовної заяви визначені статтею 106 КАС України. Так, відповідно до частин 4 та 5 цієї статті позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання; якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Згідно ч. 7 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження у справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 106 цього ж Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк встановлений судом.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позовна заява подана до суду 13.12.2016 та підписана головним лікарем Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" ОСОБА_1

26 грудня 2016 року відповідачем заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки позовна заява підписана особою, яка не наділена відповідними повноваженнями. Клопотання обґрунтовує тим, що оскаржуваним рішенням Львівської обласної ради від 31.05.2016 № 174 обласна рада утворила комісію з питання припинення Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" та визначила її персональний склад. Оскільки з моменту утворення прийняття радою рішення усі повноваження щодо управління справами Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" перейшли до комісії з припинення юридичної особи, Головний лікар Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" не мав повноважень на підписання позовної заяви.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, протокольної форми, без виходу до нарадчої кімнати, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 07 лютого 2017 року. На виконання вказаної ухвали ОСОБА_1 подав клопотання, в якому покликаючись на те, що він є керівником та головою комісії з припинення Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги", просить визнати доводи відповідача про відсутність у нього повноважень на підписання позовної заяви безпідставними та вважати ОСОБА_1 належним представником Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги".

Залишаючи без розгляду адміністративний позов Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги", суд дійшов до висновку, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

31.05.2016 на ІІІ черговій сесії VII скликання Львівською обласною радою винесено рішення №174 Про реорганізацію служби екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Львівській області , яким, зокрема, вирішено припинити Комунальний заклад Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" та утворено комісію з питань припинення вказаного комунального закладуа. Головою комісії із припинення Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" згідно із додатком 1 цього рішення визначено головного лікаря Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" ОСОБА_1.

Слід зазначити, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є особою, що уповноважена представляти юридичну особу - Комунальний заклад Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" у правовідносинах з третіми особами, та має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи та є головою комісії з припинення комунального закладу (ліквідатором), керівником, підписантом.

Таким чином, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги зміст поданого представником клопотання на усунення недоліків позовної заяви.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" без розгляду у зв'язку з тим, що така подана та підписана особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Водночас судом апеляційної інстанції також враховано, що адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Закріплений у ст.8 КАС України принцип Верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 у справа Меньшакова проти України (Заява №377/02) у п.52 Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі право на суд , яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом (див., наприклад, рішення у справі Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ) .

Залишивши адміністративний позов Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" без розгляду суд першої інстанції фактично позбавив позивача права доступу до суду, що свідчить про порушення його права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.6 КАС України.

Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги" задовольнити, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №813/4388/16 - скасувати.

Направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко

Судді О.О.Большакова

ОСОБА_2

Ухвала складена в повному обсязі 20.04.2017.